.

Аналіз і узагальнення отриманих результатів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2191
Скачать документ

Аналіз і узагальнення отриманих результатів

Згідно літературних даних проблема інфекційних захворювань жіночих
статевих органів, НВ та ІПіН і сьогодні залишається однією з найбільш
важливих у сучасному акушерстві та виходить на одне з перших місць [2,
3, 6, 9, 20, 68, 74, 114, 138, 149, 168, 194, 195, 229]. За останні роки
спостерігається різке зростання захворюваності жінок різними
інфекційними процесами геніталій та ІПіН, а частота НВ залишається на
високому рівні і не має тенденції до зниження, незважаючи на значні
досягнення в фармакології та ендокринології [2, 3, 4, 5, 9, 36, 38, 46,
69, 74, 114, 138, 149, 195, 229].

Серед всіх інфекційних захворювань жіночої статевої сфери найчастіше
зустрічається БВ. За даними різних авторів, на його долю припадає від 10
до 60% всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу жіночих статевих
органів. Частота виявлення БВ в акушерських клініках складає 23-26%, а в
клініках планування сім’ї – 23-29% [2, 3, 6, 9, 10, 43, 58, 59, 74, 95,
99, 132, 134, 144, 185, 199, 215].

Чисельні дослідження останніх років не дають однозначної відповіді про
взаємозв’язок БВ і НВ та ІПіН. Недостатньо розроблена проблема
ефективного лікування БВ у вагітних та профілактика НВ, передчасного
розриву навколоплідних оболонок та ІПіН [2, 3, 6, 9, 10, 58, 59, 74,
137, 138, 149, 158].

Метою нашого дослідження було поліпшити перебіг вагітності у жінок з БВ
шляхом вивчення взаємозв’язку між БВ і НВ та ІПіН, а також розробити
ефективні методи профілактики цих ускладнень та скринінгової діагностики
БВ у вагітних.

Для досягнення мети нами вирішувалися такі завдання: вивчити
взаємозв’язок між БВ і НВ; вплив БВ на ІПіН; стан мікробіоценозу піхви у
вагітних з БВ і нормоценозом піхви; визначити клініко-лабораторні
особливості НВ та ІПіН у жінок з БВ; розробити скринінгові методи
діагностики БВ у вагітних, оцінити їх ефективність та впровадити у
практичну діяльність родопомічних закладів; розробити ефективні методи
лікування БВ у вагітних, оцінити їх ефективність та впровадити у
практичну діяльність родопомічних закладів; розробити ефективні методи
профілактики НВ та ІПіН у вагітних з БВ, оцінити їх ефективність та
впровадити їх у практичну діяльність родопомічних закладів.

Згідно з метою та завданнями наукової роботи, дослідження були проведені
в декілька етапів. На першому етапі проведена клініко-лабораторна оцінка
перебігу вагітності, пологів, післяпологового періодів у 186 вагітних з
БВ (1 група) і у 60 вагітних з нормоценозом піхви (2 група). У всіх
жінок 1 та 2 груп визначали наявність чи відсутність КК у вагінальних
мазках, проводили АТ, визначали рН піхвового вмісту, проводили
мікробіологічне дослідження піхвового вмісту з метою визначення
компонентів мікробіоценозу.

Аналогічні показники були вивчені у 126 вагітних з НВ і БВ (3 група) і у
100 вагітних з НВ і нормоценозом піхви (4 група).

У 65 вагітних з БВ (5 група) оцінена ефективність лікування БВ
препаратами орнідазол (“Тиберал”) і “Хілак форте-краплі”, а також у 46
вагітних з БВ (6 група) оцінена ефективність лікування БВ препаратом
“Хілак форте-краплі” і індигенними ЛБ.

У 43 вагітних з БВ (7 група) оцінена ефективність профілактики НВ та
ІПіН.

Більшість вагітних у групах спостереження були у віці до 30 років.

Всі обстежені жінки 2 і 4 груп мали нормоценоз піхви, а жінки 3, 5, 6, 7
і 8 груп хворіли БВ.

У обстежених жінок 1 групи достовірно (р0,05) різниці у частоті таких ускладнень вагітності як
ранній гестоз, прееклампсія, маловоддя, анемія, передлежання та
передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у вагітних з БВ
і нормоценозом піхви не виявлено.

У жінок з БВ достовірно (р0,05) різниці у
частоті скарг характерних для БВ у жінок 7 і 8 груп не виявлено. На
початку спостереження у обстежених жінок 7 і 8 груп найчастіше
зустрічалися рясні піхвові виділення, відповідно, у 36 (83,72%) жінок 7
групи і у 33 (82,50%) жінок 8 групи. Таким чином, кількість піхвових
виділень у жінок 7 і 8 груп достовірно (р>0,05) не відрізнялася.

На початку спостереження у жінок 7 і 8 груп переважали рідкі піхвові
виділення, відповідно, у 41 (95,35%) жінки 7 групи і у 38 (95,00%) жінок
8 групи. Таким чином, консистенція піхвових виділень у жінок 7 і 8 груп
на початку спостереження достовірно (р>0,05) не відрізнялася. Найчастіше
на початку спостереження у обстежених жінок 7 і 8 груп зустрічалися
сіруваті і молочного кольору піхвові виділення, відповідно, у 40
(93,01%) жінок і у 37 (92,50%) жінок. Таким чином, колір піхвових
виділень у жінок 7 і 8 груп на початку спостереження достовірно (р>0,05)
не відрізнявся. У обстежених жінок 7 і 8 груп на початку спостереження
частіше відмічалися рівномірно розподілені по стінках піхви піхвові
виділення, відповідно, у 40 (93,02%) жінок і у 37 (92,50%) жінок. Таким
чином, розподіл піхвових виділень по стінках піхви у обстежених жінок 7
і 8 груп на початку спостереження достовірно (р>0,05) не відрізнявся.

У всіх обстежених жінок 7 та 8 груп у вагінальних мазках виявлені на
початку спостереження КК, а позитивний АТ – у 36 (83,72%) жінок 7 групи
і у 33 (82,50%) жінок 8 групи. Таким чином, частота виявлення
позитивного АТ серед обстежених жінок 7 і 8 груп достовірно (р>0,05) не
відрізнялася. рН піхвового вмісту у обстежених жінок 7 і 8 груп на
початку спостереження, відповідно, у середньому становив 5,75(0,25 і
5,72(0,23. Таким чином, показники рН піхвового вмісту у обстежених жінок
7 і 8 груп на початку обстеження достовірно (р>0,05) не відрізнялися. У
обстежених жінок 7 і 8 груп ЛБ зустрічалися тільки, відповідно, у 16
(37,21%) жінок і у 14 (35,00%) жінок та у низькій концентрації 102-105
КУО/мл. У обстежених жінок 7 групи серед ФАБ найчастіше зустрічалися
E.coli у 17 (39,53%) жінок, Staph.epidermidis – у 11 (25,58%) жінок.
Концентрація E.coli становила 103-104 КУО/мл, а Staph.epidermidis –
менше 103 КУО/мл. Серед ОАБ і мікроаерофільних бактерій у обстежених
жінок 7 групи найчастіше зустрічалися gardnerella vaginalis у 24
(55,81%) жінок, Peptostreptococcus spp. – у 13 (30,23%) жінок,
Peptococcus spp. – у 8 (18,60%) жінок, Вacteroides spp. – у 8 (18,60%)
жінок і Bifidobacterium spp. – у 6 (13,95%) жінок. Концентрація даних
мікроорганізмів була високою і становила 106-107 КУО/мл, окрім
Bifidobacterium spp., концентрація яких становила 103-105 КУО/мл.

У обстежених жінок 8 групи серед ФАБ найчастіше зустрічалися E.coli у 15
(37,50%) жінок, Staph.epidermidis – у 9 (22,50%) жінок. Концентрація
E.coli становила 103-104 КУО/мл, а Staph.epidermidis – менша 103 КУО/мл.
Серед ОАБ і мікроаерофільних мікроорганізмів у обстежених жінок 8 групи
найчастіше зустрічалися gardnerella vaginalis у 23 (57,50%) жінок,
Peptostreptococcus spp. – у 12 (30,00%) жінок, Вacteroides spp. – у 7
(17,50%) жінок, Peptococcus spp. – у 6 (15,00%) жінок і Bifidobacterium
spp. – у 5 (12,50%) жінок. Концентрація виділених бактерій була 106-107
КУО/мл, окрім Bifidobacterium spp., концентрація яких становила 103-105
КУО/мл. Таким чином, достовірної (р>0,05) різниці у спектрі та
концентрації виділених бактерій у обстежених жінок 7 і 8 груп не
виявлено.

Після проведеного лікування у жінок 7 групи КК були відсутні у
вагінальних мазках, а також негативним був АТ у всіх 43 обстежених
жінок. рН піхвового вмісту після закінчення лікування у жінок 7 групи в
середньому становив 4,25(0,24. При бактеріологічному дослідженні
піхвового вмісту у жінок 7 групи після лікування у всіх 100% випадках
виявлено ЛБ у високій концентрації 107-109 КУО/мл і незначна кількість у
низькій концентрації ФАБ і ОАБ.

Таким чином, проведене лікування привело до клінічного і
бактеріологічного виздоровлення всіх 43 (100,00%) жінок 7 групи.

У всіх вагітних 7 і 8 груп по завершенню вагітності проводили
бактеріологічне обстеження плодів та новонароджених.

Ознаки загрози переривання вагітності у 7 групі були виявлені на протязі
вагітності у 5 (11,63%) жінок, а у 8 групі – у 13 (32,50%) жінок. Таким
чином, частота ознак загрози переривання вагітності у обстежених жінок 7
групи була достовірно (р0,05) різниці у спектрі виділених ФАБ з ротової порожнини
у абортних плодів та новонароджених 7 і 8 груп не виявлено і їх
концентрація була меншою 103 КУО/мл. ОАБ і мікроаерофільні бактерії у
ротовій порожнині абортних плодів та новонароджених у 7 групі не були
виявлені, а у 8 групі вони були виділені в окремих випадках у низькій
концентрації (менше 103 КУО/мл). Достовірної (р>0,05) різниці у спектрі
виділених ФАБ із шлункового вмісту абортних плодів і новонароджених у 7
і 8 групах не виявлено і їх концентрація була меншою 103 КУО/мл. На
відміну від 8 групи у 7 групі не виявлено ОАБ і мікроаерофільних
мікроорганізмів. У 7 і 8 групах спектр та концентрація виділених ФАБ з
кон’юнктиви абортних плодів та новонароджених достовірно (р>0,05) не
відрізнялася. ОАБ (зокрема Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp.,
Вacteroides spp.) достовірно (р>0,05) частіше зустрічалися у 8 групі,
ніж у 7 групі і їх концентрація була вищою. Спектр та концентрація
виділених зі шкіри голови абортних плодів та новонароджених ФАБ у 7 і 8
групах достовірно (р>0,05) не відрізнялися. ОАБ (зокрема
Peptostreptococcus spp., Peptococcus spp., Вacteroides spp.) достовірно
(рВисновки У роботі не основі клініко-параклінічного обстеження вагітних з БВ встановлено закономірності патологічного перебігу вагітності і вплив БВ на переривання вагітності, внутрішньоутробний стан плода, удосконалено методику діагностики БВ у вагітних, а також лікування БВ з метою профілактики розвитку ускладнень гестаційного та перинатального періодів. Вагітні з БВ складають групу високого ризику акушерської та перинатальної патології. БВ є фактором ризику і причиною НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН. Встановлено, що у жінок з БВ вагітність перервалася у 41,94% випадків, а у жінок з норомценозом піхви – тільки у 15% випадків. Таким чином, у жінок з БВ частота переривання вагітності у 2,8 раза вища, ніж у жінок з нормоценозом піхви. Найчастіше вагітність у жінок з БВ переривається у терміні від 9 до 14 тижнів вагітності (16,66%), у терміні від 21 до 24 тижнів вагітності (5,37%) і у терміні від 29 до 32 тижнів вагітності (6,97%). Дані терміни гестації слід вважати критичними по НВ у жінок з БВ. У 18,28% жінок з БВ переривання вагітності починається з передчасного розриву навколоплідних оболонок, що складає серед жінок у котрих вагітність переривалася у 2 та 3 триместрах вагітності 79,07%, а у жінок з нормоценозом піхви у жодному випадку переривання вагітності не починалося з передчасного розриву навколплідних оболонок. При мікробіологічному дослідженні піхвового вмісту у вагітних жінок з БВ виявлено перевжання ОАБ в мікроаерофільних бактерій у високій концентрації і знижена концентрація або відсутність до певної міри ЛБ. У жінок з БВ відмічається первинна колонізація недоношених новонарожених різноманітною мікрофлорою у значно вищій концентрації, ніж у жінок з нормоценозом піхви з переважанням АОБ. Таким чинлом, недоношених новонаролджених у жінок з БВ можна вважати внутрішньоутробно інфікованими АОБ з високим ступенем ризику реалізації інфекції. Гематоксиліновий тест є ефективним методом скрипінгової діагностики БВ у вагітних (чутливість – 87,30%, а специфічність – 85,00%). Встановлено, що загальна рання ефективність терапії БВ преператами орнідазол (“Тиберал”) і “Хілак форте-краплі” дорівнює 96,92%, а через 1 місяць стійкий клінічний і мікробіологічний ефект мав місце у 95,38% випадків. Загальна ефективність терапії БВ індигенними ЛБ і препаратом “Хілак форте-краплі” склала 97,83%. Запропонована методика лікування БВ (препаратами орнідазол (“Тиберал”), “Хілак форте-краплі” і індигенними лактобактеріями) є ефективним методом профілактики НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН у жінок з БВ. Практичні рекомендації Для впровадження в практику охорони здоров’я рекомендується: І. Жінкам з НВ, передчасним розривом навколоплідних оболонок та ІПіН в анамнезі необхідно обов’язково проводити обстеження з метою виявлення БВ. Для цього поряд із загальноклінічними обстеженнями необхідно проводити: візуальну оцінку характеру піхвових виділень та стану слизової оболнки стінок піхви під час огляду в дзеркалах. Для БВ характерні рясні, гомогенні, рідкі, молочного або сіруватого кольору, рівномірно розподілені по стінках піхви піхвові виділення без ознак запалення слизової оболонки піхви. Визначення рН піхвового вмісту або ГТ. Для БВ характерне підвищення рН піхвового вмісту вище 4,5 і найчастіше знаходиться у межах 5,1-6,0 або позитивний ГТ. АТ. Для БВ характерний позитивний АТ. Бактеріоскопію вагінальних мазків з метою виявлення наявності характерних для БВ КК. ІІ. Жінкам з БВ з метою профілактики НВ, передчасного розриву навколоплідних оболонок та ІПіН необхідно проводити ефективне лікування БВ: У 1 триместрі вагітності препаратом “Хілак форте-краплі” і індигенними ЛБ за наступною схемою: інтравагінально вводять 1 мл препарату “Хілак форте-краплі” і 1 мл живильного середовища з індигенними ЛБ двічі на день протягом 7 днів. У 2,3 триместрах вагітності і у не вагітних жінок на етапі планування вагітності препаратами орнідазол (“Тиберал”) і “Хілак форте-краплі” за наступною схемою: одноразовий пероральний прийом після вечері 2 г орнідазолу (“Тибералу”) і одночасно інтравагінально вводять “Хілак форте-краплі” по 2 мл двічі на день протягом 7 днів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020