Реферат на тему:

Бобівник трилистий

Бобівник трилистий. Російські назви: вахта трехлистная, трифоль,
бобовник;

Родина: тирличеві.

Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим стеблом завдовжки 15—30 см;
листки всі прикореневі, довгоче-решкові з трійчастою пластинкою. Квітки
білувато-рожеві, в довгастому гроні на безлистому квітконосному
стебельці. Цвіте в травні і в першій половині червня. Осте по низьких
берегах рік і озер, по ппзшпінх торфових болотах, в канавах; часто
утворює густі зарості. Поширений повсюдно в Європейській частині СРСР,
крім крайнього півдня, нижнього Поволжя; у степу, рідше — по долинах
рік.

Рослина досить популярна, відома своїм дуже гірким смаком.

У народі збирають листя бобівника навесні і влітку, найчастіше в суху
сонячну погоду. Воно вважається засобом (одним з найкращих), що збуджує
апетит, сприяє виділенню травних соків; поліпшує перистальтику
шлунково-кишкового тракту і помітно поліпшує загальний стан хворого.
Відомі мені дані наукової медицини, яка вживає бобівник в основному як
гіркоту при зниженій кислотності шлунка, дістають повну відповідність і
в практиці застосування його в народному побуті. Застосовують напар
висушених (у затінку) листків бобівника, приблизно 5,0—10,0 г на 1
склянку води.

ae e e i b

gde th

gd42I Через те що бобівник помітно поліпшує загальний тонус хворого,
народна медицина вважає, що він лікує гухпти легень. Знаю хворих на
туберкульоз, які безперервно протягом довгого часу пили напар з
бобівника і почували себе значно краще, навіть при наявності каверн, що,
очевидно, зв’язано з поліпшенням харчування. Замість водної настойки
приймають також порошок з листків бобівника в папі-росному папері в дозі
1,0—2,0 г на прийом, але не більше як 6,0 г за день.

При шлунково-кишкових захворюваннях приймають бобівник у суміші з іншими
лікарськими рослинами.

Напар оооївника (і столова лижка сулмл подрібнених листків на 1 склянку
кип’ятку), часто з додаванням в’яжучих засобів, наприклад порізаного
сушеного кореневища родовика звичайного або інших, з успіхом
застосовують для полоскання горла при ангінах. Твердять, що полоскання
горла соком з цих рослин, розбавленим теплою водою, більш ефективне.

Зовнішньо напар з бобівника разом з ромашкою вживається для клізм після
дефекації, для очищення прямої кишки, при хворобах з порушенням обміну
речовин; при хронічних запорах клізма з напару бобівника сприяє
максимальному видаленню фекальних мас.

Зберігання. Листя бобівника зберігають у дерев’яних ящиках, всередині
вистелених папером.

Похожие записи