Реферат на тему:

Алтей лікарський

Althaea officinalis — алтей лікарський.

Зберігання. Зберігати в ящиках, вистелених папером.

Althaea officinalis L.— алтей лікарський. Рожа. Російські назви: алтей,
альтея, мальва; польська — sloz lekarski.

Родина: Malvaceae—мальвові.

Багаторічна рослина заввишки до 1,5 м. Корінь м’ясистий, білий, міцний,
малогалузистий, від якого виростає по кілька стебел. Стебла круглі,
внизу здерев’янілі, а вгорі соковито-зелені, вкриті сірим пушком, як і
листки. Листки серцевидні або яйцевидні, нижні трохи лопатеві, верхні
майже трилопатеві. Квітки скупчені в пазухах листків на дуже коротких
квітконіжках, ясно-або яскраво-рожеві, іноді майже білі,
п’ятипелюсткові. Вся рослина без запаху. Смак солодко-терпкий. Поширена
переважно в середніх і південних областях Європейської частини СРСР,
особливо на півдні Української PCP, в західних її областях і на півдні
БРСР. Росте по вогких луках, при дорогах, над луками, біля ровів і
берегів рік, рідше серед чагарників і на узліссях. Цвіте в червні, липні
і на початку серпня.

Збирання. Влітку збирають квітки і листя, а восени, коли припиняється
рух соків і стебла відмирають, викопують корені. їх миють холодною
водою, дрібно ріжуть 1 сушать згідно з правилами. Очищати від кори не
треба. Очищений алтейний корінь дуже гарний, але втрачає дуже багато
своїх діючих речовин.

Застосовується в науковій медицині як відхаркувальне.

?????????a?и мало квіток алтею, їх можна замінити листками тієї ж
рослини, які щодо діяння мало поступаються перед квітками. Листки і
квітки не заміняють кореня. їх діяння слабше. Треба мати на увазі, що,
викопуючи корінь, назавжди губиш дорогоцінну рослину.

З квіток і листків алтею вживається напар з 20,0 г їх на 1 л води, який
п’ють по 4 склянки на день, а з коренів готують відвар — 10,0 г па І л
води — і п’ють по 2 склянки на день. Якщо вживається напар, то квітки і
листя алтею змішують з квітками калачиків лісових (мальви) (№ 107) і
льняним сім’ям по 5,0 г того і другого, а в гарячий відвар алтейного
кореня, щоб поповнити його лікувальну силу, якщо кореня мало, кладуть ще
5,0 г кореня живокосту і 5,0 г кореня калачиків лісових (мальви) , Ці
засоби народ вживає при кривавих поносах, при катарі кишок, при
запаленні сечового міхура і взагалі при хворобах сечостатевих органів, а
також і для спринцювань при білях, додаючи в таких випадках відвар з
дубової кори, 30,0 г на 1 л рідини.

Зовнішньо відвар з алтейного кореня, а частіше напар з квіток,
вживається для промивання очей при запаленні, для полоскання горла і при
загною¬ванні повік, а також для клізм при поносах та в інших випадках.

Подібно до алтею лікарського (Althaea officinalis L.) на організм людини
діє і алтей рожевий, який називають «мальвою» (Althaea rosea L.), але
слабше. Ця рослина дуже популярна в народі і дуже часто вживається при
лікуванні тих самих хвороб, що й алтей лікарський. Мальву розводять у
квітниках у селах коло хат. Високе, до 2,5 м, стебло, все всіяне
квітками, здалека видно в па-Мал. б. Angelica silvestris —
дуд-лісадниках. Ось ще чим ник лісовий. можна пояснити непопулярність
алтею лікарського: мальва завжди під рукою, а алтей треба шукати. Крім
цих двох рослин, в тих же випадках в деяких місцевостях застосовують
квітки і листки мальви лісової — калачиків лісових (Malva silvestris
L.), про які згадано вище.

Зберігання. Порізаний на дрібні кусочки корінь алтею зберігати у
дерев’яних ящиках, вистелених папером, а листки і квітки найкраще
зберігати в залізних коробках.

Похожие записи