Реферат
на тему:
Глаукома
Перше місце серед причин сліпоти займає глаукома, найголовніша ознака
якої – підвищення очного тиску, а також поступове погіршення зору.
У здорових людей очний тиск становить від 18 до 24 тт. Тиск понад 22 тт
свідчить про початок захворювання.
Необхідно мати на увазі, що підвищення очного тиску не завжди вдається
визначити в будь-який час дня. Тому його потрібно вимірювати періодично.
Зазвичай у ранкові години очний тиск буває вищий, ніж у вечірню пору.
Підвищення очного тиску спостерігається, як правило, після 40 років.
Тому так важливо у цьому віці контролювати його. Для цього досить один
раз протягом року відвідувати кабінет долікарняного огляду хворих з
раннього виявлення глаукоми, де виміряють очний тиск. Це допоможе
виявити небезпечне захворювання на ранній стадії.
Ми рекомендуємо літнім людям самостійно контролювати свій зір, вранці
закриваючи рукою праве око, а затим – ліве. Так можна виявити погіршення
зору.
Що ж до перебігу глаукоми, то її клінічні форми бувають різними.
Початкова глаукома характеризується затуманенням зору, появою райдужних
кіл, відчуттям тиску в оці або тупого болю як в оці, так і в області
лоба. Такий стан, який частіше спостерігається вранці, може тривати від
кількох годин до кількох тижнів і навіть років, після чого функції ока
відновлюються.
На превеликий жаль, перші передвісники грізного захворювання людина не
помічає, бо глаукома з первинними ознаками може протікати далі
безсимптомно. Це найбільш небезпечний стан. Зазвичай такий хворий
звертається до лікаря-офтальмолога уже сліпим на око.
Глаукома має декілька стадій перебігу. Початкова глаукома, якщо її
своєчасно лікувати, призупиняється на тривалий час, зберігається
нормальний зір, не звужується поле зору. За відсутності лікування або
неправильного його проведення початкова глаукома переходить в розвинуту.
При цьому значно погіршується зір. Звужується поле зору, інколи
з’являються болі в оці, постійні головні болі, що локалізуються в
лобових відділах.
Розвинена глаукома переходить у дуже розвинену, при якій різко падає
гострота зору, затим захворювання переходить в абсолютну форму, хворий
сліпне, зір вже ніколи не відновлюється.
Перехід глаукоми з однієї стадії в іншу відбувається поступово або
швидко – в залежності від ступеня компенсації процесу в даного хворого.
Стан компенсації із зменшенням очного тиску до 20-24 тт не означає
припинення розвитку глаукоми. При компенсації (не прогресуючій глаукомі)
здорові функції ока зберігаються завдяки правильному лікуванню.
Якщо лікування не дає позитивних результатів (призначені краплі не
знижують очного тиску або знижують на незначну величину), тоді
рекомендовано оперативне втручання, яке проводиться в очному відділенні
Житомирської обласної лікарні на високому професійному рівні.
В залежності від ступеня компенсації глаукоми та її перебігу, а також
при недбалому лікуванні і нагляді може наступити декомпенсована
глаукома, або гострий напад. Він характеризується сильними рвучими
болями в області голови, скроні, верхньої щелепи, зубів, вуха.
Вони досягають нестерпної гостроти. Хворі втрачають апетит, сон, виникає
блювання, їх часто направляють до терапевта, невропатолога з підозрою на
отруєння або невралгію. Втрачається дорогоцінний час, бо кваліфіковану
допомогу може надати тільки лікар-офтальмолог.
Зокрема в очному відділенні Житомирської обласної лікарні цілодобово
чергує лікар-офтальмолог, який може обстежити хворого у перші години
захворювання і призначити необхідне лікування.
На превеликий жаль, в нашій області нараховується більше 200 хворих
різного віку, що осліпли від глаукоми і зараз потребують догляду
сторонніх. Причина сліпоти у 80-90% випадків – це безвідповідальне
ставлення до свого здоров’я.
У світі зараз хворіє на глаукому 68 млн. чоловік. Якщо моя стаття врятує
від глаукоми хоча б 1-2 людини в нашій області, то вважатиму, що вона
принесла користь.
Люди, бережіть зір – цей неоціненний дар Божий!
Використана література
Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М.
П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
Вирізки журналу “Медичний вісник” та “Охорона здоров‘я”.
Лікування та діагностика. – 2001 р. – №2. – С.33-38. Колесник М.І.,
Лапчинська І.І
Свиридов О.І. Історія медицини. – К., 2001.
Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
М.Р.Сапин, Г.Л.Билич “Анатомия человека” книга 2 “Внутренние органы.
Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная
системы)” Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
