фізіологія

судинної системи

Кругообіг крові – безперервний рух крові по судинах. Серце виштовхує
кров періодично.

Швидкість руху крові залежить не тільки від різниці тисків, але й від
ширини кровоносного русла. Хоч аорта є найширшою судиною, але вона одна
в організмі і нею протікає вся кров, що виштовхується лівим шлуночком.
Тому швидкість тут найбільша. У міру розгалуження артерій їх діаметр
стає менший, проте загальна площа поперечного перерізу всіх артерій
зростає і швидкість руху крові зменшується. Загальна ширина просвіту
всіх капілярів у 500-800 разів більша за ширину аорти, отже швидкість
кровотоку в капілярах у стільки ж разів повільніша порівняно з аортою.
Вени у напрямі від капілярів зливаються, їх кількість і загальна площа
поперечного перерізу зменшується, а швидкість руху крові порівняно з
капілярами зростає. Кровотік окремого органа зумовлений рівнем його
обміну. Він забезпечує постачання кисню та поживних речовин, звільнює
тканини від кінцевих і деяких проміжних продуктів обміну. У стані спокою
скелетні м’язи одержують лише 15-20 % крові з об’єму серцевого виштовху,
тоді як печінка, нирки і головний мозок, — більше половини. Кількісне
порівняння кровопостачання окремих органів одержують при визначенні
кровотоку на 100г маси органа за 1хв. найменший кровотік у шкірі,
м’язах, найбільший – ендокринних залозах, нирках, слинних залозах, у
міокарді.

У судинній системі є каротидний сипус і рефлексогенні зони. Їх значення
велике.

Внаслідок своєї еластичності стінки аорти скорчуються під час діастоли
серця і забезпечують безперервний рух крові. Кров рухається судинами
завдяки різниці тисків на початку і в кінці великого і малого кіл
кровообігу. Венами кров переміщується до серця завдяки трьом головним
чинникам: роботі серця, негативному тиску у грудній порожнині,
скороченню м’язів (м’язковий насос). Механізм функціонування дихального
насоса полягає втому, що під час вдиху в грудній порожнині тиск вдиху на
5-8 мм рт.ст. нижче атмосферного, і тому кров “присмоктується” у
порожнисті вени. Наявність у венах клапанів забезпечує односторонній рух
крові тільки в напрямку серця.

Тиск крові неоднаковий у різних частинах кровоносної системи. Найвищий в
аорті (120-130 мм рт. ст), а найнижчий – в кінці великого кола
кровообігу в порожнистих венах. Згідно законів фізики рідина рухається
від ділянки з вищим тиском до ділянки з нищим тиском.

Використана література:

Барна І.В. “Біологія”.

Похожие записи