Реферат на тему:
Грижниця
(
f
N
?
gdUe-F
і перелогах як бур’ян, біля підніжжя піщаних горбів, іноді навіть на
занедбаних хуторських садибах і на городах. Рослини в сухому вигляді
пахнуть кумарином. Зрізані відростають.
Збирають усю траву, зрізуючи її при корені, сушать у затінку.
В народі приймають грижницю саму по собі або в сумішах з іншими
рослинами. Готують звичайно напар (30,0—50,0 г на 1 л кип’ятку) і п’ють
по півсклянки 3 рази на день як сечогінний засіб, при спазмах сечового
міхура, при всіх видах хвороб нирок, а особливо при гострому нефриті,
при мимовільному сечовипусканні, при венеричних хворобах, а також як
«виганяюче хворобу» при ревматизмі, артритах і подагрі.
В деяких місцевостях п’ють такий напар при болях після важкої фізичної
праці або підняття великої ваги.
Зберігання. Траву грижниці зберігають у дерев’яних ящиках, всередині
викладених папером.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter