Реферат на тему:

Апетит. Народні методи лікування

Апетит — бажання їсти.

Майже кожній недузі передує зниження або втрата апетиту. Це може бути
наслідком зниження кислотності шлункового соку, гострого гастриту,
стенозу воротаря шлунка, інфекційних захворювань через інтоксикацію
організму, а також пухлин.

Стійке зниження апетиту можуть зумовити біль під час їди, нудота,
сухість слизової оболонки ротової порожнини, через що втрачається
відчуття смаку та порушується акт ковтання. Виразки слизової оболонки
ротової порожнини при стоматиті призводять до відмови від їжі через
сильний біль.

Анорексія (патологічне зниження апетиту) проявляється відсутністю
відчуття голоду, нудотою, повною відмовою від їжі.

Апетит посилюється при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої
кишки.

Іноді дитина їсть крейду, вапно. Звичайно це буває за нестачі у крові та
тканинах кальцію. Дефіцит кальцію може бути наслідком одноманітного
харчування. Кальцій міститься у гречаній та вівсяній крупах, квасолі,
горосі, капусті, проте найкраще він засвоюється із молока, кисломолочних
продуктів, сиру, курячих яєць. Якщо різноманітне харчування, достатнє
перебування на свіжому повітрі не усувають дефіциту кальцію та
пов’язаного з ним бажання їсти крейду та вапно, дитині призначають
препарати кальцію та вітамін О.

Інколи пристрасть до крейди виникає як шкідлива звичка. Шкідлива, бо
крейда та ванно можуть спричинити порушення функцій шлунка та кишечнику,
сприяти появі запору тощо. В такому разі треба проконсультуватися у
психоневролога.

Підвищують апетит шляхом подразнення смакових рецепторів язика. Для
цього використовують гіркоти, кмин, м’яту перцеву, корицю, гвоздику,
імбир, ваніль, мускатний горіх, перець, гірчицю.

Для зволоження слизової оболонки ротової порожнини рекомендують смоктати
кусочки лимона, кислі цукерки.

Певну роль у лікуванні тривалого зниження апетиту відіграє стимулювання
функції залоз слизової оболонки травного каналу. Для збудження апетиту
дитині дають кисломолочні продукти, кислі соки, квашені та мариновані
овочі, морквяний сік.

При стоматиті призначають полоскання ротової порожнини відваром трави
ромашки лікарської, шавлії лікарської, кори дуба звичайного, трави
звіробою звичайного.

Поліпшує апетит екстракт елеутерококу колючого (аптечний препарат), що
його призначають по 15 — 20 крапель 2 рази на день, та настоянка
женьшеню (аптечний препарат) — по 10 — 15 крапель 3 рази на день. їх
рекомендують дітям старшого віку. Поліпшує апетит, стимулює загальний
обмін речовин квітковий пилок. Його приймають протягом 7 — 10 діб. Дітям
віком від 3 до 5 років дають по 12 г на день, 6—12 років — по 16 г,
старшим за 12 років — до 20 г на день. Приймати вранці за 15 хв до
сніданку. Лікування пилком ефективне і у разі схуднення дитини.

Чудовим засобом для відновлення апетиту є настій трави полину гіркого.
Чайну ложку сировини залити 200 мл окропу, настояти 30 хв у закритому
посуді. Пити по 2 — 3 столові ложки 3 рази на день за 20 хв перед їдою.
Дітям віком від 2 до 5 років дають по 1 чайній ложці 2 — 3 рази на день
з медом.

Настоянку трави полину гіркого (1:5) на 70 % спирті етиловому
призначають по 10— 15 крапель з водою 3 рази на день за 30 хв перед їдою
дітям, що старші за 10 років.

Для стимулювання апетиту рекомендують такі суміші:

1. Трава полину гіркого — 30 г

Трава деревію звичайного — 30 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 20 хв. Приймати по 1
столовій ложці 3 — 4 рази на день за 30 хв перед їдою.

2. Корені тирличу жовтого — 30 г

Трава деревію звичайного — 30 г

Трава золототисячника звичайного — 20 г

Дві чайні ложки суміші залити 400 мл води, довести до кипіння, кип’ятити
10 хв на малому вогні. Пити по 30 — 70 мл 3 рази на день за 30 хв перед
їдою.

3. Трава полину гіркого — 25 г

Кореневище аїру тростинового — 25 г

Листки бобівника трилистого — 25 г

Плоди кмину звичайного — 25 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 20 хв. Приймати по
1—2 столові ложки за 15 — 20 хв перед їдою 3 рази на день.

Дітям зі зниженим апетитом рекомендують такий засіб: 2 чайні ложки
коренів кульбаби лікарської залити 200 мл холодної води, настояти 8 год.
Приймати по 30 — 50 мл 4 рази на день перед їдою. Корисний також сік із
листків та коренів кульбаби з медом (30 — 40 мл соку з 1/2 — 1 чайною
ложкою меду). Після вимочування у холодній підсоленій воді протягом 30
хв листки втрачають гіркоту.

Дітям віком до 7 років рекомендують відвар кореневища аїру тростинового:
1 чайну ложку залити 200 мл холодної води, довести до кипіння, кип’ятити
15 хв на малому вогні у закритому посуді. Приймати по 1 чайній — 1
столовій ложці 3 рази на день перед їдою. Можна підсолодити.

Якщо знижений апетит супроводжується спазмом шлунка, дітям старшого віку
призначають комбіновану настоянку (1:10) на 40 % спирті етиловому:

Настоянка листків беладонни

лікарської — 5 мл

Настоянка крайових квіток

волошки синьої — 20 мл

Настоянка трави

полину гіркого — 20 мл

Настоянки змішати. Приймати по 10 — 20 крапель на 1/4 склянки води 2 — 3
рази на день перед їдою.

Добре діє також настій суміші кількох лікарських рослин:

Кореневище з коренями

валеріани лікарської — 10 г

Плоди кмину звичайного — 10 г

Квітки бузини чорної — 10 г

Суцвіття з приквітками

липи серцелистої — 10 г

Листки м’яти перцевої — 10 г

Корені солодки голої — 10 г

Столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 2 год. Приймати по
1/4 — 1/3 склянки 3 рази на день за 20 хв перед їдою теплим. Дітям віком
до 3 років дають по 1 —2 столові ложки за один раз.

Погіршення апетиту часто є провісником хвороби, бо воно супроводжує
практично будь-яке захворювання.

При гострих хворобах, що супроводжуються високою температурою тіла,
дитина в перші дні відмовляється від їжі, проте через деякий час апетит
відновлюється. У разі хронічних хвороб з тривалим перебігом зниженню
апетиту сприяє постільний режим (дитина багато часу перебуває у
приміщенні, без свіжого повітря, мало рухається).

Апетит може погіршуватися внаслідок прийому лікарських препаратів, а
також порушення режиму харчування (дитину змушують їсти, дають багато
солодощів, перегодовують висококалорійною їжею тощо).

При захворюваннях органів травлення відмова від їжі може бути захисною
реакцією, яка дає можливість ураженим органам відпочити. Проте, якщо
відсутність апетиту супроводжується зниженням маси тіла дитини, треба
встановити, коли і через що це сталося.

У жодному разі не можна змушувати хвору дитину їсти, бо це лише посилить
негативне ставлення її до їжі та може спричинити блювання.

АРТРИТ

Артрит — запалення суглоба.

Запалення суглоба може бути наслідком травми (падіння, удар, вивих),
простуди, порушення обміну речовин, інфекції тощо.

Суглоби набрякають, з’являються біль, обмеження рухомості, хрускіт під
час руху, в ділянці ураження підвищується температура.

У разі гнійного запалення суглобів спостерігається сильний свердлячий,
колючий біль, суглоби набрякають, шкіра над ними червоніє, підвищується
місцево температура. Погіршується й загальний стан хворого: слабкість,
підвищення температури тіла, втрата сну й апетиту.

Хронічний неспецифічний поліартрит (запалення кількох суглобів)
починається у віці 2 — 4 років, іноді — на першому році життя. Суглоби
набрякають і болять, змінюється їхня форма. Діти скаржаться на болючість
суглобів під час руху, ранкову скутість. З часом виникають контрактури
(стійке обмеження рухомості суглоба). У задавнених випадках змінюється й
кісткова тканина, збільшуються регіонарні лімфатичні вузли. Вузли трохи
болючі, не нагноюються. У процесі зворотного розвитку запалення у
суглобі вони зменшуються. Нерідко розвивається прогресуюча атрофія
м’язів.

Харчування хворого на артрит повинно бути частим та необтяжливим.

Дієта має містити достатню кількість білків, жирів та вуглеводів, а
особливо такі мінеральні речовини, як кальцій, фосфор, натрій, залізо,
мідь. На них багаті житній хліб, молочні продукти, капуста, картопля,
буряки, морква, сливи, гречка, ячмінь, овес, соя, плоди шипшини, чорної
смородини, суниць. До раціону обов’язково треба включати пророслу
пшеницю, кукурудзяну та обліпихову олію, вівсяний та ячмінний відвари,
журавлину, до 3 склянок на день березового соку.

У разі болю та малорухомості суглобів готують відвар картоплі з селерою:
промити 0,5 кг картоплі з лушпинням, порізати упоперек на шматочки
завтовшки 1 см, залити 1,5 л окропу і варити протягом 30 хв на малому
вогні. Додати 100 г порізаного кореня селери й варити ще 50 хв,
процідити. Відвар нити протягом дня, першу порцію — натще. Рекомендують
дітям старшого віку 1—2 рази на тиждень.

За дефіциту в організмі кальцію призначають природні його препарати.

У стадії загострення артриту призначають постільний режим із
забезпеченням зручного положення для суглобів.

Як протизапальний та жарознижувальний засіб рекомендують такі суміші: 1.
Кореневище з коренями

дягелю лікарського — 30 г

Трава хвощу польового — 10 г

Корені петрушки городньої — 20 г

Корені селери пахучої — 20 г

30 г суміші залити 500 мл окропу, кип ятити 5 хв на малому вогні,
настояти 1 год. Приймати по 50 —100 мл 4 рази на день за 20 хв перед
їдою. З цього відвару роблять і компреси на уражені суглоби.

? ?

??t?Трава чебрецю звичайного -30 г

Молоді гілки з листям

омели білої -30 г

Трава остудника голого — 30 г

Три столові ложки суміші залити 400 мл води, довести до кипіння,
кип’ятити 10 хв на малому вогні, настояти 4 год. Приймати по 30 — 70 мл
3 рази на день за 40 хв перед їдою.

3. Трава гадючника в’язолистого —10 г Кора верби білої
— 10 г

Чайну ложку суміші залити 150 мл води, кип’ятити 10 хв на малому вогні,
процідити. До відвару додати 30 мл сиропу солодки голої (аптечний
препарат). Приймати по 1 чайній — 1 столовій ложці через 2 год після їди
3 рази на добу при гострому запаленні суглобів.

Під час загострення запального процесу на суглоби прикладають сухе тепло
або роблять зігрівальні компреси.

Для зменшення болю прикладають подушечки з трави буркуну лікарського,
ромашки лікарської, квіток бузини чорної, шишок хмелю звичайного.
Подрібнену сировину з невеликою кількістю води нагріти майже до кипіння.
Цією сумішшю наповнити льняні мішечки й прикладати до суглобів на 15 —
20 хв. Припарки робити щоденно протягом 15 — 20 діб.

На болючі суглоби накладають розпарені в окропі кореневища оману
високого або полотняні подушечки з розпареним липовим цвітом.

У народній медицині болючі суглоби рекомендують обгортати влітку
листками лопуха справжнього, навесні — листками підбілу звичайного,
взимку — листками капусти білоголовкової.

Якщо хронічне запалення суглобів супроводжується хрустінням, для
компресів використовують відвари вівсяної соломи, трави очитку їдкого.

При поліартриті з відвару бруньок тополі чорної та шишок хмелю
звичайного роблять компреси: 3 столові ложки суміші залити 600 мл води,
кип’ятити 20 хв на малому вогні, процідити. Зменшуються запалення та
біль.

При ураженні суглобів ефективні компреси з мазями, зокрема плодів
гіркокаштана звичайного. Плоди розмолоти до порошку і змішати з
камфорною олією. Намазати тонким шаром на скибку чорного хліба і
прикладати до суглоба.

Знеболюють та сприяють зменшенню запалення компреси із трави буркуну
лікарського, звіробою звичайного та шишок хмелю звичайного: 2 столові
ложки спорошкованої сировини змішати з 50 г вазеліну та ретельно
розтерти. Зберігати у темному прохолодному місці.

Готують мазь також із бруньок берези бородавчастої (краще брати свіжі
бруньки). У горщик кладуть шар вершкового масла і насипають шар
березових бруньок, потім знову шар масла, шар бруньок. Потрібно 400 г
бруньок та 800 г вершкового масла. Горщик щільно закривають кришкою, по
краях обмазують її тістом, ставлять у піч або духовку на добу.
Витягнувши з печі, вичавлюють олію з бруньок, додають до неї 8 г
подрібненої сухої камфори, розмішують і залишають до охолодження.

Зберігають у щільно закритих банках у прохолодному місці. У теплій
кімнаті уражені суглоби розтирають фланеллю, а потім втирають мазь. Для
втирання потрібно 1—2 ложки мазі.

Для приготування лікувальної мазі можна взяти 30 г порошку листків омели
білої та 200 г свіжого смальцю. Поставити в не надто гарячу піч або
духовку на 6 год, процідити. Додати 30 г воску та 8 г камфори. Маззю
натирати суглоби, після чого тепло накривати.

У народі від ломоти у кістках готують таку мазь: 100 г трави багна
болотяного та 100 г кореневища з коренями чемериці білої змішують з 500
г смальцю. Ставлять у глечику на ніч у добре прогріту піч або духовку,
вранці проціджують. Користуватися слід дуже обережно, бо чемериця
отруйна. Дітям віком до 12 років не використовувати.

Для знеболення суглоби розтирають такими засобами:

1. Свіжі зрілі супліддя маклюри оранжевої подрібнити, настояти у
співвідношенні 1:10 на 40 % спирті етиловому протягом 10 діб.

2. Бодягу розмішати з розтопленим вершковим маслом, втирати в суглоби,
зверху закутати фланеллю. Після втирання шкіра «палає». Виконувати
процедуру не частіше разу на тиждень, адже бодяга має сильну подразну
дію. Призначають лише дітям старшого віку.

Для розтирання набряклих та болючих суглобів використовують настоянку
квіток і плодів гіркокаштана звичайного (50 г настояти 20 діб на 500 мл
40% спирту етилового) .

Суміш соняшникової олії з олією трави блекоти чорної у співвідношенні
2:1 призначають для розтирання при болю у суглобах.

Швидко знеболює настоянка листків евкаліпту кулястого (аптечний
препарат). її використовують для розтирання болючих суглобів. З цією
самою метою призначають також суміш евкаліптової олії з камфорним
спиртом у співвідношенні 2:1 (аптечні препарати).

Для поліпшення кровообігу та трофіки у суглобах приймають ванни з
відвару кореневища з коренями оману високого, вівсяної соломи або
листків горіха волоського, а також хвойні ванни та ванни з сіллю ( до
200 г солі на ванну). Температура ванн — 37 — 38 °С, тривалість — 10—15
хв. На курс лікування рекомендують 15 — 20 ванн.

При запаленні колінного суглоба місцево використовують глину. До глини
додають воду та трошки оцту. Суміш намазують на смужку льняної тканини і
накладають на уражений суглоб на 1 год 1 —2 рази на день.

При болю в кульшовому суглобі треба надати зручного положення у ліжку.
Корисно робити парові компреси, після яких розтирати та масажувати
уражену ділянку та спину.

У народній медицині при болю у крижах та спині накладають пов’язки з
відвару листків олеандра звичайного (20 г на 300 мл води). Не
проціджують, накладають разом із листками.

Після зменшення болю та виражених ексудативних проявів рекомендують
масаж та лікувальну гімнастику. Масаж сприяє збереженню функції
суглобів, зміцненню м’язів. Під впливом лікувальної гімнастики
поліпшується кровообіг, м’які тканини стають еластичними, тонізуються
м’язи, що запобігає розвитку деформацій. Особливо ефективна гімнастика
під водою — у ванні чи басейні. Але лікувальна гімнастика протипоказана
під час виражених запальних процесів у тканинах, їх нагноєнні.

При метаболічному (пов’язаному з порушеним обміном речовин) артриті
дітям, особливо у разі ожиріння, бажано раз на тиждень ставити
лікувальні клізми з теплого напару трави ромашки лікарської, шавлії
лікарської, листків бобівника трилистого: 1 столову ложку суміші залити
200 мл окропу, кип’ятити 1 хв на малому вогні, настояти 20 хв,
процідити. Кількість напару для клізми повинна відповідати віку дитини.

Під час загострення перебігу хвороби треба забезпечити повний спокій,
зручне положення суглоба та кінцівки. Після одужання зменшити
навантаження на уражений суглоб, усунути травмівні чинники, уникати
переохолодження, протягів. Коли мине гострий період, проводити
лікувальну гімнастику та масаж для запобігання атрофії м’язів,
нерухомості суглобів.

При скронево-нижньощелепному артриті, що звичайно розвивається внаслідок
травми, інфекції, слід накласти еластичну пов’язку та вставити гумову
прокладку між зубами, аби забезпечити травмованій ділянці спокій.

При туберкульозному, скорбутичному (прояв авітамінозу С), сифілітичному,
септичному (гнійному), дизентерійному поліартриті треба передусім
вилікувати хворобу, що спричинила порушення функції суглоба.

З метою профілактики артриту слід створити сприятливі гігієнічні умови,
своєчасно лікувати та видаляти уражені карієсом зуби, лікувати хронічний
тонзиліт, порушення обміну речовин, берегти дитину від переохолодження,
не допускати перевтоми, загартовувати її.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. — 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. — 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. — 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. — 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. — 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Похожие записи