РЕФЕРАТ

на тему:

Аромотерапія

ПЛАН

Поняття аромотерапії, історія її розвитку

Напрямки та методики використання аромотерапії, вплив на організм

Список використаної літератури

1. Поняття аромотерапії, історія її розвитку

Аромотерапія — використання летучих олій рослин, у тому числі ефірних
олій, для психологічного і фізичного впливу. Хоча термін аромотерапія не
використовувався раніше 20-ого сторіччя, історія аромотерапії нараховує
вже тисячі років.

Вірогідно підтверджено, що аромотерапія відома людям більше 6000 років.
Ефірні олії широко застосовувалися в Греції, Римі й у древньому Єгипті.

На сході однією з перших культур, яку використовували ароматичні олії,
був Китай. Там було прийнято запалювати фіміам для створення гармонії в
приміщенні. Пізніше єгиптяни винайшли найпростішу машину для дистиляції,
яка дозволяла роботи грубий витяг кедрової олії.

Єгипетський лікар Імхотеп рекомендував ароматичні олії для купання і
масажу. По деяким даним такі ж машини застосовувалися в Персії й Індії,
але мали менше поширення.

Греки успадкували від єгиптян багато знань і теж визнавали лікувальні
властивості ароматичних олій. Ароматичні ванни прописував Гіппократ,
батько сучасної медицини. Він же використовував ароматичні окурювання,
щоб позбавити Афіни від чуми.

Грецький парфумер по імені Мегаллус створював парфуми, названі
мегаліонами, він змішував мірру з масляною основою і відразу
переслідував кілька цілей: по-перше, аромат, по-друге, протизапальна дія
і по-третє, лікування ран.

Давньогрецький лікар Дискорідес написав книгу за назвою Materia Medica,
у який описав властивості приблизно 500 рослин, а також вивчав процес
дистиляції. У той час дистиляція використовувався в основному для
одержання ароматичної квіткової води, а не ефірних олій.

Вирішальним моментом в історії аромотерапії став винахід у 11 столітті
Авіценою крученої охолоджувальної трубки в апараті дистиляції, що
дозволило більш ефективно охолоджувати рослинні пари й одержувати якісні
ефірні олії.

У 12-ому столітті німецька аббатисса по імені Хільдегард почала
використовувати лікарські властивості дистильованої нею олії лаванди, і
до 13 століття фактично була сформована фармацевтична промисловість.
Були отримані ефірні олії багатьох лікарських рослин, у тому числі
ладану, ялівця, троянди, шавлії і розмарину.

Надалі розвитку аромотерапії сприяли багато вчених: хіміки, біохіміки,
лікарі, як наприклад Парацельс, Рене-Морис Гаттфосс, Жан Валне,
Маргарита Морі, Катберт Хол, Роберт Б. Тіссеранд — це основоположники
сучасної аромотерапії.

Сучасні дослідження також підтвердили, що аромоолії мають досить
високу протимікробну та протизапальну дію, зміцнюють імунітет,
нейтралізують дію токсичних речовин і сприяють їх виведенню з організму.
Окрім того, вони впливають на людську енерґетику – посилюють ауру,
позитивно діють на емоції, гармонізують стосунки з оточуючими і навіть
зближують людей.

2. Напрямки та методики використання аромотерапії,

вплив на організм

Використання ароматичних олій включає в себе чимало методик – це ванни,
інґаляції, розтирання, введення їх як компонентів до косметичної
продукції, аромолампи, ароматизація білизни тощо. Все залежить
насамперед від того, з якою метою використовується та чи інша олія.

Досить популярне нині використовування аромоолії саме в косметології,
зокрема у парфумерії. Тому, вибираючи парфуми, не буде зайвим
поцікавитися складовими компонентами. Цілком можливо, що визначальним у
них може бути якась аромоолія. Втім, застосовувати її як парфуми треба
дуже обережно, а в деяких випадках робити це взагалі не рекомендується.
Ароматичні олії нерідко входять і в іншу косметичну продукцію (креми,
маски, гелі тощо). Багато відомих виробників косметики створили цілі
серії продукції під назвою «Аромотерапія» (Avon, Faberlic та ін.)

Однак, не потрібно постійно й безконтрольно користуватися ефірними
оліями. Аромотерапія не призначена для тривалого застосування.
Наприклад, не можна вживати ефірну олію шавлії та лаванди одночасно з
будь-якими препаратами, що містять йод і залізо, а також у поєднанні з
алкоголем.

При підвищеній збудливості нервової системи не рекомендуються ефірні
олії гвоздики, шавлії.

Не можна засмагати після застосування препаратів з апельсиновими,
бергамотними, лимонними ефірними оліями.

Дітям, яким ще не виповнилося шести років, не можна застосовувати м’ятну
олію, оскільки вона має сильну дію на дитячу шкіру, а також викликає
безсоння. Треба з особливою обережністю використовувати цю олію при
алергічному нежитю та при проходженні курсу гомеопатичного лікування.

При підвищеній здатності до зсідання крові, тромбофлебітах небезпечні
ефірні олії васильків, кипариса.

При хворобах нирок не рекомендуються ефірні олії ялівцю, коріандру,
сосни, чебрецю, ялиці, сандалу.

Іноді спостерігається індивідуальне несприйняття якогось запаху. У
такому разі потрібно відмовитися від олії, яка вам не підходить.

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якій ми її знаємо, виникла на
початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти
інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не
синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс
Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і
негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли
він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців
або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей
ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця
гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через
волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими
рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати
на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив
класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну
системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при
лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших
порушень – від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних
захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи
ліки викликають неприємні побічні явища – в таких випадках аромотерапія
також морже допомогти відновити здоров’я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як,
наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти
інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась
стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах – простуда, розлади шлунку, порушення
менструального циклу – аромотерапевтичні засоби лікування діють також
доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише
захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії,
повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які
пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є
аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт – це лікар, який пройшов
професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати
знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії –
рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров’я і
образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних
реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт
приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій,
звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани – шляхи, які проходять
по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи
накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії
проникнути в цю область.

Використана література

Аромати как врачеватели. – М., 2001.

Енциклопедія здоров’я. – К., 2002.

Лікування запахами. – К, 2000.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи

Аромотерапія: запахи, що дарують здорове життя.

Аромотерапія

Аромотерапія представляє собою сучасну версію древнього методу. Рослинні
олії можуть відновлювати фізичне та емоційне здоров’я людини.

Аромотерапія є одною з форм нетрадиційної медицини, в якій для лікування
хвороб використовують рослинні олії. Подібно іншим видам альтернативної
терапії, таким як гомеотерапія, або акупунктура, вона є цілісним
методом, в якому тіло і душа розглядається як єдине ціле. Тому,
вибираючи олії для конкретної людини, аромотерапевт бере до уваги його
емоційний стан, а також інші фізичні симптоми.

Олія, які використовують в аромотерапії, одержують із малесеньких залоз
з пелюсток, листків, стебел, целюлози і кори різноманітних рослин. Саме
ці олії придають рослинам характерний для них запах. Для одержання
чистої олії використовують процес дистиляції. Субстанцію рослини
випаровують і після охолодження розділяють на воду і високо
концентровану олію.

Масла, які використовують в аромотерапії мають дуже приємний аромат, але
це – дещо багато більше ніж духи. Як і багато інших рослинні екстракти,
вони також володіють ефективними лікувальними властивостями. Деякі
рослини характеризуються ще вищою ефективною дією. Наприклад, ефірна
олія лаванди є протиотрутою при укусах небезпечного павука „чорної
вдови”. Нейтралізуючий ефект лавандової олії проявляється після того, як
вона вступає в реакцію з отрутою.

Джерела аромотерапії

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, виникла на
початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти
інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не
синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс
Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і
негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли
він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців
або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей
ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця
гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через
волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими
рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати
на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив
класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну
системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Аромотерапія і захворювання

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при
лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших
порушень – від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Вважають. Що лікар Вальне успішно лікував такі важкі захворювання як рак
і туберкульоз, хоча об’єктивних і переконуючих доказів немає.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних
захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи
ліки викликають неприємні побічні явища – в таких випадках аромотерапія
також морже допомогти відновити здоров’я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як,
наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти
інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась
стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах – простуда, розлади шлунку, порушення
менструального циклу – аромотерапевтичні засоби лікування діють також
доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише
захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Вибір аромотерапевта

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії,
повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які
пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є
аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт – це лікар, який пройшов
професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати
знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії –
рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Методика лікування

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров’я і
образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних
реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт
приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій,
звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани – шляхи, які проходять
по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи
накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії
проникнути в цю область.

Після масажу, лікар, можливо, дасть флакон суміші для використання в
домашніх умовах.

Людина повинна пройти декілька сеансів для того, щоб терапевт зміг
проконтролювати протікаючи процеси. По мірі того, як організм хворого
реагує на прийняту суміш, лікар може замінити її для коректування
лікування.

У різних людей впитування олії відбувається з різною швидкістю. Здоровій
людині необхідно 3-6 год. Тому аромотерапевт деколи рекомендує піст або
дієту для очищення організму від токсинів з тим, щоб він міг легше
вбирати олій.

Інгаляція ефірними маслами

Інгаляція представляє собою один із найдоступніших методів аромотерапії
в домашніх умовах. Це самий швидкий з усіх методів, оскільки запах діє
прямо на головний мозок, який контролює емоції і пам’ять. Існує декілька
способів інгаляції ефірними оліями.

Додавання олії у ванну

Приготуйте дуже теплу (але не гарячу) ванну, після добавте в неї 6-8
крапель одної олії або суміші. Перемішайте воду до утворення на поверхні
води ароматичної плівки. Не можна добавляти олію в проточну воду, так як
вона випаровується. Зануртесь у ванну на 10-15 хв. При цьому ви не
тільки зможете вдихати ароматичну пару, але і частина олії проникне
через шкіру.

Інгаляція парою

Налийте пів чашки гарячої води в миску і додайте 10 крапель олії.
Нахиліться над мискою, накрийте голову рушником і дихайте пару доти,
поки запах повністю не вивітриться. Цей процес модна повторювати три
рази в день, але якщо ви страждаєте від астми, то даний спосіб інгаляції
вам не підходить.

Суха інгаляція

Накапайте 10 крапель ефірної олії на носову хусточку або тканину,
піднесіть до носа і вдихайте. Для лікування насморка під час сну
покладіть носову хустинку на подушку. При насморку особливо ефективним є
олія евкаліптова.

Ефірні олії активують роботу ендокринних залоз, регулюють роботу імунної
системи, посилюють кровообіг, прискорюють процеси перекисного окислення
ліпідних структур біомембран. Молекулярна структура ефірних масел
дозволяє їм легко проникати через епідерму шкіри, що дозволяє
використовувати їх у косметології. За допомогою ефірних олій можна
очистити шкіру, змягшити її, ліквідувати сухість, жирний блиск та вугрі,
запобігати випаданню волосся, появі лупи і покращити ріст.

Так, при введенні ефірних олій в креми або ополіскувачі можна не тільки
покращити стан шкіри, але і покращити загальний стан організму,
ліквідувати косметичні дефекти.

`-` ?!¤»?$¬$Oe$4(6(oeeTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHOOOOO

gdiHe

E

gd®\oe

Oреба до 60-70 кг сировини. Зелені плоди дають більше олії, ніж спілі
лимони. В дикому вигляді лимон невідомий. В наш час культивується в
основному у субтропічних країнах Європи і Північної Америки. Відомо, що
в Америку насіння лимона вперше привіз Христофор Колумб.

Історична довідка. Древня медицина використовувала лимон при блювоті,
гарячці, проносі. В середньовіччя вважалося, що лимон захищає від чуми і
є протиотрутою при укусах змій. Лимоном лікували жовтяницю. В якості
профілактики від холери та жовтяниці в країнах Малої Азії і Ближнього
Сходу в багатьох блюдах використовують лимон у значній кількості. Він
допомагає при серцебитті, а запах лимонної олії заспокоює і веселить
серце, корисний тому, хто випив отруту. Римський агроном Палладій
культивував лимони в 4 ст., а в 8-11 ст. арабські завойовники посадили
лимон в Сахарі. Мавританська окупація Іспанії привела до того, що лимони
заявилися і в тому регіоні. До 1698 року були признані лікувальні
властивості лимона, завдяки яким він користувався великим попитом на
Британському флоті, і по цей день британських моряків називають «лайміз»
по назві одного із сортів лимона.

Експериментальні дані. Встановлено, що ефірна олія лимона має
бактерицидні властивості. Так, пари олії нейтралізують менінгокок за 15
хв., пневмокок за 1-3 год., стафілокок золотистий за 2 год., стрептокок
за 3 год. тифозну бактерію і стафілокок сама олія нейтралізує за 5 хв.,
дифтерійну бацилу за 20 хв.( дані ННІ ім. Сєченова в Ялті).

По даних японських фірм, кількість помилок у програмістів що працюють, у
приміщеннях, де розпилюється олія лимона скорочується на 40%.

ГРИП, ГРВІ.

1.Прийом ефірної олії лимона всередину: на 1 чанну ложку меду або цукру
нанести 1 краплю олії лимона, потім розчинити в 1 стакані чаю. Приймати
2 рази в день. Коли хворий відчуває нудоту (при високій температурі),
солодкий емульгатор треба брати в невеликій кількості (пів чайної
ложки).

2. Аромалампа з олією лимона (1 кр. на 5 м кв.) – профілактика поширення
захворювання.

3. Аромамасаж (розтирання грудей, простору між лопатками, внутрішньої
сторони ступнів: на 10 мл основи (можна рафінованої рослинної олії) +5
кр. лимона.

ГЕРПЕС, ВІТРЯНА ВІСПА, КРАСНУХА:

1. Прийом олії лимон всередину по 1 кр. 2 рази в день.

2. Змазування елементів висипки нерозведеною олією лимона 2 рази в день.

3. Підсилювати противірусну дію лимона можна олією чайного дерева (по 1
кр. в хлібній капсулі 2 рази в день.)

ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ:

1. Прийом олії лимона всередину по 1 кр. 2 рази в день.

2. Компреси на ділянку вражених слинних залоз (3-5 кр. Лимона + 1 чайна
ложка солі на 1 ст .води). Накладати на 1-1,5 год.

НЕЖИТЬ:

Гарячі інгаляції (1-2 краплі олії лимона на 1 ст. гарячої води) 2 рази в
день, тривалість процедури 10-15 хв.

Холодні інгаляції — вдихати олійку лимона безпосередньо з флакона, чи з
аромамедальйона.

БОЛІ В ГОРЛІ.

Гарячі інгаляції: (2 кр. олійки лимона на 1 ст. гарячої води) –

Тривалість процедури — 10-15 хв. 2 рази в добу.

Полоскання горла (2 кр. олійки лимона + 1 чайна ложка солі + 1 чайна
ложка соди) 5-6 раз на добу.

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ, КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ.

1. Аромалампа з лимоном.

2 Обробка приміщення (4 кр. олійки лимона + 1 чайну ложку соди + 1 л
води – протирати поверхні підвіконня, столи, панелі).

3. Прийом всередину по 1 кр. 2 рази в день.

4. В залежності від важкості стану можна приєднати серію „Тім»ян” або
«Чайне дерево».

ГОСТРІ ОТРУЄННЯ (алкоголем, їжею, медикаментами): Прийом олійки лимон
всередину: налити 3 стакани рідини, капнути в кожен з них по 1 кр. і
випити.

РОЗЧИНЕННЯ КАМІНЦІВ В НИРКАХ І ЖОВЧЕВОМУ МІХУРІ:

Якщо діаметр каменів не перебільшує 0,5 см (визначається УЗ
—дослідженням) — по 1 кр. олії лимону 2 рази в день, курс 21 день, потім
1 тиждень перерви і т.д. Якщо діаметр каменів більше 0,5 см, то треба
застосовувати слідуючу схему :

перший місяць — 21 день — по 1 кр. в день вранці з чаєм через 2 д
перерва — 1 тиждень;

другий місяць — 21 день — по 1 кр. в день через день, перерва — 1
тиждень,

третій місяць — 21 день по 1 кр. вдень вранці.

Перерва — тиждень.

Четвертий місяць — по 1 кр. 2 рази вдень 21 день.

Найбільша доза по 2 кр. в день .Так приймати по 21 дню з перервою 7 днів
до повного розчинення каменів.

ВИДАЛЕННЯ ЗУБНОГО КАМЕНЮ:

По 1 кр. олійки лимона на зубну щітку – чистити зуби 3 рази на добу.

ЗУПИНКА КРОВОТЕЧІ З НОСА:

На 1 ст. ложку води 2 кр. олії лимона-змочити ватний тампон, вставити в
носовий хід.

НОРМАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КРОВІ, ОЧИЩЕННЯ СУДИН, ЗМІЦНЕННЯ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА,
ВИВЕДЕННЯ СОЛЕЙ:

приймати олію лимона всередину по 1 кр. на емульгаторі з чаєм 2 рази в
день.

СИНДРОМ ВТОМИ, ЗНИЖЕНА КОНЦЕНТРАЦІЯ УВАГИ:

* аромалампа — 4 кр. олії лимона ,сеанс 20 хв.,

* аромамасаж;

* аромаванни;

* інгаляції холодні( вдихання олії лимона з флакона чи аромамедальйона),

* прийом олійки лимона всередину;

АРОМАКОСМЕТИКА:

Відбілює, розгладжує, нормалізує секрецію жирної шкіри. Робить менш
помітним судинний малюнок, пігментні плями, веснянки (на разову дозу
крему — 1 кр. лимона — наносити на ніч на шкіру + прийом всередину по 1
кр. 2 рази в день). Пом’якшує грубі ділянки шкіри, сприяє заживленню
тріщин. Природний освітлювач волосся, надає йому легкого платинового
відтінку і чудового блиску (3 кр. на разову дозу шампуню), усуває лупу,
ломкість волосся. Результативно усуває целюліт.

Вживання 1 кр. лимона 2 рази в день всередину сприяє більш ефективному
загару, протидіє обгорянню утворенню плям.

АРОМАПСИХОЛОГІЯ:

Дозволяє швидко і безболісно пристосуватися до нових умов житія, до
нових людей. Сприяє до філософського усвідомлення втрат і промахів,
підсилює життєвий інтерес . Освіжає забезпечує прилив сил і позитивних
мотивацій.

ДІЯ:

Антисептична, бактерицидна, противірусна; Потужна дезінтоксикаційна дія;

Імуностимулююча (активізує лейкоцити в системі захисту організму;)

Жарознижуюча;

Розчиняє камінці в нирках, жовчевому міхурі, видаляє зубний камінь;

Кровозупинна дія, ранозаживлююча; (кровотечі з носа).

Антисклеротична дія (знижує холеристерин в крові).

Знижує в’язкість крові;

Стимулює кровотворення (протианемічна дія);

Кардіотонічний ефект (зміцнює серцевий м’яз);

Очищує організм від шлаків;

Усуває кровоточивість і запалення ясен;

Засіб від головного болю, нудоти, головокружіння, викликаних спазмами
судин головного мозку та перевтомою, а також передозуванням кавою.

Легка жовчегінна дія, потенціює роботу печінки та підшлункової залози.

Засіб проти ожиріння, нормалізує обмін речовин та засвоєння жирів.

Сечогінна дія, протинабрякова.

Протидіє варикозному розширенню вен і розвитку геморою, і підвищує
концентрацію уваги, пам’ять, збільшує індекс інтелекту.

ЯК ОЧИСТКА ОРГАНІЗМУ:

1. Захворювання шкіри.

2. Захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин:

— обмінно — дистрофічний поліартрит,

— подагричний поліартрит;

— остеохондроз;

— ожиріння;

— стани, пов’язані з порушенням функції щитовидної з-зи;

3. Гіпертонічна хвороба — як очисник судин та засіб із сечогінною дією
(добре поєднувати з олійкою апельсина).

4. Гастрити, холецистити, гепатити.

5. Атонічні коліти (закрепи).

6. Цистити, пієлонефрити (як засіб із сечогінною дією і уросептик).

Протипокази: гострий і хронічний гломерулонефрит. Не варто наносити на
шкіру перед виходом на сонце (можлива фотосенсибілізація шкіри).

СТРОГО ДОТРИМУВАТИСЯ ДОЗУВАННЯ!

При комплексному лікуванні бактеріальних запалень (бронхіт, пневмонія,
ангіна, кишкові інфекції) застосування олійки лимона підсилює дію
антибіотиків в 4-10 раз.

Похожие записи