Реферат на тему:

Дисбактеріоз. Народні методи лікування

Дисбактеріоз — синдром, що характеризується порушенням рівноваги
мікрофлори кишечнику.

У кишечнику, особливо товстій кишці, постійно міститься велика кількість
мікроорганізмів. У грудних дітей у нормі в ньому є біфідобактерії,
лактобактерії, що виділяють органічні кислоти (молочну, оцтову,
мурашину). Ці кислоти створюють у товстій кишці кисле середовище, яке
гальмує розмноження патогенних (хвороботворних) та умовно-патогенних
бактерій та грибів.

Під час народження відбувається мікробна колонізація новонароджених.
Організм немовляти заселяється (колонізується) мікроорганізмами. Імунні
фактори молозива блокують колонізацію умовно-патогенними
мікроорганізмами за умови, що новонародженого прикладають до груді
матері в перші 30 — 60 хв після народження. На жаль, лише 30 %
новонароджених виписують із пологового будинку з нормальною мікрофлорою.
Часто спостерігаються зменшення кількості біфідо- та лактобактерій,
якісні зміни кишкової палички, виділяють велику кількість різних
умовно-патогенних мікробів (стафілококів, протея, синьогнійної палички).

При гострих та хронічних захворюваннях органів травлення, печінки або
внаслідок тривалого прийому антибактеріальних препаратів порушується
склад мікрофлори і розмножуються патогенні мікроорганізми. Розвивається
дисбактеріоз. У хворих на дисбактеріоз порушуються травлення,
всмоктування та засвоєння харчових речовин.

У дітей раннього віку спостерігаються зригування, блювання, зниження
темпів наростання маси тіла, неспокій, порушення сну. Больовий синдром
має приступо-подібний характер, з’являється через 2 — 3 год після їди і
супроводжується здуттям живота, буркотінням у животі, позивами на
дефекацію.

У дітей старшого віку може бути тривалий запор.

Хворі скаржаться на зниження апетиту, неприємний присмак у роті, нудоту,
метеоризм, виникають пронос чи запор. Калові маси набувають гнильного
або кислого запаху. Поява цих симптомів пояснюється тим, що патогенна
мікрофлора перетворює кисле середовище на лужне, а також сприяє
утворенню токсичних речовин, які ушкоджують кишкову стінку.

У дітей часто спостерігаються ознаки загальної інтоксикації, в’ялість. У
разі тривалого перебігу хвороби виникає дефіцит вітамінів, особливо
групи В. Дитина постійно плаче, дратлива.

У разі дисбактеріозу слід відмінити антибактеріальні препарати, що
спричинили його.

Усім дітям, починаючи з 6 —7-місячного віку давати кисломолочні продукти
(ацидофільне молоко, кефір, кисломолочний «Віталакт», йогурт): до 1 року
— по 200 — 400 мл щодня, після 1 року — по 500 — 600 мл. Вони затримують
розвиток патогенних і умовно-иатогенних мікроорганізмів за рахунок
молочної кислоти та мікробів, які продукують антибіотичні речовини.

В домашніх умовах до 200 — 300 мл молока температури 30 — 35 °С додають
0,5 г закваски, що містить біфідобактерії, перемішують і залишають на
ніч при кімнатній температурі. Закваску використовують для приготування
кисломолочного продукту. Беруть 2 столові ложки на 1 л молока.

Для відновлення нормальної мікрофлори треба створити у кишечнику
сприятливе для її розвитку середовище. З цією метою у раціоні слід
збільшити кількість овочів та фруктів, що містять клітковину, зокрема,
моркви, буряків, гарбузів, яблук, слив, динь тощо.

У моркві є сполуки сірки, які стимулюють розмноження корисних бактерій в
органах травлення. Ці кишкові бактерії продукують молочну кислоту, яка
гальмує розвиток патогенних бактерій. Грудним дітям дають терту моркву
по 20 — 40 г за 2 —3 прийоми, дітям віком 1 —3 роки — по 40 —60 г на
добу, старшим — по 100—150 г.

Протягом 3 — 4 тиж корисно давати буряковий пектин (15 — 20 г на добу).
Його порошок розводять у 200 мл води кімнатної температури і через 1 год
(після набухання) додають до страв. Пектини підкислюють кишковий вміст,
до того ж вони є основним субстратом живлення для корисної мікрофлори.

При дисбактеріозі корисні хліб, зернові культури, проросла пшениця,
особливо за дефіциту вітамінів групи В, а також вівсяний настій. Зерна
промивають, сушать та подрібнюють. Дві столові ложки засипають у термос,
заливають 0,5 л окропу, настоюють 3 — 4 год, проціджують. П’ють протягом
дня ковтками.

Розвитку кишкових бактерій сприяє кисле середовище шлункового вмісту.
Для посилення секреції шлункового соку до харчового раціону рекомендують
включати кріп, хрін, гірчицю, редис, редьку чорну, кіндзу. Для
підкислення їжі додають яблучний оцет, гранатовий, кизиловий або
яблучний сік, горобину, чорну смородину тощо.

Протягом 1—2 тиж корисно з’їдати по зубку часнику за 1 год до сніданку
та через 2 год після вечері. Дітям молодшого віку дають настій
подрібненого часнику: 1 чайну ложку часнику залити 200 мл холодної
перевареної води, настояти 1 год у щільно закритому посуду. Давати по 1
чайній — 1 десертній ложці 3—4 рази на день за 15 хв перед їдою. Можна
настояти його на кислому молоці або кефірі.

Дітям віком після 7 років готують настоянку часнику. Натерти 5 г
часнику, залити 50 мл 40 % спирту етилового, настояти 48 год, процідити.
Приймати по 5 — 10 крапель на 1 столову ложку води 3 рази на день під
час їди. Гірчична олія, що міститься в часнику, згубно діє на патогенну
мікрофлору.

Кисломолочні продукти (кефір, кисляк) згубно діють на мікроорганізми,
які спричинюють у кишечнику процеси гниття та бродіння.

У дієті обмежують кількість або повністю вилучають з неї макаронні,
хлібобулочні вироби, солодощі, сметану, жирні м’ясо та рибу, жирний сир.

молочною та рослинною їжею з включенням не більше як 10 % варених
нежирних рибних або м’ясних продуктів нормалізується мікрофлора. Цьому
сприяє прийом такої суміші: Трава деревію звичайного — 30 г Трава
звіробою звичайного — 30 г Столову ложку суміші залити 150 мл теплої
води, настояти 1 год, витримати на водяній бані 15 хв, процідити одразу
після знімання з водяної бані та віджати. Приймати залежно від віку
дитини по 1/4—1/2 склянки відвару натще теплим. Через 30 хв випити до 2
склянок дво-триденного кефіру.

Через тиждень треба приготувати суміш такого складу:

Трава деревію звичайного —10 г

Квіткові кошики ромашки лікарської — 10 г

Квіткові кошики нагідок лікарських —10 г

Трава м’яти перцевої — 10 г

Столову ложку суміші залити 150 мл теплої води, настояти 1 год,
витримати на водяній бані 15 хв, процідити одразу після знімання з
водяної бані, віджати. Приймати залежно від віку дитини по 1/4 — 1/2
склянки натще теплим. Через 30 хв випити 1—2 склянки дво-триденного
кефіру.

Після поліпшення стану дитини через 2 тиж настій давати по 30 — 50 мл 3
рази на день за 15 хв перед їдою, не підігріваючи. На час лікування з
раціону треба вилучити молоко, вершки, сметану, жирний сир, жирні м’ясо
та рибу, а після курсу лікування їх споживання значно обмежити.

Після ліквідації проявів дисбактеріозу для підтримувальної терапії
рекомендують таку суміш:

Трава м’яти перцевої — 30 г

Трава кропиви дводомної — 30 г

Трава деревію звичайного — 30 г

Квіткові кошики

нагідок лікарських — 30 г

Квіткові кошики ромашки лікарської — 30 г

Кореневища з коренями оману високого — 30 г

Столову ложку суміші залити 200 мл теплої води, настояти 1 год,
витримати на водяній бані 15 хв, знову настояти 2 год, процідити.
Приймати по 30 — 70 мл 3 — 4 рази на день за 15 — 20 хв перед їдою.

При дисбактеріозі ефективні і такі лікарські рослини (їх приймають
протягом 14 Діб):

1) настій трави деревію звичайного: 1 столову ложку залити 200 мл
окропу, настояти 1 год. Приймати по 50—100 мл уранці та ввечері за 30 хв
перед їдою;

2) настій листків евкаліпту кулястого: 1 столову ложку залити 200 мл
окропу, настояти 1 год. Приймати по 1—2 столові ложки через 1 год після
їди.

Протягом наступних 14 діб рекомендують у тому самому співвідношенні
відвар листків подорожника великого (перед їдою) та настій квіткових
кошиків нагідок лікарських (після їди).

Потім протягом 14 діб вживати вітамінний чай з плодів шипшини коричної
та горобини звичайної — за 30 хв перед їдою 3 рази на день.

Для нормалізації кишкової мікрофлори використовують шишечки вільхи
сірої:

1 столову ложку залити 200 мл води, довести до кипіння, процідити
гарячим. Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці 3 — 4 рази на день.

У разі метеоризму дитині дають кропну воду, настій квіткових кошиків
ромашки лікарської, активоване вугілля.

Під час тривалого проносу та метеоризму рекомендують таку суміш: Шкірка
плодів гранату — 1/2 чайної ложки Квіткові кошики

ромашки лікарської — 1 чайна ложка Трава м’яти перцевої — 1
чайна ложка

Суміш залити 400 мл окропу, настояти 2 — 3 год, процідити. Залежно від
віку дитини приймати від 1 чайної до 1 — 2 столових ложок 3 рази на день
перед їдою протягом 2 — 3 тиж.

Під час лікування на ніч накладати збуджувальний компрес на живіт
температури 22 — 25 °С.

Якщо дисбактеріоз виник на тлі захворювання органів травлення (ентерит,
коліт тощо), передусім треба лікувати основну недугу.

Досить часто дисбактеріоз розвивається у віці 6 міс, коли дитину
переводять з природного вигодовування на штучне, а особливо тоді, коли
це супроводжується диспепсією.

Одночасно з дисбактеріозом часто спостерігається дискінезія жовчних
шляхів та травного каналу, яка може бути наслідком порушення
бактеріальної рівноваги.

Профілактика дисбактеріозу полягає у раціональному харчуванні,
адекватному використанні антибіотиків. Особливо небезпечно
використовувати антибіотики в перші місяці життя дитини, оскільки при
цьому біоценоз кишечнику порушується дуже швидко.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Похожие записи