Реферат на тему:

Діабет цукровий. Народні методи лікування

Цукровий діабет — захворювання, зумовлене абсолютною або відносною
недостатністю інсуліну в організмі, за якої порушується обмін речовин,
насамперед вуглеводів, підвищується кількість глюкози в крові та
виділення її з сечею.

Знижується функція підшлункової залози, а відтак зменшується утворення
гормону інсуліну.

Найчастішою причиною розвитку і нсул і незалежного цукрового діабету у
дітей є спадкова неповноцінність острівців підшлункової залози (первинна
абсолютна недостатність інсуліну).

Вміст глюкози в сироватці крові здорових дітей віком від 1 міс до 14
років становить 3,33— 5,55 ммоль/л.

Цукровий діабет може проявитися у будь-якому віці, однак найчастіше він
буває у дітей віком 6— 8 і 11 — 13 років, оскільки в цей період діти
інтенсивно ростуть і інсулярний апарат підшлункової залози працює з
великим навантаженням, особливо, якщо дитина зловживає солодощами.

У дітей цукровий діабет розвивається здебільшого раптово.

У початковий період хвороби спрага виражена нерізко, але згодом вона
стає постійною. Збільшується виділення сечі (до 3 л і більше на добу), в
ній виявляють глюкозу. Підвищується рівень глюкози у крові. На початку
хвороби спостерігаються посилення апетиту, загальна слабкість, швидке
настання втоми, підвищена нервова збудливість.

У тяжких випадках за нестачі в тканинах вуглеводів з жирів та білків
утворюються ацетонові тіла, що отруюють організм. Це може призвести до
діабетичної коми. Комі звичайно передують слабкість, головний біль,
запаморочення, посилюються спрага і діурез. Якщо вчасно не надати дитині
допомогу, то з’являється запах ацетону з рота, знижується артеріальний
тиск, можливі клонічні судоми. Шкіра суха, холодна, язик сухий, з
коричневим нальотом. Риси обличчя дитини загострюються, тони серця
ослаблені, дихання глибоке, причому фаза вдиху триваліша, ніж фаза
видиху. Дитина може знепритомніти. У крові та сечі зростає рівень
глюкози.

Дитина в стані кетоацидозу, нрекоми і коми має бути негайно
госпіталізована!

При легкій формі цукрового діабету глюкоза у крові не виявляється після
обмеження в раціоні кількості вуглеводів. У такій формі хвороба може
перебігати роками.

Найчастішим та небезпечним ускладненням цукрового діабету є ураження
судин очей, нирок, нижніх кінцівок. У разі порушення периферичного
кровообігу у дитини спостерігаються мерзлякуватість, стомлюваність, біль
у ногах, переміжна кульгавість. З’являються трофічні виразки або
гангрена пальців, ділянок стопи.

Інсулінозалежний цукровий діабет частіше буває у дітей та підлітків. На
нього хворіють і у віці до 3 років. А тому треба знати первинні
симптоми, аби вони не лишилися поза увагою батьків.

Однією з перших ознак цукрового діабету є спрага. Дитина п’є в проміжках
між їдою до 2 — 10 л рідини на добу. При цьому вона скаржиться на
сухість у роті та сильну спрагу. Це супроводжується виділенням великої
кількості сечі.

Часте сечовипускання є другим раннім симптомом цукрового діабету.

Третій ранній симптом діабету — схуднення. Якщо дитина, попри хороший
апетит, худне, треба запідозрити цукровий діабет.

Четвертою ранньою ознакою діабету є зміна шкіри. Вона стає сухою,
вкривається гнояками, з’являється свербіння. Свербіння в ділянці
статевих органів, що виникає після сечовипускання, є ще одним важливим
симптомом цього захворювання.

До нетипових симптомів початкової фази цукрового діабету належать
головний біль, втома, зниження успішності дитини.

Діагноз цукрового діабету можна поставити лише після дослідження крові
та сечі на вміст глюкози. У крові вміст глюкози підвищується, її
виявляють і в сечі, хоча цього не повинно бути.

Лікування цукрового діабету у дітей проводять головним чином за
допомогою ін’єкцій інсуліну. Вводити інсулін треба в дозі, що призначена
лікарем. Істотним моментом лікування є постійний контроль за рівнем
глюкози в крові та сечі.

Для хворого на цукровий діабет надзвичайно важливо дотримувати дієти.
Характер її залежить від багатьох чинників, а саме: віку та маси тіла
дитини, тяжкості перебігу захворювання, фізичного навантаження, рівня
глюкози у крові, переносності вуглеводів. З огляду на це хворим не можна
рекомендувати однакову дієту.

До раціону слід включати продукти, які містять велику кількість волокон
(клітковини): висівки, хліб з висівками, бобові культури, борошно
грубого помелу, капусту, помідори, огірки, кабачки, баклажани, гарбуз,
малину, смородину, журавлину, чорниці, апельсини, грейпфрути. Це
нормалізує функцію травного каналу, реакцію підшлункової залози на
надходження багатої на вуглеводи їжі, сприяє виведенню з організму
холестерину.

З дієти слід вилучити рафіновані вуглеводи (цукор, варення), проте
загальна кількість їх повинна становити не менше 125 г на добу.

Оскільки ізюм, шовковиця, фініки, інжир, банани містять велику кількість
вуглеводів, їх вилучають з дієти. Мед вживають по 1 чайній ложці 2 рази
на день (за рахунок добової кількості вуглеводів).

Треба обмежити споживання картоплі, буряків, моркви, а капусту, огірки,
кабачки, салат, томати, щавель, зелені боби давати в необмеженій
кількості. Яблука, груші, айва, горобина, апельсини, мандарини, лимони,
ягоди журавлини, брусниці, малини, суниць містять переважно фруктозу, а
тому їх слід включати в раціон.

«Вівсяні дні» сприяють зменшенню кількості глюкози в крові і сечі.
Корисні страви з гречки.

Необхідно споживати приблизно 70 — 80 г білків на добу. Вони містяться в
м’ясі, рибі, молочних продуктах, яйцях, сирі.

Для запобігання жировій інфільтрації печінки рекомендують продукти, що
багаті на метіонін (сир, тріску, вівсяні крупи, сою). Страви треба
заправляти кукурудзяною, соняшниковою, маслиновою олією.

У раціоні обмежити кількість продуктів, багатих на холестерин (жовток
яєць, ікра, печінка).

При цукровому діабеті корисна така суміш: 90 г кукурудзяного борошна
варити 1 год в 900 мл води. До відвару додати 2 столові ложки вишневого
сиропу, 3 столові ложки мелених горіхів, 1 столову ложку порошку листків
шовковиці. Підсолити. З’їдати до 100 г суміші тричі на день протягом 10
діб.

5 частин гречки змолоти з 1 частиною волоських горіхів. Звечора 1,5
столової ложки суміші залити 1/4 склянки кислого молока (не
перемішуючи). 1 столову ложку суміші з’їсти натще з яблуком. Потім ще 2
рази на день з’їдати по 1 столовій ложці за 30 хв перед їдою. Приймати
протягом 3 міс.

Натуральний гранатовий сік зменшує спрагу, сухість у роті, поліпшує
загальний стан, дещо знижує кількість глюкози в сечі та крові.

Салат посівний корисний хворим, особливо з легкою формою діабету
(нікотинова кислота, що міститься в салаті, бере участь у вуглеводному
обміні як активізатор інсуліну).

Топінамбур (земляна груша) замість крохмалю накопичує інулін, який
перетворюється-на фруктозу, Бульби їдять вареними, смаженими до 100 г на
добу.

Часник, цибуля містять речовини, що знижують рівень глюкози у крові. їх
треба їсти хворим на діабет.

Навесні можна приготувати такий салат: 5 — 6 листків кульбаби лікарської
помити, подрібнити, додати 0,5 чайної ложки соняшникової олії.

Корисний свіжий сік кропиви дводомної. Приймають його по 1 столовій
ложці через 2 год після їди. На зиму сік консервують (1 частину соку на
1 частину 40% спирту етилового) Призначають дітям старшого віку по 20 —
30 крапель 3 рази на день через 2 год після їди.

На Полтавщині при цукровому діабеті відвар кропиви жалкої радили пити у
необмеженій кількості («коли захочеться пити»).

j < Для лікування дітей призначають препарати інсуліну з різною тривалістю та ефективністю дії у різні періоди доби (інсулін Б, суінсулін, суспензія цинк-інсуліну для ін'єкцій). Визначаючи дозу інсуліну, враховують, що кожна одиниця інсуліну сприяє засвоєнню 5 г цукру. Потреба в інсуліні, денні дози залежать від рівня глюкози в сечі і крові. їх може визначити лише лікар. У комплексній терапії цукрового діабету використовують лікарські рослини, проте їх застосування не виключає інсулінотерапію у дітей. Одночасно з дієтою призначають такі суміші: 1. Листки чорниці звичайної — 30 г Лушпиння квасолі звичайної — 30 г Листки шовковиці чорної — 30 г Трава козлятника лікарського — 30 г Дві столові ложки суміші залити 500 мл води, витримати 15 хв на водяній бані, настояти 30 хв, процідити. Приймати до 1 склянки 3 — 4 рази на день за 30 хв перед їдою. Дозування повинно відповідати віку та стану дитини. 2. Трава козлятника лікарського — 20 г Листки чорниці звичайної — 20 г Листки берези бородавчастої — 5 г Кора крушини ламкої — 5 г Корені цикорію дикого — 30 г Столову ложку суміші залити 300 мл води, кип'ятити 15 хв на малому вогні, настояти 15 хв, процідити. Приймати до 1/2 склянки 3 рази на день за 30 хв перед їдою. Для поліпшення зв'язування молекули інсуліну з рецепторами клітинних мембран використовують такий відвар: 10 г подрібненого лушпиння квасолі звичайної залити 500 мл води, уварити до 1/2 від початкового об'єму. До відвару додати 10 г трави споришу звичайного та 10 г шишок хмелю звичайного, кип'ятити 10 хв на малому вогні./Приймати по 30 — 80 мл 3 рази на день за 20 хв перед їдою. Хміль є джерелом хрому, який потрібен для зв'язування інсуліну з мембранами клітин. Препарат призначають дітям у разі відносної недостатності інсуліну в організмі. Для ослаблення сечового виснаження беруть порівну корені кропиви дводомної та листки подорожника великого. Дві столові ложки суміші кип'ятити у 500 мл води 20 хв на малому вогні. Приймати по 50 — 100 мл через 2 год після їди, додаючи до кожної порції відвару по 1/3—1/2 чайної ложки товченого проса. Для зниження кількості глюкози у крові народні цілителі радять середнього розміру цибулину очистити від лушпиння та цілою опустити у банку з водою, настояти добу. Вранці натще дати дитині випити стільки настою, скільки вона захоче. Цибулю знов замочити у воді на добу. Так повторювати процедуру з тою самою цибулиною протягом 7 — 10 діб, після чого взяти нову цибулину. При цукровому діабеті корисно щоденно робити масаж живота та лікувальну гімнастику. Лікувальна гімнастика сприяє поліпшенню вуглеводного обміну, бо під впливом м'язової діяльності підвищуються засвоєння глюкози та ефект дії інсуліну. Щоденно треба обмивати тіло водою температури 25 — 27 °С, легенько розтираючи шкіру. Щоденно або через день приймати ванни температури 32 — 36 °С тривалістю 10 — 15 хв. Дуже корисні хвойні ванни температури 33 — 36 °С. На ніч накладати збуджувальний компрес на живіт. Рекомендують 2 — 3 рази на тиждень ставити проносні клізми, а потім невеликі (до 50 мл) з води температури 17 — 20 °С. При доброму самопочутті раз на тиждень слід робити парові постільні ванни. Для примочок на рани, виразки, що виникають внаслідок порушення кровообігу, особливо на нижніх кінцівках, рекомендують такі засоби: 1) 1 столову ложку квіткових кошиків арніки гірської залити 200 мл води, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 2 год. Марлю, складену у 4 шари, змочити у відварі та прикласти до уражених ділянок на всю ніч; 2) 2 столові ложки насіння льону звичайного залити 200 мл води, довести до кипіння, струшувати протягом 10 — 15 хв до утворення драглистої маси. Процідити і прикладати до ран на ніч. Догляд за дитиною вимагає великої витримки, чуйного ставлення, суворого додержання режиму харчування та схеми введення інсуліну. Дитина повинна їсти 5 разів на день. Неадекватне введення інсуліну, порушення режиму харчування можуть спричинити гіпоглікемію (зниження вмісту глюкози у крові). Для легкої форми гіпоглікемії характерна сонливість, яка зникає, якщо дати дитині солодкий чай, цукерку, чайну ложечку меду. Треба пам'ятати, що гіпоглікемія може швидко перейти у гіпоглікемічну кому: з'являються в'ялість, загальна слабкість, блідість шкіри, пітливість, запаморочення, тремор, судоми. Хворий непритомніє і потребує термінової медичної допомоги. Порушення режиму лікувального харчування, насамперед надмірне вживання вуглеводів та жирів, може призвести до діабетичної коми. Стан хворого різко погіршується, підвищується спрага, з рота з'являється запах ацетону, виникають слабкість, головний біль, сонливість, яка переходить у важкий сон та непритомність. Необхідно терміново викликати лікаря! До його приходу дитину покласти в ліжко, зігріти грілками, дати слабкий розчин соди харчової (1 чайну ложку на склянку води) або боржомі, забезпечити доступ свіжого повітря. Хворі на цукровий діабет потребують ретельного догляду за шкірою, слизовою оболонкою рота, статевих органів, особливо у дівчат. Щоденно проводити гігієнічні процедури для ніг, регулярно оглядати стопи хворої дитини, що важливо для профілактики тяжких ускладнень діабету, які виникають через порушення кровопостачання тканин. Тому навіть невеликі ранки загоюються довго та можуть призвести до трофічних виразок. Унаслідок порушення нервової регуляції виникають відчуття оніміння ніг, шпигання, пекучий біль, інколи навіть втрачається відчуття болю. Щоденно треба мити ноги з милом, вода не повинна бути гарячою. Підстригати дитині нігті краще після миття. Носити тільки бавовняні шкарпетки, взуття — з натуральної шкіри, нетісне. Треба берегти ноги дитини від переохолодження та перегрівання. Не можна парити ноги, прикладати до стоп грілки. Як загальнозміцнювальний чинник корисне курортне лікування. Регулярно проводити контрольні аналізи крові та сечі. ЛІТЕРАТУРА Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент: «Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис, 1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.: Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. - 245 с. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. — 126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.: Наук, думка, 1988. Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с. Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров'я, 1975. — 446 с. Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с. Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с. Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп. изд-во, 1971. - 103 с. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М. Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. — 543 с. Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та ін. — К.: Здоров'я, 1986. — 274 с. Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск: Наука, 1991. - 432 с. Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с. Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с. Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с. Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова: В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Похожие записи