.

Гельмінтоз. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
478 10826
Скачать документ

Реферат на тему:

Гельмінтоз. Народні методи лікування

Гельмінтоз — захворювання, що спричиняється гельмінтами — паразитичними
черв’яками (глистами).

Глисти живуть у організмі людини і тварин, зумовлюють ураження окремих
органів або порушення загального стану.

Яйця глистів через забруднені руки, їжу, воду потрапляють у кишки
дитини. Гельмінти виділяють токсичні речовини, порушують процеси
травлення, уражають центральну і вегетативну нервову систему, знижують
імунітет. Нерідко є причиною схуднення, нудоти, блювання, запаморочення,
болю в надчеревній ділянці, свербіння шкіри тощо.

Найпоширенішими глистами у дітей є аскариди, гострики, волосоголовці.
Рідше зустрічаються стрічкові глисти.

Аскариди — круглі глисти, що за виглядом нагадують дощового черв’яка.
Довжина тіла аскариди становить 12 — 24 см, товщина — 5 — 8 мм. Обидва
кінці її загострені. Круглі глисти паразитують у тонкій та товстій
кишках. Самки майже вдвічі більші за самців. Паразитування зрілих
аскарид у кишках у деяких випадках не супроводжується специфічними
проявами. Однак часто спростерігаються нудота, запаморочення, головний
біль, біль у животі, синюшність під очима, втрата апетиту або приступи
“вовчого” голоду, слинотеча, блідість шкіри. Дитина скрипить зубами уві
сні. Масивна інвазія глистів може призвести до непрохідності кишечнику.
У разі попадання аскарид у шлунок виникає блювання.

Гострики мають довжину до 1 см (самки). Вони паразитують у кишках,
червоподібному відростку. Самка виповзає з відхідника і відкладає до 10
— 12 тисяч яєць, спричиняючи нестерпний свербіж відхідника, особливо
ввечері. У маленької дитини свербіння може зумовити рефлекторне
нетримання сечі. У дівчаток гострики нерідко паразитують у піхві. Дитина
стає дратівливою, погано спить, скаржиться на біль у животі, у неї
погіршується апетит. У випорожненнях з’являється слиз, іноді кров.
Можуть бути неприємний запах з рота, блювання, блідість обличчя,
синюшність під очима.

До стьожкових глистів належать звичайний ціп’як, або свинячий солітер
(має довжину від 3 до 14 м), широкий стьожак, бичачий солітер. Вони
паразитують у організмі проміжних живителів (велика рогата худоба,
свині). До кишечнику людини потрапляють з недостатньо термічно
обробленим м’ясом у вигляді фіни, присмоктуються до стінки кишечнику і
розвиваються у зрілих черв’яків. У хворої дитини, окрім болю у животі,
нудоти, блювання, надмірної слинотечі, можуть спостерігатися буркотіння
у животі, відрижка, гикавка, головний біль, запаморочення, відчуття
клубка у горлі, прискорення серцебиття. Відсутність апетиту чергується з
приступами сильного голоду. Нерідко виникають судоми.

Під час лікування з приводу аскарид та гостриків на тиждень призначають
дієту, що складається з хліба, овочів, жовтої ріпки, фруктів, ячмінної
каші. На деякий час вилучають вершкове масло, сметану, м’ясо, рибу,
олію. Через 3 доби після початку дієти дають настій суміші лікарських
рослин:

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 25 г

Корені тирличу жовтого — 25 г

Молоді суцвіття

пижма звичайного — 25 г

Трава полину гіркого — 25 г

Кора крушини ламкої — 25 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, витримати 3 хв на водяній
бані. Приймати до 1 склянки настою 3 доби підряд уранці та ввечері.
Дітям молодшого віку дають по 1/4 склянки.

Специфічним засобом при аскаридах та гостриках є пижмо звичайне. Порошок
висушених суцвіть разом із медом дають 3 рази на день за 1,5 —2 год
перед їдою в таких дозах: дітям віком до 1 року — по 0,15 г, 1 —3 років
— по 0,25 — 0,75 г, 4 — 6 років — по 1 — 1,25 г, 7 — 9 років — по 1,75 —
2,25 г, 10—14 років — по 2,5—3,5 г. Дітям, що старші за 14 років, дають
по 5 г на прийом. На ніч — проносний засіб. Курс лікування триває З
доби. Починаючи з другої доби, протягом 3 діб призначають по 1 чайній —
1 столовій ложці соку ріпки жовтої (для очищення сліпої кишки та
червоподібного відростка). Під час лікування на живіт кладуть компреси з
відвару трави полину гіркого (20 г трави залити 300 мл окропу, кип’ятити
3 хв на малому вогні). Рекомендують ставити клізми з води температури 20
— 22 °С 2 рази на день. На ніч — робити збуджувальне обгортання живота
та литок температури 22 —25°С.

При гостриках протягом 1 тиж перед сном рекомендують приймати по 20 — 30
мл настою часнику (10 г подрібненого часнику залити 100 мл перевареної
води, настояти 24 год, процідити.) Для клізм використовують 20 — 30 мл
настою. Вводять 1 раз на день перед сном протягом 7 діб. Звичайно буває
достатньо 2 — 3 клізм. Для виведення аскарид та волосоголовців
рекомендують таку суміш:

Трава золототисячника

звичайного — 1 столова ложка

Суцвіття цмину піскового — 1 столова ложка

Листки бобівника трилистого — 1 чайна ложка

Корені тирличу жовтого — 1 чайна ложка

Суміш залити 600 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 3 — 5 хв на
малому вогні, додати 1 столову ложку суцвіття пижма звичайного,
настоювати протягом ночі у закритому посуді в теплому місці. О 6-й дати
першу порцію відвару, о 7-й — другу, о 8-й — третю. О 9-й дати проносне
(від 15 до 30 г карловарської солі). О 10-й годині — сніданок. Доза
залежить від віку дитини (від 1/4 до 1 склянки за раз). Лікування
повторити через 2 — 3 тиж. Відвар дуже гіркий, а тому після його прийому
дитині можна дати води або цукерку.

Для вигнання круглих глистів призначають таку суміш:

Листки омели білої — 0,5 г

Плоди омели білої — 0,5 г

Кореневища з коренями валеріани лікарської — 1 г

Перетерти на порошок. Приймати 1 раз на день протягом 3 діб. Під час
лікування рекомендують більше їсти тертої моркви. Призначають дітям
старшого віку.

Для вигнання стьожкових глистів використовують комплекс заходів. Одним
із них є дієта. Дитині кілька діб дають переважно рослинну їжу
(пшеничний хліб з висівками, рідкі каші, овочеве пюре, редьку, часник,
ягоди чорниці та брусниці). Вплив дієти полягає в тому, що для паразита
найсприятливішою є їжа, що важко перетравлюється, а наведена дієта легко
та швидко перетравлюється. Не знаходячи для себе сприятливих умов,
стьожкові глисти прагнуть вийти. В дні лікування ставлять клізми з води
температури 30 °С. На ніч роблять збуджувальні обгортання живота.
Щоденно приймають 1—2 сидячі ванни, під час яких масажують живіт.
Комплекс цих заходів сприяє виходу глистів. Існує кілька способів
виведення глистів.

Перший спосіб. Три дні їсти яблука, хрін, кислу капусту (щоб розчинити
кишковий слиз, в якому живе паразит), трохи хліба з висівками та ячмінну
кашу, багато ягід суниць або брусниць. Така дієта очищає кишечник, що
діє несприятливо на глистів. На ніч робити збуджувальні обгортання
живота температури 18 — 20 °С та литок температури 16 °С. На 4-ту добу
натще дають 1 —3 столові ложки рицинової олії та 1/2 склянки чаю з трави
м’яти перцевої. Після цього дитину садовлять на наповнений наполовину
киплячим молоком нічний горщик або через 10 хв після прийому олії
ставлять клізму з свіжого теплого молока, після якої звичайно кишечник
спорожнюється. В жодному разі не можна витягувати черв’яка, він має
вийти сам.

Така дієта очищає травний канал, що несприятливо діє на глистів.
Введення у шлунок олії, яку глисти не переносять, а в пряму кишку
молока, яке є для них улюбленою їжею, спонукає паразита опуститися вниз
по кишечнику та вийти.

??

кої самої дієти, як і у разі застосування першого способу. На 3-тю добу
дають дитині оселедець з цибулею та пшеничним хлібом. На 4-ту — висушене
на повітрі (несмажене) насіння гарбуза звичайного (із сіро-зеленою
шкірочкою). Його розтирають невеликими порціями у череп’яній посудині,
підливаючи потроху воду, щоб вийшла рідина, схожа на молоко (дітям віком
3—4 років — 150 г насіння, 5 —6 років — 200 г, 10 років і більше — 400
г). До цієї рідини додають сік ягід брусниці. О 7-й годині треба натще
з’їсти половину такої “кашки”, о 8-й — другу половину. О 10-й прийняти
1—2 столові ложки рицинової олії. За потреби через 2 доби процедуру
можна повторити. На ніч роблять збуджувальні обгортання живота. їх
рекомендують робити також протягом 7 діб після того, як глисти вийдуть.

Кореневища папороті чоловічої використовують при стьожкових глистах
(солітер), бичачому або свинячому і карликовому ціп’яку. За 1—2 доби до
лікування призначають поживну, але таку, що легко засвоюється, бідну на
жири їжу (черствий білий хліб, сухарі, ячмінну кашу, свіже й кисле
молоко, кисломолочний сир, варену свіжу рибу, киселі, чай). Напередодні
лікування на вечерю дають лише чай з сухарями, перед сном — шматок
оселедця з цибулею. Вранці натще через кожні 2 хв протягом години
приймають 30 таких пілюль: 2 г порошку кореневища папороті чоловічої
змішати з 2 мл ефірної настоянки кореневища її. Одержану масу розділити
на 30 порцій. Можна використати й відвар кореневища: 10 г залити 200 мл
води, уварити до 100 мл на малому вогні, процідити, додати меду. На
відварі замісити тісто й розділити на 10 пілюль. Прийняти протягом 1
год. Через 30 хв після вживання останньої порції дають сольовий
проносний засіб (до 30 г). За появи позиву до дефекації — посадити
дитину на горщик з гарячим молоком, попросити натужитися. Витягати
гельмінта не слід, бо може залишитися головка. Процедури робити тільки
дітям старшого віку у разі крайньої потреби.

Протипоказання до лікування препаратами чоловічої папороті: виразкова
хвороба шлунка, гострі шлунково-кишкові захворювання, ураження печінки
та нирок.

При солітерах рекомендують таку суміш:

Листки м’яти перцевої — 20 г

Суцвіття пижма звичайного — 20 г

Кора крушини ламкої — 20 г

Трава полину гіркого — 20 г

Кореневище з коренями валеріани лікарської — 20 г

Насіння моркви дикої — 30 г

Дві столові ложки суміші заварити, як чай, у склянці окропу. Приймати по
1/2 — 1 склянці вранці та ввечері 3 доби поспіль.

Для вигнання солітера використовують також відвар кори граната: 30 г
залити 400 мл води, настояти 6 год, уварити до 1/2 від початкового
об’єму на малому вогні. Поступово протягом 1 год випити відвар уранці
натще. Через 2 — 3 год прийняти сольове проносне (від 15 до 30 г) або
1—2 столові ложки рицинової олії.

Кора граната звичайного — сильний глистогінний засіб, особливо при
солітері. Використовують замість папороті чоловічої, якщо вона
протипоказана. Препарати кори граната можна використовувати для
лікування дітей віком до 10 років.

Лікування глистяної інвазії ефективне лише тоді, коли поєднується з
санітарно-гігієнічними заходами і правильним доглядом.

При гостриках дітей уночі турбує свербіння навколо відхідника. Це
зумовлено тим, що самка виповзає з прямої кишки і відкладає яйця у
складці біля відхідника. Чухаючись, діти заносять брудними пальцями яйця
гостриків у рот, внаслідок чого відбувається самозараження. А тому
особливо ретельно треба стежити за чистотою рук.

Після туалету і перед їдою дитина повинна мити руки з милом. Нігті слід
коротко обстригати. Під час лікування дитину треба класти спати у
трусиках з резинкою. їх слід щодня міняти, прати і прасувати. Уранці та
ввечері дитину потрібно підмивати. Раз на 2 — 3 доби міняти постіль.

Особливо обережним треба бути з випорожненнями хворого. Не можна
забруднювати ними грунт, використовувати замість туалету город. У
квартирі щоденно слід проводити вологе прибирання, стежити за чистотою
усіх предметів догляду та іграшок. Випорожнення треба ретельно
знезаражувати 50 % розчином хлорного вапна.

Коли не відомо, які саме глисти у дитини, з ними боротися можна такими
засобами:

1) їсти якомога більше сирої моркви, пити морквяний сік (додаючи жир);

2) давати настій березових бруньок, які не лише сприяють вигнанню
глистів, але й зміцнюють організм. Чайну ложку бруньок залити 200 мл
окропу, настояти 4 год. Приймати по 1/3— 1/2 склянки 2 рази на день
протягом тижня;

3) пити сік стиглої дині — до 200 мл натще, за умови, що вони вирощені
без застосування отрутохімікатів (інакше може бути сильне отруєння).

Зберігся старовинний рецепт, яким користувалися в народі для вигнання
глистів у дітей. Листки персика варили в розчині оцтової кислоти, настої
м’яти перцевої та галунів. Суміш прикладали до пупка.

За наявності глистів у дитини не завжди виникають певні скарги. Тому у
разі необгрунтованих порушень функції травлення, схудненні слід ретельно
обстежити дитину. Глистяна інвазія призводить до порушення фізичного та
розумового розвитку, затримки росту та статевого дозрівання, анемії,
розладів пам’яті тощо. З урахуванням цього хвору дитину треба
пролікувати, а заразом —і всіх членів сім’ї.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020