.

Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Cанітарно-гігієнічні режими лікувальних установ. особиста гігієна медичних працівників (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
555 6758
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“ГІГІЄНА ЛІКУВАЛЬНО-

ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ РЕЖИМИ ЛІКУВАЛЬНИХ
УСТАНОВ. ОСОБИСТА ГІГІЄНА МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ”

1. Гігієна лікувально-профілактичних закладів

Створення гігієнічних умов є важливим фактором у запобіганні
госпіталізму, перш за все внутрішньолікарняній інфекції. Це актуально не
лише для Інфекційних, але й усіх інших відділень. Так, у стаціонарах
різних країн на госпітальну інфекцію хворіє від 3,9 до 9,9 % усіх осіб,
які лікуються. Насамперед є це післяопераційні гнійно-септичні та інші
ускладнення, зараження грипом, гепатитом В, СНІДом, туберкульозом,
дитячими інфекційними захворюваннями тощо.

Особливо високого рівня гігієнічного забезпечення вимагають впровадження
таких нових методів діагностики і лікування, як радіонукліди та Інші
джерела Іонізуючих випромінювань, електронні мікроскопи, лазери,
бароопераційні, найновіші фізіотерапевтичні устаткування, операції з
трансплантації органів, застосування різноманітних полімерних
матеріалів, бактерицидних барвників, дезінфекційних, мийних засобів
тощо. Влаштування та організація діяльності лікувально-профілактичних
закладів, згідно з гігієнічними вимогами, дають можливість створити
найкращі умови зовнішнього середовища для хворих; сприяють впровадженню
лікувально-охоронного режиму; запобігають виникненню
внутрішньолікарняних інфекцій; полегшують лікувальну роботу медичного
персоналу; сприяють якнайшвидшому видужанню хворих та забезпеченню
оптимальних умов для діяльності медичних працівників. Адже без
відповідних гігієнічних умов терапевтичні дії є безсилими. Існують
чотири основні системи забудови лікарняних комплексів: децентралізована,
централізована, змішана та централізовано-блочна.

При децентралізованій, або павільйонній, системі забудови лікарняний
заклад складається з ряду окремих, порівняно невеликих, малоповерхових
корпусів (павільйонів), в яких розміщуються різні за профілем лікувальні
відділення. Слід відзначити, що її перевагою є добра ізоляція відділень
лікарні між собою, що, у свою чергу, полегшує запровадження
лікувально-охоронного режиму і запобігає виникненню внутрішньолікарняних
інфекцій.

Централізована система забудови характеризується тим, що лікувальний
заклад міститься в одному багатоповерховому будинку, при цьому
здешевлюється будівництво і полегшується експлуатація
санітарно-технічних служб, скорочуються шляхи пересування хворих і
медичного персоналу від окремих відділень до діагностичних і
фізіотерапевтичних кабінетів.

Змішана система забудови лікувально-профілактичних закладів передбачає
об’єднання в одному головному корпусі лікарні загаль-носоматичних
відділень, лікувально-діагностичних кабінетів, лабораторій,
централізованого приймального покою тощо. Разом із тим, в окремих
будинках розміщуються поліклініка, інфекційне та пологове відділення,
секційна І господарські служби. Ця система поєднує позитивні властивості
децентралізованої та централізованої систем.

Зараз частіше застосовують централізовано-блочну систему, при якій
лікарня складається з декількох корпусів (терапевтичного, хірургічного
тощо), зблокованих в одне ціле. У цьому випадку краще використовуються
позитивні сторони централізованої системи будівництва. За допомогою
підземних, наземних або поверхових переходів на каталках перевозять
хворих, пересувну лікувально-діагностичну апаратуру і різноманітні
вантажі, що дозволяє більш ефективно затосовувати можливості
лікувального закладу.

2. Санітарно-гігієнічні режими лікувальних установ

Велике значення в житті людини, а особливо хворої, має гігієнічний
режим. Під гігієнічним режимом хворого розуміють науково обґрунтовану
систему правил, які регулюють його спосіб життя і поведінку з метою
забезпечення найефективнішого лікування та відновлення здоров’я і
працездатності. Лікарня також є школою особистої гігієни для хворого, а
вироблення в нього гігієнічних навичок сприяє закріпленню результатів
лікування після виписування.

У приміщеннях лікарняних відділень необхідно щодня проводити вологе
прибирання з використанням дезінфікуючих розчинів підлоги, витирання
пилу з меблів, дверей, дверних ручок, панелей та підвіконників. Не менше
одного разу на тиждень проводять генеральне прибирання приміщень: миття
підлог, панелей тощо. Для прибирання використовують спеціально виділений
і помаркований інвентар.

Однією з найважливіших вимог щодо організації лікувально-охоронного
режиму є створення тиші. Тому сила шуму в лікарняних палатах не повинна
перевищувати 30 дБ. При цьому велике значення мають звукоізолювальні
властивості стін і міжповерхових перекриттів, тиша на території лікарні,
а також поведінка персоналу: тиха розмова, нестукання дверима,
запобігання дзвенінню посуду тощо.

Медичний персонал повинен бути зразком для хворих і у дотриманні правил
особистої гігієни: мати акуратний, зібраний і культурний зовнішній
вигляд, коротко підрізані нігті, чистий, випрасуваний спецодяг, що
відповідає за розмірами і формою фігурі медичного працівника.

Під час санітарного обстежування різних приміщень лікарні (палат,
коридорів, кабінетів лікаря, маніпуляційних, приміщень денного
перебування хворих, кімнати старшої сестри), земельної ділянки та оцінки
їх санітарно-технічного забезпечення складають акти санітарного
обстеження. Він має 3 частини. У першій (паспортній) частині вказують
прізвище, ім’я та по батькові особи, яка здійснює перевірку, і
присутніх, назву й адресу об’єкта, дату обстеження. У другій
(констатуючій) частині наводяться дані огляду території, основних,
допоміжних і службових приміщень та вказують результати Інструментальних
досліджень. У третій частині (висновок) вказуються виявлені недоліки і
наводять конкретні строки їх ліквідації, узгоджені з адміністрацією
закладу. Акт підписують особа, яка перевіряє, і представник
адміністрації.

3. Гігієна праці середніх медичних працівників

Робота середніх медичних працівників (медичних сестер, акушерок,
фельдшерів) пов’язана з обслуговуванням і доглядом за хворими в
стаціонарних, амбулаторних умовах і вдома. Вона включає створення і
контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних умов і проведення
протиепідемічних заходів, починаючи з обстеження хворого, прийому в
лікувальний заклад, лікування й одужання.

Для самостійної роботи студентам пропонують схеми обстеження умов праці
старшої медичної сестри (схема може бути використана і для інших
медичних працівників) і перевірки санітарно-протиепідемічного режиму в
лікарняному закладі.

Схема санітарного обстеження кімнати і робочих умов старшої медичної
сестри

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Прізвище, ім’я та по батькові завідувача відділення та старшої
медичної сестри.

3. Планування:

а) місце у складі приміщень;

б) зв’язок з палатами та лікувально-діагностичним блоком.

4. Розміри: довжина, ширина, висота, кубатура.

5. Частини кімнати:

а) підлога: матеріал, забарвлення, санітарний стан;

б) стіни: оздоблення, санітарний стан;

в) вікна: форма, орієнтація, розмір, особливості рами, наявність фрамуг
або кватирок, їх величина, стан вікон, наявність штор або фіранок, їх
санітарний стан.

6. Освітленість:

а) природне освітлення: світловий коефіцієнт, коефіцієнт глибини
закладання; КПО;

б) штучне освітлення загальне: світильники, їх кількість, арматура та
її стан, напрямок світлового потоку, загальна потужність, питома
потужність, штучне освітлення місцеве,} світильники та їх
характеристика, потужність.

7. Опалення:

а) система;

б) вид;

в) температура нагрівних поверхонь;

г) розподіл температури.

8. Вентиляція:

а) система;

б) вид;

в) режим.

9. Мікроклімат:

а) температура повітря;

б) відносна вологість повітря;

в) швидкість руху повітря;

г) радіаційна температура.

10. Обладнання:

а) меблі;

б) умови зберігання медичного приладдя;

в) зберігання білизни;

г) предмети особистої гігієни.

11. Робочий процес:

а) основна робота у кімнаті (яка, в якій позі, тривалість);

б} частота пересування в кімнаті;

в) використання приміщення іншими працівниками.

12. Гігієнічна оцінка. Обґрунтування гігієнічного висновку та
пропозицій.

Схема перевірки дотримання санітарно-протиепідеміологічного режиму в
лікарні

1. Назва закладу, адреса, телефон.

2. Прізвище, ім’я та по батькові головного лікаря.

3. Відділення, поверх.

4. Прибирання: А. Поточне:

а) кратність на добу;

б) спосіб та засоби;

в) застосування дезінфекційних засобів (яких, якої” концентрації, хто
готує, коли і на який час);

г) контроль якості деззасобів, наявність відмітки;

д) санітарний стан в момент обстеження. Б. Генеральне:

а) кратність;

б) відмінності від поточного;

в) що і яким чином підлягає очищенню;

г) застосування спеціальних засобів (фізичне та хімічне очищення);

д) контроль якості прибирання;

е) санітарний стан у момент обстеження: стін, вікон, освітлювальної
арматури, м’якого інвентарю, предметів тощо.

5. Особиста гігієна:

А. Медичного персоналу:

а) використання загальних засобів: холодної та гарячої проточної води,
мила, синтетичних мийних засобів;

б) використання спеціальних засобів: душу, ванни;

в) рушники: періодичність зміни, стан;

г) наявність халатів та головних уборів: періодичність зміни, стан;

д) достатність гарячої та холодної води, мила, рушників, халатів.

Б. Хворих:

а) поточний туалет: використання холодної та гарячої води, мила;

б) періодичність миття: умови, режим;

в) зміна натільної і постільної білизни, рушників;

г) зміна лікарняної одежі: яка одежа, коли міняється, стан;

д) зміна постелі: стан матраців та ковдр, коли міняються;

е) достатність умивального приладдя, ванн та душів, білизни, одягу та
постільних речей;

є) умови збирання, зберігання та транспортування брудної білизни.

6. Приміщення санітарної групи:

а) місце у загальному плані приміщень;

б) ізоляція від Інших груп.

7. Характеристика приміщень: А. Умивальні:

а) розміри, на яку кількість хворих або персоналу розраховані;

б) підлога, з якого матеріалу, стан; стіни, з якого матеріалу, стан;
панелі, їх висота; стеля, її стан, вид покриття; вікна, їх розміри,
наявність фрамуг або кватирок, їх розміри;

в) освітлення: природне (світловий коефіцієнт) і штучне (кількість
світильників, арматура, стан, питома потужність);

г) опалення: його характер, стан, температура;

д) вентиляція: система, вид, режим роботи, справність;

е) мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря;

є) обладнання: приладдя (наприклад, раковина), його величина, кількість
кранів, кількість хворих на один кран, стан, місце розміщення.

Б. Ванні кімнати: опис і дані привести відповідно до пунктів а, б, в, г,
д, е, вказаних у розділі 7А; Решта показників реєструються лише тоді,
коли момент обстеження збігається з часом ванних гігієнічних процедур і
опис дається відповідно до пункту є для умивальної в розділі 7А; крім
цього, вказуються розмір ванни, її форма, матеріал, кількість ванн в
одному приміщенні, кількість хворих на одну ванну, система забезпечення
гарячою та холодною водою, стан душових установок.

В. Убиральні:

а) скільки, для хворих та медичного персоналу окремі чи спільні;

б) розміри, на яку кількість хворих або персоналу розраховані;

в) підлога, стіни, оздоблення, санітарний стан;

г) природне (світловий коефіцієнт) та штучне (світильники, арматура,
потужність, стан) освітлення;

д) вентиляція та ЇЇ достатність (визначається за допомогою
органолептичного та хімічного методів);

е) опалення: його характер, розподіл температур; є) обладнання: його
характер та санітарний стан;

ж) чи є перед убиральнею умивальня і її обладнання та стан.

Г. Санітарна кімната:

а) місце розташування у складі приміщень санітарної групи;

б) розміри;

в) підлога, стіни, стеля, матеріал, оздоблення, стан; вікна: розміри,
наявність діючих фрамуг або кватирок, стан;

г) природне (світловий коефіцієнт) та штучне (світильники, арматура,
потужність, стан) освітлення;

д) опалення: його характер, розподіл температур;

е) вентиляція та її достатність;

є) обладнання для особистої гігієни, миття суден та клейонок, збирання
та зберігання виділень хворих, санітарний стан обладнання.

ж) збирання, зберігання та транспортування брудної білизни;

з) умови праці: робочий час, спецодяг, шкідливості та їх профілактика.

й) умови зберігання чистої білизни, частота зміни білизни хворим.

8. План-схема санітарних приміщень у складі всіх, що їх оточують.

9. Гігієнічна оцінка. Обґрунтування гігієнічного висновку та
пропозицій.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Воєнная гигиена й зпидемиология. – М.:
Медицина, 1988. – 320 с.

2. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України
23.12.1996р. №383.

3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища
школа, 1983. – 320с.

4. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. – М.:
Медицина, 1989. – 320с.

5. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін.
Навч. посібник – К: Здоров’я, 1999. – 568 с.

6. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина,
організація та економіка охорони здоров’я. – Тернопіль-Київ-Вінниця:
Лілея, 1997. – 328 с.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна
з основами екології; Навчальний посібник. – К.: Здоров’я, 1999. – 694 с.

8. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1.
Даценко. – Львів: Світ, 2001. – 471 с.

9. Катернога М.Т. Українська криниця. – К.: Техніка, 1996. – П2 с.

10. Никберг Й.Й. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – 260 с.

11. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
// Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020