Реферат на тему:
Ентеросгель: доцільність призначення при хронічних вірусних гепатитах
Хронічний перебіг гепатитів В і С супроводжується імунопатологічними
змінами в організмі, а саме: недостатністю Т-ланки імунітету,
неефективністю специфічного антитілоутворення і депресією макрофагальної
ланки захисту, що призводить до персистенції вірусу і пролонгації
запального процесу в печінці. До несприятливих наслідків вірусних
гепатитів відноситься дисбіоз кишківника, що зумовлює дефіцит облігатних
мікроорганізмів і зростання мікробної контамінації товстої кишки [2].
Мікрофлора кишківника бере активну участь у формуванні
імунно-біологічних реакцій організму — бактеріальні модуліни біфідо- і
лактобактерій стимулюють синтез імуноглобулінів, інтерферонів,
цитокінів, дозрівання макрофагально-гістіоцитарної системи, збільшують
кількість комплементу, підвищують активність лізоциму, є учасниками
метаболізму холестерину та жовчних кислот. Зниження детоксикуючої
функції мікрофлори при дисбіозі кишківника збільшує навантаження на
ферментні системи печінки та за певних умов сприяє й поглиблює їх
метаболічні і структурні зміни [1].
Ось чому перспективним у хворих на вірусні гепатити є застосування
ентеросорбенту Ентеросгель, що селективно впливає на токсини з
молекулами малих та середніх розмірів, має гепатопротекторні та
антиоксидантні властивості, опосередкований імуномодулюючий ефект,
здатність до вибіркової адсорбції патогенної мікрофлори [3, 4].
Метою дослідження було вивчення ефективності застосування ентеросорбенту
Ентеросгель в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічними вірусними
гепатитами В і С, особливо з супутнім дисбіозом кишківника.
Матеріали і методи
Обстежено 64 пацієнти віком від 16 до 45 років, хворі на хронічні
вірусні гепатити. Хронічний гепатит В (ХГВ) був у 30 з них, хронічний
гепатит С (ХГС) — у 34. Усі хворі були поділені на 2 групи:
І група (основна) — включала 33 пацієнти (14 з ХГВ, 19 з ХГС),
отримували базисне лікування зі включенням препарату Ентеросгель;
ІІ група (контрольна) — 31 хворий (16 з ХГВ, 15 з ХГС), отримували
тільки базисну терапію. Ентеросгель призначали по 1 столовій ложці (15
г) 3 рази на день протягом 3 тижнів. Клініко-лабораторні показники
оцінювали до початку лікування та на 20-й день терапії, а деякі
параметри імунного статусу — до початку лікування і через 30 днів після
того. Склад кишкової мікрофлори вивчали до початку лікування та через
тиждень після його закінчення.
Результати та їх обговорення
У всіх обстежених відмічені клініко-лабораторні ознаки хронічного
гепатиту. Порушення складу мікрофлори товстої кишки виявлені у 53 (82,8
%) пацієнтів. Дисбіотичні порушення полягали в істотному зниженні вмісту
біфідобактерій і лактобактерій, а також зростанні кількості
умовнопатогенної флори (УПФ) — клебсієл, грибів роду Candidа,
епідермального стафілококу. При цьому у 70 % хворих спостерігався
дефіцит біфідобактерій, у 30 % — дефіцит лактобактерій, у 20 % — дефіцит
кишкової палички з нормальними властивостями. У той же час в 20 %
випадків зростав вміст клебсієл, в 40 % — стафілококів, в 30 % — грибів
роду Candidа.
У хворих основної групи, що приймали Ентеросгель, відзначена достовірно
більш значна зворотна динаміка клінічних та біохімічних проявів хвороби.
Так, симптоми інтоксикації (загальна слабкість, розбитість, зниження
працездатності) на 20-й день лікування спостерігалися у 8 (12,5 %)
пацієнтів основної групи та у 15 (48 %) хворих контрольної групи (р Література
[1] Ардатская М. Д., Дубинин А. В., Минушкин О. Н. Дисбактериоз
кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и
и лечения// Тер. арх. – 2001. – № 2. – С. 67–72.
[2] Кучеренко Н. П ., Бобровицька А. І., Верещагін І. О. Мікробіоценоз
товстої кишки у хворих на вірусний гепатит// Матеріали науково-практ.
конференції і пленуму асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль,
2004. – С. 115–116.
[3] Мосунов А. И., Поздняков А. В. Клиническое исследование
эффективности препарата сорбционно-детоксикационного действия
Энтеросгель при диффузной патологии печени, сопровождающейся
гепатодепрессивным синдромом// Клиническое применение препарата
Энтеросгель у больных с патологией органов пищеварения: новые подходы к
терапии: Метод. рекомендации/ Под ред. И. А. Маева, Ю. Н. Шевченко, А.
Б. Пєтухова. – М., 2000. – С. 61–63.
[4] Горчакова Н. О ., Чекман І. С., Бабак В. В. та ін. Вивчення
фармакологічної активності та безпечності препарату Ентеросгель//
Мистецтво лікування. – 2005. – № 4. – С. 76–77.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
