.

Береза (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
353 4860
Скачать документ

Реферат на тему:

Береза

Betula L. — береза

У народній медицині застосовуються бруньки, листки і сік як берези
звичайної, або бородавчастої — Betula verrucosa Ehrh., так і берези
пухнатої — Betula pubes-cens Ehrh. Російські назви: береза бородавчатая,
береза пушистая; польські: brzoza brodawkowata, brzoza omszona.

Родина: Betulaceae — березові.

Береза бородавчаста — це звичайне дерево листяних і мішаних лісів.
Береза пухната відрізняється від першої тим, що її гілки і гілочки, а
також листки зісподу (особливо в кутках жилок) мають волоски (молоді —
бархатисті), а також тим, що береза пухната росте в більш вогких місцях.

Молоді листки збирають навесні, звичайно в травні, сушать у затінку;
бруньки збирають рано навесні, коли вони ще не розпукались і липкі від
смолистих речовин. Бруньки, зібрані взимку, вважають в народі
малоефективними. Для заготівлі бруньок звичайно зрізують молоді гілки і
зв’язаними в пухкі снопи просушують на горищах або навіть у печах
(наприклад, після випікання хліба), потім бруньки обривають з гілок або
просто оббивають. Сік збирають рано навесні, роблячи у стовбурі надрізи,
в які вставляють трубки або інші пристосування для стікання соку.

З березових бруньок готують спиртову настойку. Беруть 30,0 г бруньок на
1 л приблизно 70° спирту. Цю настойку приймають 3 рази на день по 15—20
крапель на ложці води при виразці шлунка, при нетравленні шлунка, при
розладах і різних болях у шлунку, а також при водянці (що виникла від
запалення нирок), при всяких інших видах ниркових хвороб, проти дрібних
круглих глистів (гостриків і аскарид), при хворобах шкіри, сечового
міхура; зовнішньо: для лікування ран (промивання, примочки), для втирань
(а також і всередину) при ревматизмі.

gd„qu

z -10,0 г на 1 склянку води і п’ють по 3 склянки на день в тих же
випадках, як і краплі.

Якщо немає бруньок, то з таким же успіхом застосовують відвар або напар
молодих листків: 10,0 г на 1 склянку води. Вважається, що всі ці
березові частини (бруньки, листки, сік) мають властивість благотворно
впливати на обмін речовин, видаляти з організму всякий шкідливий баласт
і шкідливі речовини при заразних хворобах. Відвар або напар з бруньок
або листків у такій же дозі дають жінкам під час менструацій для
полегшення виходу крові, а в післяродовому періоді, починаючи від 12-го
дня після родів, для полегшення і прискорення післяродових очищень.
Березові листки і бруньки входять до складу різних сумішей лікарських
рослин.

Весняний сік берези («березовик») вважається кровоочисним засобом і, як
визначають у народі, «оздоровляючим» кров, його приймають по 3 склянки
на день або «ad libitum» при шкірних хворобах, всіляких екземах, лишаях,
висипах і т. д., при родильній гарячці J при хворобах з високою
температурою; вважається сечогінним засобом, застосовується при
венеричних хворобах, при подагрі, артритах, ревматизмі та при цинзі.

Якщо під рукою немає ні бруньок, ні листків, ні соку, наприклад, взимку,
вживають відвар з молодих гілок берези. Такий відвар п’ють також і при
водянці, запаленні нирок, сечового міхура і при каменях цих органів.

Березовий дьоготь народ вживає для натирань, для знищення коростяних
кліщів, а іноді і всередину по кілька крапель (при заразних хворобах і в
деяких інших випадках).

Зберігання. Молоді березові листки зберігають в ящиках, викладених
папером, а бруньки пресують у кирпичики і складають у щільно закриті
коробки (краще жерстяні).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020