Історія хвороби: розрив ендометриоїдної кісти правого яйника (реферат)

Історія хвороби: розрив ендометриоїдної кісти правого яйника

ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

Прізвище, ім’я, по-батькові:

Вік: 10.03.1974 р.н.

Стать: жіноча

Освіта: вища

Професія: вчитель

Місце роботи:

Місце проживання:

Ким направлений хворий: Тернопільська міська поліклініка

Дата і час поступлення в стаціонар: 28.02.01р. 16.30

Госпіталізація: в ургентному порядку через 15 годин після початку
захворювання

Діагноз лікарського закладу який направив: Гострий апендицит

Діагноз при поступленні: Гострий апендицит

Клінічний діагноз: Післяопераційний період, 1-а доба. Стан після
операції нижньої серединної лапаротомії, клиновидної резекції правого
яйника та дренування черевної порожнини, з приводу розриву кісти правого
яйника (01.03.01р.)

Післяопераційний діагноз: Розрив кісти правого яйника

Заключний діагноз:

Основний: Розрив ендометриоїдної кісти правого яйника

Ускладнення основного: Внутрішньочеревна кровотеча

Супутній: Гіпохромна анемія легкого ступеня

Внаслідок захворювання виписана додому з виздоровленням, але
працездатність тимчасово втрачена

Дата виписки: 07.03.01р.

СКАРГИ ХВОРОГО(Querellae Aegroti)

Хвора скаржиться на загальну слабкість, болі в ділянці післяопераційної
рани (які підсилюються при поворотах в ліжку, намаганні припіднятися),
сухість в роті, спрагу.

АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ(Anamnesis Morbi)

Захворіла гостро 27.02.2001 року близько 23.00, коли вперше відмітила
болі над лоном, які незабаром перемістилися у праву здухвинну ділянку.
Біль не іррадіював і не усувався прийомом таблетки «Но-шпа». До обіду
інтенсивність болю зросла і хвора звернулася за допомогою у міську
поліклініку, звідки була направлена в ургентну лікарню (ТМКЛШД) і там
госпіталізована з підозрою на «Гострий апендицит». Під час обстеження
ургентними хірургами виявлено: температура тіла 36,6(, помірну
тахікардію (84 удари за хв), живіт округлої форми, рівномірно і
симетрично приймає участь у акті дихання, болючість над лоном і у правій
здухвинній ділянці, неможливість проведення глибокої пальпації у цих
ділянках, позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Воскресенського,
Сітковського; дообстежена лабораторно (зсув лейкоцитарної формули вліво,
підвищення ШОЕ) і прооперована з приводу попередньо встановленого
діагнозу. Інтраопераційно було виявлено наявність рідини в черевній
порожнині (близько 500мл): суміш крові і вмісту кісти, саму кісту
правого яйника розміром 4*4 см, яка була тріснута в трьох місцях. Було
проведено клиновидну резекцію правого яйника, ушито краї розрізу і
залишено дренаж у чероевній порожнині (2 поліхлорвінілові трубки) через
контрапертуру.

АНАМНЕЗ ЖИТТЯ(Anamnesis vitae)

Хвора народилася у місті Тернопіль, тут же і навчалася. Розвивалася
згідно фізіологічних норм. Менархе у 13 років, менструації були і
залишаються регулярними. Здоров‘я завжди було у доброму стані.
Акушерський і гінекологічний анамнез не обтяжені. Одружена, 2 дітей
(другі пологи у грудні 1999 року – термінові, через природні пологові
шляхи, без ускладнень; вагітність перебігала без ускладнень, гестозів).
Побутові умови та умови праці в доброму стані. Стан здоров’я чоловіка і
дітей – добрий. Працює в школі. Спадковість не обтяжена. Шкідливі звички
відсутні. Туберкульоз і венеричні захворювання заперечує.

ЗАГАЛЬНИЙ АНАМНЕЗ(Anamnesis communis)

Дихальна система

Дихання через ніс вільне. Відчуття сухості в носі не відмічається.
Виділення з носа відсутні. Носові кровотечі не відмічаються. Голос
гучний. Болю в грудній клітці не відчуває. Кашель відсутній.

Серцево-судинна система

Болі в ділянці серця не турбують. Задишка, відчуття перебоїв у
діяльності серця, відчуття серцебиття заперечує. Набряки не
спостерігаються.

Травна система

Апетит добрий. Відрази до їжі не спостерігається. Смак в роті приєний.
Cпостерігаються сухість у роті та спрага. Пережовування їжі добре, біль
та втома при цьому не відмічаються. Ковтання їжі затруднень не викликає.
Проходження їжі по стравоходу вільне. На диспептичні розлади не
скаржиться. Блювота не турбує. Болі в ділянках післяопераційних ран.
Відходження газів відсутнє (1-а доба після операції). Акт дефекації
здійснюється самостійно, щоденно (звичайно), сьогодні відсутній (1-а
доба після операції). Випорожнення (звичайно) оформлені, звичайні, без
домішок крові, слизу і гнійних виділень. Тенезми, болі в ділянці
анального отвору при акті дефекації, вихід вузлів,слизової оболонки та
прямої кишки не турбують.

Сечовидільна система

Болі у попереку не турбують. Сечопуск вільний, неболючий; нетримання
сечі не відмічається. Болі в ділянці статевих органів, виділення з піхви
не турбують.

Опорно-руховий аппарат

Болі в м’язах, кістках і суглобах не турбують. Хребет без патологічних
вигинів.

Нервова система і органи чуттів

Характер врівноважений; пам’ять добра; сон спокійний.

Зір, нюхова і тактильна чутливість без особливостей.

ОБ’ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

(Status Presens Objectivus)

Стан хворого в момент обстеження

Загальний стан хворої задовільний. Свідомість ясна. Положення в ліжку
вимушене. Вираз обличчя звичайний. Будова тіла нормостенічна. Ріст- 164
см, вага- 76 кг. Температура тіла- 37,6(.

Обстеження хворої по системах

Шкірні покриви

Блідого кольору. Наявні післяопераційні дефекти шкірних покривів у
нижній половині живота, шкіра навколо яких гіперемована,
гіперестезована. Висипи, новоутвори, крововиливи, розчухи не
відмічаються. Волосяний покрив розвинений по жіночому типу. Вологість
шкіри звичайна, у пахвових ямках підвищена. Еластичність шкіри
збережена.

Слизові оболонки

Рожеві, без висипань, виразок і пігментацій. Десна щільні, не
кровоточать.

Язик

Вологий, без осуги, малинового кольору, з вираженими сосочками.

Зуби

8 П 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 П В

В 7 6 5 П 3 2 1 1 2 3 4 5 П 7 В

П- пломба

В- відсутність

Піднебінні мигдалики не збільшені, рожевого кольору, з гладкою
поверхнею, без нашарувань. Специфічний запах з рота відсутній.

Підшкірна клітковина

Розвинена добре, розподілена рівномірно, товщина складки становить
близько 2 см. Набряки не відмічаються.

Молочні залози

Симетричні, з еластичною шкірою. Симптом “лимонної шкірки” не
спостерігається. Сосок не втягнутий, циліндричний. Виділення відсутні.
Ареола коричневого кольору, округла. Жирова тканина розвинена
задовільно; ущільнення залози, болючість та спаєнність її з наколишніми
тканинами не відмічається. Серед регіонарних лімфатичних вузлів
пальпуються аксілярні.

Лімфатичні вузли

Пальпуються підщелепні, передньо-шийні, задньо-шийні, аксилярні, пахові
лімфатичні вузли. Їх розмір близько 0,3-1 см; вони м’які, рухомі,
безболючі, не спаяні між собою і з оточуючими тканинами.

Щитовидна залоза

Не збільшена, еластична, безболюча, не спаяна з оточуючими тканинами,
при ковтанні зміщується.

Кістки

Кінцівки симетричні. Форма черепа – мезоцефалічна. Хребет має
фізіологічні вигини, грудна клітка – конусоподібна. Патологічна
рухомість і крепітація відсутні. Болючість при пальпації та рухах
відсутня.

Суглоби

Змін форми та розмірів не спостерігається; флюктуація відсутня. Активні
і пасивні рухи в повному обсязі збережені. Болючість відсутня.

М’язи

Розвинені добре, тонус та м’язева сила збережені. Болючість при
пальпації, ущільнення, гіпертрофія та м’язеві грижі не спостерігаються.

Органи дихання

Форма грудної клітки – конусоподібна. Лопатки прилягають до грудної
клітки, розміщені на одному рівні. Тип дихання – змішаний з переважанням
грудного. Обидві половини приймають участь в акті дихання рівномірно.
Дихання спокійне . ЧД-18/хв. Міжреберні проміжки при глибокому диханні
не змінюються. Пальпаторно відмічається еластичність грудної клітки;
болючість відсутня. Голосове тремтіння однакової інтенсивності,
проводиться симетрично, не ослаблене. При порівняльній перкусії
відмічається ясний легеневий звук. У просторі Траубе – тимпаніт. Висота
стояння верхівок легень: спереду- 3 см над ключицею, ззаду- на рівні
остистого відросткаVII шийного хребця. Ширина полів Креніга-3 см.

Нижня межа легень Права легеня Ліва легеня

Пригрудинна лінія хрящ VI ребра серцева

Середньоключична VI ребро вирізка

Передня пахвова VII ребро VII
ребро

Середня пахвова VIII ребро VIII
ребро

Задня пахвова IX ребро IX
ребро

Лопаткова X ребро
X ребро

Прихребтова XI ребро XI
ребро

Рухомість нижнього краю легень Права Ліва

Середньоключична 3 2 5
– – –

Середня пахвова 3 3 6
3 3 6

Лопаткова 3 2 5
3 2 5

Вд Вид
Заг Вд Вид Заг

Аускультативно: чисте везикулярне дихання. Хрипи, шум тертя плеври
відсутні. Проба Штанге-56 сек, проба Генча-Соабразе-31 сек.

Органи кровообігу

Пульс ритмічний, синхронний, задовільного напруження, повний, нормальної
величини і форми. ЧП-86/хв. Пульсуючих вип’чень, інфільтратів та видимої
пульсації не відмічено.

АТ: систолічний-105 і діастолічний-60 мм рт ст, пульсовий-45 мм рт ст.
Варикозне розширення на шиї, грудній клітці, передній черевній стінці і
кінцівках не спостерігається. Ущільнень і болючості по ходу вен немає.
Пульсація вен не відмічається. Окружності стегон і гомілок симетричні.

Верхівковий поштовх локалізується в V міжребер’ї і на 1 см досередини
від лівої середньоключичної лінії. Серцевий горб не виявлений.
Вип’ячування в ділянці серця, пульсація в ділянці яремної ямки та в
епігастрії не спостерігаються.

Перкуторно межі серцевої тупості

Відносної

Права на 1 см назовні від правого краю грудини

Ліва на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії

Верхня ІІІ ребро

Абсолютної

Права лівий край грудини

Ліва на 1,5 см досередини від відносної

Верхня IV ребро

Аускультативно: тони серця гучні. Патологічні серцеві та позасерцеві
шуми відсутні.

Шлунково-кишковий тракт

Живіт округлий, без вип’ячень і піддуття. Відсутня видима перистальтика.
Передня черевна стінка рівномірно і необмежено прийиає участь в акті
дихання При поверхневій пальпації відмічається відсутність розходження
прямих м’язів живота, ущільнень та патологічних утворів, значна
болючість у нижній половині живота.

Глибоку ковзну методичну топографічну пальпацію по Образцову- Стражеско
провести не вдалося.

Відсутні перистальтичні шуми при аускультації.

Анус і пряма кишка

Гіпертрофовані анальні бахромки, епітеліальні куприкові ходи,
гемороїдальні вузли, інфільтрати, гнійники, кондиломи, тріщини, нориці,
випадіння прямої кишки не турбують.

Пальцеве обстеження – тонус сфінктера збережений, стінки інфільтрату та
пухлин не містять.

Сечовидільна система

Нирки, сечовий міхур і сечоводи пропальпувати не вдалось. Симптом
Пастернацького негативний.

Нервова система

Зіниці в нормальному стані, фотореакція фізіологічна.

Больова, тактильна, температурна чутлвість в нормі. Зони гіперстеії –
нижня половина живота, паралічі, парези не турбують.

Дермографізм білий, виникає відразу, зникає через 4 хв.

МІСЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ(Locus Morbi)

Живіт в горизонтальному положенні округлої форми. Передня черевна стінка
рівномірно і необмежено бере участь в акті дихання. На животі наявні дві
пов‘язки, які прикривають рани і просочені геморагічно-серозним
ексудатом. Під час перев‘язки при огляді відмічаються дві рани. Одна
(основна) – по середній лінії нижче пупка на 2см, довжиною 10см і
шириною 0,5см. Краї рани стягнені 12 вузловими швами. Шкіра навколо рани
гіперемована, гіперестезована. Друга (діагностична, контрапертура) – у
правій здухвинній ділянці коса рана довжиною 8-9см і шириною 0,5см.краї
рани стягнені 10 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована,
гіперестезована. В рану введено дві поліхлорвінілові трубки (дренаж), з
яких виділяється геморагічно-серозний ексудат у помірній кількості.

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ (Diagnosis
Praeliminaris)

Беручи до уваги:

Скарги хворої на біль у ділянці післяопераційної рани, який підсилюяться
при поворотах у ліжку, намаганні припіднятися, сухість у роті, спрагу;

Анамнез даного захворювання: захворіла гостро 27.02.2001 року близько
23.00, коли вперше відмітила болі над лоном, які незабаром перемістилися
у праву здухвинну ділянку. Біль не іррадіював і не усувався прийомом
таблетки «Но-шпа». До обіду інтенсивність болю зросла і хвора звернулася
за допомогою у міську поліклініку, звідки була направлена в ургентну
лікарню (ТМКЛШД) і там госпіталізована з підозрою на «Гострий
апендицит». Під час обстеження ургентними хірургами виявлено: помірну
тахікардію (84 удари за хв), живіт округлої форми, рівномірно і
симетрично приймає участь у акті дихання, болючість над лоном і у правій
здухвинній ділянці, неможливість проведення глибокої пальпації у цих
ділянках, позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Воскресенського,
Сітковського; дообстежена лабораторно (зсув лейкоцитарної формули вліво,
підвищення ШОЕ) і прооперована з приводу попередньо встановленого
діагнозу. Інтраопераційно було виявлено наявність рідини в черевній
порожнині (близько 500мл): суміш крові і вмісту кісти, саму кісту
правого яйника розміром 4*4 см, яка була тріснута в трьох місцях. Було
проведено клиновидну резекцію правого яйника, ушито краї розрізу і
залишено дренаж у чероевній порожнині (2 поліхлорвінілові трубки) через
контрапертуру;

Дані об‘єктивного обстеження: на животі наявні дві пов‘язки, які
прикривають рани і просочені геморагічно-серозним ексудатом. Під час
перев‘язки при огляді відмічаються дві рани. Одна (основна) – по
середній лінії нижче пупка на 2см, довжиною 10см і шириною 0,5см. Краї
рани стягнені 12 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована,
гіперестезована. Друга (діагностична, контрапертура) – у правій
здухвинній ділянці коса рана довжиною 8-9см і шириною 0,5см.краї рани
стягнені 10 вузловими швами. Шкіра навколо рани гіперемована,
гіперестезована. В рану введено дві поліхлорвінілові трубки (дренаж), з
яких виділяється геморагічно-серозний ексудат у помірній кількості.
Неможливо провести глибоку пальпацію через значний біль у нижній
половині живота. Відсутність перистальтичних шумів при аускультації.

Можна поставити наступний попередній (післяопераційний) діагноз:

Розрив кісти правого яйника

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ (ретроспективно на час поступлення)

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Біохімічний аналіз крові

Реакція Васерміна

Група крові і резус фактор

Аналіз калу на я/г

УЗД

Консультація гінеколога

Пункція через заднє склепіння піхви

Загальний аналіз крові (28.02)

ПОКАЗНИК ОТРИМАНО
НОРМА

Еритроцити 3,3 Т/л 3,7-4,7 Т /л

Гемоглобін 96 г/л 120-140 г/л

КП 0,8 0,85-1,05

Лейкоцити 6,2 Г/л 4-9 Г/л

паличкоядерні 6 1-5

сегментоядерні 78 47-72

еозинофіли 1 1-5

моноцити 5 3-11

лімфоцити 14 18-37

ШОЕ 21 мм/год 2-15 мм/год

Відмічається дещо збільшена кількість сегментоядерних та паличкоядерних
лейкоцитів, підвищена ШОЕ, що можливе при запаленні; а також зменшена
кількість еритроцитів, гемоглобіну та зниження колірного показника, що
свідчить про гіпохромну анемію легкого ступеня.

Загальний аналіз крові (1.03.01)

Еритроцити 3,05 Т/л

Гемоглобін 88 г/л

КП 0,8

Лейкоцити 6,9 Г/л

Еозинофіли 1

Паличкоядерні 5

Сегментоядерні 75

Лімфоцити 16

Моноцити 3

Загальний аналіз крові (6.03.01)

Еритроцити 3,1 Т/л

Гемоглобін 94 г/л

КП 0,9

Лейкоцити 8,4 Г/л

Еозинофіли 5

Паличкоядерні 4

Сегментоядерні 60

Лімфоцити 30

Моноцити 1

ШОЕ 47 мм/год

Біохімічний аналіз крові (1.03.01)

Загальний білірубін 15,1 мкмоль/л

Сечовина 5,7 ммоль/л

Креатинін 0,064 мкмоль/л

Білок загальний 73,26 г/л

Кальцій 2,4 ммоль/л

Хлор 99,2 ммоль/л

Загальний аналіз сечі (28.03.01)

Щільність 1019

Білок (-)

Лейкоцити 1-2 в п/з

Плоский епітелій 1-3 в п/з

Аналіз фекалій на я/г (28.02.01)

Я/г не виявлено

Реакція Васермана (28.03.01)

Результат: (-)- норма

Група крові – О (І)

Резус фактор – (+)

УЗД (не проводили)

Консультація гінеколога (не надано)

Пункція через заднє склепіння (не проводили)

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ

У зв‘язку з тим, що головним симптомом у курованої хворої при
поступленні у клініку був біль, доцільно було провести диференціальну
діагностику з наступними нозологіями: 1. Гострий апендицит; 2. Порушена
позаматкова вагітність; 3. Перекрут ніжки кісти яйника; 4. Апоплексія
яйника (больова форма).

Гострий апендицит починається раптово болями в животі (у епігастральній
або правій здухвинній ділянках). Нерідко вони супроводжуються
підвищенням температури, почащенням пульсу, нудотою і блювотою (повторна
блювота свідчить про виражені зміни у відростку, може бути бурхливою,
значною). Іноді спостурігається затримка стільця, газів. Локальна
болючість і м‘язеве напруження – основні ознаки гострого апендициту. При
цьому спостерігається напруження передньої черевної стінки і позитивний
симптом Щоткіна – Блюмберга; позитивні симптоми Ровзінга, Сітковського,
Воскресенського, Образцова. Велике значення має швидке наростання
кількості лейкоцитів. Важливим є симптом Промптова (болючість при
ректальному дослідженні прямокишкового заглиблення і відсутність болю
при підійманні матки). Особливості при тазовому розміщенні: тривала
відсутність реакції передньої черевної стінки (стінка залишається
м‘якою) і болючість відмічається лише над лоном. При наростанні
запалення болючість і напруження поширюються знизу вверх. Проте симптом
Промптова визначається відразу. Часті позиви до дефекації (подразнення
прямої кишки), тенезми, інколи частий рідкий стілець. При розміщенні
біля стінки сечового міхура виникають часті позови до сечопуску.

У курованої хворої відмічалося: температура тіла 36,6(, помірна
тахікардія (84 удари за хв), живіт симетрично приймав участь у акті
дихання, при поверхневій пальпації живіт не напружений, болючість над
лоном і у правій здухвинній ділянці, неможливість проведення глибокої
пальпації у цих ділянках, позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського,
Воскресенського, Сітковського; дообстежена лабораторно (зсув
лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ).

Порушена позаматкова вагітність характеризується роптовими болями внизу
живота, в паху, іноді іррадіюють в плече і лопатку (френікус-синдром,
зумовлений подразненням діафрагмального нерва), крім того є вкриття
холодним потом, різке зниження артеріального тиску, втрата свідомості,
слабкий частий пульс, нудота, блідість шкірних покривів і слизових
оболонок, ціаноз обличчя. Живіт болючий при пальпації, більше з тої
сторони, де відбувся розрив труби. Симптом Щоткіна-Блюмберга
слабопозитивний. При перкусії відмічається притуплення звуку в пологих
частинах живота. Температура тіла нормальна. По мірі втрати крові
розвивається важкий постгеморагічний колапс. При піхвовому дослідженні
виявляють незначні кров‘янисті виділення (може і не бути). Матка дещо
збільшена, розм‘якшена, більша, ніж звичайно, рухома. Заднє склепіння
дещо сплощене або випукле. Відмічається різка болючість при спробі
зміщення шийки матки допереду і різка болючість заднього склепіння
піхви. Додаткові обстеження: а) пункція через заднє склепіння піхви; б)
лапароскопія і кульдоскопія; в) гістеросальпінгографія; г) УЗД.

Перекрут ніжки кісти яйника. Виникають раптові різкі болі, дефанс
передньої черевної стінки, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга, нерідко
нудота і блювота, парез кишківника, затримка стільця, рідше пронос;
підвищення температури тіла, підвищення частоти пульсу, блідість шкірних
покривів, холодний піт, важкий загальний стан, зниження артеріального
тиску.

Апоплексія яйника (больова форма) починається гостро з раптових, іноді
дуже сильних болів внизу живота, які локалізуються переважно на стороні
ураженого яйника. При обстеженні – напруження передньої черевної стінки,
нерізко виражені симптоми подразнення очеревини. При перкусії – може
визначатися рідина в черевній порожнині, при значних кровотечах виникає
френікус-синдром і явища колапса (зниження артеріального тиску,
підвищення частоти пульсу, слабкість, холодний піт). Нерідко
супроводжується нудотою і блювотою. Температура тіла нормальна.
Наростання лейкоцитів не спостерігається. При піхвовому дослідженні –
матка, як правило, не збільшена. Якщо гематома невелика, то яйник має
шаровидну форму, м‘яку консистенцію, різко болючий при пальпації.

ЗАКЛЮЧНИЙ ДІАГНОЗ

На основі клінічного діагнозу і проведеної диференційної діагностики
курованій хворій можна виставити

основний діагноз: Розрив ендометриоїдної кісти правого яйника

ускладнення основного діагнозу: Внутрішньочеревна кровотеча

супутній:Гіпохромна анемія легкого ступеня

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ

Ендометриоз – це захворювання, яке характеризується розростанням за
межами ендометрія ендометріальної тканини, яка за морфологічними
ознаками подібна до слизової оболонки матки.

Розрізняють статевий (генітальний) та позастатевий (екстрагенітальний)
ендометріоз. Статевий поділяють на зовнішній і внутрішній.

До внутрішнього належить ендометріоз матки та інтерстиціальної частини
маткових труб. До зовнішнього – ендометріоз труб, яйників, вагіни,
завнішніх статевих органів, вагінальної частини шийки матки, зв‘язок,
ретроцервікальний ендометріоз.

Серед причин ендометріозу велике значення мають травми – оперативні
втручання, аборти, діагностичні вишкрібання порожнини матки і
післяпологове обстеження порожнини матки. Затруднення відтоку
менструальної крові через ті чи інші обставини (атрезія шийкового
каналу, ретрофлексія матки) також сприяють виникненню ендометріолзу.

Зовнішній генітальний ендометріоз найчастіше зустрічається в яйниках. Це
– так звані «шоколадні» кісти. Переважно вони бувають однобічними.

«Шоколадні» кісти мають товсту щільну капсулу, нерідко з численними
капсулами на зовнішній поверхні, і геморагічний вміст коричневого
кольору. Ендометриоїдні кісти вистелені циліндричним або кубічним
епітелієм, заповнені кров‘янистим вмістом. Часто вони супроводжуються
спайковим процесом через мікроперфорації кіст під час менструацій.

У патогенезі ендометріозу яйників головне значення має ретроградне
закидання крові з матки. Іноді цілісність капсули порушується,
розвиваються ознаки подразнення очеревини, а пізніше, як наслідок
попадання вмісту кісти в черевну порожнину, виникають зрощення, спайки,
інфільтрація сусідніх органів.

Симптомами ендометріозу яйників є ниючий і тягнучий біль у
попереково-крижовій ділянці та унизу живота, причому біль посилюється
перед і після менструації. Іноді виникають метеоризм і закрепи.

При бімануальному обстеженні пальпуються пухлини збоку від матки (одно-
або двобічні). Вони овоїдної або округлої форми, малорухомі, з нерівною
поверхнею, нерівномірної тугоеластичної консистенції, болючі, особливо
перед менструацією. Нерідко вони зрощені і являють разом з маткою єдиний
конгломерат. Характерна зміна розмірів кісти в залежності від фази
менструального циклу.

У деяких випадках ендометріоз приймають за запальний процес. Проте
неефективність протизапальної терапії свідчить на користь ендометріозу.
Уточнити діагноз допомагає УЗД, рентгенографія органів малого тазу в
умовах пневмоперитонеума та ендоскопія.

ЛІКУВАННЯ

Першим етапом лікування ендометриоїдних кіст яйників є операція, що
зумовлене як неможливістю іншими методами досягти лікувального ефекту,
так і онкологічною настороженістю.

Оптимальні результати дає повне видалення всіх видимих вогнищ
ендометріозу, резекція одного або обох яйників у межах здорових тканин,
випарювання вогнищ ендометріозу по очеревині і обробка ложа кісти
СО2-лазером.

Важливим у технічному відношенні моментом є максимальне зближення країв
кіркового шару яйників. Необхідно ретельно видалити всю капсулу
ендометриоїдної кісти (вилущення).

Після реконструктивних операцій необхідне комплексне відновне лікування:
рання фізіотерапія (змінне магнітне поле), гіпербарична оксигенація, в
майбутньому гормональна терапія з протирецидивною метою і
санаторно-курортне лікування.

Ведення раннього післяопераційного періоду включає: а) адекватне
знеболення; б)підтримання нормального дихання і газообміну; в) інфузійна
терапія; г) профілактика і лікування ускладнень; д) профілактика
тромбемболій і кровотечі.

Вважаю за доцільне призначити курованій хворій наступне:

Режим – палатний

Дієта – №0 (на 1-й день) ( №15.

Медикаментозна терапія:

Rp: Sol.Analgini 50% 2 ml №8

D.S. По 2 мл внутрішньом‘зево 4 рази в день (2 рази у поєднанні
з димедролом).

Rp: Sol.Dimedroli 1% 1 ml №4

D.S. По 1 мл внутрішньом‘зево 2 рази в день.

Rp: Cephazolini 1,0 №12

D.S. Вміст флакона розчинити у 5 мл води для ін‘єкцій і вводити
внутрішньом‘зево 2 рази в день (в 8.00 і 20.00)

4. Перев‘язка №4.

ПЕРЕБІГ ЗАХВОРЮВАННЯ (ЩОДЕННИК)

23.03.00р.

Загальний стан хворої – задовільний. Сон неспокійний через біль. Апетит
хороший. Температура-36,6(. АТ-130/80мм рт ст. Пульс-76/хв.Змін зі
сторони внутрішніх органів немає. Фізичні відправлення в нормі.

Пов’язка просочена геморагічним вмістом рани. Рана чиста, без ділянок
некрозу, наявні первинні грануляції. Шкіра пальця гіперемійована, дещо
синюшна. Палець набряклий, при пальпації- болючий.

Пов’язку замінено. Під час перев’язки рану оброблено спиртом.

Режим- палатний; дієта- 15.

25.03.00р.

Загальний стан хворої- добрий. Сон- спокійний. Апетит- хороший.
Температура- 37,1(. АТ- 170/110мм рт ст. Пульс- 82/хв.

Пов’язка- незначно просочена серозними виділеннями. Рана вкривається
грануляціями. Шкіра гіперемійована. Спостерігається набряк пальця.

29.03.00р.

Загальний стан хворої- добрий. Сон- спокійний. Апетит- хороший.

Температура-36,7(. АТ- 140/90мм рт ст. Пульс- 80/хв.

Пов’язка- суха. Рана вислана грануляціями. Шкіра дещо гіперемійована.
Спостерігається незначний набряк пальця.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Прогноз для життя і працездатності – сприятливий.

Після виписки рекомендовано обмеження фізичної активності протягом 1
місяця. Поведінка, режим та дієта без специфічностей.

ЕПІКРІЗ

ЛІТЕРАТУРА

Оперативная гинекология/Под ред.В.И.Кулакова. – Н.Новгород.:
Издательство НГМА, 1997. – 464с.;

Новак Ф. Оперативная гинекология. Пер. с англ. – М.: Медицина, 1989,
368с;

Акушерство и гинекология: пер. с англ.доп.//гл.ред.Савельева Г.М. – М.:
ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997, 735с.;

С.В.Хміль, З.М.Кучма, Л.І.Романчук Гінекологія: Підручник. – Тернопіль:
Укрмедкнига, 1999. – 544с.;

Русанов А.А. Аппендицит. – Л.: Медицина, 1979. – 176с.;

Довідник з акушерства і гінекології /Степанківська Г.К., Тимошенко Л.В.,
Михайленко О.Т. та ін.; – К.; Здоров‘я, 1997. – 520с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter