Тема: Дитячі повітряно-крапельні інфекції.
Кір. Профілактика.
План
Повітряно-крапельні інфляції.
Шляхи передачі, механізм зараження.
Три періоди протікання кіру.
Лікування.
Профілактичні мірокприємства.
Дитячі інфекції – найбільш поширені інфекційні захворювання, які частіше
або майже виключно виникають в дитячому віці і навіть переважно в
ранньому, або дошкільному віці. Інфекційним захворюванням належало перше
місце в структурі дитячої смертності. Та з роками проводились
різносторонні дослідження імунологів, мікробіологів, вірусологів: була
розроблена стійка система боротьби з дитячими інфекціями, в результаті
використання якої досягнуто значних успіхів.
В нашій країні різко знизилась захворюваність – аж до ліквідації окремих
нозологічних форм, при всіх інфекціях зменшилась летальність; дитячі
інфекції в смертності населення практично майже втратила значення.
Шляхи передачі, механізм зараження, перш за все, залежить від
локалізації інфекції в організмі, яка визначає спосіб виділення збудника
в навколишнє середовище. При інфекціях з пораженням носа, дихальних
шляхів передача проходить повітряно-крапельним шляхом (кір, коклюш, грип
і інші).
При повітряно-крапельних інфекціях збудники під час кашлю, чихання,
розмов зі слиззю із зіва, дихальних шляхів потрапляють в навколишнє
середовище: слизь розпилюється на дрібні частинки, які оточують хворого.
Інфекція зберігається в повітрі, звідси вона потрапляє в зів і дихальні
шляхи здорової дитини.
Кір – гостре інфекційне захворювання вірусної природи, яке протікає з
характерною лихоманкою, генералізованим пораженням слизових оболонок
дихальних шляхів, рота, зіву і очей, супроводжується висипаннями та
частими ускладненнями зі сторони органів дихання.
Збудник корі відноситься до мікро вірусів, який виділяється зі слизі
носоглотки та з крові хворого в катаральному періоді і на початку
висипань. Вірус є патогенним для людини та деяких порід мавп. Він не
стійкий у зовнішньому середовищі, в повітрі при денному світлі, в
крапельках слини гине протягом півгодини; при висиханні гине відразу,
при нагріванні до 500С – протягом 15 хв., при 600С і вище – відразу. При
низьких температурах і в темноті він може зберігатись довго, при +40С –
до декількох неділь, а при -150С або нижче – до декількох місяців.
Джерелом інфекції являється хворий любою формою кіру, в тому числі і
ослабленою формою, яка виникає в результаті пасивної імунізації, а також
хворі, які захворіли не дивлячись на активну імунізацію. Хворий кіром є
заразним в останні 1-2 дні інкубації, в катаральному періоді, в перші 3
дні висипань.
Шлях передачі інфекції повітряно-крапельний.
Сприйнятливість до кіру дуже високе, коефіцієнт контагіозності
наближається до 100%. Діти перших 3 місяців володіють вродженим
імунітетом, переданим від матері. Після 3 міс. імунітет знижується і до
6-8 міс. зникає. Після кіру любої форми організм стає імунним на все
життя: в крові зберігаються відповідні антитіла.
Захворюваність на кір найбільш висока у віці від 2 до 7 років, потім
вона знижується, і після 14 років реєструються лише окремі поодинокі
випадки.
Як для всіх повітряно-крапельних інфекцій, так і для кіру характерні
сезонні коливання, максимум яких припадає на зимово-весняні місяці – з
грудня по травень.
Інкубаційний період становить 9-10 днів; у дітей, яким в інкубаційному
періоді вводили гамма – глобулін, він може затягуватись до 21 дня.
В протіканні захворювання виділяють 3 періоди:
1) початковий, або катаральний;
2) період висипань4
3) період пігментації.
Катаральний період – починається з нежиті, кашлю, кон’юнктивіту,
симптомів загальної інтоксикації. Кашель грубий, гавкаючий. Підвищується
температура тіла до 380-390С, відмічається загальне нездужання,
в’ялість, головний біль, втрата апетиту. На 2-3-ій день на слизовій
оболонці твердого і м’якого підняття появляються червоні плями
неправильної форми. На слизовій оболонці щік, а інколи і губ появляються
маленькі (з макове зерно) плямки, які не зливаються між собою і щільно
спаяні з тканиною (не знімаються шпаденем). Вони зберігаються 2-4 дні, а
після їх зникнення слизова ще декілька днів залишається гіперемованою і
рихлою. Продовжується катаральний період 2-3 дні, рідше він коливається
від 1-2 до 5-6 днів. Температура весь цей час – висока, а перед появою
висипань знижується, інколи до нормальних цифр.
Період висипань починається з нового підвищення температури і посилення
симптомів загальної інтоксикації. Характерна поетапність висипань. Перші
елементи висипки появляються за вухами, на переноси ці, потім висипання
поширюються на лице, шию і верхню частину грудей. Слідуючи 2 дні –
тулуб, верхні кінцівки, на 3-й день – нижні кінцівки. Висипання сильні,
місцями зливаються. При появі вони мають вигляд рожевих розеол або
маленьких панул, згодом стають яскравішими, збільшуються, а через добу
вони втрачають панульозність, міняють колір – на бурий, не зникають при
натискуванні і не перетворюються в пігментні плями в тому ж порядку, в
якому появлялись висипання, – спочатку на лиці, поступово на тулубі і
ногах.
Період пігментизації продовжується 5-6 днів і при відсутності ускладнень
протікає з нормальною температурою. В більшості дітей протягом ще
декількох днів залишаються астенічні явища і підвищена подразливість,
втомлюваність, слабість, головний біль, безсоння, нерідко
спостерігається ослаблення пам’яті, інколи виникають ендокринні
порушення.
Більшість дітей, що захворіли на кір, лікують в домашніх умовах.
Госпіталізації підлягають діти з важкими формами захворювання, з
ускладненнями.
Хворому забезпечують ліжковий режим, ізолюють, щоб він не контактував зі
здоровими дітьми.
Медикаментозне лікування не застосовується, або ж дуже обмежене
(симптоматичне).
Профілактика кіру полягає в активній імунізації, яку проводять живою
ослабленою вакциною. Після введення вакцини стійкий довготривалий
імунітет розвивається у 98-99% випадків. Вакцинують дітей з 12-15
місяців. Щеплення проводять однократно, шляхом підшкірного введення
живої вакцини. Клінічні реакції на щеплення можуть виникнути з 6-го по
20-й день, частіше всього на 13-17-й день після вакцинації. Вони, в
основному, слабкі, виражені підвищенням температури тіла до 37,2-37,50С,
деколи незначними катаральними явищами (нежить, кашель), і тривають 1-2
дні.
Пасивна імунізація полягає у введенні гама – глобуліну дітям, які
контактували з хворими кіром (до того часу не хворіли на кір). Гама –
глобулін містить антитіла, завдяки чому кір не розвивається, або ж
виникає в полегшеній формі, в залежності від дози препарату і від строку
його введення. Гама – глобулін вводять внутрімязово н 4-6 день після
контакту з хворим, дозою 3 мл препарату. Пасивний імунітет
короткотривалий, не більше 2 тижнів, тому при повторних контактах гама –
глобулін вводять повторно.
Література:
1. А.Т.Кузьмичова, І.В. Шарлай „Дитячі інфекційні захворювання”.
Видавництво „Медицина”.
2. С.О.Шварц, В.Є.Букова. „Кір: імунопрофілактика”. Видавництво:
„Штиінца”, м. Кишинів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
