Реферат на тему:

Аномалії пологової діяльності

Етіологія аномалій пологової діяльності

Регуляція скоротливої функції матки включає три основних компоненти:

міогенна регуляція, що базується на особливостях

морфофункціональної структури та кровопостачання матки;

нейрогенна регуляція,заснована на чіткій взаємодії периферичної і
центральної нервової систем;

ендокринна регуляція, що включає взаємодію функцій ендокринної системи
жінки і фетоплацентарного комплексу.

Порушення у взаємодії однієї з вище вказаних ланок призводить до
розвитку аномалій пологової діяльності.

Фактори, які визначають розвиток аномалій пологової діяльності, можна
розділити на 5 груп:

1)Фактори, пов’язані з патологією репродуктивної системи: штучні аборти.
Операції на матці, міоми матки, запальні процеси жіночих статевих
органів, аномалії розвитку статевих органів, вік роділлі,
нейроендокринні порушення; 2) Акушерські фактори: передчасне відродження
навколоплідних вод, диспропорція між розмірами голівки плода і розмірами
родового каналу, дистрофічні і структурні зміни в матці, ригідність
тканин шийки матки, «незріла шийка матки», пере розтягнення матки у
зв’язку з багатоводдям і багатопліддям, аномалії розташування плаценти,
тазове перед лежання плода, пізні гестози;

3)3авгальносоматичні захворювання, інфекції, інтоксикації, органічні
захворювання ЦНС, нейроендокринні порушення різного генезу, судинні
дистонії, ожиріння, діенцефалопатії, невротичні стани, анемії, серцеві
вади; 4)Фактори, обумовлені впливом організму плода: великий плід,
гіпотрофія плода, хромосомні аберації, переношування вагітності,
імуноконфліктна вагітність, фетоплацентарна недостатність;

5)Ятрогенні фактори: необгрунтоване і несвоєчасне застосування полого
стимулюючих засобів, несвоєчасна амніотомія, неадекватне знеболення
пологів.

Класифікація аномалій пологової діяльності

У даний час існує більше 20 класифікацій але усі вони в різних варіаціях
розглядають чотири основні аномалії:

I. Патологічний прелімінарний період (хибні або несправжні пологи).

II. Слабкість пологової діяльності (гіпоактивність, чи інертність
матки):

1)первинна;

2)вторинна; 3)слабкість потуг:

а)первинна;

б)вторинна.

НІ. Надмірно сильна родова діяльність (гіперактивність матки). ІУ.
Дискоординована родова діяльність: 1 )дискоординацїя;

2)гіпертонус нижнього сегмента матки; 3)тетанус матки (судомні перейми);
4)циркулярна дистонія (контракційне кільце).

Характер пологової діяльності визначається на підставі кількісної оцінки
трьох основних процесів:

динаміка маткових скорочень;

динаміка розкриття шийки матки;

динаміка просування передлеглої частини плода по родовому каналу.

Методи оцінки: 1.Оцінка скоротливої діяльності матки (СДМ):

суб’єктивне відчуття роділлі (неточно, різний поріг больової
чутливості);

пальпація;

зовнішня кардіотокографія (одно канальна і багатоканальна), внутрішня

токографія, радіотелеметрія;

електрогістерографія.

2.Шийка матки:

вагінальне дослідження;

цервікодилятометрія;

УЗД-метод Воскресенського.

З.Передлегла частина:

піхвове дослідження;

промежинне УЗД.

Критерії оцінки характеру пологової діяльності:

А. Токографіч но

Гіподинаміка Норма Гіпердинаміка

1. Частота перейм за 10 хв. <2 2-5 >5

2. Базальний тонус <8 мм рт.ст. 8-12 мм рт.ст. >12 мм рт.ст.

3 .Інтенсивність перейм (амплітуда) <30 мм рт.ст. 30-50 мм рт.ст. >50
мм рт.ст.

4.Тривалість перейм <50 сек 60-100 сек >100 сек

5. Аритмічність (хвилини) 3> 1-2 <1 б.Активність (ОД Монтевідео) <100 100-250 >250

Б. Зади намікою розкритя шийки матки:

1. Латентна фаза (тривалість) > 7,5 годин (5) < (згладжування шийки матки, темпи розкриття до 3-4 см) 0,35 см/год 2. Активна фаза (тривалість) > 2-3 години (1-1,5) < (темпи розкриття від 4 до 8 см) 1,5см/год(2) З.Фаза сповільнення (тривалість) > 1,5-2 години (1-1,5) < (темпи розкриття від 8 до 10 см) 1,0см/год(1,5) 4.Тривалість І періоду >18(14) 10-12 (6-7) <4 Примітка: У дужках надані цифри для повторнонароджуючих Прелімінарний період спостерігається у 33% вагітних при терміні вагітності 38-40 тижнів. Нормальний прелімінарний період характеризується нечастими, слабкими переймоподібними болями внизу живота й у попереку, що виникають на тлі нормального тонусу матки. Тривалість його може досягати 6-8 годин. Зріла шийка матки діагностується у 87% жінок. Патологічний прелімінарний період характеризується болісними, переміжними за силою і відчуттям переймами, що виникають на тлі підвищеного тонусу матки. Перейми по силі і частоті подібні до пологових, але не призводять до структурних змін і розкриття шийки матки. Перейми стомлюють вагітну, призводять до порушення добового ритму сну і загальної активності. Тривалість патологічного прелімінарного періоду складає більше 8-12 годин. Для патологічного прелімінарного періоду характерна недостатня продукція гормонів фетоплацентарного комплексу, зниження активності симпатичної ланки симпатоадреналової системи, зменшення накопичення в крові вагітної серотоніну. Патологічна імпульсація з рецепторів статевих органів призводить до розвитку функціональних змін у ЦНС і порушення координації скорочень повздовжніх і циркулярних шарів біометрія. Для корекції застосовують спазмолітики (но-шпа, баралгін), аналгетики (промедол 2% - 1,0 п/ш, трамал 15-20 мг на ніч), холінолітики (апрофен 25 мг, піпольфен), при стомленні вагітної - ГОМК 50-60 мг/кг. Для термінової підготовки шийки матки до пологів використовуються препарати ПГ Е2 (простенон, дінопрост, препиділ-гель) у шийку матки. Препарати окситоцинового ряду протипоказані через небезпеку посилення спастичного скорочення циркулярних м'язів шийки і нижнього сегмента матки. При патологічному прелімінарному періоді існує велика небезпека розвитку дискоординованої пологової діяльності. Слабкість пологової діяльності- це стан, при якому інтенсивність, тривалість і частота перейм недостатні, а тому згладжування, розкриття шийки матки і просування плода при його відповідності з розмірами таза йде уповільненими темпами. Етіологія СПД - як результат недостатності імпульсів, що виникають, підтримують і регулюють скоротливу діяльність матки, так і нездатність матки сприймати ці імпульси. Патогенетичні моменти: Зниження рівня естрогенів і підвищення вмісту прогестерону; Недостатня продукція окситоцину, простагландинів, серотоніну, ацетилхоліну та інших тономоторних медіаторів; Висока активність ферментів окситоцинази, кінази, холін естерази, моноаміноксидази та ін.; Зниження інтенсивності окислювально-відновних процесів і порушення процесу споживання кисню в міометрії; Недостатнє накопичення макроергів - актоміозину, фосфокреатиніну, глікогену; Стомлення м'яза і перехід на анаеробний шлях окислювання (гліколіз- лактат, піруват); Зменшення концентрації окситоцинових та простагландинових рецепторів; Розрізняють первинну і вторинну слабкість пологової діяльності. Первинною називають слабку родову діяльність, що виникає на самому початку пологів і триває протягом періоду розкриття, може продовжуватись і до кінця пологів. СПД, що виникає після періоду тривалої регулярної пологової діяльності і виявляється в характерних ознаках, зазначених вище, називають вторинною. ????O f 3/4 A F H A ’ H |h & O & O & & – – – – – – – – – – – – – – – – $?$¬$®$e$iOi2i¦kd\ – – – ™ u-^% – ¦?? ! ! ! ! ??????O & & & відносять звичайно до вторинної слабкості. Дуже часто тривалі пологи, обумовлені іншими видами аномалій пологової діяльності, помилково відносять до слабкості. Діагноз слабкості пологової діяльності можна поставити протягом 4-6 годин та протягом 2-х годин при можливості гістерографії. Лікування 1.Історично: хінін, пахікарпін, серотонін, прозерін, ізоверін 5% - Імл -гангліоблокатор. У наш час ці препарати вже не застосовуються. Сьогодні: 2.Оксітоцин (дезамінокситоцин чи сандост, сандопар 25-50 ОД)(тільки в активній фазі) чи препарати, що містять окситоцин (пітуїтрин, гіфотоцин, мамофізин); 3.Простагландин Р2 (ензапрост Р, дінопрост, простий Р2) 5 мг в/в на глюкозі (після 4 см розкриття шийки матки); 4.Простагландини Е2 (дінопростон, простий Е2, простармон Е, ензапрост-І) 0,5 мг - таблетки, ампули 5 мл (до 4 см розкриття шийки матки); 5.В-адреноблокатори (обзидан, анаприлін) 5 мг/400 мл фіз..розчину; б.Апрофен (1% - 1 мл) - периферичний і центральний М- і Н-холінолітик -розслабляє шийку матки, підсилює маткові скорочення; Т.Застосування озонованих трансфузійних середовищ. Дискоординована пологова діяльність. Частота 1-3%. Спостерігається відсутність координованих скорочень між різними відділами матки (правої-лівої, верхніми і нижніми відділами, порушення координації між ділянками матки аж до фібриляції і тетанусу). Розвивається звичайно в І періоді пологів до розкриття 5-6 см. Причини - аномалії розвитку, порушення інервації внаслідок перенесених абортів, запалень, пухлини. Несприятливий фон - відсутність підготовки всіх структур (незріла шийка матки, міграція водія ритму). В основі патогенезу лежить порушення функціональної рівноваги вегетативної нервової системи: зниження функції єимпатоадреналової системи і перевага тонусу парасимпатичної (холінергічної) підсистем; перезбудження обох відділів; перезбудження тільки холінергічної частини. Але у всіх випадках порушується синхронізація скорочення і розслаблення біометрія, причому має місце спів падання піків скорочення. Зникають періоди загальної релаксації матки, порушується правило потрійного низхідного градієнту. У результаті - неадекватне підвищення тонусу, зміна ритму, частоти перейм, укорочення діастоли, посилення болю за рахунок залишкового скупчення крові у міжворсинчатому просторі. Основні клінічні симптоми: болючі, нерегулярні перейми, що іноді мають постійний характер; передлегла частина рухлива, але може бути і фіксованою; плоский плідний міхур; передчасне чи раннє відродження вод; симптом Шикеле (скорочення країв шийки матки під час перейми); форма матки часто - вузький ово'їд зі спастичним кільцем. Результат не усунутої дискоординованої пологової діяльності: розриви шийки матки і піхви; затяжний плин пологів при, здавалося б, сильній пологовій діяльності; порушення біомеханізму пологів; гіпоксія плода і пологова травма новонародженого. І все це - при повній клінічній відповідності розмірів плода і таза матері. Лікування Родостимулююча терапія окситоцином, простагландинами й іншими утеротоніками при дискоординованій пологовій діяльності категорично протипоказана, інакше можливе настання тетанусу матки. Основними компонентами лікування ДРД є: 1 .Спазмолітики (но-шпа, баралгін); 2.Холінодітики (діпрофен, ганглерон); 3.Анестетики (трамал, трамадол, промедол, морфіноподібні препарати); 4.В-адреноміметики (партусистен інтрапартал, алупент, рітодрин, бриканіл); 5.Вітаміни; б.Психотерапія, електороаналгезія, епідуральна анестезія, седуксен, реланіум, наркоз); 7.Медикаментозний сон-відпочинок; В.Перидуральна анестезія; 9.Амніотомія; ІО.Кесарів розтин. Надмірно сильна пологова діяльність (швидкі і стрімкі пологи) -гіпердинамічна дисфункція СДМ. Умовно до стрімких пологів відносять їх тривалість до 3 годин, до швидких - 4-6 годин. Стрімкі пологи небезпечні для матері і плода не тільки через акушерський травматизм (розриви пологових шляхів, гіпоксично-травматичні ураження немовляти), але і тим, що їх дуже важко коригувати. Виділяють три основні варіанти стрімких пологів: 1."Вуличні пологи" (швидкі, безболісні); 2.При істміко-цервікальній недостатності; З.Як варіант гіпертонічної дисфункції СДМ (частота перейм >5, тривалість
120-150 сек до тетанусу).

Причини:

надмірно сильний вплив на міометрій біологічно активних речовин (БАР);

гіперрецепторні поля чи каскадний викид БАР при одномоментному
відходженні великої кількості навколоплідних вод при багатоводді;

переміщення водія ритму в центр дна чи середину тіла матки;

надмірне виділення ендогенного окситоцину;

ЩН (особливо після зняття циркулярного шва з шийки матки);

Ятрогенні причини (недотримання правил родостимуляції — великі дози
утеротоніків чи застосування препаратів, потенціюючи дію один одного).

Лікування: «гострий токоліз» (партусистен, гініпрал, фенотерол),
баралгін, но-шпа, папаверин, атропін, мета цин, положення на боку,
протилежному позиції плода.

5,2.3. Заключний етап: контроль засвоєння матеріалу шляхом розв’язування
задач, виступів студентів про виконану роботу. Викладач робить
узагальнення, оцінює роботу кожного студента, робить зауваження з
оцінкою знань студентів, дає завдання додому.

5.3. Контрольні запитання

Класифікація аномалій пологової діяльності..

Етіологія аномалій пологової діяльності.

Основні методи діагностики слабкості пологової діяльності.

На яких принципах ґрунтується лікування слабкості пологової діяльності?

Які основні причини вторинної слабкості пологової діяльності?

Чим зумовлена надмірна пологова діяльність?

Що таке дискоординована пологва діяльність?

Які ускладнення для матері можливі при слабкості пологової діяльності?

Які ускладнення для матері можливі при надмірній пологовій діяльності?

10. Які ускладнення в пологах можливі при дискоординованій пологовій
діяльності?

11. Які протипоказання для призначення тономоторних препаратів при

лікуванні первинної слабкості пологової діяльності?

Чим виключається надмірна пологова діяльність?

Профілактика аномалій пологової діяльності.

VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів

Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття: мед.
карти стаціонарних хворих, таблиці, діапозитиви, набори аналізів,
К-грами.

Матеріали для заключного етапу заняття: комп’ютерна атестаційна програма
або набір тестових завдань, клінічні ситуаційні задачі.

Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки інтернів викладені
у відповідних методичних вказівках студентів для самостійної підготовки
до практичного заняття з цієї теми.

Література:

Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000.

7.2. Додаткова:

Ариас Ф. Беременность й родьі високого риска: Пер. с англ. — М.:
Медицина, 1989.

2.Аномалии родовой деятельности // Неотложньїе состояния в акушерстве й
гинекологии / Под.ред. Г.К.Степанковской, Б.М.Венцковского. — К.:
Здоров’я, 2000.

Дуда И.В. Нарушения сократительной деятельности матки. — Минск,
Беларусь, 1989.

4.Сидорова И.С. Физиология й патология родовой деятельности, —
М.:МЕД-прес, 2000.

Караш Ю.М. Діагностика сократительной деятельности матки в родах. — М.:
Медицина, 1982.

Похожие записи