Реферат на тему:
Артропатії при хронічних запальних захворюваннях кишечніка.
Визначення. Неспецифічний виразковий коліт та гранулематозний ілеїт
(хвороба Крона) – це хронічні запально-некротичні захворювання товстого
кишечнику невідомої етіології. Ці захворювання можуть супроводжуватися
однотипним суглобовим синдромом з ураженням хребта і периферичних
суглобів. При цих захворюваннях спондилоартрит розвивається у 5-10%
хворих.
Етіологія та патогенез. Етіологія неспецифічного виразкового коліту та
хвороби Крона невідома.
Патогенез кишкового процесу і ураження суглобів до кінця не
встановлений, проте припускають, що в ньому приймають участь
різноманітні механізми, зокрема токсичний, імунний, аутоімунний. У крові
хворих виявляється антитіла до клітин слизової оболонки кишки,
лімфоцитотоксичні антитіла, циркулюючі імунні комплекси тощо. Артропатія
при неспецифічному виразковому коліті розвивається в віці 20-40 років, а
при хворобі Крона – в юначому віці. Ураження хребта при запальних
недугах кишечнику асоціюється з носійством антигена HLA B27. при
спондилоартриті у хворих з виразковим колітом він виявляється в 72-75%
випадків, у хворих на хворобу Крона – 27-33%. Середнє популяційне
виявлення цього антигену становить 5-7%. Суглобові прояви частіше
виникають у хворих з іншими позакишковими проявами – виразках слизової
оболонки рота, увеїті, вузлуватій еритемі.
Класифікація. Загальноприйнятої класифікації уражень опорно-рухового
апарату ри запальних хворобах кишечнику не існує. Діагноз суглобової
патології виставляється як позакишкові прояви хвороби.
Класифікація МКХ-10
М 07 Псоріатичніта ентеропатичні артропатії
М 07.4 Артропатія при хворобі Крона (регіонарному ентериті)
М 07.5 Артропатія при виразковому коліті
М 07.6 Інші ентеропатичні артропатії
М 02.0 Артропатія, що супроводжує кишковий шунт
Приклади формулювання діагнозу.
Неспецифічний виразковий коліт, хронічна рецидивуюча форма, середньої
важкості, з позакишковими проявами: увеїт, спондилоартрит, поліартрит.
Клініка. Для периферичного артриту характерно асиметричне запалення
переважно колінних та гомілковоступневих суглобів. Артрит маніфестує
зазвичай гостро на тлі загострення основного захворювання і приймає
хронічний перебіг. Суглобові прояви – припухлість, болючість, гіперемія
шкірних покривів над суглобом, випіт в синовіальній порожнині запального
характеру. При кожній атаці уражається не більше трьох суглобів, причім
процес носить мігруючий характер.
У розвитку спондиліту та патології кишечнику є значна асинхронність.
Спондилоартрит може на багато років випереджувати появу кишкової
симптоматики, і навпаки. Клінічно перебіг спондилоартриту при
неспецифічному виразковому коліті і хворобі Крона нагадує хворобу
Бехтєрєва з тією різницею, що більш високий відсоток хворих – жінки.
Тривалість атаки суглобової декомпенсації складає від одного до
декількох місяців. При багаторазовому рецидивуванні можуть виникати
стійкі суглобові деформації.
Діагностика. Лабораторні показники відбивають, головним чином,
активність кишкового процесу і не несуть діагностичного навантаження для
суглобового синдрому.
Рентгенографія суглобів.
Виявляється однобічний сакроілеїт, що нагадує хворобу Бехтєрєва.
У периферичних суглобах – поволі виражений остеопороз, звуження
суглобової щілини, можливі поодинокі узури.
Лікування. Головна увага повинна бути спрямована на лікування кишкового
процесу. Виразність суглобового синдрому реагує поступово із зменшенням
патологічної симптоматики з боку кишечнику.
Задля зменшення больового і запального синдромів використовують
нестероїдні протизапальні препарати, дезагреганти, фізіотерапевтичні
процедури.
Прогноз. Залежить від важкості перебігу основного захворювання.
Суглобовий синдром не приводить до виражених деформацій та
інвалідизації.
Дрібнокристалічні артропатії.
Визначення. Дрібнокристалічні артропатії – це захворювання, в основі
яких лежить відкладення мікрокристалів солей органічних кислот у
суглобах і білясуглобових тканинах. Вони бувають двох видів – уратні
(подагра) і кальцієві.
Дрібнокристалічна артропатія відноситься до найбільш поширених
захворювань суглобів, причім їх частота повсюдно зростає.
ІІ. Класифікація дрібнокристалічних артропатій.
Дрібнокристалічні артропатії:
Уратна (подагра) – відкладання кристалів мононатрієвого урату.
Кальцієва:
пірофосфатна – відкладання кристалів пірофосфату кальцію дигідрату;
ортофосфорна – відкладання кристалівосновних фосфатів кальцію
(гідроксиапатиту, фосфату октакальцію, фосфату трикальцію).
Класифікація МКХ-10
М 10 Подагра
М 10.0 Ідіопатична подагра
М 10.1 Подагра, спричинена свинцем
М 10.2 Подагра, спричинена лікарськими препаратами
М 10.3 Подагра, зумовлена порушенням функції нирок
М 10.4 Інша вторинна подагра
М 10.9 Подагра, неуточнена
М 11 Інші кристалічні артропатії
М 11.0 Відкладання гідроксиапатитів
М 11.1 Спадковий хондрокальцииноз
М 11.2 Інший хондрокальциноз
М 11.8 Інші уточнені кристалічні артропатії
М 11.9 Кристалічна артропатія, неуточнена.
М 14 Артропатії при інших хворобах, класифікованих в інших рубриках
М 14.0 Подагрична артропатія, пов(язана з недостатністю ферментів і
іншими спадковими поуршеннями
М 14.1 Кристалічна артропатія при інших порушеннях обміну речовин
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
