Реферат на тему:

Анемії.

Визначення. Анемія – різний за етіологією та патогенезом паталогічний
стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та/або
концентрації гемоглобіну в одиниці об’єму крові відносно вікових та
статевих норм, наявністю симптомокомплексу клінічних проявів внаслідок
порушення процесів оксигенації тканин.

Нормативи показників червоної крові: Гемоглобін: у чоловіків –
132-160г/л; у жінок – 115–145г/л; Еритроцити: у чоловіків – 4-5х1012/л;
у жінок – 3,7-4,7х1012/л;

В МКХ Х перегляду анемії виділяються в рубриці D50-D69.

Аліментарні анемії (D50-D53).

D50 – залізодефіцитна анемія

D50.0 – залізодефіцитна анемія вторинна внаслідок крововтрати
(хронічної)

D50.1 – сидеропенічна дисфагія

D50.8 – інші залізодефіцитні анемії

D50.9 – залізодефіцитна анемія, не уточнена

D51 вітамін В12 – дефіцитна анемія

D51.0 — вітамін В12 – дефіцитна анемія, зумовлена недостатністю
внутрішнього фактора

D51.1 — вітамін В12 – дефіцитна анемія внаслідок селективної вітамін В12
– мальабсорбції з протеїнурією

D51.2 – дефіцит транскобаламіну ІІ

D51.3 – інші вітамін В12 – дефіцитні аліментарні анемії

D51.8 – інші вітамін В12 – дефіцитні анемії

D51.9 – вітамін В12 – дефіцитна анемія, не уточнена

D52 фолієво- дефіцитна анемія

D52.0 – фолієво-дефіцитна аліментарна анемія

D52.1 – медикаментозна фолієво-дефіцитна анемія

D52.8 – інші фолієво-дефіцитні анемії

D52.9 – фолієво-дефіцитна анемія, не уточнена

D53 інші аліментарні анемії

D53.0 – білково-дефіцитна анемія

D53.1 – інші мегалобластні анемії некласифіковані в інших рубриках

D53.2 – цинготна анемія

D53.8 – інші уточнені аліментарні анемії

D53.9 – аліментарна анемія не уточнена

Гемолітичні анемії (D55-D59)

D55.0 – анемія внаслідок недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази

D55.1 – анемія внаслідок інших порушень обміну глутатіону

D55.2 – анемія внаслідок порушень гліколітичних ферментів

D55.3 – анемія внаслідок порушень обміну нуклеотидів

D55.8 – інші анемії внаслідок ферментних порушень

D55.9 – анемія внаслідок ферментного порушення, не уточнена

Таласемія (D56)

D56.0 – альфа-таласемія

D56.1 – бета-таласемія

D56.2 – дельта-бета-таласемія

D56.3 – носійство ознак таласемії

D56.4 – спадкове персистування фетального гемоглобіну

D56.8 – інші таласемії

D56.9 – таласемія, не уточнена

Серпоподібні порушення (D57)

D57.0 – серпоподібноклітинна анемія з кризами

D57.1 – серпоподібноклітинна анемія без криів

D57.2 – подвійні гетерозиготні серпоподібноклітинні порушення

D57.3 – носійство серпоподібної ознаки

D57.8 – інші серпоподібні порушення

Інші спадкові гемолітичні анемії (D58)

D58.0 – спадковий сфероцитоз

D58.1 – спадковий еліптоцитоз

D58.2 – інші гемоглобінопатії

D58.8 – інші уточнені спадкові гемолітичні анемії

D58.9 – спадкова гемолітична анемія не уточнена

Набута гемолітична анемія (D59)

D59.0 – медикаментозна аутоімунна гемолітична анемія

D59.1 – інші аутоімунні гемолітичні анемії

D59.2 – медикаментозна неаутоімунна гемолітична анемія

D59.3 – гемолітично-уремічний синдром

D59.4 – інші неаутоімунні гемолітичні анемії

D59.5 – нічна пароксизмальна гемоглобінурія (Маркіафави-Мікелі)

D59.6 – гемоглобінурія внаслідок гемолізу, пов’язаного з іншими
зовнішніми причинами

D59.8 – інші набуті гемолітичні анемії

D59.9 – набута гемолітична анемія, не уточнена

Апластичні та інші анемії (D60-D64)

D60 – набута чиста еритроцитарна аплазія (еритробластопенія)

D60.0 – хронічна набута чиста еритроцитарна аплазія

D60.1 – транзиторна набута чиста еритроцитарна аплазія

D60.8 – інші набуті чисті еритроцитарні аплазії

D60.9 – набута чиста еритроцитарна аплазія, не уточнена

Інші апластичні анемії (D61)

D61.0 – конституційна апластична анемія

D61.1 – апластична анемія, спричинена лікарськими засобами

D61.2 – апластична анемія, спричинена іншими зовнішніми агентами

D61.3 – ідіопатична апластична анемія

D61.8 – інші уточнені апластичні анемії

D61.9 – апластична анемія, не уточнена

Гостра післягеморагічна анемія (D62)

Анемія при хронічних хворобах, класифікованих в інших рубриках (D63)

D63.0 – анемія при новоутворенні

D63.8 – анемія при інших хронічних хворобах, класифікованих в інших
рубриках

Інші анемії (D64)

D64.0 – спадкова сидеробластна анемія

D64.1 – вторинна сидеробластна анемія у зв’язку з іншими хворобами

D64.2 – вторинна сидоробластна анемія, спричинена лікарськими засобами
або токсинами

D64.3 – інші сидеробластні анемії

D64.4 – природжена дизеритропоетична анемія

D64.8 – інші уточнені анемії

D64.9 – анемія не уточнена

Патогенетична та гематологічна класифікація анемій. У відповідності до
причин, анемії прийнято ділити на три великі групи (І.А.Касирський, Г.А.
Олексієв, 1970):

Анемії, що пов’язані з крововтратою (гостра та хронічна післягеморагічна
анемія)

Анемії, що пов’язані з порушенням процесу кровотворення (обумовлені
дефіцитом заліза, його перерозподілом, порушенням синтезу порфіринів,
глобіну, синтезу ДНК та РНК, полігіпомікроелементозами, пригніченням
проліферації клітин кісткового мозку, інфільтрації його пухлинними
клітинами та інші).

Анемії, що обумовлені підвищеним руйнуванням еритроцитів (гемолітичні:
спадкові, набуті).

Спадкові гемолітичні анемії — пов’язані з порушенням структури мембрани,
синтезу гемоглобіну, активності ферментів еритроцитів, набуті — з дією
антитіл, механічним та хімічним ушкодженням мембрани еритроцитів,
руйнуванням її паразитами.

З врахуванням сучасних вимог до діагностики анемій (С.М. Гайдукова, С.В.
Видиборець, І.В. Колесник, 2001, Ф. Дж. Шифман, 2000 та інші) їх робоча
гематологічна класифікація може бути представлена з виділенням наступних
рубрик (таблиця 7.1.).

Таблиця 7.1.

Робоча гематологічна класифікація анемій

За ступенем важкості: Нb г/л Легка

110-90 Середньої важкості

89-70 Важка

69-50 Надважка

< 50 За середнім вмістом Нb в еритроциті: КП МСН (пг) Нормохромна 0,85-1,05 25-34 Гіпохромна < 0,85 < 25 Гіперхромна > 1,05

> 34

За середніми розмірами еритроцитів:

MDC (мкм)

MCV (фл) Нормоцитар-на

7,5

80-95 Мікроцитарна

< 6,5 < 80 Макроцитарна 8,5-10,0 95-100 Мегалоцитарна > 10,5

> 110-120

За регенераторною здатністю кісткового мозку:

(% ретикулоцитів) Нормо-регенераторна

0,5-1,5 Гіперрегенератор-на

> 1,5-2 Гіпорегенераторна

< 0,5 Арегенератор-на 0 За типом еритропоезу Нормобластна Мегалобластна Примітки: Для визначення гемоглобіну (Нb) необхідно використовувати уніфікований ціанметгемоглобіновий фотометричний метод (В.В. Меншиков, 1982) Означення еритроцитарних індексів: КП – колірний показник – відображає відносний вміст Нb в еритроцитах; MCH (Mean Corpuscular Hemoglobin) – середній вміст Нb; MDC (Mean Diametr Cell) – середній діаметр еритроцита; MCV (Mean Corpuscular Volume) – середній об’єм еритроцита; MCH, MCV вираховують за формулами або за допомогою автоматичних цитометрів, MDС – методом візуальної еритроцитометрії в фарбованих мазках крові. Основними морфологічними формами анемій вважають: Нормохромну нормоцитарну Гіпохромну мікроцитарну Нормохромну макроцитарну Гіперхромну макро-(мегало-) цитарну. Для уточнення і деталізації виявлених змін проводиться дослідження пунктату кісткового мозку. Підвищення поступлення в периферичну кров молодих еритроцитів - ретикулоцитів, які зберігають в цитоплазмі ретикулум (“сіточку”) свідчить про регенерацію еритроїдного ростка кісткового мозку після крововтрати, гемолізу. У ряді випадків ретикулоцитоз є наслідком еритропедезу (діапедезу еритроцитів) – при подразненні кісткового мозку метастазами пухлин. Заключення про тип кровотворення робиться шляхом співставлення результатів якісного і кількісного дослідження периферичної крові і пунктатів кісткового мозку. Для нормобластного типу кровотворення характерні: нормо- чи гіпохромія еритроцитів, нормоцитоз і макроцитоз. Можливий також і макроцитоз за рахунок збільшення діаметру клітин при нормальних показниках їх об’єму. Мегалобластний тип кровотворення розпізнається за збільшенням середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах – гіперхромії, збільшенням не тільки середнього діаметру, але і об’єму клітин (мегалоцитоз). Приклади формулювання діагнозу: 1. Хронічна післягеморагічна залізодефіцитна гіпохромна мікроцитарна анемія середнього ступеня важкості, гіперрегенераторна, нормобластна. Синдром гіперполіменореї. 2. В12 - дефіцитна мегалобластна анемія, важка форма, гіперхромна, макро- (мегало) цитарна, гіпорегенераторна. Хронічний гастрит (тип В), дифузна форма, фаза загострення. 3. Апластична анемія, надважка форма, нормохромна, нормоцитарна, гіпорегенераторна, нормобластна. 4. Аутоімунна гемолітична анемія середнього ступеня важкості, нормохромна, гіперрегенераторна, нормобластна. Гемолітичний криз. 5. Спадковий мікросфероцитоз (хвороба Мінковського-Шоффара), гемолітична анемія, середнього ступеня важкості, гіперрегенераторна, нормобластна. Клінічна картина. Для усіх видів анемій характерним є симптомокомплекс, основу якого становить гемічна гіпоксія життєвоважливих органів і процеси компенсації цього стану. Найбільш типовою ознакою анемії при огляді хворого є блідість шкірних покривів, і слизових оболонок, інтенсивність якого залежить від тяжкості процесу. Під час клінічного дослідження можна виявити також синдроми: церебральний, кардіальний, ендокринний, диспепсичний та синдром дихальної недостатності. Для церебрального синдрому характерні скарги на головний біль, сонливість, зниження працездатності, швидку втомлюваність, запаморочення, втрата свідомості. Погіршення постачання міокарду киснем виявляється кардіалгіями, послабленням серцевих тонів при аускультації, систолічним шумом на верхівці і (або) на основі серця, шумом «дзиґи» над шийними венами. При тривалому “анемічному анамнезі” можуть виникати прояви недостатності кровообігу, рефрактерної щодо лікування серцевими глікозидами: задуха, тахікардія, набряки на ногах та ін. На ЕКГ спостерігається знижений вольтаж зубців, депресія S—Т, інверсія зубця Т. Ендокринний синдром характеризується зниженням в умовах гіпоксії основного обміну, а також порушенням менструальної функції у жінок. Іноді чітко виявляються ознаки гіпотиреозу: мерзлякуватість, пастозність, сухість шкіри, випадіння волосся, апатія тощо. Диспепсичний синдром при анеміях виникає внаслідок зниження секреторної функції шлунка та інших органів травлення. Дихальна недостатність виявляється прискоренням дихальних рухів (що можна розцінити як компенсаторну реакцію), зниженням ЖЕЛ, резервних показників. Це порушення пов'язують зі зниженням тонусу дихальних м’язів внаслідок недостатнього забезпечення їх киснем. Описана картина визначається як загально анемічний симптомокомплекс, характерний для всіх типів анемії.

Похожие записи