Історія хвороби: хронічний обструктивний бронхіт в стадії загострення.

Синдромальний діагноз: СИНДРОМ УРАЖЕННЯ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ.

Клінічний діагноз : ХРОНІЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ В СТАДІЇ
ЗАГОСТРЕННЯ.

Оцінка за написання Куратор : студентка
ІV курсу 10 групи

історії хвороби _____

Початок курації 22.02.2001

Оцінка за захист_____ Закінчення
курації 4.02.2001

Тернопіль —2001

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ХВОРУ ДИТИНУ /PRAEFATIO/.

Прізвище

Ім”я Василь

По-батькові Михайлович

Вік дитини 6 років 8 місяців

Дата і місце народження 15.06 1994р., с. Увисла, Гусятинського
району,

Тернопільської
області

Адреса проживання с. Увисла, Гусятинського району, Тернопільської
області

Дані про батьків:

батько 1972 р.н., тракторист

колгоспу ”Зоря”, с. Увисла;

мати, 1972 р.н., касир на залізничній станції

Хоростків.

Дитячий заклад, що відвідує дитиа 1 клас восьмирічної школи с. Увисла

Під наглядом, якого лікувального закладу перебувала дитина
Хоростківська міська лікарня

Дата вступу у клініку 14.02 2001р., 9.35.

2. СКАРГИ ХВОРОГО /MILESTIA AEGROTI/.

Хворий скаржиться на постійне покашлювання, з періодичними нападами
сухого, нав”язливого кашлю, які виникають незалежно від часу доби,
тривають кілька хвилин і самостійно проходять. Приступи кашлю
супроводжуються відчуттям стиснення за грудиною. Крім цього, турбують
задишка при фізичному навантаженні, зниження апетиту, неспокій, загальна
слабість, в”ялість, втомлюваність, поганий сон.

3. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ /ANAMNESIS MORBI/.

Хворіє з початку лютого 2001року. Пов”язує початок захворювання з
фізичним навантаженням і переохолодженням (гра в футбол). Захворювання
почалося поступово. Спочатку відмітив появу покашлювання, яке перейшло в
сухий кашель, підвищення температури тіла до 37(С, загальну слабість,
підвищену втомлюваність, зниження апетиту. Батьки займалися
самолікуванням: мікстура від кашлю, АЦЦ, мукалтін, еуфілін, гентаміцин.
В зв”язку з погіршенням стану хворого батьки звернулися в Хоростківську
міську лікарню, де і був виставлений діагноз ”Хронічний обструктивний
бронхіт в стадії загострення”. Дитина була направлена в ТОДКЛ, де зараз
перебуває на стаціонарному лікуванні.

З приводу захворювання батьки звернулися в обласну дитячу лікарню, де
був виставлений діагноз ”Гострий бронхіт”. Лікувався стаціонарно. Після
цього часто хворів простудними захворюваннями: в березні 98р. – гострий
трахеобронхіт, в жовтні 98 – правобічна бронхопневмонія, січні-ілютому
99 гострий ларинготрахеобронхіт; періодично 1-2 рази на рік перебуває на
стаціонарному лікуванні в зв”язку з загостренням хронічного бронхіту. В
2000 почастіщали респіраторні захворювання: в березні переніс двобічну
бронхопневмонію, в травні загострення хронічного бронхіту, в червні – на
фоні ГРВІ загострення бронхіту, в липні бронхіт.

3. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ /ANAMNESIS VITAE/.

Перша дитина в сім”ї від першої доношеної вагітності, перших
пологів. На час вагітності мати мала 21 рік. Вагітність і пологи
протікали без ускладнень. Умови праці і побуту вагітної були
задовільними. Шкідливі звички заперечує. Знаходилась під спостереженням
в жіночій консультації. Дитина народилась доношеною, без ознак асфіксії.
Маса при народженні 4100 г, довжина тіла-54 см. Закричала відразу; до
грудей прикладена на другий день, ссала активно. Пупковий залишок відпав
на 4-ту добу, ранка загоїлась на 6-ту добу. На 7-му добу дитина була
виписана додому. В період новонародженості дитина не хворіла. Після
народження дитина перебувала на природному грудному вигодовуванні до 1
року 8 місяців. Термін введення прикормів та фізіологічних додатків
відповідає нормам раціонального харчування. Перед початком даного
захворювання харчування було раціональним, в домашніх умовах 4 рази на
добу.

Фізичний розвиток у відповідні вікові періоди відповідав фізіологічним
нормам для даного віку.

Психомоторний розвиток. Головку почав фіксувати в 3 місяці, сідати – в
5 місяців, повзати – в 7 місяців, стояти – в 9 місяців, подальший
розвиток рухової функції відповідає фізіологічним нормам для
відповідного віку.

Розвиток мови: гуликати почав в 2 місяці, вимовляти склади в 8
місяців, слова в 13 місяців, в даний час характер мови, запас слів
відповідають віку.

Матір почав впізнавати в 5 місяці, погляд фіксувати на третій тиждень,
посміхатися в 3 місяці, реагувати на звуки та іграшки в 4 місяці. В
школі вчиться добре, навчання дається легко.

Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюка,
дифтерії, правця, кору проведені згідно правил вакцинотерапії у
відповідні періоди життя.

Алергологічний анамнез не обтяжений.

Епідеміологічний анамнез. Контакт з іфекційними хворими мати
заперечує. Епідеміологічне оточення в школі задовільне. Дитина
дотримується санітарно-гігієнічних навичок. Харчування регулярне, в
домашніх умовах, 4 рази на добу. Гемотрансфузійні та інші парентеральні
втручання в анамнезі видсутні. Мати під час вагітності іфекційними
захворюваннями не хворіла.

Сімейний анамнез. Мати здорова, 28 років. У матері було 2 вагітності,
які протікали без ускладнень і завершились пологами, в сім”ї двоє дітей,
віком 2 і 7 років,друга дитина здорова. Шкідливі звички заперечує.
Працює касиром на залізничній станції Хоростків. Батько здоровий, 28
років. Працює трактористом у колгоспі Зоря с. Увисла .Шкідливі звички
заперечує.

Матеріально-побутові умови сім”ї задовільні. Дитина відвідує
восьмирічну школу, учень 1-го класу. Вдома дитину виховує мама. Дитина
має окрему кімнату, білизною та одягом забезпечена за сезоном,
дотримується режиму дня і харчування. Тривалість сну 9-10 год,
прогулянок – 2-2,5 год. Фізичне та учбове навантаження відповідають
фізіологічним нормам.

Генетичний анамнез.

пробанд

Заключення: Розвиток дитини відповідає віку, умови життя задовільні.

5. ОБ”ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ /STATUS PRAESENS OBJECTIVUS/.

Загальний огляд. Стан хворої задовільний. Свідомість ясна.
Поведінка при обстеженні адекватна. Положення в ліжку активне.
Тілобудови за нормостенічним типом, частини тіла симетричні,
пропорційні.

Оцінка антропометричних даних.

Показник У хворої Норма Відхилення в абс. знач. Відхилення в %

Маса

Зріст

Обвід голови

Обвід грудей

Індекс Чулицької

(вгодованості)

Індекс фізичного розвитку

Індекс Ерісмана

Масово-зростовий коефіцієнт

23 кг

123 см

50 см

58 см

6 см

23/24=92%

1 см

невизначається 24 кг

118 см

51 см

58,5см

6 см

100%

1-3 см

невизначається -2 кг

-2 см

-0,8 см

0

— 5,5%

1,6%

1,5%

Фізичний розвиток дитни згідно емпіричних формул гармонійний і
відповідає фізіологічним нормам для даного віку.

Шкірні покриви і слизові оболонки. Шкіра блідо-рожева, чиста, на дотик
оксамитова, тепла, помірно-волога, еластична. Дермографізм: на 25 сек
з”являються смуги червоного кольору, товщиною 0,5 см, які не виступають
над поверхнею шкіри, не супроводжуються відчуттям болю та свербіння,
зникають через 3 хв. При пробі Кончаловського з”явилось 7 петехій.
Больова, тактильна, температурна чутливість шкіри збережена. Слизова
ясен, внутрішньої поверхні щік, твердого і м”якого піднебінь губ
рожевого кольору, без особливостей. Язик рожевого кольору, без
нашарувань і налету, вологий, дифузного рель”єфу, з дифузно-одноманітним
вираженням сосочків. Кон’юнктива очей блідо-рожева, не набрякла, слери
прозорі, судини помірно ін’єковані. Волосся русявого кольору, блискуче,
не ламке, звичайної товщини, дифузно поширене. Нігті блідорожевого
кольору, нігтьові пластинки тверді, овальної форми з заокругленим
вільним краєм, вкраплень і нашарувань немає, не ламкі.

Підшкірна клітковина. Товщина підшкірної складки по боках від пупка 1,5
см, по краях від грудини-1 см, під кутами лопаток-1,5 см, посередині
внутрішньо-задньої поверхні плеча-1 см, по середині внутрішньо-задньої
поверхні поверхні стегна-1,5 см, рівномірно поширена на симетричних
ділянках, не болюча, без ущільнень і підшкірної емфіземи, набряків на
передній поверхні гомілки, внизу живота, в крижовій ділянці не виявлено.
Тургор м’яких тканин збережений.

Лімфатична система. Задня стінка глотки блідо-рожева, чиста. Мигдалики
не виступають з-за дужки, поверхня без нашарувань, не кровить.
Пальпуються задньо-шийні, пахвові, пахвинні лімфатичні вузли. Пахвинні
вузли пальпуються у вигляді округлих утворів розміром 02 х 0,3 см,
м”якої консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не
болючі, рухомі. Шкірні покриви над вузлом не змінені. Пахвові вузли
пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м”якої
консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі,
рухомі, шкірні покриви над вузлом не змінені. Задньо-шийні вузли
пальпуються у вигляді округлих утворів діамером 0,5 см, м”якої
консистенції, не злучені між собою і навколишніми тканинами, не болючі,
рухомі.

М”язова система. М”язи симетрично розвинені, середнього ступеня
розвитку, тонус збережений, достатньої м”язової сили, рухи збережені в
повному об”ємі, не болючі.

Кістково-суглобова система. Обвід голови 50 см, відповідає віку. Голова
круглої форми. Кістки черепа тверді, шви сформовані. У дитини є 28
зубів.

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Грудна клітка циліндричної форми, нормостенічна, епігастральний кут
близько 90. Спина звичайної форми, лордози, кіфози виражені помірно в
типових місцях. Кістки тазу, кінцівок пропорційно розвинені, не
деформовані, при пальпації не болючі. Суглоби звичайної форми, при
пальпації не болючі, активні і пасивні рухи збережені в повному об”ємі,
шкіра і навколишні тканини не змінені. Випоту в суглобах немає.

Серцево-судинна система. Верхівковий поштовх пальпується у V
міжребер”ї по середньоключичній лінії, діаметром 1,5 см, позитивний.
Пульс синхронний, ритмічний, помірно напружений, задовільного
наповнення, доброї величини і форми. ЧСС 96/хв.

Перкусія серця. Межі серцевої тупості:

Відносна Абсолютна

фактичні дані належні дані фактичні дані належні дані

Права на 0,5 см назовні від правої стернальної лінії, V міжребер”я на
0,5 см назовні від правої стернальної лінії, V міжребер”я ліва
стернальна лінія, V міжребер”я на лівй стернальній лінії, V міжребер”я

Ліва

по лівій середньоключичній лінії, V міжребер”я на 0,5 см назовні або по
лівій середньоключичній лінії на 1 см досередини від лівої
середньоклбчичної лінії, V міжребер”я на 1 см досередини від лівої
середньоключичної лінії, V міжребер”я

Верхня верхній край ІІІ ребра верзній край ІІІ ребра ІІІ міжребер”я ІІІ
міжребер”я

Поперечник відносної тупості серця 10 см, абсолютної — 5 см.

При аускультації тони серця чисті ЧСС 96/хв. Перший тон краще
вислуховується на верхівці, другий – на основі. Функціональні органічні
та позасерцеві шуми (шум тертя перикарда, плевро-перикардіальний шум)
вислухати не вдалося.

Дихальна система. Відмічається ціаноз носогубного трикутника в стані
спокою і після фізичного навантаження. Носове дихання не утруднене.
Виділення з носа, відсутні. Голос дзвінкий. Кашель сухий, нав”язливий,
триває кілька хвилин, супроводжується відчуттям стиснення за грудиною.

При статичному огляді грудна клітка циліндричної форми, обидві половини
симетричні. Міжреберні проміжки згладжені, ребра займають горизонтальне
положення. Нормостенічна тілобудова. Втяжіння в місці кріплення
діафрагми (Гаррісонова борозна, періпневмонічна борозна Труссо),
відмічається незначне западіння грудини.

При динамічному огляді дихальні рухи на симетричних ділянках грудної
клітки рівномірні. Допоміжні м”язи приймають участі в акті дихання.
Змішаний тип дихання. ЧД 26/хв. Дихання ритмічне, шумне, з утрудненим
видихом.

При пальпації лобні і гайморовфі пазухи не болючі. Кістки грудної
клітки не деформовані. Міжреберні проміжки не болючі. Голове тремтіння
збережене, рівномірне з обох сторін. Півобід грудної клітки 11 см. Шум
тертя плеври пальпаторно не визначається.

При поріняльній перкусії грудної клітки визначається ясний легеневий
звук, в нижніх відділах обох легень в підлопатковій та аксілярній
ділянках відмічається корбковий відтінок перкуторного звуку.

Топографічна перкусія легень.

права ліва

середньоключична лінія VІ ребро На рівні ІV ребра опускається вниз

середньоаксілярна лінія ІX ребро VІІІребро

лопаткова лінія Х ребро Х ребро

прихребцева лінія Остистий відросток ХІ грудного хребця остистий
відросток ХІ грудного хребця

Рухомість нижнього краю легень по середньоключичній лінії 3 см.

Верхівки виступають над ключицями спереду на 2 см, ззаду знаходяться на
рівні остистого відростка VІІ шийного хребця.

Ширина полів Креніга 4 см.

Аускультація. Вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, яке
супроводжується свистячими звуками. В ділянці правої легені в
підлопаткових та нижньо-аксілярних ділянках вислуховуються вологі,
свистячі хрипи на вдиху. Шуму тертя плеври і крипітації вислухати не
вдалося. Бронхофонія не змінена.

Травна система. При огляді живота у вертикальному та горизонтальному
положеннях живіт округлої форми. Передня черевна стінка бере участь в
акті дихання. Видима перестальтика відсутня. При поверхневій пальпації
живіт м”який, не болючий, чутливий, м”язи передньої черевної стінки не
розходяться, гриж немає, симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. При
глибокійметодичній ковзній пальпації за Образцовим — Стрижеско
сигмовидна кишка пальпується в лівій здухвинній ділянці у вигляді
м”яко-еластично циліндричного тяжа з гладкою поверхнею, діаметром 2 см,
не болюча, помірно-рухома, не бурчить. Сліпа кишка пальпується у правій
здухвинній ділянці у вигляді м”якого рухомого перистальтуючого циліндра
товщиною 0,5 см з гладкою поверхнею, злегка чутлива, помірно рухома,
бурчить. Червоподібний відросток пропальвувати не вдалося. Висхідна
ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді
м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не
болючий, не бурчить. Нисхідна ободова кишка пальпується в правій бічній
ділянці живота у вигляді м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який
легко рухається, не болючий, не бурчить. Поперечно-ободова пальпується в
епігастральній ділянці у вигляді дугоподібного поперечного циліндра
помірної щільності товщиною 2 см, який вільно рухається, не болить, не
бурчить. Велику кривизну шлунка пропальпувати не вдалося. Симптом
Менделя негативний. Печінка пальпується в правій підреберній ділянці.
Нижній край виступає з-під реберної дуги по правій середньоключичній
лінії на 3 см, м”який, гострий, не чутливий. Жовчний міхур не
пальпується. Симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюсі — Георгієвського
негативні. Селезінку та підшлункову залозу пропальпувати не вдалося.
Симптом Мейо-Робсона негативний. Ознак та симптомів наявності вільної
рідини в черевній порожнині не виявлено. Перестальтика аускультативно не
вислуховується. Випорожнення один раз на добу, кал оформлений, без
паталогічних домішок.

Сечовидільна система. Поперекова ділянка не болюча, без випинань,
пастозності. Нирки і сечовий міхур не пальпуються. Симптом
Пастернацького від”ємний з обох боків. Сечопуск 4-5 разів на добу, не
болючий. Сеча солом”яного кольору, прозора, зі специфічним запахом.

Ендокринна система. Обличчя доброзичливе. Статевий розвиток відповідає
віку. Щитовидна залоза пальпується при ковтанні у вигляді поперечного
циліндра діаметром 0,4 см по передній поверхні трахеї під щитовидним
хрящем, не болюча.

Нервова система. Свідомість ясна. Розвиток вищої нервової діяльності
відповідає фізіологічним нормам для даного віку. Інтелект нормальний.
Сон і апетит збережені. Дитина легко контактує. Реакція зіниць на світло
пряма і співдружня. Координація рухів збережена. Больова тактильна,
температурна, вібраційна чутливість збережені.

6. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ.

Враховуючи скарги хворої на постійне покашлювання, з періодичними
нападами сухого, нав”язливого кашлю, які виникають незалежно від часу
доби, тривають кілька хвилин і самостійно проходять, супроводжуються
відчуттям стиснення за грудиною, задишку при фізичному навантаженні,
зниження апетиту, неспокій, загальну слабість, в”ялість, втомлюваність,
поганий сон;

дані анамнезу захворювання: захворювання почалося ввечері 10.02.2001
року після фізичного навантаження (гра у футбол). Першими симптомами
були сухий кашель , загальна слабість, зниження апетиту;

дані анамнезу життя хворіє з 1997року. Захворювання почалося
поступово з кашлю, підвищення температури тіла до 37(С, загальної
слабості. З приводу захворювання батьки звернулися в обласну дитячу
лікарню, де був виставлений діагноз ”Гострий бронхіт”. Лікувався
стаціонарно. Після цього часто хворів простудними захворюваннями: в
березні 98р. – гострий трахеобронхіт, в жовтні 98 – правобічна
бронхопневмонія, січні-лютому 99 гострий ларинготрахеобронхіт;
періодично 1-2 рази на рік перебуває на стаціонарному лікуванні в
зв”язку з загостренням хронічного бронхіту. В 2000 почастішали
респіраторні захворювання: в березні переніс двобічну бронхопневмонію, в
травні загострення хронічного бронхіту, в червні – на фоні ГРВІ
загострення бронхіту, в липні бронхіт;

дані об”єктивного обстеження в нижніх відділах обох легень в
підлопатковій та аксілярній ділянках відмічається корбковий відтінок
перкуторного звуку; аускультативно вислуховується жорстке дихання з
подовженим видихом, яке супроводжується свистячими звуками. В ділянці
правої легені в підлопаткових та нижньо-аксілярних ділянках
вислуховуються вологі, свистячі хрипи на вдиху дихання шумне з
утрудненим та свистячим видихом, який відчувається на відстані, ціаноз
носогубного трикутника, горизонтальне положення ребер, участь додаткових
м”язів в акті дихання, тони серця звучні, чисті, діяльність серця
ритмічна, живіт м”який, не болючий, приймає участь в акті дихання,
порушень з боку фізіологічних випорожнень немає;

можна виставити попередній діагноз:

ХРОНІЧНИЙ ОБСТРУКТИВНИЙ БРОНХІТ В СТАДІЇ ЗАГОСТРЕННЯ.

7. ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ

1. Загальний аналіз крові.

2. Біохімічний аналіз крові.

3. Загальний аналіз сечі.

4. Аналіз калу на яйця глистів.

5. Шкребок на ентеробіоз.

6. Рентгенографія органів грудної клітки.

7. Реакція Вассермана.

8. УЗД

9. Консультація ЛОРа

8. РЕЗУЛЬТАТИ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ТЕРПРИТАЦІЯ

1.Загальний аналіз крові. 15.02.01

Еритроцити 3.4 х 10 /л

Гемоглобін 110 г/л

Колірний показник 0.9

Лейкоцити 5.0 10 /л

еозинофіли — 4%; паличкоядерні – 2%; сегментоядерні – 52%; лімфоцити –
35%; моноцити – 7%

2. Біохімічний аналіз крові. 15.02.01

Глюкоза 4.78 ммоль/л

Білок 68.0 г/л

Сечовина 4.16 ммоль/л

Креатинін 0.0432ммоль/л

АсАТ 0.498

АлАТ 0.830

Білірубін 8.42 ммоль/л

3. Загальний аналіз сечі 15.02.01

кількість 20 мл

питома вага 1016

прозорість прозора

реакція слабо кисла

білок не виявлено

мікроскопія осаду: епітелій плоский 0 – 2 в п/з

лейкоцити 1 – 3 в п/з

4.Аналіз калу на яйця глистів.

Яйця глистів не виявлені.

5.Шкребок на ентеробіоз.

Гостриків не виявлено

6. Рентгенографія органів грудної клітки.

Посилення бронхо-судинного малюнка, підвищення прозорості легеневих
полів особливо на периферії. Корені структурні. Реберно-діафрагмальні
синуси вільні.Серце в нормі.

7. Реакція Вассермана. Від”ємна.

8. УЗД Печінканормальних розмірів, паренхіма однорідної структури,
ехогенність нормальна. Жовчний міхур вивжений, стінка 3 мм. Підшлункова
залоза зернистої структури, звичайних розмірів. Нирки в типових місцях,
контури рівні. Сечовий міхур без змін.

10. Консультація ЛОРа. Об”єктивно слизова носа рожева, носові ходи
чисті, дихання вільне. Зів рожевий, мигдалики не збільшені. Отоскопія:
зовнішні слухові ходи вільні.Ураження слухового апарату не виявлено.

9. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-СИНДРОМАЛЬНА ДІАГНОСТИКА.

Характерні осбливості обструктивного синдрому при різних захворюваннях у
дітей

Симптоми Гостра пневмонія Обструктивний бронхіт Бронхіальна астма
Хронічна пневмонія

Обтяжена спадковість алергічними хворобами Ні Ні у більшості випадків Ні

Форма грудної клітки Не змінюється Дещо здута Здуття при кашлі
Деформація

Перкуторні зміни звук легеневий з коробковим відтінком; локальне
вкорочення; чергування ділянок тимпаніту і вкорочення Перкуторний звук
зкорбковим відтінком коробковий звук Вкорчений коробковий звук

Характер дихання жорстке, локально послаблене, з бронхіальним колоритом
жорстке, послаблене, з подовженим видихом часте, жорстке, подовженй,
гучний видих Жорстке

Хрипи локальні дрібноміхурцеві вологі або крепітуючі розсіяні, сухі,
свистячі, різнокаліберні вологі хрипи сухі та вологі хрипи Сухі та
вологі дрібноміхурцеві хрипи

Кашель Сухий переходить у вологий Сухий, нечастий, який поступово
переходить у вологий Супроводжується здуттям грудної клітки Вологий
кашель з виділенням великої кількості харкотиння

Гемограма помірний нейтрофільоз Лейкоцитоз та прискорена ШОЕ помірні або
не визначаються нейтроофільоз, нейтропенія еозинофілія, лімфопенія
Збільшення ШОЕ

Рентгенологічні дані посилення і деформація судинного малюнка та вогнищ
інфільтрації Ознаки здуття легеневої тканини, посилення легеневого
малюнка, розширені корені легень з обох сторін ознаки здуття легеневої
тканини, посилення легеневого малюнка на стороні ураження, корені
розширені Посилення і деформація легеневого малюнка, об”ємне зменшення
сегмента, зміщення середостіння в бік ураження

10. ЗАКЛЮЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ СИНДРОМАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ.

Враховуючи обгрунтоване в попередньому діагнозі, а також дані
лабораторних обстежень: загальний аналіз крові – еритроцити 3,2 Т/л, Нв
95 г/л; тарентгенологічного обстеження – посилення бронхосудинного
малюнка, підвищення прозорості легеневих полів особливо на периферії
дають підстави виділити наступні синдроми:

* синдром дихальної обструкції,який проявляється скаргами на
нів”язливий, приступоподібний кашель, з виділенням невеликої кількості
харкотиння, супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, об”єктивно
проявляється шумним диханням з експіраторним свистом, задишкаою, участю
допоміжної мускулатури в акті дихання та корбковим перкуторним звук,
вологими дрібно- і середньовогнищевими хрипами при аускультації;

* інтоксикаційний, який проявляється підвищенням температури тіла до
37,3 С;

*астено-вегетативний, який проявляється в”ялістью швидкою
втомлюваністю, загальною слабістю, зниженням працездатності.

* анемічний, який проявляється зниженням кількості еритроцитів 3,2
Т/л, та гемоглобіну 95г/л.

11. ПЛАН ЛІКУВАННЯ.

Лікування повинно враховувати клініко-бронхологічні і функціональні
особливості захворювання. Ліування при загостренні може проводитись і
вдома.

1. РЕЖИМ. Хворим рекомендовано ліжковий ркжим на весь період
підвищення температури і протягом 2-3 днів після зниження температури. В
кімнаті де знаходиться хвора дитина, повинна бути забезпечена відносно
висока вологість повітря, для цього використовують спеціальні
зволожувачі повітря, батаррею центрального опалення покривають вологою
тканиною або біля обігрівача ставлять посудину з водою. Температура
повітря не повинна перевищувати 18-20 С. Провітрювання і вологе
прибирання проводять не менше 2-ох разів на добу. Для попередження
порушення теплообміну непотрібно надто тепло одягати дитину, одежа
повинна бути тепла, вільна, не обмежувати рухів. Важливим лікувальним
фактором є регулярний сон, який повинен відповідати віковому режиму, і
прогулянки на свіжому повітрі.

2. ДІЄТА. Діти при даному захворюванні не потребують
спеціальної дієти. Харчування повинно відповідати віковим потребам
покількості прийомів, об”єму їжі, нормам харчових речовин. Особливу
увагу слід звернути на те, щоб в добовому раціоні була достатня
кількість білка, поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних
речовин в тому числі кальцію і заліза. Дефіцит цих речовин може
призвести до порушення апетиту, розладів травлення, дисбактеріозу, це
поглибить метаболічні розлади, пов”язані з основним патологічним
процесом, знизить ефективність лікування. Оскільки у дитини відмічається
залізодефіцитна анемія, то необхідно в раціон включити продукти, які
містять багато заліза – м”ясо, язик, яблука, рибу, сухофрукти, свіжі
фрукти. Призначається загальний дієтичний стіл № 15. Основна мета
призначення цього стола-забезпечити харчування хворого за фізіологічними
нормами. Їжу приймають 4-5 раз на добу. Виключаються жирне м”ясо
(свинина, баранина), сало, тістечка, свіжий хліб. Обмежуються гострі
страви, прянощі, кава, какао, шоколад. Рекомендовано: нежирне м”ясо,
риба у будь-якій кулінарній обробці, різні молочні продукти,. овочі,
картопля у вигляді страв та гарнірів, частина овочів у сирому вигляді
(салати), фрукти, ягоди, соки та компоти з них. Показана
молочно-рослинна дієта, повноцінна, яка відповідає віку, збагачена
вітамінами, висококалорійна, з обмеженим вмістом солених та
екстрактивних речовин і продуктів, що мають алергрнні властивості.
Вперіод підвищення температури та продуктивного кашлю показано посилене
пиття.

Меню-розкладка

Сніданок: Омлет

Каша манна

Кава з молоком

Хліб пшеничний з маслом

Обід: Салат овочевий

Борщ вегетаріанський

Риба жарена з картопляним пюре і солоним огірком

Хліб пшеничний, хліб житній

Підвечірок: Кефір

Печиво

Яблуко

Вечеря: Тефтелі м”ясні з рисом в томатному соусі з гречаною кашею

Молоко

Хліб пшеничний, хліб житній

3. ЕТІОТРОПНЕ ЛІКУВАННЯ. Антибактеріальна терапія проводиться
за такими показами: гнійна мокрота, ознаки бактеріального запалення,
нетривалими курсами 7-10 днів, проте більшість рецидивів обходяться без
антибактеріальних препаратів. Оскількі всі загострення виникають на фоні
ГРВІ, то спочатку проводять лікування даного захворювання. Спочатку
застосовують антибіотики широкого спектру дії – пеніциліни
(карбенніцилін, метилпеніцилін, метицилін, ампіокс), цефалоспорини
(цефалексин, цифіксим, цифуроксим), аміноглікозиди (гентаміцин,
бруламіцин, амікацин).

4. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Спрямоване на усунення лихоманки
розрідження та видалення слизу з трахеї і бронхів, зняття набряку
слизової обболонки бронхів, зняття бронхоспазму, ліквідацію кисневої
недостатності. Жарознижуючі препарати у дітей з обструктивним бронхітом
застосовуються при температурі тіла вище 39,5 С. Найчастіше застосовують
ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол.

Для розрідження слизу і зменшення набряку слизової застосовують теплі,
парові содові, соляно-лужні інгаляції, інгаляції мінеральних вод, та
відварів лікарських трав (ромашки, шалфея, мати-й-мачухи, термопсису),
призначають масивне пиття. Рекомендовано також муколітичні препарати
(N-ацетилцистеїн, бромгексин) та протеолітичні ферменти, які сприяючи
гідролізу білків сприяють зменшенню в”язкості мокроти і очищенню бронхів
від слизу, крім того сприяють регенерації і епітелізації слизової
оболонки дихальних шляхів (трипсин, хімотрипсин, панкреатин). Евакуацію
мокроти можна здійснювати з допомогою електровідсмоктувача, що буде
сприяти повному очищенню бронхіального дерева і полегшувати дихання.
Інколи проводиться здавлювання грудної клітки на висоті видиху, що також
сприяє видаленню мокроти. Для видалення мокроти застосовують препарати,
які стимулюють відхаркування- препарати термопсиса, натрію бензоат,
терпінгідрат, йодид натрію чи калію, амонію хлорид, натрію
гідрокарбрнат. Для усунення спастичного компоненту застосовують
спазмолітики серед них- -адреноміметики-препарати, які безпосередньо
впливають на гладкі м”язи бронхів (ізадрин, сальбутамол, беротек). Для
боротьби з набряком слизової бронхів можна застосувати препарат
беклометазону дипропіонат, який має високу місцеву протизапальну дію і
низьку системну активність. Для купуванння клінічних проявів
обструктивного бронхітів у дітей застосовують препарати
метилксантинів-теофілін, еуфілин. Як протикашльовий засіб використовують
глаувент, бронхолітин, які крім протикашльової дії ще мають
бронхорозширюючу. При лікуванні застосовують інгібітори протеаз
(Е-амінокапронова кислота), які пригнічують розвиток інфекційного
процесу і запобігають розвитку вторинних ускладнень. При досягненні
достатньої прохідності дихальних шляхів необхідно приступити до
оксигенотерапії. Наростання дихальної недостатності і відсутність ефекту
при даному лікуванні є показом для терапії глюкокортикостероїдами. При
відсутності ефекту лікування проводять штучну вентиляцію легень. Серед
фізіотерапевтичних процедур хворим призначають інгаляції з препаратами,
які мають відхаркуючу дію, вони покращують крово і лімфообіг в легенях,
зменшують набряк слизової, знімають бронхоспазм. ЛФК призначається для
тренування дихальної системи і зняття бронхоспазму.

5. СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Проводиться загальностимулююча терапія
-тимоген, тималін, тактивін, продігіозан, які мають виражену
імуностимулюючу дію. Вітамінотерапія- віт.А, С, групи В, таблетовані
препарати заліза – тардіферон,ферроградумет.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Майданик В.Г. Педіатрія. Київ “А.С.К.”, 1999.

2. Отт В.Д., Фесенко М.Е. и др. Диагностика и лечение обструктивного
бронхита у детей раннего возраста. Киев-1991.

3. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Болезни органов дихания у детей.
М.: Медицина, 1987.

4. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Бронхиты у детей. Ленинград:
Медицина, 1978.

5. Сміян І.С. Педіатрія (курс лекцій). Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

ТЕМПЕРАТУРНИЙ ЛИСТ

Рік,місяць,число

День перебування в стаціонарі 1 2 3

Пульс АТ То Р В Р В Р В

100

150

39о

90

125

38о

80

100

37о

70

75

36о

60

50

35о

Похожие записи