Історія хвороби: набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Паспортна частина

П.І.П.

Вік 1938 р.н. (63 роки)

Фах, місце праці пенсіонер

Адреса Козівський р-н, с. Мала Плавуча

Дата поступлення 29.01.2001р.

Дата виписки 06.01.2001р.

Діагноз при поступленні Набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Клінічний діагноз Набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Скарги

Скарги на наявність пухлиноподібного утвору, неприємні відчуття в правій
паховій ділянці, неможливість виконання фізичної роботи.

Анамнез захворювання

Вважає себе хворою з липня 2000 року, коли відмітила появу
пухлиноподібного утвору в правй паховій ділянці. За останні 2 тижні
утвір збільшився в розмірах, хвора звернулася за медичною допомогою,
госпіталізована в хірургічне відділення ТОКЛ.

Анамнез життя

Хвороба Боткіна 1995 рік (!).

Перенесла простудні захворювання. Туберкульоз, вензахворювання
заперечує. Травм, операцій, гемотрансфузій не було.

Алергологічний анамнез не обтяжений.

Соцанамнез: пенсіонер, ЛН не потребує.

Об‘єктивний статус

2.1 ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД (INSPECTIO)

Загальний стан хворого задовільний

Свідомість ясна

Положення в ліжку активне

Вираз обличчя спокійний

Тілобудова нормостенічна

Зріст – 165 см

Вага – 65 кг

t( тіла – 36.6(С

Шкіра:

Блідо-рожева, слабо-еластична. Висипки та новоутворів на шкірі не
виявлено. Волосяний покрив розвинутий по жіночому типу. Нігті незмінені.

Слизові оболонки:

Слизова рота – рожева, без висипок та виразок. Ясна – рожево-червоного
кольору, тверді, не кровоточать. Язик обкладений.

Підшкірна жирова клітковина: виражена помірно.

Лімфатичні вузли:

пальпуються потиличні, завушні, латерально-шийні, аксілярні — поодинокі,
розміром 0,3-0,5 см, нещільні, рухомі, неспаяні з іншими вузлами та
оточуючими тканинами. Шкіра над ними незмінена.

М’язи

добре розвинені, тонус в нормі. При пальпації болючості, ущільнень не
відмічалось. М’язова сила збережена.

Кістки

кінцівок симетричні. Деформацій хребта не виявлено. Патологічної
рухомості і болючості при рухах, пальпації і перкусії кісток – теж.
Кісткові основи грудної клітки, черепа, тазу без змін.

Суглоби

звичайної конфігурації. Контрактур та анкілозів суглобів не виявлено.
Активні та пасивні рухи в повному об’ємі. Болючості при пальпації та
рухах не виявлено.

2.2 ДИХАЛЬНА СИСТЕМА (SISTEMA RESPIRATORIUM)

Грудна клітка відповідає нормостенічному типу тілобудови, лопатки добре
прилягають до неї. Змішаний тип дихання, з участю обох половин грудної
клітки. Дихання ритмічне, 18 дихальних рухів на хвилину, не глибоке.
Задишка не спостерігається. При глибокому вдиху міжреберні проміжки не
змінюються. При порівняльній перкусії – ясний легеневий звук, однакової
гучності, симетричний в обох легенях. В просторі Траубе тимпанічний звук
збережений. Верхівки легень – на рівні остистого відростка VII шийного
хребця. Поля Креніга – 3 см.

Дані топографічної перкусії

Нижня межа легень справа зліва

по парастернальній лінії VІ ребро

по середньоключичній лінії VІІ ребро

по передній аксилярній лінії VІІІ ребро VІІІ ребро

по середній аксилярній лінії ХІ ребро ХІ ребро

по задній аксилярній лінії Х ребро Х ребро

по лопатковій лінії ХІ ребро ХІ ребро

по паравертебральній лінії ХІІ грудний хребець ХІІ грудний хребець

Рухомість нижніх країв легень – 5 см.

При аускультації в обох легенях жорстке дихання, в нижніх правої легені
– слабковиражені вологі дрібнобульбашкові хрипи. Бронхофонія помірно
ослаблена. Шуму тертя плеври не вислуховується.

Проба Штанге – 30 сек. Проба Генча – 15 сек.

2.3 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА (SYSTEMA CARDIOVASCULARIA)

Пульс на симетричних артеріях однаковий, хорошого наповнення, ритмічний,
частота – 75 уд/хв, помірного напруження, повного наповнення. Пульсуючих
вип’ячувань та інфільтратів артеріальних стовбурів не виявлено.

В межах серця вип’ячувань немає, серцевий поштовх не виражений,
верхівковий поштовх помірної сили, величиною 1х1 см, розміщений в V
міжребер’ї на лівій середньоключичній лінії. В епігастральній області
пульсації не виявлено.

На шиї розширених вен не помітно. На грудній клітці, передній черевній
стінці та на верхніх кінцівках поверхневі вени не розширені. Пульсації
вен не виявлено.

Перкуторно межі серця відповідають нормі.

Аускультація: тони серця чисті, звучні. Патологічні шуми серця не
вислуховувались. ЧСС – 85 за хв. Артеріальний тиск:

Систолічний – 120 мм рт.ст.

Діастолічний – 80 мм рт.ст.

2.4. ОРГАНИ ТРАЛЕННЯ (APPARATUS DIGESTORII)

Язик вологий, не збільшений, не обкладений, рожевого кольору, з слабо
вираженими сосочками, без виразок і тріщин. Ясна рожеві, без виразок,
некровотвчиві.

Зуби:

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Позначення:

7– пломба Х – відсутній

Піднебінні мигдалики – рожево-червоного кольору, не виступають за
дужки. Зів та піднебіння рожеві, без висипок та виразок. Запаху з рота
не відчувається.

Живіт округлий. Видимої перистальтики не виявляється. Передня черевна
стінка бере участь в акті дихання, при цьому не болить. При кашлю біль
не виникає. Розширених підшкірних вен не відмічається. Висипань та
рубців немає.

При поверхневій орієнтовній пальпації – живіт м’який, болючий в ділянці
епігастрію, симптоми подразнення очеревини негативні. Зовнішнє кільце
пахового і стегнового каналів не пальпується. Пупок втягнутий, щільний.
Розходження прямих м’язів живота і білої лінії не виявлено. Симптом
кашльового поштовху негативний.

Дані глибокої ковзної пальпації за Образцовим-Стражеско:

Сигмовидна кишка – у вигляді циліндра, товщиною 1.5 см, не болюча,
м’яка, рухома, бурчить при пальпації, знаходиться в лівій здухвинній
ділянці.

Сліпа кишка і червоподібний відросток не пальпуються

Висхідна ободова кишка – не пальпується.

Поперечноободова кишка – у вигляді циліндра, товщиною 2 см, не болюча,
м’яка, рухома, бурчить при пальпації, знаходиться в епігастральній
ділянці.

Нисхідна ободова кишка – у вигляді циліндра, товщиною 2 см, не болюча,
м’яка, мало рухома, бурчить при пальпації, знаходиться в правій
латеральній ділянці.

Наявності інфільтратів та пухлин не виявлено.

Шлунок – нижня межа перкуторно-аускультативно – на 4 см вище пупка.
Пропальпувати нижню межу та пілоричний відділ шлунку не вдалось.

Перкусія простору Траубе дає гучний тимпанічний звук, при перкусії
живота визначається тимпанічний звук різних відтінків.

Вільної рідини в черевній порожнині не виявлено.

Збільшення печінки візуально не виявляється, пульсації її – теж.
Пальпаторно: нижній край печінки по правій середньоключичній лінії
знаходиться на 3 см нижче реберної дуги. Поверхня печінки, доступна
пальпації, і нижній край гострі, гладкі, щільні. Перкуторно межі: верхня
чітко не визначається, нижня – не виступає з-під реберної дуги. Жовчний
міхур не пальпується, не болючий. Симптоми Курвуазьє, Ортнера, Менделя,
Мюсі-Георгієвського (френікус–симптом), Мерфі негативні.

Підшлункова залоза не пальпується, неболюча. Точка Мейо-Робсона
неболюча.

Селезінка не пальпується, не болюча. Перкуторно – поздовжній розмір – 6
см, поперечний – 4 см.

Аускультація кишківника: перистальтика задовільна.

Сечовидільна система:

Змін шкіри поперекової ділянки не виявлено. Вибухання ділянки нирок не
відмічається. Нирки, сечоводи та сечовий міхур не вдалось пропальпувати.
Симптом Пастернацького негативний.

Ендокринна система

Щитовидна залоза: «0» ст. Очні симптоми негативні.

Нервова система і органи чуття

Інтелект, пам’ять збережені. Орієнтація в часі, просторі та своїй особі
– теж. Контакт з хворим легкий, поведінка при обстеженні адекватна. Сон
добрий. Координація рухів добра. На зниження зору не скаржиться. Слух,
нюх та смак, тактильна чутливість збережена.

Дермографізм – білий, зникає на 15-ій с, на 30-ій с переходить в
червоний, розлитий, шириною 0.3 см, не виступає над поверхнею шкіри.

Локальний статус

В правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний утвір розмірами
3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над утвором незмінена,
збільшується при фізичному навантаженні.

Пальцеве дослiдження елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору
пахового кiльця: утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf.,
проходить у товщi елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не
повністю вправляється в черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5
см. Позитивний симптом кашльового поштовху.

Клінічний діагноз

Враховуючи:

Скарги на наявність пухлиноподібного утвору, неприємні відчуття в правій
паховій ділянці, неможливість виконання фізичної роботи.

Анамнез захворювання: вважає себе хворою з липня 2000 року, коли
відмітила появу пухлиноподібного утвору в правй паховій ділянці. За
останні 2 тижні утвір збільшився в розмірах, хвора звернулася за
медичною допомогою, госпіталізована в хірургічне відділення ТОКЛ.

Об‘єктивні дані: в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний
утвір розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над
утвором незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве
дослiдження елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового
кiльця: утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить
у товщi елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю
вправляється в черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см.
Позитивний симптом кашльового поштовху.Температура тіла 36,6( С.

Можна поставити клінічний діагноз:

Набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Додаткові методи дослідження

Загальний аналiз кровi.

Загальний аналiз сечi.

Біохімічний ааліз крові (цукор, креатинін, заг. білок)

Коагулограма.

ЕКГ

Консультація кардіолога

Визначення групи крові, резус-фактора

Сонографiя грижового випинання.

RW

Кал на я/г

Результати додактових методів обстеження

Загальний аналіз крові 29.01.2001

Показник Значення Норма

Hb

Еритроцити

Колірний показник

ШОЕ

Лейкоцити

П

С

М

Л 98 г/л

3.5 Т/л

0,9

5 мм/год

6,5 Г/л

7

69

1

23 130-160

4-5

0,85-1,05

2-10

4-9

Загальний аналіз сечі 29.01.2001

Показник Значення Норма

Кількість

Колір

Прозорість

Білок

Епітелій

Лейкоцити

Еритроцити

Циліндри гіалінові

Бактерії 130 мл

солом’яно-жовтий

прозора

білок не виявлено

0-3 в полі зору

1-2 в полі зору

1-2 в полі зору

—— 100-300

солом’яно-жовтий

прозора

білок не виявлено

0-3 в полі зору

1-3 в полі зору

поодинокі

поодинокі (гіалінові)

——

Біохімічний аналіз крові 29.01.2001

Показник

Глюкоза

Білірубін

АсАТ

АлАТ

Креатинін

Сечовина

Білок

4,1 ммоль/л

16,27 ммоль/л

0,792 г/л

0,990

0,095

5,38

76 г/л

ПІ

Час рекальцифікації

Фібриноген

Фібриноген В

Тромботест 97%

60 с

2,2 г/л

не виявлено

7 ст.

.ЕКГ 29.01.2001

Ритм синусовий. Вольтаж збережений. ЕВС відхилена вліво.

Група крові, резус фактор 29.01.2001.

А (ІІ) Резус (+) позитивний

Кал на яйця глистів 29.01.2001.

Не виявлено

RW негативна

Диференційний діагноз

Враховуючи наявність у хворої грижі в паховій ділянці слід провести
дифдіагноз з: прямою паховою грижою, стегновою, защемленою грижою,
водянкою обоолнок яєчка.

Пряма пахова грижа

Ознака Клініка даної хворої Пряма пахова грижа

Дані локального статусу в правій паховій ділянці визначається
пухлиноподібний утвір розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий,
шкіра над утвором незмінена, збільшується при фізичному навантаженні.
Пальцеве дослiдження елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору
пахового кiльця: утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf.,
проходить у товщi елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не
повністю вправляється в черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5
см. Позитивний симптом кашльового поштовху.Температура тіла 36,6( С.
Пряма пахова грижа завжди розмiщена досередини вiд а. epigastrica inf.,
пряма пахова грижа знаходиться медi-ально від круглої зв‘язки матки.

Прямi пахові грижі можуть бути тiльки набутими й зустрiчаються в десять
разiв рiдше, здебiльшого в осiб похилого вiку.

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворої пряму
пахову грижу.

Стегнова грижа

Ознака Клініка даної хворої Стегнова грижа

Клініка в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний утвір
розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над утвором
незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве дослiдження
елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового кiльця:
утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить у товщi
елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю вправляється в
черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см. Позитивний симптом
кашльового поштовху. Стегнова грижа лежить медіальніше зовнішнього
пахового кільця, нижче пупартової зв‘язки.

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворої стегнову
грижу.

Защемлена грижа

Ознака Клініка даного хворої Защемлена грижа

Клініка в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний утвір
розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над утвором
незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве дослiдження
елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового кiльця:
утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить у товщi
елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю вправляється в
черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см. Позитивний симптом
кашльового поштовху.

Температура тіла 36,6( С. Клiнiчнi ознаки защемленої грижi: 1) мiсцевi
змiни; 2) загальнi явища; 3) ускладнення. Iз них найбiльш характерний
рiзкий бiль, невправимiсть грижi, напруження грижового мiшка та
вiд’ємний симптом “кашлевого поштовху”. Температура тiла спочатку
нормальна, а в подальшому пiдвищується, але тримається на низьких цифрах
i лише в задавнених випадках сягає високих цифр. При тривалому
защемленнi кишечника розвивається клiнiка гострої кишкової непрохiдностi
й перитонiту. В дiлянцi грижового випинання може розвиватися флегмона
грижового мiшка

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворої
защемлену грижу.

Лімфаденіт

Ознака Клініка даної хворої Лімфаденіт

Клініка в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний утвір
розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над утвором
незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве дослiдження
елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового кiльця:
утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить у товщi
елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю вправляється в
черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см. Позитивний симптом
кашльового поштовху.

Температура тіла 36,6( С. Клiнiчнi ознаки лімфаденіту:

Dolor –біль

Tumor припухлість оточуючих тканин

Calor підвищення температури шкірних покривів над л/в

Ruber почервоніння шкіри

Functio laesa – лімфостаз (набряк нижньої кінцівки).

При лімфаденіті негативний с-м кашльового поштовху, не впраляється.

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворої
лімфаденіт.

Ліпома

Ознака Клініка даної хворої Ліпома

Клініка в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний утвір
розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над утвором
незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве дослiдження
елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового кiльця:
утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить у товщi
елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю вправляється в
черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см. Позитивний симптом
кашльового поштовху.

Температура тіла 36,6( С. Ліпома щільно-еластична, рухома, не зв‘язана з
елементами пахового каналу.

При ліпомі негативний с-м кашльового поштовху, не впраляється.

Отже, на основі наведених відмінностей можна виключити у хворої ліпому.

Лікування даної хвороби

Паховi грижi, в основному, пiдлягають оперативному лiкуванню, яке
повинно бути спрямоване: 1) при косих пахових грижах — на змiцнення
передньої стiнки пахового каналу; 2) при прямих пахових грижах — на
змiцнення задньої стiнки пахового каналу; 3) при рецидивних грижах —
використання комбiнацiї обох згаданих методiв.

Пластика за Бассiнi. Пiсля видалення грижового мiшка сiм’яний канатик
беруть на тримачi. Мiж краями внутрiшнього косого i поперечного м’язiв
живота поперечною фасцiєю i пупартовою зв’язкою накладають вузловi шви.
Крiм того, кiлькома швами з’єднують край пiхви прямого м’яза й
надкiсницю лобкової кiстки.

Таким чином лiквiдують паховий промiжок i створюють або змiцнюють задню
стiнку пахового каналу. Сiм’яний канатик розмiщують на новостворенiй
заднiй стiнцi пахового каналу, а над ним (канатиком) вузловими швами
вiдновлюють цiлiснiсть апоневрозу.

Жирар при операцiях такого виду запропонував краї внутрiшнього косого й
поперечного м’язiв пiдшивати до пахової зв’язки над сiм’яним канатиком.
Апоневроз зовнiшнього косого м’яза пiдшивають другим рядом швiв, а його
надлишок фiксується зверху пришитих м’язiв у апоневрозу у виглядi
дуплiкатури.

Спасокукоцький дещо спростив методику Жирара й запропонував при
пiдшиваннi захоплювати краї внутрiшнього косого й поперечного м’язiв
разом з апоневрозом зовнiшнього косого м’яза в один шов.

Спосiб Мартинова передбачає фiксацiю до пупартової зв’язки лише
внутрiшнього краю апоневрозу зовнiшнього косого м’яза без захоплення
м’язiв. Зовнiшнiй край цього ж апоневрозу пiдшивають над внутрiшнiм у
виглядi дуплiкатури.

Кiмбаровський, виходячи з принципу доцiльностi з’єднування однорiдних
тканин, запропонував спецiальний шов. Для досягнення цiєї мети апоневроз
зовнiшнього косого м’яза живота прошивають на вiдстанi 1 см вiд його
краю, захоплюючи частину внутрiшнього косого й поперечного м’язiв. Пiсля
цього апоневроз прошивають ще один раз ззаду наперед i в такому виглядi
пiдшивають до пупартової зв’язки.

Кукуджанов в основу запропонованої ним гернiопластики поклав принцип, що
дозволяє вiдновити задню стiнку пахового промiжку. Шви при цьому
накладають мiж зв’язкою Купера, пiхвою прямого м’яза живота й
апоневрозом поперечного м’яза.

Метод Постемського передбачає глухе закриття пахового промiжку з
латеральним перемiщенням сiм’яного канатика. Важливим моментом цiєї
модифiкацiї є пластичне звуження внутрiшнього пахового кiльця до 0,8 см.
В окремих випадках, коли внутрiшнє i зовнiшнє паховi кiльця знаходяться
в однiй площинi, надрiзавши поперечно косий i поперечний м’язи, сiм’яний
канатик змiщують у латеральному напрямку. Потiм край пiхви прямого м’яза
i апоневроз внутрiшнього й поперечного м’язiв фiксують до Куперової
зв’язки.

Розрiзняють також методи операцiй при стегновiй грижi, коли пластику
виконують внутрiшньочеревно зi сторони стегна через паховий канал.

Метод Бассiнiвiдносять до “стегнових”. Його реалiзують iз розрiзу, що
проходить нижче пахвинної складки. Пiсля видалення грижового мiшка
грижовi ворота лiквiдують пiдшиванням пахвинної до гребiнчастої зв’язки.

Метод Руджi-Парлавеччо. Розрiз при такiй операцiї проходить паралельно
до пахвинної складки й вище неї (як при пахвиннiй грижi). Видаляють
грижовий мiшок. Пiсля цього пiдшивають краї поперечного й внутрiшнього
косого м’язiв i пахвинну зв’язку до надкiсницi лобкової кiстки.

Лікування даної хворої

Режим палатний

Дієта голод

Готувати до операції: 2 клізми (ввечері і вранці), таб. Судуксену на
ніч.

Премедикація Морфін 1% — 1 мл, Дімедрол 1% — 1 мл.

Протокол оперативного втручання.

Операція. Герніотомія справа. Пластика стегнового каналу за Мартиновим.

Знечулення: місцеве інфільтративне 0,5% новокаїн 120 мл + лідокаїн 2% 10
мл.

Хід операції: Оперативне поле оброблене за Філончиковим-Гросом. Після
місцевої анестезії 0,5% новокаїном доступом – розріз 10 см паралельно
паховій зв‘язці. Пошарово розкриті тканини до сім‘яного канатика.
Знайдено грижовий мішок (без вмісту). Інфільтрацією новокаїном грижовий
мішок відділено від круглої зв‘язки матки, рештки резековані, ушито,
занурено в черевну порожнину. Відновлено цілісність сім‘яного канатика.
Грижові ворота пластиковані за Мартиновим. Рана пошарово ушита. По ходу
операції гемостаз. Йод. Асептична пов‘язка.

Крововтрата 100 мл. Ускладнень не було.

Препарат – залишки грижового мішка.

Щоденники

29.01.2001р. Загальний стан хворої задовільний. Скарги на наявність
пухлиноподібного утвору в лівій паховій ділянці. Температура тіла 36,6.

Язик вологиий. ЧСС 76 за хв. АТ 110/70 мм рт. Ст. Тони серця ясні,
чисті. В легенях везикулярне дихання. Живіт м‘який, неболючий.
Фізвідправлення в нормі.

Рекомендовано:

Хворій показане оперативне лікування – герніотомія. Пластика грижових
воріт.

Готувати до операції: 2 клізми (ввечері і вранці), таб. Судуксену на
ніч.

Премедикація Морфін 1% — 1 мл, Дімедрол 1% — 1 мл.

Куратор

1.02.2001р. Загальний стан хворої відповідає проведеному оперативному
втручанню. Скарги на помірні болі в ділянці післяопераційної рани,
наявність пов‘язки, загальну слабість. Температура тіла 36,6.

Язик вологиий. ЧСС 76 за хв. Тони серця ясні, чисті. В легенях
везикулярне дихання. Живіт м‘який, неболючий. Гази відходять.

Пов‘язка незначно промокла серозно-геморагічними виділеннями. Рана
чиста.

Рекомендовано: Дімедрол 1% — 1 мл + Анальгін 50% — 1 мл в/м, трамадол 1
мл при болях.

Куратор

5.02.2001р. Загальний стан хворої задовільний. Скарги на загальну
слабість. Температура тіла 36,6.

Язик вологиий. ЧСС 76 за хв. Тони серця ясні, чисті. В легенях
везикулярне дихання. Живіт м‘який, неболючий. Фізвідправлення в нормі.

Пов‘язка суха. Рана чиста, вкривається грануляціями.

Рекомендовано: Готувати до виписки.

Куратор

Епікріз

Хвора Чеснович Ольга Василівна, 1938 р.н. (63 роки), поступила на
стаціонарне лікування в хірургічне відділення 29.01.2001р. з діагнозом
Набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Клінічний діагноз: Набута вправима правобічна коса пахова грижа.

Встановлено на основі:

Скарг на наявність пухлиноподібного утвору, неприємні відчуття в правій
паховій ділянці, неможливість виконання фізичної роботи.

Анамнезу захворювання: вважає себе хворою з липня 2000 року, коли
відмітила появу пухлиноподібного утвору в правй паховій ділянці. За
останні 2 тижні утвір збільшився в розмірах, хвора звернулася за
медичною допомогою, госпіталізована в хірургічне відділення ТОКЛ.

Об‘єктивних даних: в правій паховій ділянці визначається пухлиноподібний
утвір розмірами 3,5х4,0 см, м‘якоеластичний, неболючий, шкіра над
утвором незмінена, збільшується при фізичному навантаженні. Пальцеве
дослiдження елементiв круглої зв‘язки матки, зовнiшнього отвору пахового
кiльця: утвір розміщений назовнi вiд вiд а. epigastrica inf., проходить
у товщi елементiв круглої зв‘язки матки, самостійно не повністю
вправляється в черевну порожнину. Зовнішнє пахове кільце 2,5 см.
Позитивний симптом кашльового поштовху.Температура тіла 36,6( С.

Після проведеного оперативного лікування (Герніотомія справа. Пластика
грижових воріт за Мартиновим, знеболюючі) стан хворої покращився.

Хвора в задовільному стані виписана додому.

Рекомендації:

Обмеження фізичного навантаження до 3-х міс.

Спостереження хірурга за місцем проживання

ЛФК, вітаміни, фізіотерапія.

Використана література

Шпитальна хірургія /за ред. Л.Я.Ковальчука та ін. — Тернопіль:
Укрмедкнига, 1999. – 590с.

Шалимов А.А. Хирургия пищеварительного тракта – К.: Здоров‘я, 1987. –
568 с.

PAGE 10

Похожие записи