Реферат на тему:

Деревій тисячолистий

Achillea millefolium L. — деревій тисячолистий.

Кровавник. Російська назва — тысячелистник обыкно¬венный; польська —
krwawnik pospolity.

Родина: Compositae — складноцвіті.

Усім відома рослина. Пружне стебло її доростає до 50 см. Кореневище
повзуче з пагонами. Стебло пряме, трохи волосисте, як і листки. Листки
двоякопірчасті. Квітки звичайно білі, але зустрічаються (рідко) рожеві
або з фіолетовим відтінком, дрібні, в багатьох довгастих складних
щитках. Запах рослини бальзамічний, приємний. Квітки пахучі, на смак
гіркі. Цвіте з другої половини травня до кінця літа. Поширений в усіх
областях, звичайно по луках, полях, межах, біля доріг, по схилах,
чагарниках, лісах.

Збирання. Квітки збирають під час цвітіння, а листя наприкінці квітня і
в травні.

Вважають, що рослина поліпшує травлення, припиняє кровотечу, сприяє
правильному обмінові речовин.

Вживання. Деревій вживається як у науковій, так і в народній медицині. В
народній медицині деревій є дуже популярним засобом, його приймають як
всередину, так і як зовнішній засіб.

Всередину. Чай з листя деревію п’ють при геморої, чиряках і малому
місячному. Доза — 30,0 г на 1 л води.

Сік з листя деревію з медом, по 3 чайні ложечки на день, приймають для
посилення апетиту, поліпшення обміну речовин, при хворобі печінки та
жіночих хворобах.

Зовнішньо. Сік, вижатий з листя деревію і нанесений на свіжу рану,
спиняє кровотечу і сприяє загоюванню. Діяння соку на загоювання ран дуже
ефективне. Старі виразки, рани, що довго гнояться, чиряки тощо успішно
виліковуються соком з деревію. Взимку майже таке саме.

Achillea millefolium — деревій тисячо-листий.

Дрібно порізані листочки деревію, змішані з товченим ячменем і кількома
зернами гіркого перцю, вважаються чудовим кормом для індиченят.

Наводимо кілька рецептів, якими користуються в народі як для
внутрішнього, так і для зовнішнього вживання.

1. При сильних серцебиттях випивають щодня по 2 чарки неміцного вина, в
яке влито 24 краплі соку з де¬ревію і 24 краплі соку з рути на обидві
чарки вина.

2. Прищі на тілі, чиряки і висипи, як вважають в народі, треба лікувати
шляхом очищення крові, а для цьо¬го вживають напар з такої суміші трав:
шавлії , полину і розмарину по 1 столовій ложці; деревію, ягід ялівцю,
подорожника ланцетолистого , кропиви великої , звіробою і
золототисячника кентаврського —по 2 ложки; хвоща — 3 ложки. Все
змішують, беруть з цієї суміші 4 столові ложки, кожна з верхом,
заливають 1 л кип’ятку і парять цілу ніч; вдень за 8 прийомів випивають
весь цей напар.

l ? ?

E

3. При запаленні сечового міхура рекомендують пити відвар з таких
рослин: деревію — 2 столові ложки, приворотня —1 ложка, кореня аїру —1
ложка, березових бруньок —2 ложки, листя мучниці — 2 ложки. Цієї суміші
беруть 2 столові ложки, заливають 2,5 склянки сирої води і кип’ятять 5—7
хвилин; відставляють з вогню і через півгодини проціджують. Весь цей
відвар випивають за день за 4 прийоми.

4. Сильні болі в шлунку (спазми) заспокоюють при вживанні чаю з суміші
квіток ромашки (№ 30) і дере¬вію, по 1 столовій ложці на склянку
кип’ятку. При цьо¬му на ділянку шлунка кладуть грілку.

5. Чай з квіток деревію п’ють (по 3 склянки на день) при маткових
кровотечах і при кровохарканні.

6. При здутті живота дуже хорошим засобом вва¬жається відвар з суміші
таких трав: насіння кмину —2 ложки, насіння кропу—1 ложка, листків
деревію — 2 ложки, дрібно порізаної вівсяної соломи — 3 ложки, кореня
аїру — 1 ложка і крупно потертого кореня валеріани — 1 чайна ложка. З
столові ложки цієї суміші, кожна з верхом, заливають 3 склянками сирої
води. Кип’ятять 15 хвилин. Випивають по 3 склянки на день.

КІЛЬКА РЕЦЕПТІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ВЖИВАННЯ

1. При запаленні шкіри до хворого місця прикладають потовчене і
перетворене на масу листя деревію або змазують ці місця маззю з деревію:
жменю квіток і листя деревію розтирають в однорідну масу і змішують з
несолоним топленим свинячим салом (смальцем). Так само готують і мазь з
живокосту , тільки за¬мість листків і квіток беруть розтертий корінь
живокосту. Мазь рекомендується готувати невеликими пор¬ціями і найкраще
застосовувати свіжоприготовлену.

2. Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися. Де
чого шукати? Тоді шукають де¬ревій, беруть його листки (вони соковитіші
за квітки), міцно розминають між (по можливості чистими) паль¬цями і
прикладають до ран. Після цього здебільшого, як я міг спостерігати, рана
загоюється за 3—4—5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від порізу
серпом, які звичайно швидко нагноюються і повільно загоюються, як і рани
від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі, в умовах дале¬ко не
санітарних, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину народ назвав
«кровавником».

Зберігання. Траву, листя і квітки деревію, висушені в затінку,
зберігають у жерстяних коробках.

Похожие записи