Історія хвороби: хронічний обструктивний бронхіт

ПАСПОРТНІ ДАНІ:

П.І.Пб –

ВІК – 36 р.(10. 08. 1965р.)

ПРОФЕСІЯ –

МІСЦЕ РОБОТИ – не працює

АДРЕСА –

ДАТА ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ – 1.03.2001р.

КИМ НАПРАВЛЕНИЙ –

СКАРГИ ХВОРОГО (MOLESTIA AEGROTI):

При поступленні хвора скаржилася на інтенсивні переймоподібні болі в
животі, нудоту, неоднократну блювоту, після якої не наставало
полегшення, невідходження газів, загальну слабкість.

ІСТОРІЯ ЗАХВОРЮВАННЯ (ANАMNESIS MORBI):

Захворювання виникло гостро: 12 годин тому з’явились інтенсивні
переймоподібні болі в животі. Раніше подібні болі не турбували. З плином
часу болі не проходили, прийом спазмолітиків полегшення не приносив.
Останніх 3 години стан хворої погіршився – біль в животі посилився,
з’явилась загльна слабість, що заставило хвору звернутись в ургентну
клініку.

АНАМНЕЗ ЖИТТЯ (ANAMNESIS VITAE)

Народилася 10.08.1965р. у м. Тернопіль, була другою дитиною в сім’ї. У
фізичному та розумовому розвитку від однолітків не відставала. Місячні
почалися з 13 років, з14 – стали регулярними, триваютя по 5 днів,
тривалість циклу 24 дні. Одружена, чоловік здоровий. Мала одну
вагітність, яка закінчилась в термін фізіологічними пологами. Має
13-річну дочку. Дочка здорова. Матеріально-побутові умови вважає
задовільними. Туберкульоз, вірусний гепатит, венеричні захворювання в
себе та в родичів заперечує. В 1990 році перенесла операцію з приводу
позаматкової вагітності, в 1997році – клиновидну резекцію правого яйника
з приводу кісти яйника. Операції проводились під загальним знечуленням.
Кров такровозамінники не переливались. Непереносимості медикаментів та
алергій не відмічалось. Шкідливі звички заперечує.

ЗАГАЛЬНИЙ АНАМНЕЗ (ANAMNESIS COMMUNIS)

Дихальна система:

Носове дихання вільне, без відчуття сухості в носі. Виділень немає,
носових кровотеч – теж. Гортань при розмові не болить, голос звучний.
Болей в ділянці грудної клітки хвора не відчуває. Кашлю, задишки,
кровохаркання не спостерігалось.

Серцево-судинна система:

Болі в ділянці серця не турбують. Задишку, відчуття перебоїв у
діяльності серця, відчуття серцебиття заперечує. Набряки не
спостерігаються.

Органи травлення:

Апетит – поганий. Смак збережений. Ковтання їжі не затруднене.
Проходження твердої та рідкої їжі по стравоходу вільне. Скаржиться на
інтенсивні переймоподібні болі в животі. Болі не пов’язані з прийомом
їжі, не залежать від положення тіла, не знімаються спазмолітиками. Також
скаржиться на тошноту, неоднократну блювоту, що не приносила полегшення.
Спочатку недавно прийнятою їжею, потім раніше прийнятою їжею. Турбує
невідходження газів та калу з початку захворювання.

Сечовидільна система:

Болі у попереку не турбують. Сечопуск вільний, неболючий; нетримання
сечі не відмічається. Болі в ділянці статевих органів, виділення з піхви
не турбують.

Опорно-руховий апарат:

Болю в м’язах та переміжної кульгавості не спостерігалось. На болі в
кістках, суглобах, хребті не скаржилась. М’язова сила достатня (5 балів)

Нервова система та органи чуття:

Характер спокійний, врівноважений. Пам’ять добра, сон спокійний,
достатньо глибокий. Зір, слух, нюх хороші, тактильна чутливість
збережена.

ОБ’ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ (STATUS PRAESENS OBJECTIVUS):

Стан хворої вна момент обстеження

Загальний стан хворої середньої
важкості????????????????????????????

Свідомість ясна

Положення в ліжку активне

Вираз обличчя сумний

Тілобудова пропорційна, відповідає
нормостенічному типу конституції

Зріст – 162 см

Вага – 60 кг

t( тіла – 36.9(С

Шкірні покриви бліді, чисті, без висипань. Вологість шкіри помірна.
Еластичність збережена. По серединній лінії нижче пупка відмічається
післяопераційний рубець довжиною 8 см і товщиною 1 см., в правій
здухвинній ділянці відмічається післяопераційний рубець довжиною 4 см і
товщиною 1,2 см.

Волосяний покрив розвинений по жіночому типу. Нігті нормальної форми,
еластичні, покриті лаком рожевого кольору.

Слизові оболонки повік – рожеві, без ерозій. Слизова рота – рожева, без
висипок та виразок. Ясна – рожево-червоного кольору, тверді, не
кровоточать. Язик рожевого кольору, сухуватий, обкладений біля кореня
білуватим нальотом. Сосочки язика виражені помірно. Тріщин та виразок
немає.

Зубна формула:

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8

Позначення: О – пломба, К – карієс, Х – відсутність.

Піднебінні мигдалики не збільшені, рожевого кольору, з гладкою
поверхнею, без нашарувань. Зів та піднебіння рожеві, без тріщин і
виразок. Специфічний запах з рота відсутній.

Підшкірна жирова клітковина – товщиною в 2 см біля пупка, під лопатками
– такої ж товщини, рівномірно розподілена, набряків та пастозності не
виявлено.

Молочні залози симетричні, середніх розмірів, округлої форми, неболючі,
пружні, без ущільнень. Шкіра молочних залоз не змінена. Сосок
виступаючий, циліндричний, виділень з нього немає. Навколососковий
кружок без змін. Регіонарні лімфовузли не збільшені.

Лімфатичні вузли: пальпуються підборідні, підщелепні, задньо-шийні.
Поодинокі, неболючі, розміром 0,3-0,4 см, нещільні, рухомі, неспаяні з
іншими вузлами та оточуючими тканинами. Шкіра над ними не змінена.

М’язи добре розвинені, тонус звичайний. При пальпації болючості,
ущільнень не відмічалось. М’язова сила збережена (5 балів).

Щитовидна залоза не пальпується.

Кістки кінцівок симетричні, череп відповідає нормоцефалічному типу,
деформацій хребта не виявлено. Патологічної рухомості і болючості при
рухах, пальпації і перкусії кісток – теж.

Суглоби звичайної конфігурації, без вип’ячувань та згладження контурів.
Активні та пасивні рухи виконуються в повному об’ємі. Болючості при
пальпації та рухах не виявлено.

Органи дихання.

Грудна клітка відповідає нормостенічному типу тілобудови, конічна,
лопатки добре прилягають до неї. Грудний тип дихання, з участю обох
половин грудної клітки. Дихання ритмічне, 18 на хвилину, не глибоке.

При пальпації грудна клітка не болюча. Голосове тремтіння на симетричних
ділянках однакове, проводится добре. При порівняльній перкусії ясний
легеневий звук, однакової гучності, одинаково вислуховується на
симетричних ділянках. В просторі Траубе тимпанічний звук збережений.

Верхівки легень – на рівні VII шийного хребця ззаду, спереду на 3 см над
ключицею. Поля Креніга з обох боків 5 см.

Нижня межа легень: справа
зліва

по парастернальній лінії – V міжребер’я
————

по середньоключичній лінії – VІ ребро
————

по передній аксилярній лінії – VІІ ребро VІІ ребро

по середній аксилярній лінії – VІІІ ребро VІІІ
ребро

по задній аксилярній лінії – ІХ ребро ІХ
ребро

по лопатковій лінії – Х ребро
Х ребро

по паравертебральній лінії – остистий відросток ХІ грудного хребця

Сумарна рухомість країв легень по середній паховій лінії – 6 см.

При порівняльній аускультації в обох легенях везикулярне дихання. Хрипи
та шум тертя плеври не вислуховуються. Бронхофонія одинакова на
симетричних ділянках.

Проба Штанге – 50 с.

Проба Генча – 30 с.

Органи кровообігу

Пульс на симетричних артеріях однаковий, хорошого наповнення, ритмічний,
частота – 72 уд/хв, помірного напруження, повний, рівномірний,
нормальної форми.

Видимої пульсації в ділянках артеріальних стовбурів, варикозно
розширених вен не відмічається.

Артеріальний тиск на обох плечових артеріях 120/80 мм рт. ст.

В межах серця вип’ячувань немає, верхівковий поштовх помірної сили,
величиною 1.5х1.5 см, розміщений в V міжребер’ї на 1 см вправо по лівій
середньоключичній лінії. На грудній клітці, передній черевній стінці та
на кінцівках поверхневі вени не розширені. В епігастральній області
пульсації не виявлено.

Межі серцевої тупості

Серцева тупість: Межі:

права ліва верхня

Відносна в ІV міжребер’ї на 1 см вправо від правого краю грудини. в V
міжребер’ї на 1,5см вправо від лівої середньоключичної лінії нижній край
ІІІ ребра по лівій парастернальній лінії.

Абсолютна з ІV по VI міжребер’я по правому краю грудини. в V міжребер’ї
на 2,5см вправо від лівої середньоключичної лінії верхній край V ребра
по лівій парастернальній лінії.

При аускультації – серцева діяльність ритмічна, ЧСС – 72 уд/хв, тони
серця приглушені. Шуми не вислуховувались. Шум тертя перикарду не
вислуховувався.

Шлунково-кишковий тракт.

Живіт асиметричний внаслідок здуття правої половини, видимої
перистальтики не виявляється. Передня черевна стінка бере участь в акті
дихання, при цьому не болить. Розширених підшкірних вен не відмічається.
По серединній лінії нижче пупка відмічається післяопераційний рубець
довжиною 8 см і товщиною 1 см., в правій здухвинній ділянці відмічається
післяопераційний рубець довжиною 4 см і товщиною 1,2 см.

При поверхневій орієнтовній пальпації – живіт м’який, болючий в правій
здухвинній ділянці, симптоми подразнення очеревини негативні.
Розходження прямих м’язів живота і білої лінії не виявлено. Пупок
втягнутий, щільний.

Глибока, методична, ковзна пальпація неможлива через значну болючість,
яка виникає при її проведенні.

Шлунок – нижня межа перкуторно та перкуторно-аускультативно – на 4 см
вище пупка.

Печінка – пропальпувати нижній край не вдалось. Межі: верхня – по
середньоключичній лінії – IV міжребер’я, нижня – на рівні реберної дуги.
Перкусія по Курлову – 9; 8; 7 см.

Жовчний міхур не пальпується, не болючий. Симптоми Курвуазьє, Ортнера,
Менделя, френікус – симптом негативні.

Підшлункова залоза не пальпується, не болюча.

Селезінка не пальпується, не болюча. Перкуторно – поздовжній розмір – 6
см, поперечний – 4 см.

При перкусії в правих відділах живота висотий тимпаніт.

Вільної рідини в черевній порожнині не виявлено.

Аускультація кишківника: вислуховується підсилена перистальтика, “шум
плескоту” в правій здухвинній ділянці і в лівому підребер’ї.

При огляді заднього проходу патологічних змін не відмічається. При
пальцевому дослідженні Пальцеве обстеження — тонус сфінктера збережений,
стінки інфільтрату та пухлин не містять.
??????????????????????????????????7

Сечовидільна система

Змін шкіри поперекової ділянки не виявлено. Вибухання ділянки нирок не
відмічається. Нирки, сечоводи та сечовий міхур не вдалось пропальпувати,
симптом Пастернацького негативний з обох боків.

Нервова система і органи чуття

Рефлекси збережені, ригідність потиличних м’язів та симптом Керніга
відсутні. Чутливість не порушена.

Дермографізм – білий, з’являється на 15-ій с, на 30-ій с переходить в
червоний, розлитий, шириною 0,3 см, не виступає над поверхнею шкіри.

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ (DIAGNOSIS PRAELIMINARIS):

На основі скарг на інтенсивні переймоподібні болі в животі, нудоту,
неоднократну блювоту, після якої не наставало полегшення, невідходження
газів, загальну слабкість;

анамнезу хвороби: захворювання виникло гостро: 12 годин тому з’явились
інтенсивні переймоподібні болі в животі, які з плином часу не проходили,
прийом спазмолітиків полегшення не приносив. Була триразова блювота:
спочатку недавно прийнятою їжею, потім раніше прийнятою їжею. Останніх 3
години стан хворої погіршився – біль в животі посилився, з’явилась
загльна слабість;

даних анамнезу життя: в 1990 році перенесла операцію з приводу
позаматкової вагітності, в 1997році – клиновидну резекцію правого яйника
з приводу кісти яйника;

даних об’єктивного обстеження: живіт асиметричний внаслідок здуття
правої половини, по серединній лінії нижче пупка відмічається
післяопераційний рубець довжиною 8 см і товщиною 1 см., в правій
здухвинній ділянці відмічається післяопераційний рубець довжиною 4 см і
товщиною 1,2 см, болючість в правій здухвинній ділянці при пальпації,
при перкусії в правих відділах живота високий тимпаніт, при аускультації
кишківника – підсилення перистальтики, “шум плескоту” в правій
здухвинній ділянці і в лівому підребер’ї;

можна виставити наступний попередній діагноз: Гостра злукова кишкова
непрохідність.

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз сечі

Аналіз калу на яйця гельмінтів

Біохімічний аналіз крові (білірубін, ALT, AST, сечовина, креатинін,
глюкоза, загальний білок, Ca, Cl)

Реакція Вассермана

Визначення гупової та резус належності

Аналіз крові на цукор

Аналіз сечі на діастазу

Оглядова рентгенографія черевної порожнини

УЗД органів черевної порожнини

Результати:

Загальний аналіз крові (1.03):

Показник Значення Норма

Hb 92 г/л 120-140 г/л

Еритроцити 3,3 Т/л 3,7-4,1 Т/л

Колірний показник 0,9 0,85-1,05

ШОЕ 7 мм/год 2-15 мм/год

Лейкоцити 6,0 Г/л 4-9 Г/л

Еозинофіли 0 0-5

Паличкоядерні 5 1-5

Сегментоядерні 63 47-72

Лімфоцити 30 18-37

Моноцити 2 3-11

Загальний аналіз сечі (1.03):

Показник Значення Норма

Колір Солом’яно-жовтий світло-жовтий

Прозорість Прозора прозора

Осад Білок не виявлено білок не виявляється

Лейкоцити 2-4 в полі зору одиничні в полі зору

Епітелій Плоский, 1-2 в п. зору плоский, 1-2 в п. зору

Аналіз калу на яйця гельмінтів (1.03): Яєць глистів не виявлено.

Біохімічний аналіз крові (1.03):

Показник Значення Норма

Білірубін 15,1 мкмоль/л до 20,7 мкмоль/л

Сечовина 8,32 ммоль/л 3,33-8,32 ммоль/л

Креатинін 0,102 ммоль/л 0,05-0,15 ммоль/л

Білок 62,16 г/л 65-85 г/л

Са 2,5 ммоль/л ммоль/л

Cl 99,8 ммоль/л ммоль/л

Реакція Вассермана (1.03): RW від’ємна.

Аналіз крові на цукор (1.03): 5,7 ммоль/л.

Рентгенографія грудної клітки (31.03): на фоні збільшення площі
легеневих полів і низького положення діафрагми спостерігаються розширені
і деформовані корені легень, підсилення легеневого малюнка.

Аналіз сечі на діастазу (1.03): ???????????????????????????????????.

Оглядова рентгенографія черевної порожнини (1.03): на оглядовій
рентгенограмі органів черевної порожнини відмічається підвищена
пневматизація кишківника, чаш Клойберга не виявлено.

УЗД органів черевної порожнини (1.03): печінка не збільшена, гомогенної
ехогенності, незмінена. Жовчний міхур конкрементів не містить, стінка
без ознак набряку. Підшлункова залоза в ділянці головки 29 мм, стінка
без ознак набряку. Нирки, селезінка не змінені. Вільна рідина не
виявляється. Петлі кишечника по лівому боковому каналу з ознаками
кишкової непрохідності.

КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ (DIAGNOSIS CLINICA)

На основі попереднього діагнозу, а саме: скарг на інтенсивні
переймоподібні болі в животі, нудоту, неоднократну блювоту, після якої
не наставало полегшення, невідходження газів, загальну слабкість;
анамнезу хвороби: захворювання виникло гостро: 12 годин тому з’явились
інтенсивні переймоподібні болі в животі, які з плином часу не проходили,
прийом спазмолітиків полегшення не приносив. Була триразова блювота:
спочатку недавно прийнятою їжею, потім раніше прийнятою їжею. Останніх 3
години стан хворої погіршився – біль в животі посилився, з’явилась
загльна слабість; даних анамнезу життя: в 1990 році перенесла операцію з
приводу позаматкової вагітності, в 1997році – клиновидну резекцію
правого яйника з приводу кісти яйника; даних об’єктивного обстеження:
живіт асиметричний внаслідок здуття правої половини, по серединній лінії
нижче пупка відмічається післяопераційний рубець довжиною 8 см і
товщиною 1 см., в правій здухвинній ділянці відмічається
післяопераційний рубець довжиною 4 см і товщиною 1,2 см, болючість в
правій здухвинній ділянці при пальпації, при перкусії в правих відділах
живота високий тимпаніт, при аускультації кишківника – підсилення
перистальтики, “шум плескоту” в правій здухвинній ділянці і в лівому
підребер’ї; та отриманих даних додаткових методів обстеження, а саме:
оглядова рентгенографія черевної порожнини: відмічається підвищена
пневматизація кишківника, чаш Клойберга не виявлено; УЗД органів
черевної порожнини: петлі кишечника по лівому боковому каналу з ознаками
кишкової непрохідності;

можна виставити наступний клінічний діагноз: Гостра злукова кишкова
непрохідність.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ

Необхідно провести диференціальний діагноз з наступними гострими
захворюваннями локалізованими в черевній порожнині:

гострий аппендицит,

гострий холецистит,

гострий панкреатит,

та локалізованими в грудній порожнині:

гострий інфаркт міокарда, абдомінальна форма.

Гострий аппендицит починається раптовим болем у правій клубовій ділянці,
який має постійний характер, помірну інтенсивність, не іррадіює. Часто
біль виникає в епігастральній ділянці і через 2-4 години переміщується
до місця знаходження відростка. Хворих турбують нудота і блювота, що
носять рефлекторний характер. Часто буває затримка газів. Характерна
субфебрильна температура тіла. Об’єктивно у таких хворих права половина
живота відстає в акті дихання. Пальпаторно відмічається болючість в
правій клубовій ділянці і напруження м’язів передньої черевної стінки.
Позитивні симптоми подразнення очеревини. В загальному аналізі крові
лейкоцитоз із зсувом вліво.

В курованої хворої були інтенсивні переймоподібні болі в животі, нудота,
триразова блювота, яка не приносила полегшення, невідходження газів.
Об’єктивно відмічалась асиметричність живота за рахунок здуття правої
половини. При пальпації живіт м’який, болючий в правій здухвинній
ділянці симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно справа
високий тимпаніт. “Шум плеску” в правій здухвинній ділянці при
аускультації. Загальний аналіз крові без змін.

Ці ознаки дають змогу виключити дану патологію.

Гострий холецистит починається після порушення режиму харчування
(прийому надмірної кількості жирної, смаженої їжі). Характерним є
сильний розпираючий біль у правому підребер’ї та епігастральній ділянці
з іррадіацією в праву надключичну ділянку і праве плече. Також хворих
турбують нудота, багаторазова блювота, спочатку шлунковим вмістом,
пізніше – з домішками жовчі, здуття живота, затримка калу та газів. При
огляді – субіктеричність склер, язик обкладений сіро-білими
нашаруваннями. Позитивні симптоми при пальпації: Мерфі, Кера, Ортнера,
Мюссі-Георгієвського, Щоткіна-Блюмберга. Лабораторно лейкоцитоз із
зсувом вліво, лімфопенія, підвищення ШОЕ. Характерні зміни при УЗД та на
оглядовій рентгенограмі.

У курованої хворої були інтенсивні переймоподібні болі в животі, нудота,
триразова блювота, яка не приносила полегшення, невідходження газів.
Об’єктивно: шкіра бліда, склери білі, язик сухий необкладений. При
пальпації симптоми Мерфі, Кера, Ортнера, Мюссі-Георгієвського,
Щоткіна-Блюмберга негативні. Загальний аналіз крові в межах норми. При
УЗД органів черевної порожнини печінка не збільшена, гомогенної
ехогенності, незмінена, жовчний міхур конкрементів не містить, стінка
без ознак набряку, петлі кишечника по лівому боковому каналу з ознаками
кишкової непрохідності. На оглядовій рентгенограмі органів черевної
порожнини відмічається підвищена пневматизація кишківника.

Це дає можливість виключити гострий холецистит.

Гострий панкреатит починається раптово з інтенсивного болю в
епігастральній ділянці та лівому підребер’ї з іррадіацією в спину.
Характерна часта повторна блювота. При огляді шкірні покриви бліді,
вкриті липким потом. Виявляються характерні симптоми: Мондора, Лагермфа,
Холстеда, Грея-Турнера, Куллена. Живіт здутий, м’який при пальпації,
болючий в епігастрії та правому підребер’ї. Позитивні симптоми
Мейо-Робсона, Роздольського. Лабораторно високий лейкоцитоз із зсувом
вліво, підвищена ШОЕ, підвищена амілаза крові та діастаза сечі. УЗД
вказує на збільшення підшлункової залози. На оглядовій рентгенограмі –
розгорнута “підкова” дванадцятипалої кишки.

В курованої хворої були інтенсивні переймоподібні болі в животі, нудота,
триразова блювота, яка не приносила полегшення, невідходження газів.
Об’єктивно: шкірні покриви бліді, вищеперераховані симптоми негативні.
Лабораторні аналізи в межах норми. При УЗД – підшлункова залоза в
ділянці головки – 29 мм, без ознак набряку. На оглядовій рентгенограмі
органів черевної порожнини змін підшлункової залози не виявлено.

Це виключає дане захворювання.

Абдомінальна форма гострого інфаркту міокарда починається різким
інтенсивним болем в епігастрії, який може іррадіювати в ліву лопатку,
нижню щелепу, обидві руки. Біль супроводжується нудотою, одноразовою
блювотою, котрі носять рефлекторний характер. При огляді виявляється
ціаноз шкіри, похолодання кінцівок. Верхівковий поштовх не пальпується.
Живіт здутий, м’який. Спочатку підвищується, потім знижується
артеріальний тиск. При аускультації І тон ослаблений, може бути акцент
ІІ тону над легеневою артерією, виявляються аритмії. Лабораторно:
зростає кількість лейкоцитів в загальному аналізі крові, відмічається
підвищення концентрації серцевих ензимів (КФК(особливо фракція МВ), АСТ,
ЛДГ1,2 альдолаза). Характерні зміни на ЕКГ.

В курованої хворої були інтенсивні переймоподібні болі в животі.
Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Пульс 88 уд/хв ритмічний. АТ 120/80.
Аускультативно змін з боку серцевої діяльності не виявлено.
Вищеперерахованих лабораторних ознак немає.

Ці ознаки виключають дане захворювання.

ЗАКЛЮЧНИЙ ДІАГНОЗ (DIAGNOSIS TERMINALIS):

На основі клінічного діагнозу та проведеного диференціального діагнозу.
Курованій хворій можна виставити наступний заключний діагноз: Гостра
злукова кишкова непрохідність.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ

Основними причинами злукової кишкової непрохідності можуть бути злуки
черевної порожнини після травм, поранень, перенесених операцій і
запальних захворювань органів черевної порожнини і тазу. Крім того у
виникненні злукової кишкової непрохідності часто значну роль грає
функціональний компонент, оскільки сам злуковий конгломерат кишечних
петель може існувати роками і лише при функціональному перенавантаженні
стає причиною розвитку непрохідності.

ЛІКУВАННЯ

Протягом перших 1,5-2 годин після госпіталізації хворого в стаціонар
проводять комплексну консервативну терапію, яка має
диференціально-діагностичне значення і за своїм характером може
слугувати передопераційною підготовкою. Вона попереджує ускладнення і
одночасно є спробою ліквідувати непрохідність неоперативним способом. Ці
заходи включають:

боротьбу з абдомінальним больовим шоком (проведення нейролептаналгезії,
паранефральної блокади, введення спазмолітиків);

ліквідацію гіповолемії з корекцієюелектролітного, вуглеводного й
білкового обмінів (введення сольових кровозамінників, 5-10% розчину
глюкози, желатинолю, альбуміну й плазми крові);

корекцію гемодинамічних показників, мікроциркуляції та детоксикаційної
терапії (внутрішньовенна інфузія реополіглюкіну та неогемодезу);

декомпресію шлунково кишкового тракту (проведення назогастрального зонда
і промивання шлунка, проведення сифонної клізми).

Після такої підготовки проводиться хірургічне лікування, яке включає:

проведення серединної лапаротомії;

новокаїнову блокаду брижі тонкої і товстої кишок;

ревізію органів черевної порожнини, встановлення життєздатності
кишківника

ліквідацію причини непрохідності – розрізання злуки. При
нежиттєздатності кишки виконується резекція нежпттєздатної ділянки з
накладанням анастомозу “бік-у-бік” або “кінець-у-кінець”;

проведення в кишку еластичного зонда товщиною 8-9 мм і довжиною 2-2,5 м

ЛІКУВАННЯ ДАНОГО ХВОРОГО

режим палатний

дієтичний стіл №15

медикаментозне лікування:

етіологічне:

Rp.: Tab. Biseptoli N. 20

D.S. По одній таблетці 2 рази в день.

Курс лікування 12-14 днів.

#

патогенетичне:

Rp.: Tab. Bromhexini 0,008 N. 20

D.S. По одній таблетці 2 рази в день.

#

Rp.: Tripsini crystallisati 0,005

D.t.d.N. 10 in amp.

S. Вміст ампули розчинити у 3 мл 0,9% розчину

NaCl, застосовувати інгаляційно.

#

Rp.: Tab. Euphyllini 0,15 N. 30

D.S. По одній таблетці 2 рази в день після їди.

#

— симптоматичне:

Rp.: Indometacini 0,025

D.t.d.N. 20 in capsulis gelatinosis.

S. По 1 капсулі 3-4 рази в день.

#

фізіотерапевтичне лікування:

УВЧ на область грудної клітки,

масаж грудної клітки,

дія на рефлексогенні зони.

ЛФК

санаторно-курортне лікування – рекомендовані курорти Південного берегу
Криму (Алупка, Алушта, Голуба затока, Ялта, Семидвір’я, Батилиман-Даспі,
Форос-Мелас, Оливи, Кастрополь, Симеїз, Місхор, Лівадія, Массандра,
Грузуф, Фрунзенське, Чарабах), Західного берегу Криму (Євпаторія, Саки),
Південно-східного узбережжя Криму (Феодосія, Планерське).

ЩОДЕННИК (DECURSUS MORBI)

Дата Стан хворого Призначення

31.03.2000 Загальний стан хворго середньої важкості. Сон та апетит
хороші. Відмічається акроціаноз. Слизові оболонки ротової порожнини і
кон’юктиви очей блідо-рожеві. Спостерігається змішана задишка. Грудна
клітка ригідна, в диханні беруть участь допоміжні м’язи.

При порівняльній перкусії – коробочний звук. Дихання везикулярне,
ослаблене, на фоні якого вислуховуються сухі свистячі та дзижчачі хрипи,
вологі хрипи різного калібру. Тони серця чисті, ритмічні. Живіт при
пальпації м’який, неболючий. Нирки і сечовий міхур не пальпуються.
Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечопуск вільний,
неболючий.

t – 36,4(С, АТ – 130/80, пульс – 76/хв.

Куратор: Режим палатний

Дієтичний стіл № 15

Rp.: Tab. Biseptoli N. 20

D.S. По одній таблетці 2 рази в день.

#

Rp.: Tab. Bromhexini 0,008 N. 20

D.S. По одній таблетці 2 рази в день.

#

Rp.: Tripsini crystallisati 0,005

D.t.d.N. 10 in amp.

S. Вміст ампули розчинити у 3 мл 0,9% розчину NaCl,
застосовувати інгаляційно.

#

Rp.: Tab. Euphyllini 0,15 N. 30

D.S. По одній таблетці 2 рази в день після їди.

#

Rp.: Indometacini 0,025

D.t.d.N. 20 in capsulis gelatinosis.

S. По 1 капсулі 3-4 рази в день.

#

фізіотерапевтичне лікування:

УВЧ на область грудної клітки,

масаж грудної клітки,

дія на рефлексогенні зони.

ЛФК

14.04.2000 Загальний стан хворго задовільний. Сон та апетит хороші.
Слизові оболонки ротової порожнини і кон’юктиви очей блідо-рожеві.
Грудна клітка ригідна, в диханні беруть участь допоміжні м’язи.

При порівняльній перкусії – коробочний звук. Дихання везикулярне,
ослаблене, на фоні якого вислуховуються сухі свистячі та дзижчачі хрипи,
вологі хрипи різного калібру. Тони серця чисті, ритмічні. Живіт при
пальпації м’який, неболючий. Нирки і сечовий міхур не пальпуються.
Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сечопуск вільний,
неболючий. Відмінено антибіотики. Рекомендується продовжувати
патогенетичне лікування.

t – 36,5(С, АТ – 130/80, пульс – 75/хв.

Куратор: 1. Режим палатний

2. Дієтичний стіл № 15

3. Rp.: Tab. Bromhexini 0,008 N. 20

D.S. По одній таблетці 2 рази в день.

#

Rp.: Tripsini crystallisati 0,005

D.t.d.N. 10 in amp.

S. Вміст ампули розчинити у 3 мл 0,9% розчину NaCl,
застосовувати інгаляційно.

#

Rp.: Tab. Euphyllini 0,15 N. 30

D.S. По одній таблетці 2 рази в день після їди.

#

4. фізіотерапевтичне лікування:

УВЧ на область грудної клітки,

масаж грудної клітки,

дія на рефлексогенні зони.

ЛФК

ЕПІКРИЗ (EPICRISIS).

Хворий Мілян Володимир Стахович, 72р., поступив 28.03.2000р. зі скаргами
на вологий кашель з відходженням невеликої кількості харкотиння, який
частіше виникає зранку і посилюється у вологу погоду, задишку, яка
виникає при незначному фізичному навантаженні, загальну слабкість,
швидку втомлюваність. В анамнезі хвороби: хворіє близько 20 років, в
лікувальні установи не звертався, займався самолікуванням (приймав
відвари трав з відхаркуючою дією). Два місяці тому скарги на загальну
слабкість, вологий кашель з відходженням невеликої кількості харкотиння
посилились, температура тіла піднялась до 37,5(С і хворий був змушений
звернутись в поліклініку ІІІ міської лікарнї, звідки був
госпіталізований в терапевтичне відділення.

Дані об’єктивного обстеження: Шкіра землистого кольору, спостерігається
змішана задишка, на шиї помітно розширені зовнішні яремні вени, грудна
клітка ригідна, в диханні беруть участь допоміжні м’язи, сумарна
рухомість країв легень по задній паховій лінії – 3 см, при порівняльній
перкусії – коробочний звук, однакової гучності, одинаково вислуховується
на симетричних ділянках, нижня межа легень знижена на 2 см, при
порівняльній аускультації в обох легенях ослаблене везикулярне дихання,
на фоні якого вислуховуються сухі свистячі та дзижчачі хрипи, вологі
хрипи різного калібру, бронхофонія ослаблена;

В терапевтичному відділенні проведено загальні та спеціальні дослідження
та отримано такі результати:

Загальний аналіз крові (29.03): Er – 3,92 Т/л, Hb – 128 г/л, Le – 6,8
Г/л, ШОЕ – 22мм/год.

Загальний аналіз сечі(29.03): кількість 130 мл, прозора, світло-жовтого
кольору, білок не виявлено.

Біохімічний аналіз крові: білірубін – 3,05 мкмоль/л, сечовина –
6,2 ммоль/л, загальний білок – 70,8 г/л, тимолова прорба – 1,6 од., АЛТ
– 0,24 ммоль/год.л, АСТ – 0,29 ммоль/год.л, К – 3,9 ммоль/л, Na – 135,7
ммоль/л.

Загальний аналіз харкотиння (30.03): слизисте харкотиння білого кольору,
макроскопічно виявляються зліпки бронхів, слизові пробки, спіралі
Куршмана, без запаху, зниженої в’язкості, підвищеної еластичності.

Рентгенографія грудної клітки (31.03): на фоні збільшення площі
легеневих полів і низького положення діафрагми спостерігаються розширені
і деформовані корені легень, підсилення легеневого малюнка.

Спірографія, пневмотахіметрія: ЖЄЛ – 3,2л (в нормі 3,5-5л), ОФВ (ФЖЄЛ) –
2,5л/с (в нормі 82,7% ЖЄЛ = 2,9-4,4л/с), МВЛ – 112л (в нормі = ЖЄЛ * 35
= 122,5-150л).

ЕКГ: ритм синусовий, правильний, ЧСС – 88 /хв, вольтаж збережений, вісь
серця відхилена вправо. Характерні глибокі зубці S у грудних відведеннях
V1-V5, виражені зубці S у стандартних відведеннях І – ІІІ. Гострої
патології міокарда та коронарного кровообігу не виявлено.

Виставлено клінічний діагноз: хронічний обструктивний бронхіт в стадії
загострення (bronchitis obstructionis chronicus in phasi
exacerbationis), емфізема легень, дифузний пневмофіброз, дихальна
недостатність ІІ ст. (emphisema pulmonum, pneumofibrosis diffusus,
insufficientia respiratoria II).

Лікування включало: еритроміцин (0,25 – по1 таблетці 4 рази в день),
тетрациклін (0,1 – по1 таблетці 4 рази в день), бісептол (по1 таблетці 2
рази в день), бромгексин (0,008 – по1 таблетці 2 рази в день), трипсин
кристалічний (по 0,005 у 3 мл фізрозчину, інгаляційно), еуфілін (0,15 –
по1 таблетці 2 рази в день), індометацин (по 1 капсулі 3-4 рази в день),
фізіотерапевтичне лікування (УВЧ на область грудної клітки, масаж
грудної клітки,дія на рефлексогенні зони), ЛФК.

Хворий в задовільному стані виписаний додому. Рекомендовано кинути
курити, обмежити вживання алкоголю, не допускати переохолоджень,
зменшити фізичне навантаження.

PAGE

PAGE 13

Похожие записи