Реферат на тему:

Хвощ польовий

Хвощ польовий. Сосонка польова. Російська назва — хвощ полевой;
польська — скггур роїпу.

Родина: Еяшэегасеае— хвощеві.

Багаторічна трав’яниста рослина з чорнуватими підземними (частково й
надземними) членистими кореневищами, на яких часто є круглі бульбочки,
немовби горішки (ці горішки їстівні, особливо печені), борошнисті, які
смаком трохи нагадують картоплю. Стебла двоякого виду: плодоносні
з’являються рано навесні, негалузисті, заввишки 10—20 см,
червонувато-білі, соковиті, з великими піхвами з 8—9 зубцями на кожному
членику стебла, на верхівці несуть овально-циліндричний спороносний
колос; неплідні стебла розвиваються пізніше за перші — галузисті,
заввишки до 50 см, тверді, борозенчасті, членисті і з піхвами, які мають
8—9 чорних зубців з білою каймою. Гілки їх розміщені кільцями у вузлах
стебла, іноді утворюють вторинні дрібніші гілочки. Гілки прості,
прямостоячі (на відміну від інших видів хвоща), борозенчасті з піхвами з
4—5 зубцями.

Спори з’являються у квітні—травні. Росте на парових полях, на луках,
коло канав (ознака кислого грунту), на берегах рік, на пісках. Поширений
повсюдно.

У народі серед усіх видів хвощів віддають перевагу саме хвощу польовому
як ніжнішому, але вживають і інші види, однак болотяний хвощ
користується малою увагою.

Збирають літні пагони в суху погоду і швидко сушать на горищах. Зібраний
вологим або розкладений товстим шаром хвощ швидко чорніє.

?????????3?У народній медицині хвощ дуже популярна рослина, вживана при
хворобах нирок і сечового міхура Приймають напар або відвар хвоща в
кількості 30,0 г сухої рослини на 1 склянку води, по 2—3 склянки на
день. Вважається, що вживання хвоща видаляє ниркові камені, зменшує біль
в ділянці міхура, збільшує виділення сечі, зменшує набряки й опухи,
зменшує кількість білка в сечі, очищає сечоводи від усяких шлаків. Можна
думати, що цим самим хвощ поліпшує загальний стан обміну речовин, бо
впливає (можливо посередньо) на печінку, селезінку і кишечник. Хвощ
вважається необхідним компонентом у сумішах для лікування подагри і
ревматизму, а також при хворобах, які супроводяться набряками й
застійними явищами. В рідких випадках доводилось зустрічати застосування
хвоща як кровоспинного засобу.

Зовнішньо настій з хвоща вживають для примочок при хворобах шкіри, на
рани, чиряки і т. д.

При смердючому диханні втягують у ніздрі і полощуть рот водним настоєм з
хвоща: 2 столові ложки хвоща на 2 склянки води парять цілу ніч.

Хвощ у сумішах:

1. При болісному виділенні сечі п’ють гарячий чай з напару суміші трави
хвоща і квіток ромашки порівну. Прийом — 3 склянки на день.

2. При спазмах сечового міхура п’ють ковтками, але часто гарячий напар з
квіток волошок і трави хвоща, змішаних порівну. В той же час роблять
масажі ділянки міхура, а потім кладуть на низ живота подушечку,
наповнену гарячим розпареним хвощем.

3. Див. також нарис про волошку і про дудник (дягель) лісовий .

Хвощ зустрічається і в деяких інших сумішах.

Зберігання. Трава хвоща зберігається в ящиках, викладених всередині
папером.

Похожие записи