Реферат на тему:

Аритмії.

Визначення. Аритмії – це будь-який серцевий ритм, який не є регулярним
синусовим ритмом нормальної частоти, а також порушення провідності
електричного імпульсу по різним ділянкам провідної системи серця.

Етіологія.

Функціональні порушення ритму при: споживаннні чаю, кави, тютюнопалінні,
фізичному навантаженні, психоемоційних стресах, внаслідок дії тепла,
холоду, надмірного ультрафіолетового опромінення, тощо.

Аритмії органічного характеру: ІХС, міокардити, кардіоміопатії,
міокардіосклероз, міокардіодистрофія.

Гемодинамічні впливи: вади серця, артеріальна гіпертенія, гіпотонія,
серцева недостатність.

Гормональні розлади: тіреотоксикоз, гіпотиреоз, мікседема,
феохромоцитома, альдостерома та інші.

Аномалії розвитку серця: додаткові хорди, дисплазія ендокарду, синдроми
WPW, CLC, подовження Q-T (більше 0, 52с ).

Інтоксикації медикаментозними засобами: серцевими глікозидами,
адреноміметиками, еуфіліном, хінідином, новокаїнамідом, тощо.

Захворювання інших органів:

органів травлення;

органів дихання;

органів виділення;

захворювання хребта,

захворювання ЦНС;

Порушення водно-електролітного обміну:

гіпокалійемія;

гіперкалійемія;

гіпо- і гіперкальційемія.

Класифікація аритмій.

А. Порушення збудливості.

І. Порушення утворення збудження:

а) синусова тахікардія;

б) синусова брадикардія;

в) синусова аритмія;

г) відмова синусового вузла;

д)слабкість синусового вузла.

ІІ. Пасивні ектопічні, замісні порушення ритму:

а) повільний попередній ритм;

б) мігруючі ритми;

в) ритм коронарного синусу;

г) атріовентрикулярний ритм;

д) ідіовентрикулярний (шлуночковий) ритм;

е) вискакуючі скорочення.

ІІІ. Активні ектопічні порушення ритму.

Екстрасистолії

а) передсердні;

б) вузлові;

в) шлуночкові;

Тахікардії

а) передсердні, вузлові і шлуночкові – пароксизмальні і епароксизмальні;

б) тріпотіння і мерехтіння передсердь;

в) тріпотіння і мерехтіння шлуночків (фібриляція).

Б. Порушення провідності.

а) синоаурікулярна блокада;

б) внутрішньопередсердна блокада;

в) атріовентрикулярна блокада;

г) блокада ніжок пучка Гіса;

д) синдроми передчасного збудження шлуночків.

Методи діагностики аритмій. Діагностика аритмій здійснюється
інструментальними методами дослідження, в основі яких лежить ЕКГ. Поряд
із загальноприйнятою ЕКГ використовуються стравохідна а також
ендокардіальна електрокардіографія.

Стандартна ЕКГ є основним методом діагностики аритмій. Для підвищення
її діагностичних можливостей запропоновано ряд модифікацій ЕКГ:

Інтервалографія – реєстрація ЕКГ із швидкістю 25-50 мм/с та аналізом
100-120 серцевих циклів;

Ритмографія – реєстрація біопотенціалів серця у вигляді вертикальних
ліній із швидкістю 1-2 мм/с з аналізом 100-120 серцевих циклів. Дані
методи ЕКГ застосовують з метою дифдіагностики локалізації екстрасистол,
парасистол.

В комплексі ритмографічного обстеження включають медикаментозні проби
(атропін, анаприлін і т.д.), що дозволяє прискорити індивідуальну
оцінку ефективності антиаритмічних засобів.

“Холтерівське” моніторування – тривала реєстрація ЕКГ (впродовж 24 годин
без обмеження рухового режиму хворого).

Стравохідна ЕКГ – допомагає диференціювати шлуночкові і
суправентрикулярні порушення ритму, особливо у випадках, коли на ЕКГ не
реєструється зубець Р, а комплекс QRS поширений. Реєстрацію стравохідної
електрографії можна проводити при ЧСЕКС.

Аритмії, обумовлені порушенням утворення збудження.

Синусова тахікардія — пришвидшення ЧСС від 90 до 160/хв.

ЕКГ ознаки:

Ритм синусовий з частотою 90-159/хв;

Вкорочення інтервалу RR;

Можливе косонизхідне зміщення ST.

Синусова брадикардія – зменшення частоти серцевих скорочень до 60 і
менше за 1хв при збереженому правильному синусовому ритмі.

ЕКГ ознаки:

ЧСС 59 за 1хв і менше;

Правильний синусовий ритм;

Можливе подовження Р-Q до 0,21с.

Синусова аритмія — неправильний синусовий ритм, який періодично то
пришвидшується, то сповільнюється. Часто виявляється чіткий зв’язок з
фазами дихання.

ЕКГ ознаки:

Коливання інтервалу RR перевищує 0,16 с;

Завжди є нормальної форми зубець Р, після якого йде нормальний комплекс
QRS.

Відмова синусового вузла – періодична втрата синусовим вузлом здатності
виробляти імпульси для збудження передсердь та шлуночків, що призводить
до випадіння їх скорочень. Під час випадіння шлуночкових скорочень
з’являються головокружіння, потемніння в очах, запаморочення, у важких
випадках – розвиток синдрому Морганьї – Адамса – Стокса (втрата
свідомості, тонічні судоми, мимовільний сечопуск, відсутній пульс, АТ не
визначається).

ЕКГ ознаки:

Тривалі паузи під час котрих не реєструються зубці Р, QRS, T;

Тривалість паузи перевищує 2 звичайних RR;

На відміну від синоаурікулярної блокади тривалість пауз різко
коливається;

Після паузи відновлюється активність синусового вузла і знову
реєструється передсердні та шлуночкові комплекси у звичайному ритмі.

Синдром слабкості синусового вузла – послаблення чи припинення функції
автоматизму синусового вузла. Найчастіше він характеризується
періодичною брадикардією, яка змінюється тахікардією, або ж тріпотінням
чи мерехтінням передсердь.

Пасивні ектопічні замісні порушення ритму.

Повільний передсердний ритм – найчастіше вогнище збудження знаходиться в
лівому передсерді.

ЕКГ ознаки:

Зубець Р від’ємний у ІІ-ІІІ, aVF, V3-V6 відведеннях, у відведенні aVR
додатній;

Зубець Р у V1 має форму “щит і меч”, коли на додатньому Р реєструються
гострокінцеві коливання.

Інтервал PQ – нормальний.

Міграція водія ритму — постійне переміщення водія ритму в межах
провідної системи передсердь від синусового вузла до
атріовентрикулярного з’єднання і навпаки.

ЕКГ ознаки:

Зміна форми зубця Р. Зубець Р спочатку нормальний, а потім може стати
від’ємним (збудження з нижніх відділів передсердь);

Можливі коливання довжини інтервалу РQ (то вкорочений, то подовжений,
але в межах 0,12 – 0,20 с).

Атріовентрикулярний ритм – вогнище збудження знаходиться в
атріовентрикулярному з’єднанні, ЧСС коливається від 40 до 60 за 1 хв.
Виникаючі в атріовентрикулярному з’єднанні імпульси розповсюджуються
вверх по передсердях і вниз до шлуночків. Клінічні ознаки ритму
залежать від ЧСС . У випадках вираженої брадикардії можливі обмороки,
головокружіння, біль в ділянці серця, запаморочення. Перший тон над
верхівкою серця може бути підсиленим, можливе набухання шийних вен.

ЕКГ ознаки:

Зубець Р від’ємний перед комплексом QRS – ритм з верхньої частини
атріовентрикулярного з’єднання,

Зубець Р нашаровується на комплекс QRS – ритм із середньої частини
атріовентрикулярного з’єднання.

Від’ємний Р після QRS і перед Т – ритм із нижньої частини
атріовентрикулярного з’єднання.

Дисоціація з інтерференцією – такий варіант ритму із
атріовентрикулярного з’єднання, коли імпульс до передсердь не
проводиться (є ретроградна, повна а-в-блокада).

ЕКГ ознаки:

Зубець Р додатній;

Зубець Р та комплекс QRS незалежні один від одного, віддаль RR
однакова;

Відсутній зв’язок між зубцем Р комплексом QRS (дисоціація);

Частота скорочень шлуночків більша ніж передсердь;

Періодично комплекс QRS зв’язаний з попереднім зубцем Р
(інтерференція).

Ритм коронарного синусу – імпульс із клітин, які розміщені у нижній
частині правого передсердя і коронарної синусової вени.

ЕКГ ознаки:

Від’ємний зубець Р у ІІ, ІІІ, aVF відведеннях; у грудних відведеннях
V1-V6 зубець Р двофазний; у І, aVR – додатній;

Інтервал PQ вкорочений, комплекс QRS не змінений.

Ідіовентрикулярний (синусовий) ритм – водієм ритму є пучок Гіса, або
його ніжки, або волокна Пуркіньє. Клінічно – брадикардія, ЧСС – 30-40 за
1хв, ритм правильний, зростає при фізичному навантаженні, під впливом
атропіну. Часто – приступи МАС із втратою свідомості, судомами. Є нахил
до шлуночкової тахікардії, фібриляцій шлуночків.

ЕКГ ознаки:

Брадикардія (ЧСС – 30-40 за 1хв) ритм правильний;

Комплекс QRS розширений, деформований;

Зубець Р відсутній.

Вискакуючі скорочення — скорочення, які виникають з а-в-асоціації та
рідко із шлуночків при зниженні функції синусового вузла. Аускультативно
– аритмія.

ЕКГ ознаки:

Інтервал RR перед вискакуючим скороченням завжди довший ніж при
нормальному RR, а не вкорочений, як при екстрасистолії;

Інтервал RR після вискакуючого скорочення нормальний, а не подовжений,
як при екстрасистолії;

Вискакуюче скорочення, як правило з а-в-асоціації, зубець Р від’ємний
перед, або після комплексу QRS.

Похожие записи