Реферат на тему:

Грип. Народні методи лікування

Грип — гостре вірусне захворювання, що характеризується явищами
загальної інтоксикації, запаленням слизової оболонки верхніх дихальних
шляхів. Може приєднатися вторинна бактеріальна інфекція.

Джерело інфекції — хвора людина. Інкубаційний період триває 12 — 48 год.

Вірус грипу розмножується у клітинах епітелію верхніх дихальних шляхів,
а потім проникає в кров, спричинюючи інтоксикацію. Унаслідок підвищеної
проникності судинної стінки можуть бути кровохаркання, носові кровотечі.
Центральна нервова система уражається як безпосередньо токсином, так і
через понікоджені дрібні судини.

Захворювання майже завжди починається раптово з ознобу (відчуття холоду,
що супроводжується появою «гусячої шкіри» та тремтінням м’язів),
температура тіла підвищується до 40 °С.

З’являються ознаки загальної інтоксикації: слабкість, пітливість, біль у
м’язах, у очах, сильний головний біль з переважною локалізацією в
ділянці лоба та очей, сльозотеча, світлобоязнь.

За ураження дихальних шляхів виникають сухий кашель, дряпання, дертя у
горлі, охриплість голосу, нежить, закладання носа, через що немовля
відмовляється від груді.

При температурі тіла понад 39 °С дитина може знепритомніти, марити,
інколи бувають приступи судом.

У дітей віком 1 —3 роки часто виникає набряк гортані і трахеї.’При цьому
утруднюється не лише дихання, але й ковтання. З’являються охриплість
голосу, задишка, гавкаючий кашель. Шкіра різко блідне, аж до синюшної. У
разі наростання серцевої недостатності може виникнути набряк легенів, що
супроводжується виділенням пінистого, кров’янистого харкотиння.

Часто у дітей спостерігається так звана шлункова форма грипу:
з’являється гострий біль у животі, що супроводжується проносом або
запором.

Найчастішими ускладненнями грипу у дітей є пневмонія і отит. Унаслідок
зниження опірності організму при грипі загострюється перебіг хронічних
захворювань (ревматизм, хронічна пневмонія, пієлонефрит, холецистит,
дизентерія, токсоплазмоз та ін.).

Уже в перші години після появи ознак захворювання (головний біль, ломота
в усьому тілі, нежить, кашель) треба покласти дитину в ліжко, ізолювати
від інших членів сім’ї, виділити окремий посуд.

Основним завданням при лікуванні хворих на грип є підтримання загальної
опірності організму.

За неускладненого перебігу захворювання підвищена до 39 °С температура
тіла звичайно тримається протягом 3 — 4 діб, після чого знижується до
нормальних величин. Така температура несприятлива для розвитку вірусів,
у той час як температура 36— 37 °С є оптимальною для їх розмноження. При
підвищеній температурі тіла в багато разів посилюються реакції
знешкоджування токсинів, стимулюється утворення інтерферону (з 5-ї доби
від підвищення температури тіла). З огляду на це лікування слід
спрямувати не на зниження температури тіла, а на посилення виведення з
організму токсичних продуктів через нирки, кишки, шкіру. Це досягається
введенням у організм великої кількості рідини малими порціями, що
зумовлює потогінний, сечогінний ефекти.

Температуру тіла треба знижувати лише за поганої її переносності хворим
— тривалий головний біль, сильна слабкість, тремтіння м’язів, судоми.
Проте згадані симптоми з’являються переважно у разі підвищення
температури тіла понад 39 °С.

У перші дні захворювання на грип діти звичайно відмовляються від їжі,
але охоче п’ють. Отже, їм варто давати велику кількість кислуватих
прохолодних напоїв (фруктових соків, вітамінного чаю, чаю з лимоном та
медом, морсу з ягід журавлини), відвару шипшини, горобини, суниць
лісових, трави кропиви дводомної.

З першого дня захворювання дитину треба напувати ячмінним та вівсяним
відварами: півсклянки ячменю або вівса залити 0,5 л води і варити 30 —
40 хв у закритому емальованому посуді. Настояти до повного охолодження,
процідити і випити протягом дня. При цьому посилюється видалення з
організму токсичних речовин, поліпшується діяльність кишкової
мікрофлори, нормалізуються випорожнення.

Корисно вживати кисляк (до 0,5 л) зі свіжонатертим часником — на 100 г
кислого молока 1—2 зубки часнику.

Рекомендують відвар 1—2 суплідь інжиру в склянці молока, яблука,
особливо сорту Антонівка: пектин, який міститься в них, гальмує розвиток
вірусу грипу А.

У перші дні захворювання їжа повинна бути рідкою або напіврідкою. Через
2 — 3 доби, коли з’явиться апетит, призначають повноцінне харчування з
великим вмістом вітамінів. Дітям старшого віку призначають суміш
натертого часнику з медом у співвідношенні 1:1. Приймають на ніч по 1
чайній ложці, запиваючи водою або чаєм.

Під час підвищення температури тіла не поспішайте давати дитині
жарознижувальних засобів. Важливо підтримати організм у його боротьбі з
інфекцією, поступово знижуючи температуру. Дитину треба обтерти розчином
столового оцту (2 — 3 столові ложки на 0,5 л води), поставити прохолодну
клізму з води температури 15 °С та нижче, накласти холод на ділянки
великих судин, на лоб та скроні покласти листки капусти, буряків або
сиру картоплю, нарізану кружальцями.

Під час грипу, що супроводжується підвищенням температури тіла,
ефективно діє така суміш:

Трава золототисячника звичайного — 10 г

Квіткові кошики ромашки лікарської — 10 г

Листки бобівника трилистого — 10 г

Дві столові ложки суміші залити 300 мл окропу, витримати 10 хв на малому
вогні. Пити по 1/3 — 1/2 склянки 3 — 5 разів на день. Дітям віком до 3
років дозувати ложками.

При грипі з високої© температурою тіла як протизапальний засіб
рекомендують також таку суміш:

Квітки бузини чорної — 20 г

Трава вересу звичайного — 10 г

Трава звіробою звичайного — 10 г

Квіткові кошики

нагідок лікарських — 10 г

Суцвіття з приквітками

лини серцелистої — 10 г

Листки підбілу звичайного — 10 г

Трава деревію звичайного — 10 г

Трава хвощу польового — 10 г

Залежно від віку дитини 1—4 столові ложки суміші залити 0,3 — 0,5 л
води, довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на малому вогні. Винити
протягом дня. Після курсу лікування відваром трав температура тіла не
піднімається до високих показників, апетит зберігається, значної
інтоксикації та ускладнень не спостерігається.

Дітям старшого віку при дуже високій температурі тіла рекомендують
«протигрипозний оцет». На 400 г винного оцту та 150 мл води взяти по 1
столовій ложці трави м’яти перцевої, рути запашної і полину гіркого, по
1/2 чайної ложки гвоздики, кориці і мускатного горіха, 2 зубчики
подрібненого часнику. Суміш витримати на водяній бані 1 год. Коли
охолоне, процідити. Приймати по 1 столовій ложці 3 — 4 рази на день
перед їдою.

Проте зниження температури тіла під виливом наведених засобів ще не
свідчить про те, що організм очистився від вірусів грипу і дитина
одужала. Тому треба й далі допомагати організмові боротися з інфекцією.
З цією метою, окрім звичних засобів, призначають імуномодулятори.

Як протизапальний засіб, що стимулює опірність організму, використовують
настоянку кореня ехінацеї пурпурової (аптечний препарат) — по 1/4 чайної
ложки з водою 3 рази на день. Маленьким дітям давати по 1 краплі на
кожний рік життя.

Для швидшого видалення з організму хвороботворних речовин призначають
потогінні засоби.

Корисно прийняти постільну або ножну парову ванну. Після ванни дитину
обтерти водою температури 22 °С.

Для посилення потовиділення використовують таку суміш: Квітки бузини
чорної — 30 г Суцвіття з приквітками липи серцелистої
— 30 г

1,5 столової ложки суміші залити 200 мл окропу, кип’ятити до 2 хв на
малому вогні, процідити. Випити гарячим перед сном (кількість відвару
залежить від віку дитини). Дитину покласти у ліжко, тепло накрити.

Як потогінний засіб можна дати чай з сухих плодів малини (1 столову
ложку на склянку окропу) або липового цвіту (1 столову ложку на склянку
окропу). Через 10—15 хв процідити і додати 1 десертну ложку меду. Пити
гарячим.

??

????як слизової оболонки та виділення утруднюють дихання. Це особливо
важливо для грудних дітей, адже за відсутності носового дихання їм важко
ссати і вони нерідко відмовляються від груді. Прочищають носові ходи
ватним тампоном, змоченим олією.

Для промивання та закапування носа беруть 3 столові ложки дрібно
нарізаної цибулі, заливають 50 мл теплої води, додають 1/2 чайної ложки
меду, настоюють 30 хв. Цим розчином можна промивати й очі (для
запобігання кон’юнктивіту), а також зовнішній слуховий прохід, якщо не
пошкоджена барабанна перетинка.

Слизову оболонку носа змазують настоєм часнику з цибулею на олії. З
зубки часнику та 1/4 цибулини нарізати та залити олією, настояти 2 год,
процідити.

Добре діє сік столових буряків (1—3 краплі ввести на марлі у ніс). Дітям
молодшого віку вводять сік печених буряків, який не так подразнює
слизову оболонку.

Перед сном після туалету носа корисно зробити інгаляцію. До 50 мл окропу
додати 5 — 7 крапель настоянки листків евкаліпту кулястого або 2 — 3
краплі м’ятної олії. Тривалість інгаляції — 2—3 хв.

Для полоскання ротової порожнини і горла кашку з однієї головки часнику
залити теплою перевареною водою, настояти 20 хв у закритому посуді,
процідити. Полощуть горло кілька разів на день.

Полоскати та зрошувати ротову порожнину і горло можна й відваром листків
евкаліпту кулястого: 10 г залити 200 мл окропу, кип’ятити 10 хв на
малому вогні, процідити.

Для стимулювання захисних сил організму рекомендують робити пальцевий
масаж біологічно активних зон (мал. 50): біля крил носа (1), під бровами
(2), біля вух (3) та на шиї (4). Масаж проводити 3 хв. Якщо в захисній
системі верхніх дихальних шляхів відбулося порушення, під час масажу
виникає незначний біль. У цьому разі треба проводити процедуру через
кожні 30 — 40 хв, поки не зникне біль. Цей метод було розроблено
фахівцями Першого медичного Московського інституту імені І.М.Сєченова.

Зважаючи на те, що віруси та продукти їх життєдіяльності виводяться з
організму найчастіше нирками, рекомендують пити відвари, які мають
сечогінну та десенсибілізуючу дію:

Трава фіалки триколірної — 30 г

Трава вересу звичайного — 30 г

Корені лопуха великого — 30 г .

Трава звіробою звичайного — 30 г

Квіткові кошики

нагідок лікарських — 30 г

Трава деревію звичайного — 30 г

Трава хвощу польового — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 500 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому
вогні, настояти до охолодження, процідити. Приймати по 50 — 100 мл 4
рази на день протягом 10—14 діб.

Під час грипу особливого значення набуває догляд за шкірою. Для
зменшення інтоксикації, що виникає внаслідок всмоктування токсичних
речовин з поверхні шкіри, треба не менше 3 разів на добу (особливо
зранку та перед сном) обтирати тіло рушником, змоченим теплою водою.
Після цього дитину слід обтерти насухо та тепло одягти. Процедуру
проводити в теплому приміщенні, де немає протягів.

Постіль та білизна повинні бути чистими і сухими. їх обов’язково
потрібно кип’ятити, прасувати гарячою праскою.

Грип триває 1—2 тиж і головним чином закінчується одужанням. Проте у
ослаблених дітей, а також дітей молодшого віку грип може ускладнитися
запаленням легенів, середнього вуха, придаткових пазух носа, а також
ураженням серця. Через 2 — 3 тиж після грипу, якщо він супроводжувався
ангіною (стрептококовою), дитина може захворіти на ревматизм,
пієлонефрит.

Хвору на грип дитину треба тримати вдома до повного одужання.

Оскільки для лікування грипу немає специфічних препаратів, не варто без
призначення лікаря давати антибіотики або сульфаніламідні препарати. Ці
ліки можуть зашкодити, зокрема спричинити алергію.

Мал. 50. Зони точкового масажу при грипі

Внаслідок великої мінливості віруса грипу існуючі методи специфічної
профілактики часто виявляються неефективними. Імунітет виробляється
тільки до того штаму вірусу, проти якого було проведено щеплення, або
після хвороби, спричиненої ним.

Для неспецифічної профілактики звичайно використовують інтерферон.

До найбезпечніших методів запобігання захворюванню належить
вітамінізація організму. Так, аскорбінова кислота сприяє ущільненню
клітинних оболонок, зокрема верхніх дихальних шляхів, через які вірус
грипу найчастіше проникає в організм людини. Лікувально-профілактична
дія її потенціюється вітаміном Р. Як полівітамінний препарат
використовують таку суміш:

Плоди шипшини коричної — 10 г

Плоди горобини звичайної — 10 г

Плоди смородини чорної — 10 г

Трава суниць лісових — 10 г

Трава кропиви дводомної — 10 г

Столову ложку суміші залити 200 мл води, витримати на водяній бані 15 —
20 хв, настояти 30 — 40 хв, процідити, віджати. Приймати по 30 — 100 мл
2 — 3 рази на день після їди у разі підвищеної кислотності шлункового
соку. В інших випадках — за 15 — 20 хв перед їдою.

На вірус грипу несприятливо впливає кисле середовище. Тому одним з
методів профілактики захворювання є щодобове споживання лимонів. П’ють
чай з лимоном, їдять лимони з цукром або медом. Можна додати свіжий сік
у описаний вище настій лікарських рослин безпосередньо перед вживанням.

Для профілактики грипу корисні часник та цибуля. Вони підвищують
опірність організму, згубно діють на патогенні мікроорганізми, що можуть
спричинити зниження імунітету.

Подрібнені зубки часнику залити олією (краще кукурудзяною нерафінованою)
і вживати як приправу до м’ясних страв, салатів тощо. Зберігати 1 —2
доби під щільною кришкою у холодильнику.

Дітям, особливо із захворюваннями серцево-судинної системи, схильністю
до запору рекомендують вживати свіжий кефір, додаючи на кожні 100 г 1—2
зубки подрібненого часнику.

Корисним є такий засіб. Порізати половину лимона з шкуркою та 7 зубків
часнику. Суміш покласти в банку місткістю 0,5 л, залити холодною
перевареною водою. Банку закрити кришкою і поставити в темне місце на 4
доби. Зберігати в холодильнику. Приймати по 1 чайній — 1 десертній ложці
(залежно від віку дитини) 1 раз на день за 20 хв до сніданку.

Для запобігання захворюванню на грип треба підвищувати опірність
організму. З цією метою дуже важливо забезпечити правильний режим дня,
ретельний догляд, загартовувати дитину, уникати контактів з хворими на
грип.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Похожие записи