Реферат на тему:
Гострий простий гастрит, гострий корозивний гастрит
План:
1.Визначення.
2.Етіологія.
3.Клінічна картинна Діагностика.
4.Принципи лікування.
5.Догляд за хворими.
Гострий простий гастрит
Гострий простий гастрит-гостре запальне захворювання слизової оболонки
шлунка .
Етіологія. Гострий гастрит може бути екзо- або ендогенного походження .
До екзогенних чинників належать: переїдання після тривалого утримання
від їжі (голодування); надмірне споживання гарячої або недоброякісної
їжі; медикаментозне пошкодження слизової оболонки шлунка (серцеві
глікозиди, ацетилсаліцилова кислота , хінідин , сульфаніламіди ,
антибіотики тощо ); вживання харчових продуктів , інфікованих
сальмонелами , стафілококами та іншими мікро організмами (при цьому в
процес , як правило , втягуються кишки – гострий гастроентероколіт ).
Гострі гастрити ендогенного походження виникають наслідок інфекційних
захворювань (пневмонія , дифтерія , скарлатина , тиф), при нирковій
недостатності , захворювання органів травлення , при несприйнятливості
деяких харчових продуктів та ін . При гострому простому гастриті має
місце безпосередня дія пошкоджу вальних чинників на слизову оболонку
шлунка . Розрізняють гематогенний та алергічний шляхи ураження слизової
оболонки та її судин .
Клінічна картина гострого екзогенного гастриту характеризується
вираженою симптоматикою . Захворювання розвивається через декілька годин
після початку дії екзогенного чинника . В епігастрії відчувається
важкість, відзначаються нудота , слинотеча, неприємний присмак у роті ,
головний біль , запаморочення . Виникають біль у животі , блювання
(часте або безперервне ).
На початку в блювотних масах виявляються залишки їжі, а згодом лише слиз
зі жовчю. Іноді блювота рожево-червоного або бурого забарвлення через
наявність домішок крові. У разі харчової токсикоінфекції до згаданих
ознак приєднюється пронос, внаслідок чого клінічна картина нагадує
холеру. Усе це призводить до зневоднення організму і втрати хлорилів,
що, свою чергу, спричиняє судоми литкових та інших скелетних м’язів.
Звертає на себе увагу блідість шкіри, яка вкрита холодним потом.
Температура тіла у більшості випадків нормальна, але коли гострий
екзогенний гастрит викликаний харчовою токсикоінфекцією, підвищується до
38-39*C. Язик обкладений білим нальотом. Живіт здутий, при пальпації
болісний в епігастральній ділянці, іноді втягнутий. Проте завжди живіт
залишається м’яким при пальпації, відсутні ознаки подразнення очеревини
(симптом Щоткіна-Блюмберга негативний).
У крові виявляється лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. У сечі з’являється
білок і циліндри.
Розрізняють диспептичну, колаптоїдну і змішану форми гострого
екзогенного гастриту. За ступенем тяжкості гострий екзогенний гастрит
характеризується легким, середньотяжким і тяжким перебігом.
На противагу екзогенному симптоми ендогенного гострого гастриту менш
виражені: погіршення апетиту, нудота рідше-блювання. Вони виникають при
гострому екзогенному гастриті, який розвивається на фоні інфекційних
захворювань. У той же час при гострій нирковій недостатності картина
шлункової диспепсії більш виражена, як і при так званому застійному
гастриті, що часто розвивається у хворих на хронічну недостатність
кровообігу.
Гострий екзогенний гастрит триває декілька днів і завершується
клінічним одужанням. Загрозливим для життя є лише гострий гастроентерит
на фоні вживлення інфікованої їжі, особливо у людей похилого віку. Не
становить загрози для життя гострий ендогенний гастрит.
Лікування. Лікування гострого екзогенного гастриту починають з
промивання шлунка, яке здійснюють теплою водою або 0,5% розчином поташу
за допомогою товстого зонда. Проте в легких випадках промити шлунок
можна шляхом пиття води наступного штучного викликання блювання
(натиснувши двома пальцями на корінь язика, що хворий може виконати
сам).
Упродовж перших двох діб хворому слід утримуватися від їжі, але водночас
він повинен отримувати тостатню кількість рідини. Після припинення
блювання хворому дають випити теплого чаю, води з лимоном, теплого
настою із шипшини, рисового або вівсяного відвару. Якщо блювання не
припиняється і є ознаки зневоднення, то внутрішньовенно вводять 500-1000
мл 5% розчину глюкози, 20 – 30 мл 10% розчину натрію хлориду.
Призначають церукал, реглан.
При наявності симптомів колапсу вводять кордіамін (2 мл
внутрішньом’язового ), кофеїн (10% розчину 1-2 мл підшкірно), строфантин
(0,05% розчину 0,5-0,75 мл внутрішньовено ) при тахікардії.
На ділянку шлунка кладуть теплу грілку. Дієту розширюють поступово.
Спочатку призначають слизисті несолоні супи, які хворий повинен
споживати невеликими порціями кожні 2-3 год. У наступні дні додають
сухарі з білого хліба, киселі, м’ясне суфле, риб’ячі та курячі кнелі,
фруктове желе.
Згодом хворого переводять на дієту №1 за Певзнером. Перехід до
нормального харчування здійснюють впродовж двох тижнів. Медикаментозне
лікування гострого гастриту зводиться до призначення перед їдою вісмуту
по 0,5-1,0 г 3 рази на день, аскорбінової кислоти -250-500 мг на добу
всередину, вітамінів групи В, фесталу, панзинорму під час їди.
Якщо ж гострий гастрит викликаний інфікованою їжею, доцільно
застосовувати антибактеріальні препарати (левоміцетин, ампіцилін,
бісептол, фуразолідон, ентеросептол).
У випадку гострого ендогенного гастриту лікують основне захворювання, в
наслідком якого є гастрит. При цьому хворому ліпше приймати їжу згідно
лікувальним столом за Певзнером.
Профілактика гострого гастриту – це насамперед дотримання правил гігієни
харчування. Розрізняють профілактику громадську та індивідуальну. Під
першою слід розуміти санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху
до їх споживання. Особливої уваги потребують продукти, які не піддаються
попередній термічній обробці: м’ясний і рибний холодець, паштети, деякі
сорти ковбас, торти, домашній сир. Важливими є неухильне дотримання
правил особистої гігієни працівниками харчоблоків, закладів міського
харчування, періодичні профілактичні огляди, обстеження на
бацилоносійство. Індивідуальна профілактика зводиться до раціонального
харчування (уникати переїдання, споживання > страв),
дотримання правил особистої гігієни.
Гострий корозивний гастрит
O
Література Демченко О.К. “Медсестринство в терапії “ . Левченко В.А.; Сердюк Н.М.; Вакалюк І.П.; Малиновська О.І.; Мудрак М.В.; Коваль Н.М. “Внутрішні хвороби”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
