.

Актуальні питання вакцинопрофілактики в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
176 1184
Скачать документ

Актуальні питання вакцинопрофілактики в Україні

Згідно з наказом МОЗ України № 276 від 31.10.2000р. “Про порядок
проведення профілактичних щеплень в Україні”, діти підлягають рутинній
імунізації проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, кору,
епідемічного паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В.

Важливим при розгляді питання вакцинації є розуміння працівниками
охорони здоров’я мети її проведення. Сьогодні, у зв’язку з відсутністю
великих, морових епідемій, багатьма лікарями недооцінюється значення
активної імунопрофілактики, що призводить до необґрунтованого
відведення, спотвореного інформування батьків та створення негативного
ставлення до щеплення.

Дифтерія в довакцинальний період на території України була однією з
головних причин дитячої смертності. Завдяки масовій імунізації
дифтерійним анатоксином, розпочатій у 1932 p., спостерігалося разюче
зниження захворюваності. Необґрунтоване збільшення протипоказань, часті
зміни календаря щеплень, введення до застосування вакцин із зниженою
кількістю анатоксину, а також поява в засобах масової інформації
періодичних професійно некомпетентних виступів та публікацій при
шкідливість вакцинації, зумовили численні випадки категоричної підмови
батьків від приведення профілактичних щеплень їхнім дітям, то призвело
до створення значного прошарку населення, неімунного до дифтерії. Дпя
активної імунізації проти дифтерії використовують анатоксин: токсин Сог.
Dyph, який втратив свої токсичні властивості, але зберіг імуногенність і
входить до складу як моно-, так і комбінованої вакцин. Спід зауважити:
на введення дифтерійного анатоксину формується антитоксичний імунітет,
що забезпечує нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, запобігає
перебігу дифтерії в тяжкій формі, з ускладненнями.

Вірус гепатиту В є основною причиною захворювання гострим або хронічним
гепатитом, цирозу печінки та первинної гепатоцелюлярної карциноми.
Ймовірність хронізації цієї інфекції при антенатальному зараженні сягає
90% під числа новонароджених HBsAg-позитивними матерями. Носіями стають
від 25 до 50% дітей, котрі були інфіковані у віці молодше 5 років. Ризик
захворювання на первинний рак печінки у носіїв R 12-300 разів вищий,
ніжу інших людей. Використання вакцини проти гепатиту В має
опосередкований впливу профілактиці раку печінки, особливо в дитячому
віці. Вакцина. І по використовується сьогодні в Україні. — продукт
генної інженерії, очищений поверхневий антиген (HBsAg) вірусу гепатиту
В, на введення якого формуються анти-HbsAg антитіла. Вакцини, що
виготовлені з сироватки хворих на вірусний гепатит В сьогодні в Україні
не використовують.

Правець — убікнітарна інфекція, найефективнішим захистом від якої е
планова вакцинація. Вакцинація забезпечується анатоксином правця, що за
умови введення в організм у складі комбінованої вакцини
дифтерія-пранець, створює антитоксичний імунітет.

Кашлюк найбільш небезпечний для дітей грудного віку, особливо в перші й
місяців житія, коли його перебіг має найтяжчий характер та серйозний
прогноз щодо подальшого розвитку дитини через часті приступи апное,
гіпоксичне пошкодження мозку, й також часте тяжке ускладнення —
пневмонію. Слід також зауважити, інші на підміну від багатьох інших
інфекцій (наприклад кору), проти яких дитина захищена протягом першого
року життя пасивно отриманими антитілами, що трансплацентарно передалися
від матері до плоду, такі антитіла до збудника кашлюку не мають
протективного імунітету. Крім того, як поствакцинальний імунітет, так і
постінфекційний імунітет до кашлюку є нетривалим і обмежується терміном
5—7 років, що створю? передумови до утворення резервуару збудника
кашлюку серед дорослих і є небезпечним для новонароджених дітей.
Створення активного імунітету забезпечується введенням реципієнту
цільноклітинного або безклітинного компоненту у складі комбінованої
вакцини (наприклад АКДП). Обидва типи вакцин сьогодні в Україні є
комерційно доступними. Хоча безклітинна кашлюкова вакцина с менш
реактогенною, але широке її застосування для рутинної імунізації
обмежене через її високу вартість.

Поліомієліт. За оцінками В( Н)3, сьогодні на планеті проживає близько
10-20 мли. інвалідів через перенесений паралітичний поліомієліт. Успішне
використання високоефективної оральної (живої) поліовакцини (ОПВ)
затьмарюється поодинокими тяжкими ускладненнями – вакцинасоційований
поліомеліт, що викликає при першому введенні вакцини в середньому 1:700
тис. доз вакцин, а при подальших щепленнях 1 : 6 – 7млн. доз вакцин. Це
ускладнення може бути усунене використанням для перших вакцинацій
інактивоваіюї подіонакцини (ІОВ), що з 2000 року зареєстрована і в
Україні, а в новому наказі регламентовано контингент населення, котрому
показане проведення вакцинації ІОВ. Нині в Україні активно обговорюється
питання щодо проведеним перших двох щеплень ІПВ усім дітям. Від
вакцинації проти поліомієліту не підмовилася жодна країна світу,
незважаючи на відсутність циркуляції дикого поліовірусу, але оскільки в
багатіях країнах, що розвиваються, ще існують випадки захворювання, не
виключається можливість завезення дикого вірусу на територію України.

>

@

P

@

альний період трапляється найчастіше. Трої шість до залозистої тканини
обумовлює ураження яєчок, що нерідко призводить до їх атрофії та
формування безпліддя, а ураження підшлункової залози не виключає ролі
епідпаротиту у роз витку цукрового діабету першою типу. Як і у випадку з
кором тільки своєчасна та дворазова вакцинація проти епідпаротту й
рекомендованому календарем віці гарантує захист відтяжкою менінгіту та
зсуву захворюваності у бік старшого, юнацького віку, в якому найчастіше
епідиаротит перебігає з ускладненнями. Подібно до вакцини проти кору,
для імунізації застосовується ослаблений вірус епідемічного паротиту.

Краснуха відноситься до інфекційних захворювань, то мають переважно
легкий перебіг у дитячому віці. Метою вакцинації проти краснухи є
попередження інфікування плоду та розвитку синдрому вродженої краснухи
(СВК). Піч час епідемії краснухи у 1956 році в США протягом першого
триместру вагітності були інфіковані близько 30 тис. вагітних, у Н тис.
з яких стався самовільний аборт, а у 22 тис. народилися діти з СВК. В
Україні СВК не належнії, до переліку захворювань, що підлягають
реєстрації. Але, заданими декількох досліджень, відомо, що близько 20%
жінок дітородною віку в Україні є неімунними до вірусу краснухи і мають
ризик Інфікуватися підчас вагітності. Вакцинація виключно дівчат
препубертатного віку не виправдала себе. Лише дворазова вакцинація
забезпечує, як і у випадках з кором та епідиаротитом, майже
100-відсотковий індивідуальний захист та створює передумови для
ерадикації збудника. В країнах, що розпочали вакцинацію ще у 70-ті роки
XX ст. з використанням дворазового щеплення, СВК не спостерігається. Як
вакцина проти кору та епідемічного паротиту, так і краснуха-вакцина є
ослабленим вірусом. На жаль, в Україні через брак фінансування
вакцинація прощ краснухи проводиться на недостатньому рівні, що ставить
піл сумнів можливість ліквідації СВК у зазначені ВООЗ терміни.

Захворюваність на туберкульоз зростає в усьому світі, а в Україні набула
характеру епідемії. Ефективність вакцини БЦЖ сьогодні є найбільш
дискутабельною. Але доведеним фактом є забезпечення захисту від
генералізованих форм туберкульозу дітей раннього віку шляхом щеплення
новонароджених БЦЖ. Вакцина БЦЖ (бацила Кальмета-Герена) являє собою
ослаблену M.bovis, що частково пояснює невисоку ефективність цієї
вакцини. Розробка ефективних та безпечних вакцин з М.tuberculosis нині
триває. На відміну від України, більшість країн Заходу планово
вакцинують проти інфекції, що викликана Haemophilus influence тип b
(Hib). В етіологічній структурі бактеріальних менінгітів у західних
країнах І lib складає 30—50%, крім того, він є причиною пневмоній,
отитів, артритів, флегмон. Найчастіше цей збудник уражає дітей до 5
років. Уведення до рутинної вакцинації щеплення дітей проти Hib в 70-ті
роки ХХст. у західних країнах призвело до того, що менінгіти
Нib-етіології практично не трапляються, відповідно зменшилася і
захворюваність на гнійні менінгіти бактеріальної етіології. І поширення
Нib в Україні вивчене недостатньо, що не дозволяє обґрунтувати
необхідність введення до календаря щеплень рутинної вакцинації проти І
lib. Вакцинація проти Нib в Україні рекомендована окремим групам
пацієнтів, що регламентовано наказом МОЗ України № 276 від 31.10.2000 р.
Вакцина являє собою поліеахаридний антиген Hib.

Подібнодо Нib, до переліку рекомендованих щеплень відносять вакцинацію
проти менінгококової та пневмококової інфекцій, вірусного гепатиту А.

Грип особливо небезпечний для людей з хронічними хворобами серця,
легень, нирок. Як медпрацівники, так і самі такі хворі мають
першочергову потребу у захисті проти грипу шляхом вакцинації. В Україні
використовуються сучасні вакцини проти грипу 2-го та 3-го поколінь: 2-ге
покоління — силіт вакцини (розщеплений вірус), 3-тє покоління —
субодиничні вакцини (окремі компоненти вірусу). Живі грипозні вакцини
сьогодні в Україні не використовуються.

У перспективі кількість хвороб, проти яких будуть вакцинувати, значно
збільшиться, що закономірно поставить проблему кількості ін’єкцій.
Вирішенням цього питання може бути створення нових комбінованих вакцин.
Успішним прикладом розвитку цього напряму можуть слугувати нові
тетравакцини. В західних країнах успішно випробовуються пента- та
гексавалентні комбіновані вакцини. Підґрунтям для створення таких вакцин
е дані з проблем імунології, що заперечують можливість “антигенною
перевантаження” та “відволікання імунної системи” за цих умов.
Закінчуючи хотілося б зауважити, що у вакцинопрофілактиці інфекційних
хвороб невирішеним залишається ряд проблем: імуногенність інактивованих
вакцин, поліпшення очищення вакцинальних препаратів, зменшення вартості
препаратів. Реальної альтернативи в профілактиці життєво небезпечних
інфекцій сьогодні не існує.

Діючий календар профілактичних щеплень

в Україні (скорочений варіант) від 31.10.2002 р. Вік Щеплення проти

1 день

Гепатиту В*

3 день Туберкульозу

Поліомієліту

3 місяці

Гепатиту В* Дифтерії, кашлюку, правця Поліомієліту

4 місяці

Дифтерії, кашлюку, правця Поліомієліту

5 місяців

Гепатит В* Дифтерії, кашлюку, правця

Кору, краснухи, паротиту

12-15 місяців

Поліомієліту

18 місяців

Дифтерії, кашлюку, правця Поліомієліту

3 роки

Поліомієліту Кору, краснухи, паротиту

6 років

Дифтерії, кашлюку, правця

Кору, краснухи, паротиту

11 років

Дифтерії Поліомієліту (при відсутності вакцинації у 6 років)

14 років Туберкульозу

Дифтерії, правця

18 років

Дифтерії, правця

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020