Л Е К Ц І Я

Автоматизовані системи управління охороною здоров’я

План

1. Інаційне забезпечення медичних інформаційних систем.

2. Програмне забезпечення медичних інфоромаційних систем.

3. Технічне забезпечення медичних інфоромаційних систем.

4. АСУ охороною здоров’я (загальне поняття, класифікація).

І. Визначення: Автоматизована система управління (АСУ) — це
людина-машина система, забезпечуюча автоматизований збір, і обробку
інформації, необхідної дляоптимізації управління в різних сферах
людської діяльності.

АСУ підрозділяється на функціональну і забезпечуючу частини.
Функціональна частина АСУ — складається із комплексу адміністративних
організаційних і економіко-матиматичних методів, забезпечуючих рішення
задач планування, обліку і аналізу приказників дляприйняття
управлінських рішень.

Забезпечуюча частина АСУ — скадається із інфоромаційного, програмного,
математичного забезпечення.

Інфоромаційне забезпечення АСУ — це сукупність єдиної системи
класифікації і кодування інфрормації уніфікованих систем документації і
масивів інформації.

Уніфікована система документації — система документів, являючих собою
раціонально організований комплекс взаємозв’язаних документів,
відповідаючих єдиним правилам і вимогам.

Технічне забезпечення АСУ — комплекс технічних засобів,призначених для
забезпечення роботи автоматизованої системи управління.

Математичне забезпечення АСУ — це сукупність математичних методів,
моделей і алгоритмів для рішення задач і обробки інформації
обчислювальної техніки.

Програмне забезпечення АСУ — це сукупність програм для реалізації мети
і задач автоматизованої системи управління, забезпечуючих функціонування
комплексу технічних засобів АСУ.

Лінгвістичне забезпечення АСУ — це сукупність науково-технічних систем
управління, а також правил формалізації природньої мови, включаючи метод
стиску і розгортання текстів, з метою підвищення ефективності машинної
обробки інформації.

Вихідна інформація про систему управління підрозділяється на два види:

1) Постійна інформація — яка не змінюється в процесіфункціонування
системи.

2) Змінна інформація — яка має свій носій — вхідний документ.

Вимоги до вхідних документів:

1) Назва документу повинна відповідати його призначеню.

2) Зміст документу повинен бути органічно пов’язаний з виробничою
діяльностю медичної установи.

3) Документ повинен вміщувати набір реквізитів (даних), по яких
оцінюється робота медичної установи. Набір реквізитів повинен бути
мінімальним з метою виключення лишньої інформації.

4) Зміст любого документа не повинен дублюватися іншими документами.

5) Форма документа повинна бути достатньо простою і удобною для
заповнення і використання.

6) Постійні ознаки, що залишаються без змін на протязі довгого часу (
назва установи, дільниці і т.д.) повинні друкуватися типовим способом.

7) Розміщення всіх даних в документі повинно відповідати порядку
механізованого і автоматизованого одержання первинних машинних
документів.

8) Кількісне значення любої ознаки, повинно одночасно відображати стан,
який має місце в дійсності.

ІІ. Комп’ютери.

Комп’ютер як такий не виробляє іне видає ніякої іншої «продукції», крім
інформації.

Інформація міститься в пам’яті ЕВМ в строго уніфікованій і єдинообразно
кодованій формі; це і дозволяє примінити до самих різних її видів
(сигнали, числа, письмова і усна мова, креслення) одинакові чи похожі
методом обробки.

Самі різні комп’ютери здатні обробляти дані вимагаючим способом,
обмеження можливі лише по їх кількості і швидкості обробки. Одначе вибір
машин для рішення визначених задач дуже відповідальна справа.

Самі розширені відчизняні ЕВМ загального призначення в охороні здоров’я
типу ЕС і СМ і вітчизняні і зарубіжні персональні комп’ютери.

По продуктивності (число операцій в секунду, об’єм пам’яті і ін.)
обчислювальні машини діляться:

а) великі ЕВМ; б) середні ЕВМ; в) міні ЕВМ; г)мікро ЕВМ.

Потреби охорони здоров’я майже задовольняються з допомогою машин міні- і
макро- ЕВМ.

Прикладом міні-ЕВМ, що широко приміняються в охороні здоров’я, можуть
служити СМ-1420, СМ-1425, СМ-1700, а мікро-ДЕК «Електроніка», «Іскра»,
закордонні комп’ютори типу сУВМРС (Ай-Бі-ЕМ/ПК).

Відповідні міні-ЕВМ вимагають спеціального обладнання просторної
кімнати, обслуговуючого персоналу зі спеціальними знаннями інавиками.

персональний комп’ютер (ПК) — вільно розміщується на письменому столі,
не вимагає спеціально обладнаного приміщення, виробляє мінімальну
кількість шуму, простий в експлуатації.

В стандартний комплект персонального комп’ютера типу УВМРС входить:

1) — системний блок з вмонтованим процесом, оперативною пам’яттю,
дисководами, пам’яттю на жосткому диску і ін.пристроями;

2) монітор (екран);

3) клавіатура;

4) друкуючий пристрій (принтер).

Устройство одного призначення взаємозаміняємі. Багато фірм в різних
країнах виробляють комп’ютерне устаткування, при цьому враховуються
стандарти сумісництва складових частин для визначення типів машин.

Самий популярний сьогодні тип персональних комп’ютерів РС/ХТ; АТ і
послідуючі версії/ отримав широке розповсюдження після випуску на ринок
на початку 80-х років першої моделі фірми УВМ.

Термін «сумісництво» комп’ютерів можна коротко охарактеризувати як
здатність даної моделі ЕВМ сприймати і виконувати програми визначеного
стандарту, написані на іншому комп’ютері.

Для цього класу типу УВ і РСнайбільше число пакетів прикладних програм
самого різного призначення. Якщо раніше робота на комп’ютерах означала
перш за все програмування, то тепер переважно користування готовими
програмами. Для цього вимагається все менше пізнань, тому програми
робляться максимально «дружніми», тобто зрозумілими в роботі,
забезпечені підсказками, описами і допоміжними засобами, в яких заранні
передбачено більшість запитів користувача.

Сумісництво комп’ютерів визначається в деякій мірі апаратно, в діякій
програмно. Визначаючим сумісництвом моментом являється тип операційної
системи — програми необхідної для любого комп’ютера, вона організовує її
роботу, взаємодію різних устройств.

Серед відчизняних персональних комп’ютерів з УВМ РС сумісні ЕС-1840,
ЕС-1841, ЕС-1892, «нейрон», «Іскра»-1030/. В той же час моделі ПК
ДВК-2М, ДВК-3, ДВК-4, «Іскра-236», що широко приміняється в відчизняній
охороні здоров’я, несумісні зі «стандартом УМВ»РС. Програмна
несумісність ЕОМ створює багаточисельні проблеми, коли маючі комп’ютери
не можуть спілкуватися між собою: а програму для одного типу машин
потрібно значно переробляти для запуску їх на ЕОМ іншого типу. В останні
роки появились УВМ сумісні ПК нових моделей: з 386,486 процесором, більш
потужніші. Вони успішно можуть замінити центральну ЕОМ в мережі.

Сітка — це деяка кількість комп’ютерів, пов’язаних між собою, тим самим
інформація безпосередньо передається від одного комп’ютера до іншого, а
комп’ютери можуть взаємодіяти, використовуючи сукупні ресурси машин.

В країнах з розвинутою інформаційною інфраструктурою (США, Японія)
організовані глобальні мережі, в яких пов’язана велика кількість
комп’ютерів по всій країні.

Будучи підключеним до такої мережі, можна замовити копію документу з
віддаленої за тисячі кілометрів бібліотеки, отримати біржові новини, а
лікарня- запитати медичні дані на екстренно поступившого пацієнта
(частина і мікропроцесорної інформації).

режою ітакі мережі одержують все більше поширення. Комплексно
автоматизувати діяльність установ, наприклад лікарні, поліклініки, без
створення мережі неможливо. Необхідно, щоб інформаційні ресурси
лікарністали доступні в необхідній мірі всім — головному лікарю, зав.
відділенням, зав. допоміжними службами, головніймедсестрі і т.д.

Термінали маються в розпорядженні ведучих співробітників, вводити і
отримувати інформацію можуть як вони самі, так і працюючі з ними
медсестри. Через день чи два введені дані уже неможливо скоректувати, що
стимулює оперативну роботу, забезпечує достовірність матеріалів.

Всі програмні засоби, складаючі програмне забезпечення комп’ютерних
інформаційних систем, можуть бути розподілені на слідуючі основні класи:

1 — інструментальні мови,

2 — системи програмування,

3 — прикладні системи.

Користувачу ЕОМ доводиться мати справу з програмами всіх трьох класів.
Операційна система завантажується в пам’ять ЕОМ автоматично при включені
комп’ютера і підтримує всі його подальші операції.

Інструментальні мови і системи програмування використовуються
професіональними і спеціалістами інших професій, в тому числі і лікарі,
для створення програм, які можуть вирішувати конкретні прикладні задачі.

Якщо одну проблему чи ряд споріднених проблем вирішує декілька
взаємоповя’язаних програм, тоді говорять про пакет прикладних програм.

За останні 2-3 роки створена велика кількість медичних програм, із яких
чимала доля приходитьсяна програми по організації охорони здоров’я.

Користувачі непрофесіонали дляпрограмування частіше всього
використовували мову «Бейсик». Ця мова проста і легкодоступна для
розуміння. З її допомогою чимало лікарів написали програми, спрощуючі
розрахунки, збереження даних і т.д.

Програмісти-професіонали віддають перевагу роботі з мовами більш
низького рівня (тобто близькими до машинної інтерпретації), такими як
«Паскаль».

Цімови дозволяють краще використовувати машинні ресурси, простіше
іефективніше оформляти екран.

Проте в даний час більшість програм для охорони здоров’я пишеться не на
«чистих мовах», а такими засобами як:

1 — система управління базами даних (СУВД),

2 — електронні таблиці,

3 — інтегровані пакети.

Серед СУ БД найбільш популярні версії в ВА Е / /, серед
електронних таблиць —

в останнійчас використовують і ін. В перерахованих
системах є ряд засобів спрощеного запису даних в вигляді таблиць і
обробки цих даних. З їх допомогою можна сортувати записи, проводити
статистичну обробку, вибирати необхідну інформацію по заданих ознаках.
Наприклад, можна зберігати дані про пацієнтів поліклініки, автоматично
одержувати відомості про кількість хронічних хворих, відстежувати
динаміку захворюваності і т.д.

Використання пакетів прикладних програм (ППП) дозволяє скоротити
«паперову» роботу. Серед популярних сьогодні пакетів програм для
статистичної обробки слід вказати на Вм ДР.

Для створення і оформлення різноманітних текстів використовуються
текстові редактори, такі «Лексикон».

Інтегровані системи, такі як , включають в себи програмні
засоби для редактування, роботи з базами даних і електронними таблицями.

Всі вищезгадані пакети — загального призначення, але можуть бути
корисними і лікарю і організатору охорони здоров’я. На їх основі в даний
час створюються спеціальні програми для потреб охорони здоров’я.

Створення медичних програм — складна справа, спеціалістам з технічно.
освітою буває важко вникнути в медичну специфіку, А лікарю — грамотно
зформулювати задачу.

Медичні проблеми важко піддаються формалізації, тому в даний час
орієнтуються на створення систем на основі автоиатизованих робочих місць
(АРМ), де вся інформаційна підтримка відповідає функціональним
обов’язкам спеціаліста, враховані його звички інавідь
психологічніособливості сприйняття.

Основною задачею менеджерів в охороні здоров’я являється оптимальне
вирішення кадрових, матеріальних і фінансових питань.

Ці проблеми і повині вирішувати комп’ютерні програми їх автоматизованих
робочих мість. Приклади таких програм — «аптека», «матеріальний облік»,
«харчування» і ін.

Дуже корисні автоматизовані робочі інформаційні системи в поліклінічних
відділеннях, де виконують велику кількість однотипних операцій,
заповнюють вихідні документи, складають звітні форми на основі об’ємних
статистичних масивів. Успішно працюють програми длявідділень ендоскопії,
ультрозвукових досліджень, біохімії і т.д.

При складанні різноманітних звітів — комп’ютер незамінний помічник.

Складність втілення комп’ютерих інформаційних систем в медицині має
також і юридичні аспекти, так як існуючі медичні документи (карта
амбулаторного хворого, карта стаціонарного хворого) — це юридичні
документи.

Розробка автоматизованих медичних документів типу автоматизованої
історії хвороби для длярізних установ і категорій хворих — ключова ланка
в переході лікувальних установ на «безпаперову» технологію.

Втілення господарського механізму в охорону здоров’я вимагає втілення
нових економічних комп’ютерних програм.

Великий попит на програми розрахунку вартості лікування хворих різних
категорій скадності (по методиці клініко-статистичних груп).

Використання аренди, підрядних відношеньтягне за собою зміну розрахунку
заробітної плати, фінансових розрахунків і відповідні зміни пакетів
програм по даній тематиці.

Типове для поліклініки завдання — скринінгове обстеження великої
кількості людей для виявлення груп ризику тих чи інших захворювань.
Подібні програми створенні і функціонують в багатьох медичних установах.
Вони працюють в діалоговому спілкуванні в обстежуваним і накопичують про
них дані, які в подальшому підтвержуються статистичною обробкою.

Прикладом ком’ютерної програми по соціальній медицині можуть служити
програми прогнозування демографічної ситуації в регіоні, моделі
захворюваності хронічними хворобами.

Узагальнюючи сказане, слід відмітити, що в літературі не зустрічається
єдина класифікація медичних програм. З метою їх узагальнення, можна
передбачати слідуючу класифікацію програм, використовуваних на рівні
установ практичної охорони здоров’я:

1. Програми по оптиматизації організації лікувального і діагностичного
процесів, по інформаційній підтримці служб і установ охорони здоров’я;

— база даних про кадрові, матеріальні і фінансові ресурси, програм по
оптимізації розподілу ресурсів, диспансеризації потоків пацієнтів,
комп’ютнри звітних документів,

— скринінгово-діагностичні програми,

— програми автоматизованого ведення історії хвороби.

2. Програми інформаційно -радячі і навчаючі:

— експертні системи (бази знань),

— навчально-контролюючі програми.

3. Програми контролю за станом організму, оьробки біологічних сигналів і
результатів аналізів, одержуваних від обстежуваного, моноторінг:

— по обробці даних лабораторних досліджень (біохімія, формула крові і т.
ін.),

— по аналізу сигналів (ЕКГ,ЕЕГ, зовнішнє дихання і ін.).

Література:

Лисицын Ю.Н. (ред.) Руководство по социальной гигиене и организацыи
здравохранения (для врачей), том 2, разд. 4, гл.IV «Отраслевая
автоматизированная система управления здравохранением».

Квасов С.Е., Шембелев Л.С., Чертерицкий Ю.А. Применение
автоматизированніх систем диспансеризации населения. Горький, 1987.

Різнаков Д.И., Квасов С.Е., Шембелев Л.С. Автоматизированые системы
управления в здравохранении. Горький, 1988.

Врябрин В.М. Програмное обезпечение персональных ЭВМ., 1988.

Похожие записи