Реферат на тему:

Гастрит хронічний. Народні методи лікування

Гастрит хронічний — хронічне запалення слизової оболонки шлунка.

Причинами розвитку хвороби є порушення режиму харчування з тривалими
проміжками між прийманням їжі, а також їда всухом’ятку, вживання гарячої
і грубої їжі, зловживання спеціями тощо. Розвитку хвороби сприяють
безконтрольний прийом деяких ліків, особливо саліцилатів і
глюкокортикоїдів.

Хронічний гастрит розвивається також як ускладнення інших захворювань. У
дітей часто буває алергічний гастрит — реакція на певні речовини. Через
кілька хвилин або годин після потрапляння в організм алергену дитина
стає неспокійною, спостерігаються запаморочення, судомний біль або
тяжкість у надчеревній ділянці, гіркота в роті, відрижка, печія,
блювання. У разі підозри на харчову алергію рекомендують вести так
званий щоденник харчування з метою виявлення харчових продуктів, що
спричинюють недугу. Найчастіше зумовлюють алергічні реакції такі
продукти: молоко, яйця, риба, шоколад, цитрусові, помідори, мед, суниці,
раки, кава тощо.

У хворих на хронічний гастрит спостерігаються зниження апетиту, відчуття
неприємного смаку в роті, відрижка кислим, іноді тухлим, нудота, здуття
і буркотіння у животі, схильність до проносу. Біль у животі — тупий,
ниючий, посилюється після їди, рідше він буває гострим, переймистим.

З’являються ознаки дефіциту вітамінів, особливо групи В (заїди у
куточках рота, злущування шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів).
Часто виникає білий або жовто-білий наліт на язиці з відбитками зубів на
його бічних поверхнях.

Загальний стан дитини порушується. Захворювання триває довго.

Раціональна дієтотерапія є одним із основних методів лікування хворих на
хронічний гастрит.

У період загострення, незалежно від характеру секреторних розладів,
провідну роль відіграє принцип щадіння слизової оболонки шлунка. Дитину
треба годувати 5 — 6 разів на день невеликими порціями. Продукти
ретельно обробляти механічно (готують пюре, слизисті вівсяні, гречані,
рисові каші, молочні супи, парові котлети, суфле). Корисні гарбузова
каша та м’якуш печеного гарбуза з медом, свіжий сир, сухарі. Готувати
страви рекомендують переважно на олії. До дієти включають пророслу
пшеницю. їжу слід ретельно пережовувати.

Вилучають страви, що подразнюють слизову оболонку. У період загострення
з меню вилучають продукти,що містять грубу клітковину, гострі та смажені
страви, копчення, прянощі, обмежують кількість солі.

Лікування хворих на алергічний гастрит полягає насамперед у дотриманні
відповідної неалергенної дієти. Для видалення алергенів з організму
треба промити шлунок та кишки.

Для ліквідації запальних змін у слизовій оболонці шлунка у разі
загострення хронічного гастриту призначають таку суміш:

Квітки бузини чорної — 20 г

Квіткові кошики

ромашки лікарської — 20 г

Плоди фенхелю звичайного — 10 г

Суцвіття з приквітками

липи серцелистої — 10 г

Трава меліси лікарської — 15 г

Трава м’яти перцевої — 15 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, витримати 10 хв на малому
вогні у закритому посуді, настояти 2 год, процідити. Приймати по 1/3—1/2
склянки 3 — 4 рази на день через 1 год після їди.

У разі больового синдрому під час хронічного гастриту змішати настоянки
кореневища перстачу прямостоячого (15 мл) і трави м’яти перцевої (5 мл).
Приймати по 10 — 20 — 30 крапель з 50 мл води 3 рази на день (залежно
від віку дитини). Не давати дітям грудного віку.

На Поліссі (Овруцький район) радять при хронічному гастриті протягом
місяця тричі на день жувати по 2 — 3 листочки подорожника великого,
запиваючи водою.

При болю у шлунку накладають компреси з гарячих пшеничних висівок,
розпареного конопляного або лляного насіння.

Щоденно на ніч протягом 1 міс ставлять збуджувальний компрес на живіт
температури 25 — 27 °С.

Під час загострення гастриту корисні постільні парові ванни.

У старовину при гастриті робили повторне промивання шлунка 2% розчином
харчової соди. При цьому розчиняється та видаляється слиз, виводяться
продукти розпаду їжі тощо.

Ефективний масаж живота (погладжування, розминання, легкий струс ділянки
шлунка).

Важливим моментом догляду за дитиною, що хвора на хронічний гастрит, є
контроль за дотриманням режиму дня та харчування. Чергування розумових
та фізичних навантажень, відпочинку, а відтак запобігання виснаженню
нервової системи, максимальний емоційний спокій створюють сприятливе тло
для лікування хвороби, профілактики її загострення. Дитині варто
постійно нагадувати про те, що треба ретельно пережовувати їжу.

При хронічному гастриті із секреторною недостатністю слизова оболонка
стає тонкою. У хворих звичайно зменшується маса тіла, з’являється втома,
знижується рухова активність.

Біль з’являється під час загострення гастриту. У дітей спостерігаються
нудота, слинотеча, відчуття тиску в надчеревній ділянці, відрижка
повітрям, тухлим, схильність до проносу.

У разі прогресування хвороби приєднуються ознаки вітамінної
недостатності: сухість шкіри, кровоточивість ясен, стовщення та
почервоніння язика, відбитки зубів на бічних поверхнях язика.
Погіршується апетит. Через зниження бактерицидних властивостей
шлункового соку виникають токсикоінфекції.

З раціону вилучають продукти, що сприяють посиленню процесів бродіння у
кишках (незбиране молоко, виноград), а також такі, що погано
перетравлюються (тугоплавкі жири, м’ясо гусей, качок, жирна свинина
тощо).

Дієта має бути багата на вітаміни, з обмеженням грубої рослинної
клітковини. Зокрема, не використовують сирі овочі та фрукти (з них
готують пюре).

Екстрактивні речовини стимулюють кислотопродукцію і поліпшують апетит.
Хворому дають супи зі свіжим пісним м’ясом, яке треба старанно
пережовувати, юшку з свіжої риби, смажені на вершковому маслі пісне
м’ясо або рибу. Рекомендують квашену капусту (з кмином), печені яблука
кислих сортів, цибулю, часник. Розсіл квашеної капусти стимулює
виділення шлункового соку. Його треба пити по 1/4 — 1/3 склянки перед
їдою. У разі зниження кислотності застосовують сік білоголовкової
капусти по 30 — 100 мл тричі на день за 30 хв перед їдою. Значно посилює
секрецію шлункового соку хрін.

Хворим із зниженою кислотністю шлункового соку рекомендують настій
плодів шипшини, буряковий сік, а також перетерті сирі буряки. Дають
вівсяну, гречану та рисову каші.

Не слід давати хворому свіжий хліб, вироби із тіста, жирні сорти м’яса й
риби, гострі страви, холодні напої.

У період стійкої ремісії дієту розширюють за рахунок негострих сортів
сиру, фруктів та овочів. Корисні сік плодів калини з медом, чорної
смородини, свіжі ягоди журавлини, а також 10 % водний настій часнику (по
1 чайній — 1 столовій ложці З рази на день перед їдою), варена печінка
(50 г).

Для посилення секреції шлункового соку на сніданок можна з’їсти
яблучно-гарбузове пюре (1:2). До нього додають трохи лимонного соку та
меду. Після цього бажано 1,5 — 2 год не їсти.

У разі зниженої секреції добре пити зелений чай, безпосередньо перед
їдою 3 — 4 рази на день (разом до 50 г) їсти мед, запиваючи холодною
водою.

V

У разі гастриту з секреторною недостатністю призначають мінеральні води
(єсентуки № 17, миргородську, трускавецьку) по 1/3— 1/2 склянки 3 рази
на день за 20 хв перед їдою.

Стимулюють секреторну функцію шлунка такі препарати:

1) сік подорожника великого або суміш подрібнених свіжих листків
подорожника з цукром чи медом (1:1). Приймати по 1 чайній —1 десертній
ложці 2 — 3 рази на день за 10 хв перед їдою;

2) настій трави полину гіркого (1 чайну ложку залити 200 мл окропу,
настояти 20 хв, процідити). Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці 3
рази на день за 15 — 20 хв перед їдою.

При гастриті з секреторною недостатністю рекомендують і таку суміш:

Трава золототисячника звичайного — 20 г

Трава рутки лікарської — 40 г

Корені тирличу жовтого — 20 г

Трава деревію звичайного — 20 г

Трава цикорію дикого — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, настояти ніч. Уранці
довести до кипіння, кип’ятити 5 —7 хв на малому вогні, процідити. Випити
за 5 прийомів: 1/2 склянки натще та по 1 /3 склянки 4 рази на день за 20
хв перед їдою. Доза розрахована для дітей старшого віку, дітям молодшого
віку дозу зменшити до 1 склянки на день. Стимулює секреторну функцію
шлунка, впливає на тканинний обмін, трофіку і процеси відновлення
слизової оболонки шлунка.

При гастриті з секреторною недостатністю, що супроводжується зниженням
апетиту, погіршенням травлення та анемією, рекомендують відвар
кореневища з коренями оману високого: 1 столову ложку залити 200 мл
теплої води, настояти 1 год, витримати на водяній бані 30 хв, настояти
10 хв, процідити, віджати. Приймати по 20 — 70 мл 3 рази на день за 15
хв перед їдою (доза залежить від віку дитини).

Для дітей молодшого віку можна приготувати таку карамель. Кілька
столових ложок цукру повільно нагріти, постійно помішуючи. Коли цукор
почне плавитися, додати порошок кореневища оману високого з розрахунку
чайна ложка порошку на столову ложку цукру. Масу ретельно перемішати,
зняти з вогню і вилити у посудину, попередньо змащену жиром. Приймати по
0,3 — 0,5 г за 20 хв перед їдою. Тримати в роті до повного всмоктування.

При гастриті з підвищеною секреторною функцією шлунка основними
симптомами є постійний біль та порушення травлення. У хворих
спостерігаються печія, відрижка кислим, відчуття тиску в надчеревній
ділянці, запор, іноді буває блювання. Апетит не порушується.

Біль звичайно тупий, ниючий, без чіткої іррадіації. Що вища секреція
кислоти у шлунку, то частіше бувають кровотечі, схильність до запору.

У разі гастриту з підвищеною секреторною функцією з дієти вилучають
м’ясні, рибні, грибні бульйони, чорний хліб, копчені вироби, консерви,
смажені страви, жирні м’ясо та рибу, а також капусту, щавель, шпинат,
хрін, цибулю, часник, селеру. Обмежують кількість м’яса, яке є сильним
збудником секреції.

Натомість рекомендують молоко, некислу сметану, свіжий сир, некруто
зварені яйця, молочні, круп’яні супи, страви з вівса, ячменю, солодкі
ягоди і фрукти, киселі й желе. Дуже корисна проросла пшениця.

Що вища кислотність, то більше треба пити соку моркви або суміші
картопляного й морквяного соків (до 100 мл натще). Картопляний сік
нейтралізує кислоту. Зниженню кислотності сприяють волоські горіхи. їх
треба з’їдати від 25 до 50 г на добу.

Добре діє мед. Його приймають по 30 г за 1,5 год перед їдою 3 рази на
день.

Під час загострення гастриту рекомендують таку страву. 100 г вівсяного
борошна залити 1 л окропу, варити 1 год на малому вогні. Коли схолоне,
додати 2 столові ложки меду, 1 столову ложку порошку плодів фенхелю
звичайного, 2 столові ложки мелених волоських горіхів, трошки солі.
Суміш розділити на 3 порції, з’їдати перед їдою. Курс лікування триває 7
діб.

Для зниження секреції шлункового соку рекомендують слов’янську,
лужанську мінеральні води, єсентуки № 4, боржомі.

При гастриті з підвищеною кислотністю рекомендують таку суміш:

Трава очанки лікарської — 10 г

Трава м’яти перцевої — 10 г

Трава алтеї лікарської —15г

Корені алтеї лікарської — 15 г

Трава меліси лікарської — 20 г

Квітки глоду колючого — 20 г

Трава вересу звичайного — 30 г

Дві столові ложки суміші залити 300 мл окропу, настояти 4 год. Приймати
по 30 — 70 мл 3 рази на день за 20 — 30 хв перед їдою і 4-й раз перед
сном. Як знеболювальний і обволікальний призначають такий засіб:

Суцвіття з приквітками

липи серцелистої — 20 г

Насіння льону звичайного — 40 г

Трава алтеї лікарської — 30 г

Трава меліси лікарської — 20 г

Корені солодки голої — 20 г

Кореневище аїру тростинового -20 г

Трава м’яти перцевої -20 г

Плоди фенхелю звичайного — 20 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 2 год в закритому
посуді, процідити. Приймати по 1/3—1/2 склянки 3 — 4 рази на день за 20
— 30 хв перед їдою і перед сном невеликими порціями. Під час прийому
суміші дитина повинна лягати на спину, потім на бік, на живіт, щоб
препарат рівномірно розподілявся на поверхні слизової оболонки шлунка.

Добру знеболювальну дію виявляють теплові процедури. Тепло сприяє
розширенню кровоносних судин, знімає біль.

Серед засобів комплексного лікування хворих на хронічний гастрит важливе
значення має лікувальна фізкультура. Фізичні вправи зміцнюють черевну
стінку, поліпшують секреторну й евакуаторну функції шлунка, його
кровопостачання, посилюють перебіг процесів відновлення тканин.

Хворі на хронічний гастрит повинні перебувати під диспансерним наглядом.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. — 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. — 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Похожие записи