Міністерство освіти та науки України

Київський національний

торговельно-економічний університет

Коломийський економіко-правовий коледж

Реферат

з фізичного виховання

на тему:

“Фізичне виховання — здоров(я нації”

Виконала: студентка

ІІ курсу, групи П-23

Костюк О. М.

Коломия – 2001р.

План.

Поняття про фізичне виховання.

Вплив фізичного виховання на організм.

Завдання фізичного виховання.

Значення ранкової зарядки для збереження здоров(я людей.

1. Фізичне виховання відіграє важливу роль у підготовці всебічно
розвиненої молодої людини, здатної успішно працювати в різних галузях
народного господарства.

Фізичне виховання спрямовано на зміцнення здоров(я, на оволодіння
життєво важливими руховими навичками і вміннями, на досягнення високої
працездатності. Воно має велике значення в підготовці людини до
продуктивної праці. Крім фізичних якостей (швидкість, сила,
витривалість, спритність), розвиваються при цьому цінні психічні якості
(наполегливість, воля, цілеспрямованість, рішучість, самовладання).
Засобами фізичного виховання є різноманітні фізичні вправи, спорт. Ним
займаються в домашніх умовах (ранкова гімнастика – зарядка), у школі –
уроки фізичної культури, в спортивних і туристичних секціях у дитячих та
юнацьких спортивних школах.

2. Регулярне вправляння різних груп м(язів, суглобів і зв(язок посилено
розвиває їхні функції та координацію. Фізичне навантаження тренує органи
і системи організму (серцево-судинну, дихальну), забезпечує нормальну
діяльність рухового апарату, процеси обміну речовин. Щоденне виконання
певної кількості різноманітних вправ, прагнення розвити їх правильно і в
заздалегідь наміченому обсязі без будь-яких послаблень формує звичку, а
потім і потребує твердо додержуватись правил поведінки. Завдяки цьому
зростає дисциплінованість людини, зміцнюється її воля.

Фізичне виховання розвиває, удосконалює і виправляє (коригує) організм.
Воно дає змогу усунути дефекти постави – викривлення хребта, сутулість;
за допомогою фізичних вправ можна виправити такі недоліки фігури, як
замалі груди, вузькі плечі, слаборозвинуті м(язи.

Під час спокою більша частина легень не бере участь у акті дихання, що
спричиняє застій слизу. Тоді є більше шансів захворіти на бронхіт та
пневмонію. Тому висновки однозначні – при малорухомому способі життя
терплять всі органи і системи, у тому числі серцево-судинна, щодо якої
Україна посідає одне з перших місць у світі.

Мала рухливість призводить до збільшення навантаження на серцевий м(яз.
Коли людина ходить, біжить чи займається фізичними вправами, м(язи,
натискуючи на судини допомагають серцю перекачувати кров на периферію, а
венами – до серця. Коли людина не рухається, цього не відбувається,
серце видко зношується виконуючи важку роботу. Під час роботи м(язів
утворюються речовини, відбувається “згоряння” тієї енергії, що надходить
з їжею. При малорухомому способі життя, незбалансованому харчуванні
запаси енергії відкладаються у вигляді жирів, холестерину в судинах
(стенокардія, інфаркт, інсульт), а відкладання солей веде до
остеохондрозу.

Існують спеціальні комплекси вправ для чоловічої і жіночої статі, у яких
враховано особливості вимоги до чоловічої і жіночої фігур. Крім того,
фізичні вправи поліпшують психічний стан, зовнішій вигляд і настрій
людини, підвищується загальний життєвий тонус.

3. У різноманітному віці фізичне виховання має різні завдання. Діти 6-9
років удосконалюють м(язеве відчуття – здатність розрізняти темп і
розмах рухів, ступінь напруження і розслаблення м(язів. Вони
оволодівають правильною технікою рухів, ступінь напруження і
розслаблення м(язів. Вони оволодівають правильною технікою рухів, тобто
вчаться виконувати вправи в потрібних напрямах, ритмі і темпі, з
відповідним напруженням м(язів. Якщо діти не вміють правильно виконувати
довести рухи до кінця, по-перше вони ніколи не досягнуть добрих
результатів, по-друге, в них розвиваються дисциплінованість і
самоконтроль. Удосконалення техніки рухів пов(язане з формуванням
особистості людини.

Підлітки 10-13 років, крім закріплення досягнутого оволодівають
основними видами рухів, що виконуються у різних за складністю умовах і
спортивною технікою (лижі, ковзани, плавання, легка атлетика, ігри з
м(ячем). У цьому віці формується і закріплюється звичка систематично
займатися фізичними вправами. В цілому фізичне навантаження підлітків
може бути більшим ніж дітей 6-9 років, але сильні вправи можуть бути
обмеженими оскільки велике силове навантаження в цьому віці може
перешкодити нормальному розвитку організму. Не випадково, наприклад, у
групах початкової спортивної підготовки займатися спортивною
гімнастикою, плаванням, фігурним катанням, тенісом починають з семи
років, футболом, хокеєм, сучасним п(ятиборставом, ковзанами, боротьбою –
з 10 років, боксом – з 12 років. Учні середнього віку нерідко схильні
переоцінювати свої фізичні можливості. Ось тоді невдачі, зриви, низькі
результати в різних видах фізичних вправ можуть викликати в них
невпевненість і водночас негативне ставлення до занять фізичними
вправами.

Юнаки 14-17 років удосконалюють основні види рухів, засвоєні раніше,
розвивають силову, статичну і швидкісну витривалість, оволодівають
знаннями з основ спортивного тренування, методикою самостійних занять
фізичними вправами, формують вміння добиратися і виконувати фізичні
вправи, виробляють здатність вести самоспостереження за якістю рухів,
аналізувати їх. У цьому віці можна збільшити силове навантаження, але
треба пам(ятати важливу особливість організму юнаків: їхня витривалість
відстає від сили. Крім того можливості опорно-рухової системи в цьому
віці перевищують можливості серцево-судинної системи тому фізичне
навантаження має бути таким, щоб воно не спричинило які-небудь порушення
діяльності серця.

4. Найбільш поширеним виявом застосування фізичних вправ є ранкова
зарядка. Зарядка є важливим фактором збереження і зміцнення здоров(я.
Вона сприяє швидкому переходу організму від стану сну до бадьорості, бо
тонізує ЦНС, активізує роботу всіх органів, насамперед серцево-судинної
системи. Зарядка має також і виховне значення. Оскільки регулярне її
виконання вимагає певного вольового зусилля, особливо спочатку. Завдяки
зарядці людина звикає точно розраховувати час, що також дуже корисно.

Робити зарядку слід щодня через 10-15 хвилин після вставання в добре
провітреному приміщенні. Тривалість зарядки звичайна не перевищує 10-12
хвилин, а починають її з легких вправ (для розминки), ходіння, потім
поступово збільшують навантаження стежачи за рівномірністю вдиху і
видиху. Після зарядки не повинно бути однак утоми й значного підвищення
пульсу.

Отже як висновок можна сказати, що фізичне виховання, але обережне і без
великих навантажень, має на організм людини тільки позитивний вплив.

Література.

А. Г. Ринкова, Д. В. Колесов “Гігієна і здоров(я”. – К., 1983.

М.П. Козленко, Є.С. Вільчковський “Теорія і методика фізичного
виховання”. – К., 1984.

Михайло Волошенюк “Уроки здоров(я”. – Коломия, 1998.

PAGE

PAGE 7

Похожие записи