.

Фізична реабілітація при бронхіальній астмі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
42 1802
Скачать документ

ПВНЗ «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ»

Факультет “Психолого-фізичної реабілітації”

Кафедра Фізичної реабілітації

«До захисту допущено»

Завідувач кафедри

______ Ю.В.Копочинська

«___»________2015р.

ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Вступ до спеціальності»

Знапряму підготовки – 6.010203 ” Здоров’я людини”

Спеціальність “Фізична реабілітація”

На тему «Фізична реабілітація приБронхіальній астмі»

Виконав:студент групи ФРк-51

Сердюков І. _________

(підпис)

Керівник :к.фіз.вих.,доцент КОПОЧИНСЬКАЮ.В._________

(підпис)

Завідую,що у цій курсовій

Роботі немає запозичень з праць інших

Авторів без відповідних посилань

Студент(ка) __________

(підпис)

Київ 2015

Перелік умовних скорочень

ЛФК – лікувальна фізична культура

ФР – фізична реабілітація

ОФВ1 – об’єм повітря, який людина може видихнути за першу секунду при
форсованому видиху

ПСВ – максимальна швидкість потоку повітря при форсованому видиху, яка
досягається в перші мілісекунди проведення проби

ИМАЗ– інтенсивний масаж асиметричних зон

БА – бронхіальна астма

Зміст

TOC \o “1-3” \u Перелік умовних скорочень PAGEREF _Toc435723620 \h
2

Вступ PAGEREF _Toc435723621 \h 4

Розділ 1. Загальна характеристика захворювання PAGEREF _Toc435723622
\h 5

1.1 Етіологія і патогенез PAGEREF _Toc435723623 \h 5

1.2 Класифікація PAGEREF _Toc435723624 \h 6

1.3 Діагностика бронхіальної астми PAGEREF _Toc435723625 \h 7

Розділ 2. Застосування засобів та методів ФР хворих на бронхіальну астму
PAGEREF _Toc435723626 \h 9

2.1 ЛФК PAGEREF _Toc435723627 \h 9

2.2 Масаж PAGEREF _Toc435723628 \h 11

2.3 Механотерапія PAGEREF _Toc435723629 \h 13

2.4 Фізіотерапія PAGEREF _Toc435723630 \h 14

2.5 Працетерапія PAGEREF _Toc435723631 \h 15

Висновки PAGEREF _Toc435723632 \h 16

Практичні рекомендації PAGEREF _Toc435723633 \h 19

Література PAGEREF _Toc435723634 \h 21

Вступ

“Asthma” – грецьке слово, перекладається як “задуха”. Дійсно, ця хвороба
пов’язана із запаленням в бронхах, що призводить до підвищення їх
чутливості та реакції у вигляді задухи на дратівливі чинники. Задуха є
наслідком спазму і набряку слизової оболонки бронхів, супроводжується
тривалим кашлем.

Актуальність. За даними офіційної статистики, загальна кількість хворих
на астму в Україні не перевищує трьох відсотків, але реальне їхнє число
у кілька разів більше. Значне поширення астми припадає на 70-ті рр.
XX ст. Станом на 2011 рік у світі нараховувалось 235–300 мільйонів
людей, хворих на астму, включаючи близько 250 000 смертельних випадків.
Астму можна назвати розплатою за цивілізаційні блага людства. Цю хворобу
викликають і шкідливі викиди промислових підприємств, і неконтрольоване
використання хімікатів у сільському господарстві, і загазованість
великих міст.

В Україні є проблема своєчасної діагностики астми. В основному і
діагностикою, і лікуванням цих хворих займаються лікарі загальної
практики, а не пульмонологи чи алергологи. Якщо навіть у людини вчасно
виявляють астму, то лікування є неефективним. Незважаючи на те, що на
ринку є всі сучасні протиастматичні препарати, лікарі призначають, як
правило, ті медикаменти, які лише знімають напади задухи. Вони не
лікують головне – хронічне запалення.

Завдання:

Загальна характеристика захворювання

Застосування засобів та методів ФР хворих на бронхіальну астму

Розділ 1. Загальна характеристика захворювання

1.1 Етіологія і патогенез

Етіологія і патогенез бронхіальної астми все ще недостатньо вивчені.
Робилися спроби пов’язати виникнення цього захворювання з якими-небудь
зовнішніми чинниками, що викликають сенсибілізацію організму, цвітінням
жита або певних трав і квітів, присутністю в будинку тварин з довгою
пухнастою шерстю, нарешті, кліматичними особливостями місцевості
(підвищена вологість, сильні вітри, надмірна сухість). Можливо, що в
кожному окремому випадку це грає роль, але все ж ці чинники не можуть
вважатися провідними для виникнення бронхіальної астми, оскільки в її
генезібезумовно лежить якийсь індивідуальне нахил організму.

Необхідно зазначити, що причини розвитку астми можуть стати самі різні
чинники, починаючи з харчової алергії, професійної бронхіальної астми і
закінчуючи лікарської астмою, яка з’являється в якості побічної дії
деяких лікарських препаратів.

Давно встановлено, що бронхіальна астма є складним захворюванням
рефлекторного характеру, при якому алергія є свого роду преморбідним
станом і фоном, на якому розвивається захворювання. Ряд клініцистів
вважає, що в основі бронхіальної астми лежить складний алергічний
компонент, виявлення якого, однак, рідко дає певний результат. При
аналізі чутливості дітей, що страждають астмою, до різних алергенів було
встановлено, що у більшості з них має місце позитивна реакція з 2-3 і
великою кількістю алергенів (харчовими, пилковими), але специфічного
алергену все-таки виявити не вдалося. Правда, в анамнезі деяких хворих
нерідко є вказівки на напад бронхіальної астми, пов’язаний з прийомом
будь-якої їжі (яєць, тістечка, шоколаду, суниці, меду, риби), однак такі
випадки поодинокі. Далі в статті Патогенезбронхіальної астми.

1.2 Класифікація

Легка мінлива астма

· напади астми виникають не частіше одного разу на тиждень;

· нічні напади – не частіше двох разів на місяць;

· напади нетривалі;

2. Легка персистуюча астма (постійна астма)

· симптоми виникають частіше, ніж один раз в тиждень, але рідше одного
разу на день;

· напади астми порушують сон хворого частіше двох разів на місяць;

· ОФВ1или ПСВ складає більше 80% від норми.

3. Персистуюча астма середньої тяжкості

· напади астми майже щодня;

· нічні напади астми трапляються частіше разу на тиждень;

· напади надають великий вплив на сон і життєдіяльність хворого;

· ПСВ становить від 60% до 80% від норми.

4. Важка персистуюча астма

· напади астми виникають щодня, часті загострення;

· нічні напади астми – дуже часто;

· активність хворого в значній мірі обмежена;

· ПСВ менш 60% від нормальної величини.

Класифікація за причини походження загострення:

1. Атопічна астма, внаслідок алергії на будь-які речовини.

2. Інфекційна астма, після перенесення інфекції дихальних шляхів;

3. Змішана астма: інфекційна, яка поєднується з атопічною;

4. Неінфекційна і неалергічний астма – сюди відносять деякі
захворювання, що супроводжуються задухою або ж утрудненням дихання
(наприклад, серцева астма).У нас, у вітчизняній медицині, це поділ
виглядає так:

1. Інфекційно-алергічна астма;

2. Атопічна астма;

3. Змішана астма.

Бронхіальна астма-хронічне прогресуюче запалення дихальних шляхів, у
якому беруть участь складні клітинні елементи. Лікування даного
захворювання, що вимагає чимало часу і докладання максимуму зусиль з
боку лікаря і хворого. В більшості випадків причиною виникнення астми є
запалення слизової бронх, а воно, у свою чергу, виникає у відповідь на
алергічні реакції організму на різні алергени. Найдійовіший спосіб
лікування – проведення алерген-специфічної імунотерапії. Так, хворому
вводять розчини алергенів в поступово зростаючих дозах, що призводить до
зміцнення імунітету.

При бронхіальній астмі можна зайнятися спортом або дихальною
гімнастикою. Але головне – дотримання здорового способу життя та
створення середовища, позбавленої алергенів.

1.3 Діагностика бронхіальної астми

В діагностиці бронхіальної астми використовується опис типових для
даного захворювання проявів. Має значення при діагностиці астми і
швидкий ефект (зниження утрудненості дихання) від інгаляції розширюють
бронхи препаратів.

Важливо з’ясувати спадкову схильність до факторів, що провокує напади.
Повне обстеження пацієнта, особливо під час первинного звернення,
передбачає збір загальних клінічних аналізів (іноді аналіз мокротиння),
рентгенографічний знімок органів грудної клітки, встановлення можливих
алергенних речовин, головним чином, проводячи шкірні тести на алергічну
реакцію.

При діагностиці астми додатково досліджують функцію зовнішнього дихання
методом спірометрії. Метод дозволяє встановити, наскільки пацієнт швидко
і глибоко може здійснити вдих і видих. Інша методика досліджень, яка
застосовується в діагностиці бронхіальної астми – це пікова флуометрия,
більш коротко зване пикфлуометрией, спрямована на визначення лише
швидкості видиху. Даний вид досліджень менш точним у порівнянні з
спірометрією, проте існує можливість самостійного його проведення в
домашніх умовах. Для цього потрібно придбати прилад пикфлуометр, який
має невеликі розміри і порівняно недорого коштує.

Адекватні лікувальні заходи визначаються в залежності від ступеня
захворювання, що встановлюється при аналізі частоти виникнення
астматичних симптомів і на підставі показників, отриманих при проведенні
дослідження функції зовнішнього дихання.

Розділ 2. Застосування засобів та методів ФР хворих на бронхіальну астму

2.1 ЛФК

Лікувальна гімнастика зазвичай призначається в періоди стихання нападів,
коли загальний стан хворого покращується, і немає виражених явищ
недостатності кровообігу.

Лікувальна фізкультура покликана вирішувати завдання загального
зміцнення організму, приводити в норму протікання нервових процесів,
знімати спазми бронхів, відновлювати нормальний дихальний акт.
Лікувальна фізкультура також сприяє зміцненню дихальної мускулатури,
відновленню навичок вірною постави, нормалізації екскурсії грудної
клітки. Кількість навантаження визначається залежно від віку хворого,
тяжкості захворювання, рівня фізичної підготовки.

Людям з бронхіальною астмою заборонені вправи, які тягнуть за собою
напружену, затримку дихання. Комплекс вправ зазвичай містить у собі:
загальнозміцнюючі вправи, особливі вправи на підвищення рухливості
грудної клітки, дихальні вправи, покликані прищепити хворому властивість
контролювати і керувати власною дихальним актом. Особливу увагу у
вправах відводиться тренуванні діафрагмального дихання і подовженого
видиху, зміцнення м’язів черевного преса. Рекомендовані дихальні вправи
полягають в почерговому вимові голосних і приголосних звуків, що
поєднується із скороченням мімічної мускулатури.

Приклади вправ:

Використання статичного дихання з довільним зменшенням, тривалість 30-40
сек.

Стиснути кисті в кулак, руки піднести до плечей – зробити вдих. Прийняти
вихідне положення – видих.

Зігнути ногу вперед, обхопити руками і підтягнути до живота – видих,
прийняти вихідне положення – вдих.

Виконати поворот в сторону з відведенням руки долонею вгору – вдих,
вихідне положення – видих.

Вправа на дихання з подовженням видиху і вимовою звуків «ш», «ж».

Виконати нахил у бік, рука ковзає вниз по ніжці стільця – видих,
повернутися у вихідне положення – вдих.

Початкове положення – стоячи, ноги нарізно, кисті знаходяться на нижніх
ребрах збоку. Відвести лікті назад, відбувається здавлювання грудної
клітки – вдих. Зведення ліктів і видих.

Початкове положення – стоячи, руками тримаючись за спинку стільця.
Присідаємо – видих, вихідне положення – вдих.

Початкове положення – ноги нарізно, руки на пояс. Робимо дихальні вправи
з подовженням видиху, на видиху, витягнувши губи трубочкою, вимовляємо
звуки «а», «о».

Повільна ходьба, поєднується з диханням.

Початкове положення – ноги нарізно, руки на пояс. Виконати нахил
вперед, дістати руками сидіння стільця, видихнути, повернутися у вихідне
положення – зробити вдих.

Початкове положення – лежачи на спині. Руку підняти – вдих, розслабити
м’язи, упустити руку на постіль – видих.

Початкове положення – те ж. Піднімаємо ногу і видих. І.п. і вдих.

Те ж вихідне положення. Використовується діафрагмальне дихання з
зменшенням частоти.

Ходьба в поєднанні з диханням.

Початкове положення – сидячи, покласти руки на коліна. Виконати нахил
вперед, руки м’яко ковзають по ногах – видих, взяти і.п і вдих.

Початкове положення – сидячи, руки поставити на пояс. Відвести ліву
руку в сторону, а праву вперед, одночасно випрямити ліву ногу. Повторити
в іншу сторону.

2.2 Масаж

Сегментарний масаж проводиться в періоді між нападами для:

– нормалізації дихання;

– попередження емфізематозних змін;

– загальнозміцнюючої дії.

Рефлекторні зміни після сегментарного масажу спостерігаються в основному
в максимальних точках.

Дія сегментарного масажу при бронхіальній астмі багато в чому залежить
від того, що стало причиною даного захворювання: алергія, психічна
травма і т. д.

Але в цілому після курсу лікувального масажу у хворих:

– знижується частота і тяжкість нападів;

– полегшується дихання;

– активізується робота діафрагми.

Для посилення впливу сегментарного масажу дітям рекомендується проводити
вібрації м’язів носа.

Порядок проведення сегментарного масажу при бронхіальній астмі:

Хворий приймає положення сидячи, максимально розслабляючи всі м’язи.
Масажист встає або сідає за його спиною.

Масаж починається з погладжування і легкого розтирання спини, задньої
поверхні шиї, передній і боковій частині грудної клітини протягом 2-3
хвилин.

Потім протягом 8-10 хвилин вибірково проводиться масаж м’язів спини,
задньої поверхні шиї, міжребер’я і надлопаточной області.

Дуже хороший ефект при бронхіальній астмі дає поєднання сегментарного
масажу з дихальним. Для цього масажист розводить всі пальці, крім
великого, і розташовує їх на міжребер’ї. Потім, коли хворий намагається
через рот при щільно стислих губах зробити видих, він виробляє 5-6
поштовхоподібних рухів від хребта до грудини, з поступовим посиленням
тиску. Потім масажист розташовує кисті рук на передній черевній стінці
хворого, за якою під час видиху проводить товчкообразні руху вгору.
Дихальний масаж виконується по 3-4 рази.

Масаж закінчується:

– погладжування спини і грудної клітини протягом 3-5 хвилин;

– чергуванням розтирання з поплескуванням;

– поколачиванием.

Примітка: під час всього сеансу масажист повинен стежити за тим, щоб
хворий не затримував дихання.

Курс лікування сегментарним масажем при бронхіальній астмі включає в
себе 16-18 процедур, що проводяться щодня. Тривалість кожної процедури –
12-15 хвилин. Проводити масаж слід через 2-3 години після прийому їжі.

У медицині розроблена ще одна методика лікування бронхіальної астми –
інтенсивний масаж асиметричних зон або скорочено ИМАЗ.

Існує два варіанти техніки її виконання.

При першому варіанті здійснюється масаж області проекції нижньої частини
правого і верхньої частки лівої легені з застосуванням:

– розминання, яке займає 80-90% від загального часу масажу;

– розтирання;

– переривчастої вібрації, що становить 10-20 % від загального часу
проведення процедури.

Потім послідовно проводиться масаж:

– лівої половини грудної клітки спереду;

– поперековій області;

– спини до нижнього краю правої лопатки;

– поверхні лівої лопатки.

При другому варіанті здійснюється масаж області проекція нижньої частки
лівого легкого і верхньої частки правої легені.

Курс лікування ИМАЗом складається з 3-5 сеансів, проведених з
інтервалами в 3-5 днів. Тривалість кожної процедури-30-40 хвилин.

При виконанні даного виду масажу і в першому, і в другому випадку
виділяються чотири зони впливу: дві з боку грудей і дві на спині, які
масажують по черзі по два рази кожна. Починати процедуру слід з нижньої
області, поступово переходячи до вищерозміщеної зоні.

Інтенсивний масаж асиметричних зон не проводиться при
легенево-серцево-ної недостатності Ш ступеня, гіпертонічна хвороба
II-III стадій, гострих захворюваннях легенів і бронхів. ИМАЗ не
призначається хворим старше 60 років.

2.3 Механотерапія

~

dh ¤?gd0Z?

gd0Z?

V

z

?

E

O

ae

o

~

?

ae

o

u

ue

f x z | ° th B

p

I

h

I

?

O

ae

????та їхніх груп задля збільшення функціональної адаптації хворого.
Механотерапія є важливою складовою  HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B
0_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%
8F” \o “Фізична реабілітація” фізичної реабілітації  через її тонізуючий
та трофічний (заміщення та компенсація утвореного дефекту шляхом
регенерації) впливи на  HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%A0%D0%90” \o “ОРА”
опорно-руховий апарат  людини, формування функціональних компенсацій,
зворотнього сприятливого розвитку атрофічних та дегенеративних процесів,
нормалізування функціональної цілісності та діяльності організму.
HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8
2%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F” \l “cite_note-gulb-1”

Механотерапію використовують як основний засіб реабілітації, так і
допоміжний при застосуванні  HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B
B%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1
%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0” \o “Лікувальна фізична
культура” ЛФК , лікувальної астики,  HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B6” \o
“Масаж” масажу  та  HYPERLINK
“https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B
5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F” \o “Фізіотерапія” фізіотерапії . Це
зумовлено кращою локалізацією дій відповідних вправ, регулювання
коливань, навантажень, стягнення-розтягнення м’язів, рухів та загальної
кількості роботи на кожній окремій ділянці під пильним оком фізичного
реабілітолога та/чи відповідного лікаря.

Відповідно до бажаного результату, спеціаліст рекомендує використовувати
апарати на самостійне виконання активних чи пасивних рухів хворою
кінцівкою, або ж локальні за сторонньої допомоги (механізмів чи людини).

2.4 Фізіотерапія

Складності цілеспрямованого і систематичного пошуку специфічних
ефектів лікувальних факторів фізіотерапевтичних процедур зумовили
гіперболізацію принципів універсальності використання будь-яких фізичних
факторів, які застосовуються у фізіотерапії, при різних захворюваннях,
єдності механізмів лікувальної та профілактичної дії природних та
штучних фізичних факторів, що панували в фізіотерапії XX ст. Між тим
лікарям добре відомо, що фізичні фактори при різних захворюваннях
володіють неоднаковою фізіотерапевтичної ефективністю. Неоднакова
природа захворювань передбачає поєднання різних патогенетичних варіантів
(синдромів).

Виходячи з цього, реакції організму на фізичний фактор
фізіотерапевтичної процедури специфічні для певного стану організму,
хоча лікувальні ефекти іноді розвиваються на основі загальних
(неспецифічних) реакцій організму.

Така специфічність вимагає цілеспрямованого вибору фактора фізіотерапії
та методики його застосування, що становить сутність патогенетичного дії
лікувальних фізичних чинників. В цих умовах дотримання принципів
«універсальності» і уявного «єдності» механізмів лікувального впливу
фізіотерапії практично позбавляє лікаря можливості оптимального вибору
лікувальних фізичних чинників. Провести межу між специфічним і
неспецифічним дією багатьох лікувальних факторів фізіотерапії складно.
Багато з них володіють декількома ефектами, вираженими в різному
ступені, тому краще орієнтуватися на домінуючий лікувальний ефект.

Метою фізіотерапії при діагноз бронхіальна астма в активній фазі
захворювання є досягнення стабілізації і регресу процесу, в неактивній
фазі — копіювання синдрому.

Для відновлення дренажної функції бронхів (бронхіальної прохідності)
призначається електрофорез бронхорозширюючих препаратів на межлопаточную
зону. Цього можна домогтися, використовуючи фонофорез (або ультразвук)
уздовж хребетного стовпа (паравертебрально) і по ходу п’ятого-сьомого
міжребер. Для підвищення опірності організму використовується місцеве і
загальне ультрафіолетове опромінення.

У період між нападами хвороби, слід приділяти увагу профілактики
загострень захворювання та лікування хронічного бронхіту.

У той же період, рекомендується застосовувати:

фонофорез гідрокортизону на сегментарні зони грудної клітки;

електрофорез іонів кальцію;

ендоназальний електрофорез.

Позитивної дії на перебіг хвороби надають:

електросон;

електроанальгезія;

водолікування.

2.5 Працетерапія

Працетерапія – лікування різних фізичних і психічних захворювань з
допомогою залучення хворих до певних видів діяльності; це дозволяє
хворим постійно бути зайнятими роботою і досягти максимальної
незалежності у всіх аспектах їх повсякденному житті. Види трудової
діяльності, до яких залучається хворий, спеціально підбираються таким
чином, щоб максимально використовувати здібності кожної людини; при
цьому завжди необхідно враховувати його індивідуальні потреби та
схильності. До таких видів діяльності належать: виготовлення виробів з
дерева і металу, розпис виробів із глини та інші художні промисли,
домоведення, різні соціальні навички (для психічно хворих людей) і
активне дозвілля (для престарілих). До трудотерапії також відноситься
процес освоєння механічних засобів пересування і адаптація до життя в
домашніх умовах.

Висновки

Численні зв’язки з’єднують людини з навколишньою природою. За своєю
спрямованістю і змістом епідеміологічний анамнез набуває не тільки
клінічне, але одночасно і профілактичне значення. Продуманий і вміло
зібраний, достовірний і своєчасний анамнез не тільки полегшує
розпізнавання хвороби, але і стає свого роду контролем за станом
навколишнього оточення, сигналом її неблагополуччя. Оздоровлення
навколишнього середовища – найважливіша державна задача, одне з
вирішальних умов для подальшого зниження інфекційної захворюваності.

За останні роки в більшості розвинутих країн спостерігається зростання
поширеності і смертності, пов’язаних з бронхіальною астмою , незважаючи
на неухильне збільшення числа алергологів, пульмонологів, значне
збільшення числа випускаються різноманітних протиастматичних і
діагностичних засобів. Все це явно свідчить про недостатню ефективність
існуючої системи допомоги.

В даній ситуації пріоритетним стає лікування хворих на БА в амбулаторних
умовах з диспансерним їх веденням і використанням денних стаціонарів для
лікування загострень. При цьому велика роль у лікуванні та ефективному
диспансерному спостереженні відводиться дільничним терапевтам. Тому
настільки актуальна проблема навчання цих лікарів, в тому числі і на
даному циклі (поліклінічне навчання). Вузьким же фахівцям відведена роль
консультантів і лікування найбільш важких хворих.

Медична сестра бере активну участь у процесі. Вона контролює виконання
призначеного лікування пацієнтами, веде роз’яснювальну роботу,
переконуючи їх проходити необхідні курси лікування, проводить санітарне
просвітництво.

Загальна характеристика захворювання

Захворювання алергічного характеру вражають не менше 10-15% населення
нашої планети. Одне з найнебезпечніших з них – це бронхіальна астма, під
якою розуміється хронічне запалення дихальних шляхів, що супроводжується
різкою зміною реактивності та чутливості бронхів,а також періодичними
нападами ядухи.

Лікування бронхіальної астми спрямовано на зменшення кількості смертних
випадків, пов’язаних з цією хворобою, і на підвищення якості життя
людей, які страждають від задушливих нападів. Поки що даний процес не
вдалося взяти під повний контроль, не дивлячись на всі зусилля
пульмонологів і алергологів. Основна проблема в даному випадку пов’язана
з неефективністю діагностики хвороби та тих методик лікування, якими
володіють фахівці.

Причини, з яких у людини виникає хвороба бронхіальна астма, до кінця не
вивчені. Дослідники вважають, що найбільший вплив на цей процес надають
спадкова схильність та погана екологія у великих містах.

Застосування засобів та методів ФР хворих на бронхіальну астму

Реабілітаційні заходи при бронхіальній астмі спрямовані на підтримання
ремісії хвороби, відновлення функціональної активності та адаптаційних
можливостей дихального апарату та інших органів і систем, що
забезпечують подальший нормальний розвиток життєзабезпечення організму.
З цією метою використовується комплекс лечебновосстановительных заходів,
що включає організацію лечебноохранительного і дієтичного режиму,
застосування лікувальної фізкультури, масажу, фізіотерапії і
педагогічного впливу. Призначення зазначених методів визначається станом
хворого і особливостями перебігу захворювання.

У реабілітації хворого на бронхіальну астму фізичним чинникам належить
провідна роль. Фізична культура є потужним фактором оздоровчого впливу
на організм хворого на бронхіальну астму. Заняття лікувальною
фізкультурою сприяють адаптації організму хворого, його серцево-судинної
системи та органів дихання до фізичних навантажень, підвищує
імунологічну реактивність щодо вірусної та бактеріальної інфекції.
Активні заняття лікувальною фізкультурою ведуть до оптимізації стану
співвідношення процесів збудження і гальмування в центральній нервовій
системі, сприяючи усуненню функціональних порушень з її боку. Все це
разом з постановкою правильного дихання покращує рухливість грудної
клітки і зміцнює дихальну мускулатуру, сприяє усуненню порушень у сфері
нейроендокринної регуляції, зниження підвищеної лабільності бронхів,
відновленню нормального механізму дихання, нормалізації діяльності інших
внутрішніх органів.

Важливе значення мають дихальні вправи, спрямовані на усунення
патологічних змін з боку бронхолегеневого апарату. Регулярні заняття
дихальними вправами сприяють розвитку дихальних м’язів, покращують
рухливість грудної клітини, розслаблюють гладку мускулатуру бронхів.

Спазмолітичну дію дихальних вправ, насамперед, пов’язано з дією
носолегочного рефлексу. Дихальні вправи, здійснювані вдиханням повітря
через ніс, викликають подразнення рецепторів верхніх диха – тільних
шляхів, що рефлекторно тягне за собою розширення бронхів і бронхіол, а
останнє — зменшення або припинення задухи. Спазмолітичну дію
гімнастичних вправ обумовлюється надходженням в кров великої кількості
адреналіну в зв’язку з посиленням діяльності надниркових залоз під час
роботи. Спазмолітичний ефект може залежати також від переважання
симпатичної іннервації, що виникає при фізичної діяльності.

Вміння керувати своїм диханням, що виникає в результаті систематичного
тренування дихання, забезпечує хворому більш повноцінний дихальний акт
під час задухи, значно полегшуючи його стан, і вимагає застосування
меншої кількості спазмолитиических медикаментозних засобів.

Практичні рекомендації

Чи може внаслідок звичайної харчової алергії розвинутися бронхіальна
астма?

В основному перша алергічна реакція на продукти буде свідчити про
розвиток майбутньої патології. Важливо пам’ятати прогресуюча алергія
переросте в астму. Тому якщо вже в перші місяці життя у дитини
виявляються ознаки харчової алергії у вигляді дисфункції травного каналу
або кропив’янки не слід сподіватися, що все пройде само по собі. Часто в
таких випадках відбувається так званий алергічний старт, якому дає
початок харчова алергія. З часом у дитини може з’явитися підвищена
чутливість до інгаляційних алергенів, що власне призведе до астми. Якщо
правильно організувати спосіб життя і харчування, то використовуючи
мінімум медичних препаратів можна зупинити розвиток алергічної реакції і
таким чином не допустити появи бронхіальної астми.

Чого слід уникати людині, у якої є таке захворювання?

В першу чергу слід прибрати зі свого раціону високоалергенні продукти
харчування. Наприклад, цитрусові, какао, каву, шоколад, гриби, рибу,
горіхи, м’ясо курки і качки. В м’ясне меню можна включити телятину,
свинину нежирну, кролика, індичку. Варто уникати деяких прянощів,
гірчиці, перцю, кетчупу, томатної пасти і майонезу. Прибрати з раціону
консерви і копченості. Молочних продуктів, таких як сметана, сир і кефір
можна вживати не більше 400 г на добу. З жирів рекомендують вживати
масло і рослинну олію. З раціону виключаються всі смажені страви, а їжа
готується на пару або відварюється. Що значно полегшить життя пацієнта.

Крім того в приміщенні де живе астматик повітря завжди повинне бути
свіжим і чистим. Часте вологе прибирання захистить людину від нападів
астми, так як в будинку буде менше пилу, який і провокує напади. У цьому
разі не слід на підлозі розміщувати килими, тому що на них накопичується
пил і не варто заводити домашніх тварин, так як їх шерсть це досить
сильний алерген. Іноді напад астми може бути спровокований домашніми
кліщами, які живуть на м’яких меблях і постільній білизні. Біда в тому,
що їх не видно, а позбавитися від них досить важко. Також рекомендується
придбати антиалергенні подушки, які шиють із спеціальних матеріалів, у
яких цей кліщ не живе.

Якщо астма проявилася в ранньому дитячому віці, то чи дитина переросте
це захворювання? Є велика ймовірність ремісії, яка може тривати
практично все життя, що приймають за одужання. У цьому випадку просто
невідомо коли відбудеться наступний напад через місяць, кілька місяців
чи кілька років. Важливо пам’ятати, що навіть якщо у дитини важка форма
астми вона може жити повноцінним життям.

На сьогоднішній день у багатьох містах є спеціальні астма-школи, де
фахівці навчають дітей не боятися захворювання та нападів задухи, а
контролювати їх. Тому що при такому захворюванні можна жити, займатися
спортом і спокійно лягати спати. На таких заняттях пацієнтам
розповідають і про нетрадиційні методи лікування, наприклад,
фітотерапію, методи управління диханням, загартовування. Крім того дуже
важливо людині навчитися розпізнавати наближення задухи і не допускати
цього.

Наприклад, астматику слід обзавестися пристроєм під назвою пікфлоуметр.
Страждаючому від бронхіальної астми він так само необхідний як
гіпертоніку манометр. Цей прилад вимірює швидкість видиху. Таким чином,
людина може побачити навіть незначні зміни в диханні ще задовго до
самого нападу. Дані практичні рекомендації допоможуть людині жити
повноцінним життям, незважаючи на таке серйозне захворювання як
бронхіальна астма.

Література

Писарева О. Обмануть наследственность! // Здоровье.- 2006.- № 4.- С.
72-73.

Ревякина В. А. Бронхиальная астма у детей // Лечащийврач.- 2005.- №
3.-С. 65- 68.

Соколова Л. В. Диагностическиеошибки при бронхиальнойастме у детей //
Пульмонология.- 2002.- № 1.- С. 72- 77.

Состояниездоровьядетей, рожденных от матерей,
страдающихбронхиальнойастмой / Г. А. Самсыгина и др. // Педиатрия.
Журнал им. Сперанского.- 2001.- № 3.- С. 34- 38.

Эффективностьбыстродействующихбронхолитиков при бронхиальнойастме у
детей / Н. А. Гепне и др. // Пульмонология.- 2005.- № 4.- С. 89- 94.

Андрианова Е. Н. Респираторнаядисфункция при бронхиальнойастме у детей /
Е. Н. Андрианова, А. И. Рывкин, Н. С. Побединская // Педиатрия. Журнал
им. Г. Н. Сперанского.- 2002.- № 5.- С. 20- 24.

Ханова Ф. М. Качествожизнибольныхнестабильнойбронхиальнойастмой:
влияниекомбинированнойтерапии / Ф. М. Ханова, Н. И. Ильина, Н. Ю.
Сенкевич // Пульмонологія.- 2002.- № 5.- С. 76- 81.

Цой А. Н., Архипов В. В. Контроль над бронхиальнойастмой: каким он будет
завтра? Исследование GOAL // Пульмонология.- 2004.- № 4.- С. 92- 104.

Алергічні хвороби: діагностика і лікування: Патерсон Р., Греммер Л.К.,
Гринбергер П.А. Пер. з англ., доп. Чучалін А.Г., Гущин І.С., Улумбеков
Е.Г., Фассахов Р.С. ред. М.: ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 2000.

HYPERLINK
“http://ua-referat.com/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BE
%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B
D%D1%8F” \o “Хвороби органів дихання” Хвороби органів дихання :
Керівництво для лікарів: У 4 т. Палєєв Н.Р. ред. М.: Медицина, 1990.

Бронхіальна астма. У 2 т. Чучалін А.Г. ред. М.: Агар, 1997.

Діагностика та лікування внутрішніх хвороб: керівництво для лікарів: у 3
т. Комаров Ф.І. ред. М.: Медицина, 1996.

PAGE \* MERGEFORMAT 21

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019