Тема:

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ НИРОК

ТА СЕЧОВИДІЛЬНИХ ШЛЯХІВ

І. Тема: Догляд за хворими із патологією нирок та сечовидільних шляхів.

ІІ. Актуальність теми:

Захворювання нирок і сечовидільних шляхів досить часто зустрічаються
серед різноманітних патологій. Тому розпізнавання симптомів цих
захворювань дуже важлива для організації правильного догляду з хворими з
патологією нирок і сечовидільних шляхів, а відповідно на ефективне
лікування.

Крім цього фельдшер зобов’язаний вміти надати невідкладну допомогу при
гострих станах з патологією нирок і сечовидільних шляхів.

ІІІ. Мета заняття:

навчальна:

-Знати: 1. основні симптоми при захворюванні нирок та сечовидільних
шляхів;

2. розлади сечовипускання, їх причини;

3. причини болю, зв’язаного з патологією нирок і сечовидільних
шляхів, та його особливість;

4. порушення сечовиділення, їх причини.

-Вміти: 1. надати допомогу при нирковій кольці;

2. провести догляд за хворим їх затримкою сечовипускання;

3. провести догляд за хворими з нетриманням сечі;

4. провести догляд за хворими з нирковими набряками та нирковою
гіпертонією;

Виховна:

1.виховати в студентів вміння логічно мислити, бути активним;

2.виховати почуття професійної відповідальності;

3.виховати в студентів елементи медичної етики і деонтології;

ІV. Тип уроку: лекція (засвоєння нових знань)

V. Між предметні зв’язки:

Забезпечуючи: анатомія з фізіологією, фармакологія, патологія
сестринська справа;

Забезпечувані: терапія, хірургія, акушерство.

VІ.Місце проведення: медучилище, кабінет терапії.

VІІ. Тривалість заняття: 2 години.

VІІІ. Література:

1.М.Г. Шевчук “Сестринська справа” ст.. 180-184.

2.С.А. Мухина “Общий уход за больными” ст.. 231-232.

3.В.В. Мурашко “Общий уход за больными” ст.. 201-214.

Хід заняття

№ Основні етапи уроку Дидактичний матеріал, наглядність Час

1. Організаційний момент журнал 1 хв.

2. Постановка навчальної мети, обгрунтування теми.

3 хв.

3. Виклад лекції таблиці, медикаменти 65 хв.

4. Закріплення нового матеріалу запитання, тести, задачі 16 хв.

5. Домашнє завдання заняття, література 5 хв.

Матеріали для закріплення

І. Запитання:

1.які основні симптоми зустрічаються при захворюванні нирок та
сечовидільних шляхів?

2.що таке ниркова “колька”?

3.як допомогти хворому з нирковою колькою?

4.які є розлади сечовипускання?

5.що таке ішурія?

6.яка допомога хворому при ішурії?

7.який догляд за хворим із нетриманням сечі?

8.які є розлади сечовиділення?

ІІ. Задачі:

№1. Після операції у хворої протягом 8 год. не було сечовипускання.
Яка може бути причина цієї патології? Яка ваша тактика?

№2. У хворого з нирковою недостатністю часті нудоти, сухість шкіри, її
свербіння. Які причини цих симптомів? Які елементи догляду тут слід
використати?

Тестовий контроль

І.Симптоми, які зустрічаються при нирковій патології:

1.нудота

2.проноси

3.набряки

4.часте сечовипускання

ІІ. Що відноситься до розладів сечовипускання?

1.странгурія

2.поліурія

3.ішурія

4.анурія

ІІІ. Стан, при якому відсутня сеча в сечовому міхурі:

1.ішурія

2.олігурія

3.анурія

4.енурез

ІV. Збільшення нічного діурезу це:

1.полакіурія

2.ніктурія

3.енурез

4.поліурія

V. Кров в сечі, це:

1.глюкозурія

2.гематурія

3.протенурія

4.цилідрурія

VІ. Гостра затримка сечовипускання, це:

1.ішурія

2.анурія

3.олігурія

4.странгурія

VІІ. Порушення сечовиділення, це:

1.дизурія

2.анурія

3.ішурія

4.олігурія

Виклад лекції

План:

Болі при захворюваннях нирок та сечовидільних шляхів та тактика
середнього медпрацівника при цих болях.

Розлади сечовипускання, їх види.

Полакіурія, причини, поняття про ніктурію.

Странгурія, причини, догляд за хворими при гострій затримці
сечовипускання.

Порушення сечовиділення, види, причини.

Ниркові набряки, артеріальна гіпертензія при захворюваннях нирок, та
догляд за хворими з цими захворюваннями.

Загальний догляд за хворими із захворюваннями нирок.

Болі при захворюваннях нирок і сечовидільних шляхів можуть бути гострими
і тупими. Болі локалізуються відповідно в ділянці попереку, по ходу
сечоводів, над лобком. Болі в ділянці нирок і сечоводів мають схильність
до розповсюдження (і радіації) вниз, по ходу сечоводів і нижча, в
ділянку статевих органів, пах, внутрішню поверхню стегна. Дуже частий
симптом захворювань нирок і сечовидільних шляхів – це сильний нестерпний
приступ болі в попереку з поширенням її по ходу сечоводу, в пах,
зовнішні статеві органи, стегно – ниркова колька. термін “колька”
походить від слова “колон” (кишка), тому що в давнину характерні для
кольки болі в животі приймали за ознаку хвороби кишечника. Ці болі
пов’язані рухом каменів, які утворилися в нирковій мисці, і защемленням
їх в різних відділах сечоводів.

Болі внизу живота, в ділянці крижового відділу, за лобком зустрічаються
при захворюванні сечового міхура. Вони часто підсилюються в момент
сечовипускання і після нього. Болі обумовлені захворюваннями сечівника,
носять ріжучий характер і підсилюються при сечопуску.

Тактика: 1. викликати лікаря

2.теплові процедури: гаряча грілка на поперек, гаряча ванна (до
40О). Але ванна протипоказана людям похилого віку і хворим із
серцево-судинною патологією.

3.спазмолітичні і обезболюючі засоби: 5% 2-3 мл баралгіну, 2-4 мл 2%
но-шпи, анальгін 50% 2 мл з атропіном 0,1% 1 мл.

Розлади сечовипускання (дизурія) бувають двох основних видів: почащене
сечовипускання (пола курія) і забруднене (странгурія), крайнім проявом
якого є затримка сечовипускання (ішурія).

У здорової людини протягом дня відбуваються 4-7 сечовипускань, вночі
необхідність у сечовипусканні виникає не більше 1 разу. В разі
полакіурії часті поклики до сечовипускання виникають не тільки вдень, а
й вночі. Деколи за ніч може виділитися сечі більше, ніж вдень
(ніктурія). Полакіурія може бути явищем фізіологічним (при підсиленому
прийманні рідини, охолодження, емоційному напруженні) або наслідком не
урологічного захворювання: діабет. При урологічних захворюваннях
полакіурія супроводжується виділенням зменшених порцій сечі при
захворюваннях сечового міхура, камені сечоводу.

Странгурія є симптомом багатьох захворювань, які порушують випорожнення
сечового міхура: гострого простатиту, пухлин простати і шийки сечового
міхура, пухлини або каменю сечовипускного каналу, при захворюваннях або
пошкодженнях спинного мозку. Для здійснення акту сечовипускання хворий
здійснює потуги, напружуючи м’язи черевного пресу, протягом кількох
хвилин чекає початку сечовипускання. Часом сеча виділяється краплями, а
не струєю. Хворий при цьому відчуває часті і деколи марні поклики на
сечовипускання (тенезми) і сильні болі в ділянці сечового міхура. При
прогресування хвороби добитися повного випорожнення сечового міхура не
вдається – появляється хронічна затримка сечі. Гостра затримка
сечовипускання виникає несподівано, частіше в людей похилого віку з
аденомою або раком простати, в молодих людей – при каменях в сечівнику,
гострому простатиті, у хворих після операцій або родів, яка обумовлена
відсутністю привички до сечовипускання в горизонтальному положенні, або
атонією сечового міхура. Гостра затримка сечовипускання супроводжується
вимучуючими марними покликами на сеч опускання і сильними болями в
ділянці сечового міхура. Якщо гостра затримка сечовипускання пов’язана
не з хворобами сечовидільних шляхів, то допомога в послідуючому:

Залишити хворого одного, або ізолювати ширмою, або перевести (з дозволу
лікаря) з горизонтального положення в звичайне для нього положення для
сеч опускання, щоб він помочився. Рефлекс на сечовипускання можна
викликати і шумом витікаючої з крана струї або зрошенням зовнішніх
статевих органів теплою водою. Якщо ці засоби неефективні, то по
призначенню лікаря використовують засоби, які підвищують тонус м’язів
сечового міхура ( 1мл 0,5 р-ну прозеріну) і тільки в останню чергу
проводять катетеризацію сечового міхура. При різкому пере наповненні
сечового міхура (скупчення в ньому 1 л сечі і більше) його випорожнення
повинно проходити поступово. Його випорожнення проводять окремими
порціями по 300-400 мл, перетискаючи в проміжках катетер на 2-3 хв.

При затримці сечі викликаною травмою катетеризація строго
протипоказана.

Патологічним станом протилежним затримці сечовипускання. є мимовільне
виділення сечі: нетримання і невтримання її. Під нетриманням сечі
розуміють мимовільне її виділення без поклику на сечовипускання.
Причини: в жінок із опущеною піхвою і ослабленим тонусом сфінктера
сечового міхура і сечівника неврологічного походження, аномалії сечових
органів.

Під невтриманням сечі розуміється мимовільне виділення сечі при
нестримному поклику на сечовипускання.

Догляд за хворими при цих станах:

Якщо хворий в якого нетримання сечі знаходиться на постільному режимі,
йому в ліжко ставлять скляний сечоприймач (жінці гумове судно). У таких
хворих легко утворюються пролежні, так як сеча викликає мацерацію шкіри
(вимочування, розм’якшення тканин при тривалому впливі на них рідин).
Таким хворим потрібно проводити профілактику пролежнів, часто міняти
постільну і натільну білизну. Хворі, які не знаходяться на постільному
режимі, користуються сечоприймачами, які прикріплюються до тіла.

Порушення сечовиділення можуть проявлятися зміною загальної кількості
сечі, яка виділяється за добу.

Поліурія (діурез більше 2 л в добу) і олігурія (діурез менше 500 мл в
добу) можуть бути фізіологічним явищем: діурез може бути збільшений за
рахунок значного вживання рідини або зменшення діурезу спостерігається
при обмеженому прийманні рідини, підсиленому потовиділенні. Крім того ці
симптоми спостерігаються і при не ниркових захворюваннях: поліурія при
діабеті, олігурія – при блювоті, проносі, гарячці, серцевій патології.
Поліурія і олігурія як прояв ниркової патології зустрічається при
нирковій недостатності.

Анурія – відсутність сечі в сечовому міхурі внаслідок не поступання її
із нирок. Причинами її можуть бути: розлади кровообігу загальні і
місцеві, пораження ниркової тканини отрутами і ін., закупорення
сечоводів каменем. Анурію потрібно відрізнити від гострої затримки
сечовипускання, при якій сечовий міхур переповнений (болі, поклики на
сечовипускання).

Важливим симптомом захворювань нирок є набряки. Ниркові набряки на
відміну від серцевих набряків виникають спочатку на обличчі, причому ці
набряки можуть швидко появлятися, наростати і швидко зникати. У важких
випадках набряки розвиваються не тільки у шкірі і підшкірно-жировій
клітковині, але й в порожнинах. Ниркові набряки бліді на відміну від
серцевих, які ціанотичні.

Артеріальна гіпертензія спостерігається при деяких захворюваннях нирок.
Її симптоми є: головний біль, головокружіння, шум в вухах, порушення
сну, миготіння мушок перед очима.

Догляд за хворими і цими симптомами полягає в:

визначення добового діурезу та водного балансу, зважування хворих,
профілактика пролежнів, слідкування за тиском.

Одним із основних елементів догляду при захворюваннях нирок є контроль
за дотриманням постільного режиму. який забезпечує рівномірне тепло і
знижує рівень обмінних процесів. Необхідно слідкувати з дотриманням
хворими дієти (стіл №7). У хворих з набряками щоденно визначають водний
баланс. При проявах ниркової недостатності, коли токсичні продукти
виділяються через шкіру і слизові оболонки шлункового тракту, потрібно
щоденно вранці і ввечері отримати шкіру хворого вологими серветками і
промивати шлунок через зонд, ставити клізму.

Для покращення виведення нирками токсичних продуктів при відсутності
набряків і гіпертонії призначають багато пити до 2-3 л в добу.

Похожие записи