РЕФЕРАТ:
Анаеробна інфекція. Догляд за хворими, догляд за хворими з
черепно-мозковими травмами та переломами хребта. Тактика молодшої
медсестри при виявленні хворого на педикульоз.
План
Анаеробна інфекція. Догляд за хворими.
Догляд за хворими з черепно-мозковими травмами та переломами хребта.
Тактика молодшої медсестри при виявленні хворого на педикульоз.
2005
АНАРОБНА ІНФЕКЦІЯ
1. Джерелом інфекції являються хворі газовою гангреною в будь-якій
формі: емфізематозній, набряковотоксичній, змішаній, газовогнійній.
2. Збудники газової гангрени.
Відносяться до числа патогенних клостридій – анаеробних спороносних
бацил. Як правило, асоціація мікробів може складатися із патогенних
клостридій або із суміші патогенних і малопатогенних клостридій, а також
із суміші клостридій з аеробними бактеріями: стафілококом, кишковою
палочкою, протеєм.
3. Головний шлях передачі інфекції – контактний, інфікування може пройти
при попаданні збудника газової гангрени на пошкоджені шкірні ділянки або
слизові з землею, брудною білизною, одягом, а також при використанні
недостатньо простерилізованих інструментів, шприців, голок, а також
перев’язочного матеріалу.
4. Для лікування хворих газової гангрени виділяють окремі палати, по
можливості із спец, входом, операційне, перев’язочні, оснащені
проточно-витяжною вентиляцією, не з’єднані з другими відділами.
5. Стіни приміщень облицьовують кафельною плиткою на висоту не менше
2м., підлогу покривають пластиком або лінолемом. Поверхню меблів,
апаратури, обладнання покривають гладкими непористими матеріалами, які
легко піддаються мех. очистці і дезинфекції. Всі поміщення для хворих а
анаробної інфекцією повинні бути оснащені настінними або сталевими
опромінювачами з розрахунку і опромінювач на 30м в прим.
6. Хворі в приймальному покої проходять(по можливості) повну або
часткову обробку: приймають душ. Б тяжких випадках хворий без обробки
поступають в палату.
7. Перед поступленням і після виписки хворого ліжко, тумбочку, підставку
для підкладного судна протирають ганчіркою змоченою 6% перекис водню з
0,5% миючим розчином. Ліжко заправляють постільною білизною , яка
пройшла камерну дезинфікаційну обробку по режими для спорових Форм
бактерій.
8. брудну білизну перед пранням обеззаражують шляхом замочування і
кип’ятіння в 2% розчині кальценованої соди на протязі 120хв. з моменту
закипання.
9. Хворому виділяють індивідуальні предмети догляду: плювачку, судно,
які після цього миють і дезинфікують.
10. Для миття рук і туалету хворого використовують мило в дрібній
розфасовці.
11. Посуду після використання звільняють від залишків їжі, замочують в
2% розчині соди і кип’ятять на протязі 90 хв. Після цього миють
проточною водою і зберігають у закритій шафі.
12. Прибирання палат проводять не рідше 2 рази в день вологим способом
Із застосуванням 5% перекис водню з 0,5% миючим засобом.
13. Прибиральний матеріал (відра, тазики, ганчірки) маркірують і
використовують строго по призначенню. Після використання автоклавують
при 132оС на протязі 20хв., вберігають в окремому місці.
14. Перев’язочну оснащують стаціонарними бактеріоцидними
випромінювачами.
15. Хірург, м/с перед входом в палату одягають маску, бахіли. Під час
перев’язки одягають клийончастий фартух, який після кожної перев’язки
протирається ганчіркою змоченою 6% перекис водію з 0,555 миючим
розчином.
16. Перев’язочний матеріал використовується одноразово. Під час операції
або перев’язки його збирають в спеціально виділений гіпс, автоклавують
при 2 кг см2 132оС на протязі 20 хв і знищують.
Догляд за хворими з черепно-мозковими травмами
Серед госпіталізованих до травматологічного відділу з приводу різних
ушкоджень хворі з черепно-мозковими травмами становлять немалий
відсоток. Часто ці пацієнти одержують травми в стані алкогольного
сп’яніння. Це утруднює діагностику та догляд за хворими, створює певні
труднощі для персоналу відділення.
Черепно-мозкові ушкодження виникають при ударі о голові твердим або
важким предметом, ударі головою об які-небудь предмети чи ударі в
обличчя. Розрізняють такі види черепно-мозкових травм:
струс головного мозку;
забиття головного мозку;
забиття головного мозку з переломом кісток склепіння або основи черепа і
без цього.
здавлення головного мозку різними внутрішньочерепними кровотечами.
Як правило, цим хворим з черепно-мозковою травмою, незалежно від її
тяжкості та характеру, призначають суворий постільний режим. При
недотриманні його в момент раптової переміни положення голови або
вставання з постелі може зненацька погіршитись стан хворого. аж до
неспроможності. При постільному режимі створюються умов для нормалізації
головного мозку.
Більшість хворих зі струсом і забиттям головного мозку починають
самостійно ходити, брати активну участь у житті палати без дозволу
лікаря. Медична сестра за таких обставин має тактовно, але настійно
вимагати від хворих дотримання необхідного режиму. Її слово має бути
законом для хворого. Вона зобов’язана пояснити хворому причину суворого
режиму, розповісти про можливі ускладнення в разі його порушення. Якщо
це не допомагає, треба скаржитись ст. медсестрі або лікарю.
При поліпшенні стану лікар дозволяє хворому вставати з ліжка. Медсестра
має бути особливо уважною до таких хворих, оскільки в них бувають
запаморочення, слабість, аж до непритомності. Хворого обов’язково
попередити про це.
Догляд за хворими з переломом хребта
Переломи хребта виникають при безпосередньому ударі по тулубу важким
предметом, подібні з висоти, ударі тіла об масивні предмети.
При ударі бувають переломи:
в куприковому відділах
кружововму відділах
грудному відділах
Перелом хребта з травмою спинного мозку – найтяжчий вид ушкоджень.
Спинний мозок поруш скалками тіл або дужок хребців:
здавлення (компресі);
удар (контузії)
або часткове розрив, тканин на місці травми, а також повний розрив.
При переломах крижів хворому кладуть на тверде ложе, підклавши під
матрац дерев’яний щит. За призначенням лікаря медсестра вводить
знеболюючі та кровоспинні препарати. На місці перелому кладуть холод.
Вставати таким хворим категорично заборонено. Медсестра повинна
переконати хворого, що така поведінка небезпечна. Адже передчасне
навантаження призведе до здавлення спинного мозку і порушення діяльності
ніг і тазових органів. Догляд за такими хворими полягає у забезпеченні
їм санітарно-гігієнічних умов. Поспіль необхідно своєчасно перестилати,
міняти натільну білизну. Оскільки хв. не може у перші 1-1,5 міс.
приймати ванни, йому миють голову, протирають тіло у ліжку. Жінкам
необхідно проводити туалет промежини і зовнішніх статевих органів,
особливо в дні менструації.
Медична сестра має контролювати правильність витягання стежити. Коли
маса недостатня “хворий поступово “сповзає” по ліжку вниз і його стопи
впираються у бильце. Хворого слід підняти і після погодження з лікарем
збільшити тягар або прив’язати вагу до вильця ліжка. Тоді витягання
здійснюється під дією маси тіла хворого. Якщо порушується сечопускання
хворому двічі на добу катетеризують сечовий міхур. Для запобігання
інфікування сечових шляхів хворому вводять катетер аж до відновлення
функції самостійного сечовипускання.
Для профілактики пролежнів хворого укладають на надувний матрац,
накритий простирадлом. Таких хворих часто перевертають (якщо дозволяє
стан хворого), перестеляють постіль, натирають спину спиртом. Доцільно
хворому порідити виконувати самостійно дихальну гімнастику для про
застійної пневмонії, надувати кульки, м’ячики.
Тактика молодшої медсестри при виявленні хворого на педикульоз
Педикульоз супроводжується захворювання шкіри в результаті укусів вошей.
На людях паразитують тільки людські воші – головна, одежна і лобкова.
Виявляють воші у людей, що недотримуються правил особистої гігієни.
Укуси вошей викликають свербіж шкіри. Для лікування педикульозу голови
застосовують втирання або компреси з нафти. Гниди видаляють шляхом
зволоження волосся столовим оцтом і розчісуванням густим гребінцем.
При виявленні вошей на шкірі тулуба необхідно щоденне миття водою з
милом, часта зміна натільної і постільної білизни. Кип’ятіння одягу,
дезинфекція. Крім миття шкіри тулуба щоденно протирають 4% карбоновим
спиртом, іноді додаючи 1% р-н ментолу.
У випадках педикульозу шкіри лобка волосся треба поголити, щоденно
обмиваючи пошкоджену частину гарячою водою з милом і втирати сулемова
ний оцет або 15-20% білу ртутну мазь. Медперсонал, що контактує з хворим
на педикульоз потрібно строго дотримуватись правил особистої гігієни. На
даний час є нові препарати для лікування педикульозу:
– Педикулін Ко;
– Педицит;
– Нітіфор.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
