Реферат на тему:

Доброякісні пухлини яєчників

Раннє і активне виявлення доброякісних пухлин яєчників, своєчасне та
правильне їх лікування є запорукою до вирішення проблеми злоякісних
захворювань. Перелічені обставини роблять актуальною цю методичну
розробку.

Міжнародна класифікація пухлин яєчників

І. Епітеліальні пухлини. А. Серозні пухлини.

1. Доброякісні: цистаденома і папілярна цистаденома; поверхнева
папілома; аденофіброма і цистаденофіброма.

Пограничні: цистаденома і папілярна цистаденома; поверхнева папілома;
аденофіброма і цистаденофіброма.

Злоякісні: аденокарцинома, папілярна аденокарцинома і папілярна
цистоденокарцинома; поверхнева карцинома; злоякісна аденофіброма і
цистаденофіброма.

Б. Муцинозні пухлини.

1. Доброякісні: цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.

Пограничні: цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.

Злоякісні: аденокарцинома і цистоденокарцинома; злоякісна аденофіброма і
цистаденофіброма.

В. Ендометріоїдні пухлини.

1. Доброякісні: аденома і цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.

Пограничні: аденома і цистаденома, аденофіброма і цистаденофіброма.

Злоякісні: карцинома; ендометріоїдна стромальна саркома; мезодермальні
змішані пкухлини.

Г. Світлоклітинні (мезонефроїдні) пухлини.

1. Доброякісні: аденофіброма.

Пограничні: (низької ступені злоякісності).

Злоякісні: карцинома і аденокарцинома. Д. Пухини Бренера.

Доброякісні.

Пограничні (погранично-злоякісні)

Злоякісні.

Е. Змішані епітеліальні пухлини.

Доброякісні.

Пограничні (погранично-злоякісні).

Злоякісні.

Ж. Недифернційована карцинома. 3. Некласифіковані епітеліальні пухлини.
II. Пухлини строми статевого тяжу. А. Гранульозо-стромальні пухлини.

Гранульозоклітинні пухлини.

Група теком-фібром: текома, фіброма, некласифіковані. Б. Андробластоми:
пухлини з клітин Сертолі і Лейдіга.

Високодиференційовані.

Пухлини проміжної диференційовки.

Низько диференційовані пухлини.

Пухлини з гетерологічними елементами. В. Гінандробластоми.

III. Ліпідно-клітинні пухлини.

І. Герміногенні пухлини.

А. Дисгермінома.

Б. Пухлина ендодермального синусу.

В. Ембріональна карцинома.

Г. Поліембріома.

Д. Хоріонепітеліома.

Е. Тератома.

Незрілі.

Зрілі: солідні, кістозні (дермоїдні).

Монодермальні: строма яєчника, карцинома, строма яєчника і карциноїд. Ж.
Змішані герміногенні пухлини.

II. Гонадобластома. А. Чиста.

Б. Змішана з дисгерміномою та іншими формами геміногенних пухлин.

Пухлини м’яких тканин, неспецифічні для яєчника.

Некласифіковані пухлини.

Вторинні (метастатичні) пухлини. А. Лютеома вагітних.

Б. Гіперплазія строму яєчника і гіпертекоз.

В. Масивний набряк яєчника.

Г. Поодинока фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла.

Д. Полікістозні яєчники.

Ж. Ендометріоз.

3. Поверхневі епітеліальні кісти.

І. Прості кісти.

К.Запальні процеси.

Л. Параоваріальні кісти.

Пухлинні захворювання яєчників

Серозні пухлини — покриті циліарним епітелієм, подібним до епітелію
маткових труб.

70% — доброякісні серозні пухлини є білатеральними, у 10% пацієнток
доброякісні, 10% — пограничні, 20% — інвазивні карциноми. Пограничні — у
25% хворих, цистаденокарцинома у 2/3 випадків.

Муцинозні пухлини — покриті циліндричним епітелієм, подібним до такого в
ендоцервіксі. Характерні: великі розміри, багатокамерні,
85%-доброякісні. Ендометріоїдні — мають високий потенціал малігнізації.

Серозні кістоми — вистилаючий епітелій (трубний або поверхневий епітелій
яєчника, циліарний миготливий епітелій).

Муцинозні кістоми: вистилаючий епітелій нагадує епітелій шийкового
каналу (циліндричний). Проліферуюча псевдомукозна кістома: багатокамерна
пухлина, зовнішня поверхня гладка, внутрішня — сосочкового розростання.
У кожної третьої жінки злоякісна трансформація.

Фіброма яєчника (стромальна пухлина) — 7% всіх пухлин яєчників.
Особливістю є поява асциту, гідроторакс, анемія (тріада Мейгса).
Лікування-тільки хірургічне.

Пухлини строми статевого тяжу — відносяться пухлини, які складаються із
клітин: клітини Сартолі, Лейдига. Особливістю пухлин є гормональні
порушення. До гормональне активних пухлин відносяться:
гранульозоклітинна пухлина, текаклітинна, андробластома, пухлина
Бреннера, фіброми, пухлина Сартолі-Лейдига, текоми, пухлина Майдіга.

Z

\

?

?

(

*

>

@

R

T

l

n

p

r

?

??&?

??&?

??????y?зоклітинна пухлиня ґсЬвлікуломя) продукує естрогени. При
морфологічному дослідженні ендометрію гіперпластичні процеси: поліпи,
залозисто-кістозна гіперплазія, аденоматоз. Лікування — хірургічне.
Текома — естрогенпродукуюча пухлина. Характерна особливість — асцит.
Лікування — хірургічне. Андробластома виникає із зачатків статевої
залози з потенціальне чоловічим напрямком розвитку, маскулінізацією.
Розрізняють недиференційований і проміжний типи пухлин. В першому
випадку — велика кількість клітин Лейдига, в другому — подібних
сартолієвим. Проміжний тип -змішаний устрій. Клініка специфічна:
аменорея, атрофія грудних залоз, урази, безпліддя, чоловічоподібний
склад тіла, ріст волосся на обличчі, грудях, кінцівках, акне, змінюється
тембр голосу, гіпертрофія клітору, статева «холодність», обумовлені
гіперпродукцією андрогенів (тестостерон). Лікування-хірургічне:
видалення пухлини, гістеректомія.

Герміногенні пухлини — тератома (дермоїдна кіста) — 8% всіх пухлин.
Вміст кісти: сало, волосся, зачатки очей, зуби, кістки.
Лікування-хірургічне. — Кісти статевих органів. Відрізняються від кістом
тим, що

бластоматозного росту не відбувається. Вони виникають внаслідок

затримки або накопичення секрету залоз. Кісти зовнішніх статевих

органів: сальні і потові залози. Атерома — кіста парауретральної

протоки, великої залози переддвір’я вагіни, гартнерового ходу, лікування

хірургічне — вилущення кісти.

Кісти яєчників — ретенційні (фолікулярна, жовтого тіла, текалютеїнова,
параоваріальна). Кожна із цих пухлин має свої особливості в клініці,
діагностиці, лікуванні. Лікування консервативне або хірургічне.
Необхідно відмітити, що фолікулярні кісти і кісти жовтого тіла,
доброякісні серозні і муцинозні пухлини, а також зрілі тератоми
протікають зі слабо вираженою симптоматикою, тому жінки рідко
звертаються до лікаря. Характерні незначні, періодичні болі понизу
живота, неприємні відчуття понизу живота, зниження непрацездатності.

При пограничних і особливо злоякісних пухлинах симптоми носять більш
виражений характер. На початку захворювання загальний стан жінки не
змінюється, пухлина росте повільно. При цьому безпліддя спостерігається
у 16-29% хворих, білотеча і біль — у 36-56%, порушення менстурального
циклу — у 2-3% хворих. Момент малігнізації доброякісної пухлини може
пройти непримітне.

Пухлини строми статевого тяжу мають особливість свого перебігу: при
ретельному зборі анамнезу і клінічному обстеженню знаходять ознаки
порушення гормонального балансу в організмі жінки.

При гранульозостромальноклітинних пухлинах з’являються симптоми
підвищеної естрогенної активності. У дівчат: передчасне статеве
дозрівання, маткові кровотечі, які нагадують менструації; вторинні
статеві ознаки. V молодих жінок спостергіається аменорея, яка змінюється
на ациклічні кровотечі; характерно безпліддя або невиношування
вагітності. В клімактеричному періоді спостерігається мено- і
метрорагії, покращення загального почуття, тонусу і працездатності. При
цих пухлинах, часто супутніми є гіперплазія і поліпоз ендометрію, міоми
матки.

Але необхідно відмітити, що гіперестрогенія буває не завжди. Низька
гормональна активність зустрічається частіше при злоякісних формах
пухлин. У хворих з теко- і гранульозоклітинними пухлинами
спостерігаються симптоми маскулінізації. Тому всіх жінок необхідно
ретельно обстежувати. При пухлинах яєчників виникає ряд ускладнень:
перекрут ніжки пухлини, розрив капсули, нагноєння, прорив вмісту в
сечовий міхур, пряму кишку. Звертають увагу, що пухлина яєчника має
ніжку. Розрізняють анатомічну і хірургічну ніжку. Клінічна картина
перекруту обумовлена частковим або повним перекрутом ніжки пухлини
(порушення кровопостачання). Частковий повний перекрут ніжки — показ для
оперативного втручання.

Література

Василевская Г.Н. й соавт. Гинекология.-Р/Д., 2002.-С.230-236.

Михайленко Е.Т., Бублик-Дорняк Г.М. Гинекол’огия.- К., 1984.

Кулаков В.И., Селезнева Н.Д., Краснопольский В.Й. Оперативная
гинекология: Руководство для врачей.- М.Медицина, 1990.- С. 150-187.

Малевич К.И., Рувакевич П.С. Лечение й реабилитация при гинекологических
заболеваниях.- Минск: Вьісшая школа.- 1994.-С. 298-319.

Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология.- С-Пб, СОТИС,
1995.-С. 197-206.

Похожие записи