Реферат на тему:

Берізка польова

Convolvulus аг-vensis L.— берізка польова. Повійка, в’юнок, повуйка.
Російські назви: вьюнок полевой, березка; польські: powoj polny,
powojka.

Родина: Convolvulaceae— берізкові.

Трав’яниста багаторічна рослина з сланким і витким стеблом завдовжки
30—80 см, з дзвоникуватими рожевими або рожево-білими, зібраними по
дві-три, квітками. Листки на довгих черешках, довгасто-ланцетні або
довгасто-яйцевидні з серцевидно-стріловидною основою, цілокраї. Цвіте з
червня до кінця вересня. Росте як бур’ян на полях, особливо в погано
оброблених городах, на сухих луках, по межах і т. д. Поширена скрізь.

Отруйна рослина, але в народі отруйність її не підкреслюється. У сумішах
з іншим зіллям влітку дають берізку часто у великій кількості для корму
свиням і ніяких ознак отруєння не помічають.

Однак це не означає, що всередину можна приймати берізку без обмежень. В
науковій літературі є вказівки, що великі кількості свіжої берізки
небезпечні для коней.

?????????X?Траву з квітками або самі квітки вживають як загоюючий засіб.
Напар-чай з кореневища з коренями (1 чайна ложечка на 1 склянку
кип’ятку) вживали іноді як проносний засіб. У вижатому з квіток і трави
соку намочують шматочки і прикладають на рани. Для цієї ж мети готують і
спиртову настойку, 1 столова ложка якої розводиться у півсклянці
перевареної води і використовується для компресів і примочок до ран.
Саму настойку готують так: на 2 частини трави або квіток берізки беруть
4 частини спирту. Настоюють 15 днів, фільтрують і зливають у пляшечку.

Сушеної берізки для лікувальних цілей не заготовляють, бо в сухому
вигляді вона втрачає свої властивості.

Похожие записи