РЕФЕРАТ
на тему:
Гостра серцево-судинна недостатністьГостра серцево-судинна
недостатність
Гостра серцева недостатність частіше всього буває двох типів:
право шлункова (тромбоемболія легеневої артерії)
лівошлуночкова (яка приводить до серцевої астми і набряку легень).
Клінічними проявами гострої лівошлуночкової недостатності являються
серцева астма, набряк легень. Ці стани відрізняються виражною клінічною
симптоматикою і тяжкістю протікання: набряк легень являється більш
тяжкою формою гострої серцевої недостатності лівого типа. Йому, як
правило передує серцева астма.
В основі цього стану лежить гостре порушення скоротливої здатності
міокарду лівого шлуночка, який приводить до застою крові в малому колі
кровообігу.
Причиною появи приступів серцевої астми і розвитку набряку легень може
бути не тільки ослаблення роботи лівого шлуночка при збережній функції
правого і порушенням газообміну в легенях. В першу чергу слід відмітити
порушення функції центральної і вегетативної нервової системи, не
випадково приступ задухи спостерігаються частіше вночі. Хворий
прокидається в стані тяжкої задухи.
Серцева астма
Це гострий приступ лівошлуночкової недостатності. Супроводжується
раптовою Одишкою, яка переходить у задуху. Серцева астма розвивається
частіше у хворих, страдаючих задухою в зв’язку з серцевою недостатністю,
особливо у прикованих до ліжка тяжкого хворих. Частіше приступ
розвивається вночі, або під час сну. Хворий прокидається в страху після
тяжкого сну з відчуттям задухи. У хворого затру денний вдих, йому трудно
лежати, він сідає, хоче відкрити вікно, так як хворому не вистачає
свіжого повітря. Хворий вибирає положення сидяче, з опущеними ногами,
опираючись на подушку, голова вперед. Іноді у такій позі стан хворого
поліпшується. Але в більшості випадків для запобігання переходу серцевої
астми в набряк легень, необхідна інтенсивна терапія.
Приступ триває від 30 хв до декілька годин, після чого хворий
почувається дуже втомленим. Під час приступу хворий неспокійний,
покривається холодним потом, на лиці відмічається мука. В нижніх
відділах легень швидко наростає кількість сухих і вологих хрипів (дрібно
пузирчастих), які характеризують застійний стан легень і спазм бронхів.
Іноді буває не сильний кашель, з якого починається задуха. Мокрота
слизиста, іноді з домішками крові. Число дихальних рухів 40-60о (в №
18-24о) Р-частий, слабого наповнення. Пізніше розвивається ціаноз. В
більш тяжких випадках, гостра шлуночкова недостатність (лівошлуночкова),
яка починалася як серцева астма, швидко прогресує і переходить у набряк
легень.
Перша допомога:
Душевний і фізичний спокій, зволожений кисень ч/з 70о спирт. Для
зменшення застою у малому колі кровообігу накладають джгути на руки,
ноги і міняти через 15 хвилин. Кровопускання. Хороший ефект дають гарячі
ніжні ванни, наркотики (1% морфін + атропін 0,1% – димедрол 1%), серцеві
глікозиди: корглікон 0,06; строфантин 0,05 – еуфілін 2,4%).
Набряк легень
Це накопичення сирозної рідини в альвеолах і в інтерстеціальній тканина
легень. Виникає в наслідок гострої слабості лівого шлуночка.
Причина: гострий інфаркт міокарда, гіпертонічний криз, пороки серця,
міокардит.
Клініка:
Задуха наростає, дихання стає клекочучим, кашель посилюється з
виділенням серозної чи кров’янисто пінистої мокроти. Вологі хрипи стають
більш крупнокаліберними і дзвінкими. Розвивається ціаноз. Вени шиї
набухають, дихання клекочуче, акроцианоз, положення артопноя. Хворий
покритий холодним потом, пульс частий, слабкого наповнення, часто
нитковидний. Тони серця глухі, часто вислуховується ритм Галопа.
В залежності від протікання набряку легень розрізняють три форми:
Гостру (на протязі менше 4 год.) і підгостру (4-12 год.); і затяжну
(більше 12 год.).
Перша допомога:
Зволожений кисень через 70о спирт, серцеві глікозиди; сечогінні
препарати; спирт 33% – в/в 10,0; глюкортекоїди; наркотики.
Якщо протікає при підвищеному At – нітрати.
Профілактика:
Профілактика гострої серцевої недостатності заключається в усуненні
провокуючих моментів і активному лікуванні основного захворювання.
Щоб запобігти гострій серцевій недостатності потрібно пам’ятати, що
передумовами є:
сильне і тривале психоемоційне перенапруження;
надмірне зниження фізичної та рухової активності – так званий м’язовий
голод;
підвищення кров’яного тиску (гіпертонія);
підвищення вмісту холестерину (гіперхолестеринемія);
ожиріння;
отруєння нікотином алкоголем.
Здоров’ю людини шкодить фізична бездіяльність. Потрібно уміти правильно
чергувати працю та відпочинок. Належну увагу треба приділити сну, без
якого і мови не може бути про відношення працездатності і
функціонального стану нервової системи. Максимально використовувати
м’язову діяльність (фізичну працю, ходьбу). Звернути увагу на
індивідуальну профілактику, влаштованість життя, побуту, нормальне
харчування. Ще у ХVІІІ столітті вчений Гуфеланд зауважив: “Жоден ледар
не дожив до глибокої старості”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
