Реферат на тему:

Гіповітаміноз

Захворювання, спричинені відсутністю вітамінів в організмі
(авітамінози), тепер на Україні не зустрічаються. Інколи у дітей
розвивається стан, пов’язаний з нестачею вітамінів,— гіповітаміноз. Для
дитячого організму характерними є значна енергія росту, напруження
процесів обміну, і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у
дорослих.

У періоди посиленого росту (перші 2 роки життя, 6—8 років 1 період, що
передує статевому дозріванню, 12—14 років) дитина потребує підвищеної
кількості вітамінів.

У недоношених дітей гіповітаміноз через малий запас вітамінів в
організмі, функціональну неповноцінність печінки та інших органів
виникає надзвичайно легко. Він може розвинутися внаслідок впливу
зовнішніх (екзогенний, аліментарний) і внутрішніх (ендогенний) факторів.

Аліментарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому надходженні
вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків, пізнє
введення овочевих прикормів, тривале вигодовування коров’ячим молоком
тощо).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування
вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх
(захворювання шлунка, жовчного міхура, кишок). Гіповітамінози можуть
також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі
білків і надлишку вуглеводів в організмі, вживанні деяких лікарських
препаратів.

Вітаміни (життєві аміни) поділяють на такі: жиророзчинні (ретинол,
ергокальциферол, токоферол, вікасол) і водорозчинні (тіамін, рибофлавін,
піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат — вітамін В, аскорбінова
кислота, нікотинова кислота, рутин, біотин — вітамін Н).

Гіповітаміноз А. Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з
м’ясною та молочною їжею (масло, коров’яче молоко), з рослинною їжею
(морква, шпинат, шипшина, капуста, помідори) у вигляді провітамінів
(каротинів), з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок
і печінки.

Клініка. При гіповітамінозі А спостерігаються схильність до гнійничкових
уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна
сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зору; у дітей грудного
віку — попрілість, пліснявка, стоматит, бронхіт, знижується стійкість
організму до інфекцій. При тривалому дефіциті ретинолу діти відстають у
масі та зрості.

Профілактика полягає в правильному годуванні дітей, коли виключається
дефіцит білка, вітамінів. Потреба в ретинолі новонародженого та дітей
перших місяців життя задовольняється тією кількістю вітаміну, що
міститься в грудному молоці. Рекомендується використовувати в раціоні
продукти, в яких є ретинол.

Профілактична доза ретинолу для дітей — 3300 мг (1 мг=· 0,93 мкг
ретинолу (вітаміну А). Форма випуску: флакони по 10 мл концентрованого
препарату, розчиненого в олії (1 мл — 100000 МО, в одній краплі — 3300
МО). Для лікування застосовують олійний розчин у разовій дозі 5000—10000
МО, в добовій — 20 000 мг (2—3 тижні).

Гіповітаміноз С виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в
їжі, найчастіше зустрічається у дітей, які перебувають на штучному
вигодовуванні.

Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка,
кріп, зелена цибуля, помідори, капуста, шпинат, щавель, салат, картопля,
апельсини, лимони, мандарини, черешня, смородина, суниці, аґрус,
горобина, шипшина, печінка, листки чаю.

Клініка гіповітамінозу С: діти стають малорухливими, на шкірі
з’являються дуже дрібні петехії, особливо легко вони виникають на
обличчі, шиї, верхній частині тіла після тривалого кашлю, плачу. При
травмі, уколі виникає крововилив. Б осаді сечі є невелика кількість
еритроцитів при відсутності захворювання нирок. Для затяжних форм
гіповітамінозу С властиві уповільнене збільшення маси тіла, затримання
росту, виснаження.

Гіповітаміноз С зумовлює схильність до інфекції, тому його перебіг часто
ускладнюється отитом, нієлітом, пневмонією і т. д.

Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків
(смородинового, яблучного). Додатково взимку призначають аскорбінову
кислоту (по 30-50 мг на день).

Лікування. Профілактичну дозу аскорбінової кислоти подвоюють і вводять
перорально або внутрішньовенне залежно від віку по 1—4 мл 5 % розчину
(50—200 мг аскорбінової кислоти). Одночасно призначають рутин.

Гіповітаміноз Р. Вітамін ? (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки
судин; Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти. Він
посилює її дію, сприяючи відновленню дегідро-аскорбінової кислоти в
аскорбінову і переводячи з неактивної форми в активну. Гіповітаміноз
рутину тісно пов’язаний з С-віта-мінною недостатністю, тому окремо
говорити про його клініку недоцільно. Потреба дитини на добу —10—25 мг.
У зв’язку з біофункціональною близькістю препарат рутину випускають у
поєднанні з аскорбіновою кислотою; він дістав назву аскорутину.

Гіповітаміноз, зумовлений недостатністю вітамінів групи В.

До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова
кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пая-гамат, біотин і
пантотенова кислота.

Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції
серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем, мозку, регулюють
обмінні процеси в організмі.

Джерелом вітамінів групи В є пивні дріжджі, шпинат, горіхи, риба,
помідори, гриби, печінка, субпродукти. Вітаміни групи В синтезуються
мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.

Тіамін міститься в злакових і бобових культурах, печінці, субпродуктах,
нежирній свинині. Нестача його (хвороба 6epi-6epijj значно поширена у
країнах Сходу.

Клінічні прояви: серцево-судинна недостатність, ураження нервової
системи та травного каналу (нудота, блювання, відсутність апетиту).
Гіповітаміноз ВІ є однією з головних причин розвитку гіпотрофії. Для
нього характерні розлади функції органів травлення: втрата апетиту,
схильність до диспепсії, блювання. Спостерігається ціаноз шкіри, її
мармуровість внаслідок розширення вен, холодні кінцівки.

Добова потреба дитини в тіаміні — 1—2 мг. З лікувальною метою приймають
полівітамінні препарати («Ундевіт», «Пангек-савіт» та ін.),
парентерально вводять 5—6 % розчин тіаміну. Разова лікувальна доза
становить таку кількість міліграмів тіаміну, скільки років дитині, але
не більше 10 мг.

Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту ? відновлення
тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, порушується
всмоктування жирів, знижується імунітет.

Основними джерелами рибофлавіну є злакові і бобові культури, печінка,
субпродукти, яйця.

Клініка: стоматит, заїда, тріщини і кірочки в куточках рота, сухість і
синюшність губ, сухий яскраво-червоний язик, Світлобоязнь тощо.
Вважають, що авітаміноз В 2 в поєднанні з авітамінозом В. І зумовлюють
картину недостатнього розвитку кишок.

Добова потреба до 1 року— 1 мг, до 3 років— 1,5 мг, старше 3 років — до
3 мг. Разова доза, яка застосовується з лікувальною метою, становить
2—10 мг.

Гіповітаміноз PP. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до
виникнення пелагри (шершава шкіра). В наш час істинна пелагра
зустрічається тільки в країнах Азії, Африки. Виникнення захворювання
пов’язане з недостатнім харчуванням, відсутністю в їжі яєць, м’яса,
свіжих овочів. Найчастіше вона проявляється наприкінці зими і на початку
весни.

Клініка. Схуднення, лущення, огрубіння і пігментація шкіри,
яскраво-червоний (лаковий) язик. Потім розвивається слинотеча, виникає
відчуття паління в роті.

Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується
наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. У дітей раннього віку
можна виділити основний симптом — стійкий пронос, який не піддається
звичайному лікуванню, але швидко ліквідується після призначення
нікотинової кислоти. Рідше спостерігаються зміни на шкірі у вигляді
пігментації на лобі, шиї, тильній поверхні фаланг, живота, в ділянці
пахвових і пахвинних складок. Такі діти справляють враження погано
вимитих. Іноді бувають різко виражені зміни слизової оболонки рота і
язика (гіперемія і згладжування сосочків).

Нервово-психічні зміни в ранньому віці виражені слабо.

Профілактика. Повноцінне харчування з введенням до раціону продуктів, що
містять нікотинову кислоту (м’ясо, яйця, крупа, риба, дріжджі). Потреба
організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5—20 мг на рік життя.

Лікування. Правильна дієта з оптимальною кількістю повноцінних білків і
вітамінів, особливо комплексу В. Нікотинова кислота — 6—12 мг на рік
життя дитини. Призначають у таблетках по 10 мг, драже— 15 мг, у розчинах
1 і 5 % до 10 і 15 мг. Разова доза препарату залежно од віку — від 5 до
30 — 50 мг, при пелагрі — до 200 мг на добу.

Гіповітаміноз В с. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При
нестачі її в організмі гальмується еритропоез, виникають розлади
травлення (пронос, гастрит), паралічі та судороги, розвивається анемія.
Добова потреба дитини — 1 мг. Лікування проводять протягом 2—3 тижнів по
1—2 мг на день.

Гіповітаміноз К. Філохінони — вітаміни коагуляції, підвищують здатність
крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при
наявності жовчі. Джерела філохінонів — капуста, шпинат, помідори, горох,
печінка. Нестача їх дає характерну клінічну картину у новонароджених. З
2—3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність
крові зсідатися. У деяких дітей спостерігаються криваве блювання
(гематемезис), випорожнення з домішками крові (мелена), носові і пупкові
кровотечі, нерідко крововиливи в шкіру, підшкірну основу і
внутрішньочерепні.

Для запобігання геморагіям доцільне раннє годування новонароджених,
оскільки їхні кишки при народженні стерильні і лише поступово
заселяються мікрофлорою, що бере участь у синтезі філохінонів, які
рекомендується призначати жінкам перед пологами.

Гіповітаміноз В е. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові
культури, яловичина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба
(тріска, тунець, лосось та ін.).

Клініка. Зниження апетиту, нудота, дерматит. У маленьких дітей —
затримка у рості і збільшення маси тіла, м’язова слабкість, посилення
шкірних проявів ексудативного діатезу, ек-8еми, дерматиту, судороги.

Добова потреба в піридоксині для дітей до 1 року — 0,5 мг, від 1 року і
більше — 1 мг. З лікувальною метою його вводять ентерально чи
парентерально (1—5 % розчин) в разовій дозі від 3 до-30 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокобаламіну — печінка, субпродукти, риба,
яйця. Клінічно гіповітаміноз його проявляється анемією. Добова потреба
становить 0,5—2 мкг. З лікувальною метою вводять парентерально розчин
ціанокобаламіну до 30 мкг на добу.

Похожие записи