РЕФЕРАТ

на тему:

Аромотерапія

Аромотерапія — використання летучих олій рослин, у тому числі ефірних
олій, для психологічного і фізичного впливу. Хоча термін аромотерапія не
використовувався раніше 20-ого сторіччя, історія аромотерапії нараховує
вже тисячі років.

Вірогідно підтверджено, що аромотерапія відома людям більше 6000 років.
Ефірні олії широко застосовувалися в Греції, Римі й у древньому Єгипті.

На сході однією з перших культур, яку використовували ароматичні олії,
був Китай. Там було прийнято запалювати фіміам для створення гармонії в
приміщенні. Пізніше єгиптяни винайшли найпростішу машину для дистиляції,
яка дозволяла роботи грубий витяг кедрової олії.

Єгипетський лікар Імхотеп рекомендував ароматичні олії для купання і
масажу. По деяким даним такі ж машини застосовувалися в Персії й Індії,
але мали менше поширення.

Греки успадкували від єгиптян багато знань і теж визнавали лікувальні
властивості ароматичних олій. Ароматичні ванни прописував Гіппократ,
батько сучасної медицини. Він же використовував ароматичні окурювання,
щоб позбавити Афіни від чуми.

Грецький парфумер по імені Мегаллус створював парфуми, названі
мегаліонами, він змішував мірру з масляною основою і відразу
переслідував кілька цілей: по-перше, аромат, по-друге, протизапальна дія
і по-третє, лікування ран.

Давньогрецький лікар Дискорідес написав книгу за назвою Materia Medica,
у який описав властивості приблизно 500 рослин, а також вивчав процес
дистиляції. У той час дистиляція використовувався в основному для
одержання ароматичної квіткової води, а не ефірних олій.

Вирішальним моментом в історії аромотерапії став винахід у 11 столітті
Авіценою крученої охолоджувальної трубки в апараті дистиляції, що
дозволило більш ефективно охолоджувати рослинні пари й одержувати якісні
ефірні олії.

У 12-ому столітті німецька аббатисса по імені Хільдегард почала
використовувати лікарські властивості дистильованої нею олії лаванди, і
до 13 століття фактично була сформована фармацевтична промисловість.
Були отримані ефірні олії багатьох лікарських рослин, у тому числі
ладану, ялівця, троянди, шавлії і розмарину.

Надалі розвитку аромотерапії сприяли багато вчених: хіміки, біохіміки,
лікарі, як наприклад Парацельс, Рене-Морис Гаттфосс, Жан Валне,
Маргарита Морі, Катберт Хол, Роберт Б. Тіссеранд — це основоположники
сучасної аромотерапії.

Сучасні дослідження також підтвердили, що аромоолії мають досить
високу протимікробну та протизапальну дію, зміцнюють імунітет,
нейтралізують дію токсичних речовин і сприяють їх виведенню з організму.
Окрім того, вони впливають на людську енерґетику – посилюють ауру,
позитивно діють на емоції, гармонізують стосунки з оточуючими і навіть
зближують людей.

Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки
фітотерапія, а й ароматерапія. Особливо, якщо ми поєднуємо її з
дихальною гімнастикою, масажем, ультрафіолетовим опромінюванням.

В санаторних дитячих садках в групах реабілітації, в медкабінетах наявне
(оснащення) відповідне обладнання. У дітей нервова система відрізняється
не так морфологічною, як функціональною завершеністю. Малята дуже
чутливі до подразників. У них переважають процеси збудження, що
обумовлює швидке формування рефлексів. Тому у дітей краще і швидше
розвивається реакція на реабілітаційні процедури при невисоких дозах та
менш тривалому курсі лікування. Неадикватні вікові дозування навіть
сонячних ван можуть викликати надмірну збудженість, розлади апетиту,
сну, погіршення загального стану здоров’я. Тому проведення водних,
повітряних, теплових і світлових процедур вимагає особливого контролю та
обережності. Жодна із цих процедур не проводиться без нагляду дорослих.

Процедури проводяться не раніше як через годину після їди або за 30-50
хв до їди. Високого ефекту можна досягти тільки в тому разі, коли
процедури збігатимуться з фазою найбільшої чутливості функціональних
систем організму. “Жайворонкам”, у яких активність біоритмів вища в I
половині дня, процедури призначають від 8.00-до 10.00, а “Совам”
доцільніше приймати процедури в II половині дня. Кисневі коктелі, сеанси
ароматерапії проводяться за схемою. Перед сеансами обов’язковий
медогляд. Процедури строго дозуються (від 3 до 7 хв.) за умови
нормального дихання. Під час прийому інгаляцій дитина повинна глибоко
дихати (це може спричинити гіпервентиляцію легенів, а як наслідок
запаморочення). Дихати треба без зусиль, концентрація лікарських рослин,
які вуикористовують апаратним способом, повинна ббути малою. Для тих хто
хворіє на бронхи рекомендовано робити сольові інгаляції.

Використання ароматичних олій включає в себе чимало методик – це ванни,
інґаляції, розтирання, введення їх як компонентів до косметичної
продукції, аромолампи, ароматизація білизни тощо. Все залежить
насамперед від того, з якою метою використовується та чи інша олія.

Досить популярне нині використовування аромоолії саме в косметології,
зокрема у парфумерії. Тому, вибираючи парфуми, не буде зайвим
поцікавитися складовими компонентами. Цілком можливо, що визначальним у
них може бути якась аромоолія. Втім, застосовувати її як парфуми треба
дуже обережно, а в деяких випадках робити це взагалі не рекомендується.
Ароматичні олії нерідко входять і в іншу косметичну продукцію (креми,
маски, гелі тощо). Багато відомих виробників косметики створили цілі
серії продукції під назвою «Аромотерапія» (Avon, Faberlic та ін.)

Однак, не потрібно постійно й безконтрольно користуватися ефірними
оліями. Аромотерапія не призначена для тривалого застосування.
Наприклад, не можна вживати ефірну олію шавлії та лаванди одночасно з
будь-якими препаратами, що містять йод і залізо, а також у поєднанні з
алкоголем.

При підвищеній збудливості нервової системи не рекомендуються ефірні
олії гвоздики, шавлії.

Не можна засмагати після застосування препаратів з апельсиновими,
бергамотними, лимонними ефірними оліями.

Дітям, яким ще не виповнилося шести років, не можна застосовувати м’ятну
олію, оскільки вона має сильну дію на дитячу шкіру, а також викликає
безсоння. Треба з особливою обережністю використовувати цю олію при
алергічному нежитю та при проходженні курсу гомеопатичного лікування.

При підвищеній здатності до зсідання крові, тромбофлебітах небезпечні
ефірні олії васильків, кипариса.

При хворобах нирок не рекомендуються ефірні олії ялівцю, коріандру,
сосни, чебрецю, ялиці, сандалу.

Іноді спостерігається індивідуальне несприйняття якогось запаху. У
такому разі потрібно відмовитися від олії, яка вам не підходить.

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якій ми її знаємо, виникла на
початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти
інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не
синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс
Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і
негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли
він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців
або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей
ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця
гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через
волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими
рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати
на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив
класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну
системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при
лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших
порушень – від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних
захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи
ліки викликають неприємні побічні явища – в таких випадках аромотерапія
також морже допомогти відновити здоров’я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як,
наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти
інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась
стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах – простуда, розлади шлунку, порушення
менструального циклу – аромотерапевтичні засоби лікування діють також
доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише
захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії,
повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які
пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є
аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт – це лікар, який пройшов
професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати
знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії –
рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров’я і
образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних
реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт
приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій,
звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани – шляхи, які проходять
по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи
накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії
проникнути в цю область.

Після масажу, лікар, можливо, дасть флакон суміші для використання в
домашніх умовах.

Людина повинна пройти декілька сеансів для того, щоб терапевт зміг
проконтролювати протікаючи процеси. По мірі того, як організм хворого
реагує на прийняту суміш, лікар може замінити її для коректування
лікування.

У різних людей впитування олії відбувається з різною швидкістю. Здоровій
людині необхідно 3-6 год. Тому аромотерапевт деколи рекомендує піст або
дієту для очищення організму від токсинів з тим, щоб він міг легше
вбирати олій.

Використана література

Аромати как врачеватели. – М., 2001.

Енциклопедія здоров’я. – К., 2002.

Лікування запахами. – К, 2000.

Похожие записи

Реферат

на тему:

Кожен з нас може використовувати ефірні олії з метою профілактики,
підняття життєвого тонусу, працездатності, зняття втоми і стресів. При
цьому варто враховувати, що в жінок нюх розвинутий краще, тому вони
зазвичай більш сприйнятливі до запахів та аромотерапії. У тих, хто
палить, нюх навпаки знижується. Крім того, підвищення чутливості до
запахів відзначається навесні і влітку, що відповідає природним
біологічним ритмам цвітіння рослин.

Аромотерапія – це метод терапії з застосуванням натуральних ефірних
олій, які захищають від бактерій і грибків, впливають на обмін речовин і
керують біохімічними процесами. Усе це робить їх цінними активними
речовинами для природної медицини, яка саме впливає на тіло, душу і дух
одночасно. Олії впливають на організм людини двояко: їхній аромат через
дихальну систему проникає в мозок і впливає на почуття, нервову систему
і вироблення гормонів. Крім того, через шкіру олії проникають у
кровоносну систему і виконують там свої специфічні функції: наприклад,
знезаражують, знімають судоми тощо.

Один із видів аромотерапії– аромомасаж, який виконується з ефірними
оліями. Все залежить від того, яку олію використовувати. Наприклад, олія
солодкого мигдалю – засіб практично універсальний і легко всмоктується в
шкіру. Після вживання цієї олії немає жодних ускладнень, тому її часто
використовують навіть при масажі немовлят. Олія грецького горіха
координує неврівноважену нервову систему. Сезамова олія підходить для
усунення розтяжок, а абрикосова і персикова покращує відновлення тканин.

Олія з зародків пшениці є прекрасним відновником. Проте дуже важливо, де
ви придбали олію, адже зараз багато підприємців “роблять гроші” на тому,
що виробляють неякісні ефірні олії. Тому найкраще робити такі покупки в
аптеці або в мережах, які саме розповсюджують фармацевтичні препарати.
Взагалі термін зберігання ефірних олій – до року часу, а в олій з
цитрусових – до півроку, тому, купуючи олію, слід також звернути увагу
на термін її зберігання. Є запахи, які врегульовують нервову систему,
діють заспокійливо і вселяють впевненість людині. Скажімо, якщо ви
користуєтесь вдало підібраними парфумами, які вам подобаються, то вам це
підіймає настрій, правда ж? Використання аромоламп насамперед допоможе
тим, хто страждає на астму, захворювання дихальної та нервової систем.
Проте надзвичайно важливим є те, щоб лікар-фахівець підібрав ефірну
олію, яка підійде саме вам. Скажімо, в той час коли при легкій формі
астми лікування аромотерапією допомагає, то при важкій формі цього
захворювання воно, навпаки, шкодить.”

Різні запахи по-різному впливають на нас. Скажімо, гіркі й солодкі
запахи збільшать вашу працездатність (потрібно тільки знайти серед них
свій запах), а різкі та неприємні – пришвидшать дихання. Відштовхувальні
запахи підвищать тиск, а приємні його знизять. Різкувато-солодкі запахи
на кшталт м’яти і конвалії допомагають сконцентрувати вашу увагу.
Конвалієва олія ще й до того володіє тонізуючою і заспокійливою дією,
ефективна при мігрені та допомагає при безсонні. Лимонна олія має сильно
в’яжучу і протизапальну дію, понижує кров’яний тиск, лікує застуду,
гарячку, порушення травлення та жовчно-кам’яну хворобу. Олія чайного
дерева – сильний дезінфікуючий і протизапальний засіб, який надзвичайно
стимулює розумову діяль-ність. Багато вітаміну А містить олія петрушки,
яка ефективно діє на нирки і сечовивідні шляхи та допомагає при
набряках. Перцева м’ята знімає біль, допомагає при подразненнях шкіри та
порушеннях травлення. Меліса лікує алергію, застуду, діарею, гіпертонію,
мігрень та стрес. Евкаліптова олія знімає сонливість, сприяє
концентрації розумової діяльності і понижує температуру тіла. Оптимізму,
терпіння і наполегливості можна взяти в ялиці. Також вона знімає зубний
біль, перевтому очей і лікує хронічну ангіну.

Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки
фітотерапія, а й ароматерапія. Особливо, якщо ми поєднуємо її з
дихальною гімнастикою, масажем, ультрафіолетовим опромінюванням.

В санаторних дитячих садках в групах реабілітації, в медкабінетах наявне
(оснащення) відповідне обладнання. У дітей нервова система відрізняється
не так морфологічною, як функціональною завершеністю. Малята дуже
чутливі до подразників. У них переважають процеси збудження, що
обумовлює швидке формування рефлексів. Тому у дітей краще і швидше
розвивається реакція на реабілітаційні процедури при невисоких дозах та
менш тривалому курсі лікування. Неадикватні вікові дозування навіть
сонячних ван можуть викликати надмірну збудженість, розлади апетиту,
сну, погіршення загального стану здоров’я. Тому проведення водних,
повітряних, теплових і світлових процедур вимагає особливого контролю та
обережності. Жодна із цих процедур не проводиться без нагляду дорослих.

Процедури проводяться не раніше як через годину після їди або за 30-50
хв до їди. Високого ефекту можна досягти тільки в тому разі, коли
процедури збігатимуться з фазою найбільшої чутливості функціональних
систем організму. “Жайворонкам”, у яких активність біоритмів вища в I
половині дня, процедури призначають від 8.00-до 10.00, а “Совам”
доцільніше приймати процедури в II половині дня. Кисневі коктелі, сеанси
ароматерапії проводяться за схемою. Перед сеансами обов’язковий
медогляд. Процедури строго дозуються (від 3 до 7 хв.) за умови
нормального дихання. Під час прийому інгаляцій дитина повинна глибоко
дихати (це може спричинити гіпервентиляцію легенів, а як наслідок
запаморочення). Дихати треба без зусиль, концентрація лікарських рослин,
які вуикористовують апаратним способом, повинна ббути малою. Для тих хто
хворіє на бронхи рекомендовано робити сольові інгаляції.

Похожие записи