Реферат на тему:
Бронхіальна астма Народні методи лікування
Бронхіальна астма — алергічне захворювання, основним симптомом якого є
приступи ядухи. Вони зумовлені порушенням прохідності бронхів.
Розвиваються бронхоспазм, набряк слизової оболонки бронхів. Просвіт їх
звужується, накопичується слиз, що утруднює дихання і спричинює
гіпоксію. Виникає задишка, з’являються хрипи.
Алергенами можуть бути пилок та спори рослин, домашній пил, шерсть,
волосся та лупа тварин, деякі харчові продукти (м’ясо, молоко,
цитрусові, шоколад, суниці, полуниці тощо), медикаменти, патогенні
бактерії, віруси, гриби , тютюновий дим тощо.
Бронхіальна астма звичайно спостерігається у дітей з нестійкою нервовою
системою, які хворіли на ексудативний діатез у ранньому віці. Виникає
найчастіше у віці
2 — 3 років (у період формування мови), загострюється у віці 8—12 років.
Пік хвороби припадає на вік від 5 до 10 років.
Велике значення для виникнення астми мають повторні захворювання органів
дихання, особливо хронічний бронхіт.
Періодично повторюються приступи тривалого кашлю та задишки протягом
кількох годин або навіть 1—3 діб з перервами різної тривалості. Приступи
часто виникають уночі або ввечері.
Діти збуджені, метушаться. Під час приступу у них нерідко на короткий
час підвищується температура тіла, спостерігається ціаноз. Загальний
стан тяжкий. Видих голосний, утруднений. Кашель частий, сухий. Приступ
може тривати від 10 до 20 хв, а
3 більш-менш короткими проміжками — навіть кілька годин. Потім
з’являються позіхання та відрижка, і приступ раптово або поступово
припиняється. Виділяється в’язке харкотиння, яке діти часто заковтують.
Іноді хвороба перебігає у вигляді астматичного бронхіту, особливо у
дітей раннього віку. З’являються типовий свистячий видих, але без
вираженої ядухи, тривалий брон-хоспастичний синдром. Часто приєднується
вторинна інфекція.
Предастма — провісник приступу бронхіальної астми. Спостерігаються
закладання носа, дряпання у горлі, свербіння повік. Дитина стає
неспокійною.
Дієта повинна бути переважно білково-овочевою, вітамінізованою, з
обмеженням солі, крохмалю, цукру, молока.
Слід вилучити з раціону продукти, що спричинюють алергічні реакції
(шоколад, рибу, яйця, суниці, полуниці, апельсини).
Для зменшення в’язкості слизу рекомендують такий засіб: натерти 150 г
свіжого хрону, змішати з соком 2 — 3 лимонів. Приймати по 1/2 чайної
ложки вранці та вдень, не запиваючи водою. Давати дітям у віці після 8
років.
Або подрібнити 1 головку часнику та 3 лимони. Суміш залити 500 мл
перевареної води кімнатної температури, настояти 5 діб, процідити.
Приймати по 1 чайній ложці 1 —2 рази на день за 20 хв перед їдою.
Для розрідження харкотиння, пом’якшення та зменшення кашлю готують такий
коктейль:
Трава багна болотяного — 15 г
Листки кропиви дводомної — 10 г
Листки підбілу звичайного — 10 г
Листки подорожника великого — 20 г
Суміш трав залити 500 мл окропу, витримати на водяній бані 30—40 хв, а
потім 8 год при кімнатній температурі. До настою додати 50 мл відвару
плодів шипшини коричної або соку смородини чорної. Оскільки білок
курячого яйця, який звичайно застосовують як піноутворювач, може
зумовити алергію, його замінюють рисовим відваром. Коктейль приймати по
50 —100 мл 3 рази на день залежно від віку дитини. У дитини зменшується
кашель, краще відходить харкотиння, поліпшується прохідність бронхів.
Інтервали між приступами астми збільшуються, поліпшується самопочуття
під час прийому маточкового молочка з медом (1 мг на 100 г меду) — по 1
чайній ложці під язик протягом 3 тиж.
Для лікування бронхіальної астми застосовують засоби, що розширюють
бронхи, зменшують їх набряк, сприяють розрідженню та виділенню
харкотиння. У початковій стадії бронхіальної астми рекомендують такі
суміші:
1. Листки підбілу звичайного — 20 г
Бруньки берези бородавчастої — 10 г
Листки подорожника великого — 20 г
Листки кропиви дводомної — 20 г
Столову ложку суміші залити 1 склянкою холодної води, настояти 2 год,
довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на малому вогні, настояти 30 хв.
Дітям віком до 5 років приймати по 1/4 склянки 3 рази на день за 30 хв
перед їдою, 5 — 7 років — по 1/2 склянки та 7—14 років — по 2/3 склянки.
2. Листки подорожника великого — 20 г
Листки підбілу звичайного — 30 г
Листки кропиви дводомної — 10 г
Листки багна болотяного —5г
Столову ложку суміші залити 1 склянкою холодної води, настояти 2 год,
довести до кипіння, кип’ятити 5 хв на малому вогні, настояти 30 хв.
Дітям віком до 5 років приймати по 1/4 склянки 3 рази на добу за 30 хв
перед їдою, 5 — 7 років — по 1/2 склянки та 7 — 14 років — по 2/3
склянки. Тривалість лікування — від 4 — 6 тиж до 2 — 3 міс. Суміші діють
бактерицидно, розріджують харкотиння, зменшують алергічний набряк,
розслаблюють гладенькі м’язи бронхів.
При бронхіальній астмі рекомендують приготувати відвар кореня солодки
голої: 1 десертну ложку залити 300 мл води, кип’ятити 15 хв на малому
вогні, охолодити, процідити. У 250 мл відвару розчинити 0,25 г мумійо.
Приймати 100 мл уранці (дітям віком до 8 років дозу зменшити). Відвар
можна зберігати в холодильнику не довше 2 діб.
Як відхаркувальний засіб, що розріджує харкотиння, рекомендують таку
суміш:
Трава багна болотяного – 20 г
Бруньки берези бородавчастої – 10 г
Кореневища з коренями
оману високого – 20. г
Квіткові кошики
нагідок лікарських – 10 г
Листки кропиви дводомної – 30 г
Листки підбілу звичайного – 10 г
Листки подорожника великого – 30 г
Листки евкаліпту кулястого – 10 г
1,5 столової ложки суміші залити 400 мл води, витримати 15 хв на водяній
бані, процідити. Пити по 70 —80 мл 4 —5 разів на день протягом 4 — 6
тиж. Доза для дітей віком після 8 років. Дітям віком до 5 років
призначають по 20 — 40 мл 3 — 4 рази на день.
Під час спазму гладеньких м’язів бронхів порушується венозний відплив
крові, що призводить до збільшення набряку бронхів та посилення
бронхообструкції. Для усунення цього призначають таку суміш:
Кореневища з коренями оману високого — 20 г
Квіткові кошики арніки гірської — 20 г
Плоди ганусу звичайного — 20 г
Столову ложку суміші залити 300 мл окропу, настояти 20 хв у закритому
посуді, процідити. Приймати по 30 — 70 мл 2 — 4 рази на день теплим
(залежно від віку дитини). Зменшується спазм бронхів, легше виділяється
харкотиння.
У разі збудження, відчуття страху дитині, що хвора на бронхіальну астму,
призначають таку суміш:
Кореневища з коренями валеріани лікарської — 30 г
Трава м’яти перцевої — 30 г
Листки бобівника трилистого — 40 г
Столову ложку суміші залити 200 мл окропу , настояти 3 год в закритому
посуді, процідити. Приймати до 1/3 склянки перед сном.
??%?Для інгаляцій дітям використовують сік трави подорожника великого —
по 2 мл на інгаляцію.
Під час астматичного приступу непоганий ефект дає кілька невеликих
затяжок цигаркою, виготовленою з листків шавлії лікарської та дурману
звичайного (2:1). Затягуватися димом не дуже сильно і глибоко, не більше
3 — 4 разів з проміжками 1—2 хв. Приступ, як правило, минає або
полегшується. Призначають дітям лише старшого віку.
Гуцули для лікування бронхіальної астми застосовують траву арніки
гірської. У легенді розповідається, як саме арнікою було виліковано
Данила Галицького від “ди-хавиці” (так у народі називали бронхіальну
астму).
Подекуди на Гуцульщині при бронхіальній астмі пили відвар моркви. У
Карпатах при ядусі хворим давали відвар трави фіалки триколірної у
медовій воді.
На Волині при бронхіальній астмі вживали водний настій трави багна
болотяного. Дуже популярним при астмі, кашлі був сироп із молодих
пагінців сосни звичайної, пересипаних цукром.
На Поліссі лікувалися настоєм соснових пагінців. Пили його з медом по
1—2 склянки на день.
Під час раптового приступу астми знахарі рекомендували нюхати розчин
аміаку (нашатир), тіло розтирати грубим рушником, робити гарячі компреси
на груди, живіт та литки, гарячі ножні ванни тривалістю 5—10 хв, пити
гарячі відвари трав невеликими ковтками.
Виведенню харкотиння з дихальних шляхів сприяє обливання водою
температури 18 — 20 °С верхньої частини тіла. Процедуру робити 1—2 рази
на день. Хворий стає трошки навскоси до ванни, нахилившись майже
горизонтально. Обливання почати з кисті правої руки, потім — по руці
вгору до правої лопатки, звідти — по правій половині спини донизу, щоб
вода рівномірно розтікалася по всій спині. Струмінь води не повинен
безпосередньо потрапляти на хребет. Для слабкого обливання беруть 12 —
15 л води, для сильнішого — 24 —30 л. Тривалість обливання — 1 — 2 хв.
Обливання грудей проводять, нахилившись убік. Обливають спочатку руку,
на яку опирається корпус, у напрямку вгору, до шиї. Вода має широкою
смугою розтікатися по всій грудній клітці. Процедури виконують
одночасно.
Приступу бронхіальної астми у дітей майже завжди передують такі
провісники: дитина стає збудженою, в неї починають блищати очі,
розширюються зіниці, блідне шкіра обличчя, з’являються короткі
покашлювання, чхання. У разі їх появи треба добре провітрити приміщення,
надати дитині напівсидячого положення.
Не можна застосовувати гірчичників та гірчичних ванн, гірчичних
обгортань, бо запах гірчиці часто посилює спазм бронхів. З цієї самої
причини не слід застосовувати також і парових інгаляцій.
Важливо обмежити в дієті кількість молока або вилучити з неї зовсім
молочні продукти, замінивши їх соками, давати інжир з чаєм (4 — 5 плодів
інжиру на склянку чаю).
Для полегшення стану дитини під час приступу треба забезпечити їй
спокій. Хворому надають зручного для дихання положення (якщо він сам
його обере, то змінювати не треба), найкраще — сидячого або
напівсидячого. Для полегшення дихання треба розстібнути ґудзики, тугі
комірці, зняти пояс тощо, забезпечити приплив свіжого повітря (відчинити
вікна, кватирки). Увагу дитини намагатися відволікти казкою, показом
малюнків і т.ін.
У період між приступами головну увагу слід приділити профілактиці.
Намагатися виявити чинник, що зумовлює у дитини приступ астми, та
усунути чи зменшити його вплив на організм (винести з кімнати пухові
подушки, зайві книги, забрати тварин тощо). Іноді навіть доводиться
переселяти дитину в інше приміщення.
Надзвичайно важливо систематично займатися лікувальною фізкультурою та
загартовувати дитину (контрастні ванни, обтирання, плавання в басейні з
поступовим зниженням температури води). День дитина повинна починати та
закінчувати дихальними вправами. Треба вчити повільно дихати, причому
видих має бути довшим за вдих. Пропонують надувати кульки та інші гумові
іграшки.
Найсприятливішими видами спорту є плавання та ходіння на лижах.
Якщо у дитини карієс, гайморит, збільшені аденоїди, ці хвороби слід
лікувати. Вогнища хронічної інфекції та кишкові паразити сприяють
виникненню та посиленню алергії. Обов’язково треба своєчасно звертатися
до лікаря з приводу гострих респіраторних вірусних та будь-яких інших
захворювань.
Профілактичні щеплення дітям, які перехворіли на бронхіальну астму,
можна робити лише через 4 роки після останнього приступу.
ЛІТЕРАТУРА
Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.
Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.
Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.
Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.
Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.
Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.
Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.
Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.
Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:
Здоров’я, 1986. — 274 с.
Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:
Наука, 1991. – 432 с.
Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.
Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.
Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.
Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.
Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.
Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.
Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.
Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.
Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.
Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
