.

Бронхоектатична хвороба. Типові клінічні прояви(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
206 939
Скачать документ

Курси підвищення

кваліфікації медсестер

терапевтичних дільниць

при Коломийській ЦРЛ

Р е ф е р а т

Слухач циклу

Гуменюк Марія

Дмитрівна

Коломия 2001р.

Бронхоектатична хвороба. Типові клінічні прояви.

Методи діагностики. Організація догляду за хворими.

Бронхоектатична хвороба являє собою набуте гнійне захворювання
бронхіального дерева в основі якого лежить розширення бронхів, виникаюче
переважно в нижніх сегментах. Розширення бронхів як рентеноморфологічний
феномен спостерігаються при різних патологічних процесах, довго текучим
запальним процесом і фіброзом в бронхолегеневій тканині. Бронхоектазії
поділяються на первинні і вторинні.

В формуванні бронхоектазів велику роль відіграє генетична
неповноцінність бронхіального дерева (вроджена слабкість бронхіальної
стінки, недостатність розвитку гладкої мускулатури еластичної і хрящевої
тканини, недостатність захисних механізмів).

По клінічному прояву і важкості розрізняють 4 стадії хвороби.

легка

виражена

важка

ускладнена

По розповсюджені процесу розрізняють одно- і двострокові бронхоекзтази.
Серед хворих бронхоектатичною хворобою переважають чоловіки близько
60-65%. Захворювання починається переважно у цієї 5 до 25 років. Початок
захворювання виявити важко тому, що воно протікає як “простуда” і не
залишається в пам’яті хворого. Основним пунктом захворювання часто буває
перенесення в ранньому віці пневмонії.

Основою скаргою хворих є кашель з виділенням гнійного харкотиння.
Найбільше її виділення відмічається ранком. Добова кількість мокроти
доходить до 500 мл. В період ремісії мокрота може не виділятися. Зібрана
мокрота поділяється на 2 шари: верхній шар з в’язкої рідини, а нижній –
гнійний осадок.

Бувають кровохаркання і легеневі кровотечі, але рідко, більшість у
дорослих хворих. Майже у кожного третього хворого буває задишка при фіз.
навантаженні, болі і грудній клітці, висока температура, загальна
слабкість, в’ялість, подавлення психіки.

Зовнішній вигляд у хворих мало характерний. Тільки при важкому
протіканню відмічається задержка у фізичному розвитку і статевому
дозріванні у дітей. Ціаноз, а також булавоподібна деформація пальців
(“барабанні палочки”) в останні роки зустрічаються рідко. Аускультативно
вислуховуються хрипи, які зменшуються при відкашлюванні, жорстке
дихання.

Основним методом підтвердження локалізації бронектазів являється
бронхографія з обов’язковим контрастуванням обох легенів, після санації
бронхіального дерева.

Бронхографію в пораженому дереві відмічається розширення бронхів.

Під час загострення в ан. крові відмічається лейкоцитоз, збільшення ЩОЕ,
Rtg – дослідження показує підвищену прозорість легень, деформацію
легеневого малюнку.

Хворі з бронхоектатичною хворобою потребують правильного догляду. Біля
них повинні бути плювальниці заповнені 1/3 водою або розчином хлораміну
для кращого опорожнення.

При виділенні великої кількості рідини кожного дня вимірюють добову
кількість з вертають увагу на шари, запах і колір. При затрудненому
відкашлюванні треба допомогти хворому знайти зручне положення при якому
мокрота краще відходить. При задишці забезпечують доступ свіжого
повітря. Навчити хворого дихати правильно плавно і глибоко. Велике
значення приносить правильно вибраний режим.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020