Реферат на тему:

Аборт (викидень)

Аборт (викидень) — це переривання вагітності протягом перших 28 тижнів
(7 акушерських місяців). Аборт до 12 тижнів вагітності називається
раннім, після цього терміну — пізнім. Плід, який народився до 28-го
тижня, має масу тіла меншу ніж 1000 г, зріст — до 35 см.

Аборти поділяють на мимовільні й штучні. Мимовільний аборт виникає без
стороннього втручання. Викидень, який повторюється більше ніж 2 рази
поспіль, називають звичним. Штучний аборт виконують за бажанням жінки в
умовах стаціонару при дотриманні всіх вимог асептики й антисептики.
Чинним законодавством дозволяється штучно переривати вагітність терміном
до 12 тижнів.

МИМОВІЛЬНИЙ АБОРТ

Частота його становить 2-8% від загальної кількості вагітностей.
Етіологія. Причини різноманітні. Невиношуванню вагітності сприяють:
нейроендокринні розлади (інфантилізм, патологічні зміни функції яєчників
і надниркових залоз, гіпо- або гіпертиреоз, цукровий діабет), попереднє
штучне переривання вагітності, істміко-цервікальна недостатність,
внутрішньоматкові зрощення (синехії), хромосомні й генні аномалії,
порушення нормальної будови яйцеклітин і сперматозоїдів, гострі та
хронічні інфекційні хвороби, ізоантигенна несумісність крові матері й
плода за резус-фактором та системою АВО, захворювання та вади розвитку
статевих органів, а також інтоксикації, особливо хронічні (свинцем,
ртуттю, бензином, алкоголем, нікотином, аніліновими сполуками),
іонізуюча радіація, розлади харчування. Безпосередніми причинами
невиношування вагітності можуть бути фізичні та психогенні травми.

Патогенез. При самовільному аборті, що виник внаслідок дії вказаних вище
факторів, у кінцевому результаті відбувається однаковий процес —
посилення скоротливої діяльності матки. Плідне яйце поступово
відшаровується від слизової оболонки матки і виштовхується з її
порожнини, внаслідок чого виникають переймоподібний біль унизу живота і
маткова крово-

теча різного ступеня інтенсивності. Пізній аборт нагадує пологи
(відбувається згладження і розкриття шийки матки, відходять
навколоплодові води, народжується плід, а потім послід).

У клінічному перебігу мимовільного викидня розрізняють такі стадії (рис.
196):

• загроза аборта (abortus imminens),

• аборт, що розпочався (abortus incipiens),

• аборт у ходу (abortus protragens seu progrediens);

• неповний аборт (abortus incompletus);

• повний аборт (abortus completus).

Загроза аборта. Плідне яйце з’єднане із слизовою оболонкою матки або
відшарувалось на невеликій ділянці. З’являється незначний тягнучий біль
унизу живота, в крижах, кров’янисті виділення відсутні, шийка матки
сформована, зовнішнє вічко закрите. Розміри матки відповідають терміну
вагітності, тонус її підвищений. У цій стадії при дотриманні вагітною
правильного режиму і проведенні цілеспрямованого лікування вагітність у
більшості випадків можна зберегти.

Аборт, що розпочався. Виникає переймоподібний біль унизу живота,
з’являються незначні кров’янисті виділення. Плідне яйце відшаровується
від слизової оболонки матки на невеликій ділянці. Величина матки
відповідає терміну вагітності. Зовнішнє вічко шийки матки закрите або
трохи відкрите. Застосовується терапія, спрямована на збереження
вагітності, але ймовірність її успіху нижча ніж при загрозі аборта.

Аборт у ходу. Відшароване плідне яйце виштовхується з порожнини матки
через розширений шийковий канал. Переймоподібний біль унизу живота
інтенсивний. Аборт може супроводжуватися значною кровотечею. При
вагінальному дослідженні виявляють розкритий канал шийки матки, в ньому
визначається плідне яйце, нижній полюс якого виходить у піхву.

Неповний аборт. Виходить не все плідне яйце, частина його залишається в
порожнині матки. Спостерігають переймоподібний біль і кровотечу різного
ступеня вираженості — від невеликої до значної, яка може призвести до
розвитку геморагічного шоку. При цьому канал шийки матки пропускає
палець і більше. Консистенція матки м’яка, розміри її не відповідають
терміну вагітності. Порожнину матки треба негайно звільнити від залишків
плідного яйця і тим самим зупинити кровотечу та запобігти інфікуванню.

Повний аборт. Плідне яйце повністю виходить із матки. При цьому матка
скорочується, канал її шийки закривається, кровотеча припиняється. У
ранні терміни вагітності повний аборт спостерігається значно рідше ніж у
пізні. Навіть за відсутності кровотечі потрібно зробити вишкрібання
стінок порожнини матки, щоб запобігти її інфікуванню й утворенню
плацентарного поліпа.

Клінічна картина самовільного викидня залежить також від терміну
вагітності, стадії, причини, яка викликала переривання вагітності.

Для аборта в І триместрі характерне поєднання больового синдрому та
кров’янистих виділень, у II триместрі ранніми проявами викидня є
переймоподібний біль у нижніх відділах живота, кровотеча приєднується
після народження плода. Значна кровотеча, як правило, є провідним
симптомом при перериванні вагітності на фоні передлежання плаценти.
Залежно від етіологічних факторів, які викликали мимовільний аборт,
можуть бути особливості його клінічних проявів.

Плацентарний поліп — це ускладнення аборта, яке виникає при затримці в
матці залишків плаценти, оболонок, що проростають сполучною тканиною і
щільно прикріплені до стінок матки. Плацентарний поліп затримує
регенерацію слизової оболонки. Клінічно проявляється тривалими
кров’янистими виділеннями. Діагноз підтверджується за допомогою
біма-нуального, ультразвукового, гістероскопічного досліджень. Лікування
проводиться шляхом вишкрібання порожнини матки кюреткою або видалення
поліпа під контролем гістероскопа.

У випадку тривалого перебігу мимовільного аборта нерідко з піхви в матку
проникають патогенні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи, анаероби
— бактероїди, пептококи та ін.), які спричиняють розвиток інфікованого
(гарячкового) аборта.

Залежно від ступеня поширення інфекції розрізняють:

• неускладнений інфікований аборт (інфекція залишається локалізованою в
матці — ендометрит);

• ускладнений інфікований викидень (інфекція вийшла за межі матки, але
процес обмежується ділянкою малого таза — параметрит, пельвіоперитоніт);

• септичний аборт (інфекція набула генералізованого характеру —
септицемія, септикопіємія, анаеробний сепсис, септичний шок).

При неускладненому гарячковому викидні матка й придатки під час
пальпації неболючі, лейкоцитоз невисокий, ШОЕ збільшена, температура
тіла підвищена, пульс відповідає температурі. Загальний стан жінки
задовільний.

При ускладненому аборті інфекція поширюється за межі матки трьома
шляхами: лімфогенним, гематогенним і по маткових трубах. Крім матки
ушкоджуються придатки (аднексит), тазова очеревина (пельвіопери-тоніт),
навколоматкова клітковина (параметрит). Запальний процес нерідко
супроводжується нагноєнням і скупченням гною в трубах (піосальпінкс),
яєчниках (піооварій), матково-прямокишковому заглибленні тазової
очеревини (абсцес дугласового простору) і клітковині малого таза.
Загальний стан хворої при гнійному процесі тяжкий. Спостерігаються
висока температура тіла, озноб, порушення функції нервової системи,
обміну речовин, зміни в картині крові та в інших системах і органах,
значно посилюється біль.

Септичний аборт характеризується дуже тяжким загальним станом хворої.
Температура тіла висока, пульс прискорений і не відповідає температурі,
з’являється озноб. Шкіра бліда з жовтуватим або сіруватим відтінком,

язик сухий, сон порушений, апетит відсутній. Нерідко виникають
тромбофлебіти і метастатичні абсцеси в легенях, нирках та інших органах.
Можливий розвиток інфекційно-токсичного шоку і гострої ниркової
недостатності.

Лікування. При загрозі аборта й аборті, що розпочався, хвору
госпіталізують. У лікарні проводять комплексне лікування, спрямоване на
усунення головного етіологічного чинника. Застосовують засоби, які
регулюють функцію нервової системи: настойки валеріани, кропиви собачої.
У ІІ-ІІІ триместрах вагітності при значних психоемоційних навантаженнях
можна використовувати тріоксазин (по 0,3 г 2-3 рази на добу), тазепам
(по 0,01 г 2 рази на добу), седуксен (по 0,005 г 1-2 рази на добу).
Призначають спазмолітичні засоби (но-шпа по 0,04 г, свічки з папаверину
гідрохлориду — по 0,02 г 3-4 рази на добу). Якщо біль дуже сильний, то
вводять 2 мл но-шпи і 2 мл баралгіну 2-3 рази на добу внутрішньом’язово.
Залежно від причин аборта, гормональних показників, терміну вагітності
проводять гормональну терапію. Призначають 1% розчин прогестерону (по 1
мл внутрішньом’язово, на курс — 10 ін’єкцій). Застосовують туринал (по 5
мг 1-3 рази на добу), або утрожестан (по 100 мг 1-2 рази на добу), або
ацетомепрегенол (по 0,125-1,5 мг на добу), або дюфастон. При зниженні
екскреції хоріонічного гона-дотропіну використовують хоріогонін по
750-1000 ОД 2-3 рази на тиждень. Зазначені лікувальні заходи у разі
необхідності проводять до 15-16-го тижня вагітності. Далі призначають
адреноміметики (партусистен та ін.). При значній збудливості матки
вводять внутрішньом’язово 10 мл 25% розчину магнію сульфату.
Рекомендовані вітаміни (групи В, ретинол, аскорбінова кислота,
токоферол), а також вживання свіжих фруктів, ягід, овочів. При аборті,
що розпочався, необхідно застосовувати дицинон (по 0,25 г 3 рази на
добу), аскорутин (по 1 таблетці 3 рази на добу).

Із немедикаментозних методів лікування при загрозі переривання
вагітності застосовують електроаналгезію, електрофорез магнію
синусоїдальним модульованим струмом, електрорелаксацію матки,
голкорефлексотерапію, ендоназальний іонофорез тіаміну. При звичному
викидні через істміко-цервікальну недостатність використовують
оперативні методи лікування з накладанням швів на шийку матки за
методами Широдкара, Люби-мової, Сценді та ін.

При аборті в ходу, неповному і повному викидні в умовах стаціонару
інструментальним шляхом видаляють плідне яйце і його залишки.

При інфікованому аборті застосовують антибіотики широкого спектра дії з
урахуванням чутливості до них збудників, сульфаніламідні засоби, похідні
нітрофурану, метрогіл. Широко використовують детоксикаційні

(кристалоїди, колоїди), білкові препарати, імуномодулятори,
аспіраційно-промивне дренування порожнини матки різними антисептичними
засобами, внутрішньоматкове лазерне опромінювання.
Інфузійно-трансфузійна терапія спрямована на підтримання сталого об’єму
циркулюючої крові, усунення анемії, гіпопротеїнемії, корекцію порушень
водно-електролітного балансу і кислотно-лужної рівноваги, гомеостазу. У
комплексну терапію включають серцеві, десенсибілізуючі, протигістамінні,
жарознижувальні препарати, кортикостероїди, антиагреганти,
антикоагулянти (фраксипарин, гепарин), інгібітори протеаз (гордокс),
салуретики, вітаміни. При поліпшенні стану хворої (нормалізації
температури) через 2-3 дні проводять вишкрібання порожнини матки. Якщо
розпочалася сильна кровотеча, інфіковані залишки плідного яйця видаляють
негайно. При нирковій недостатності проводять гемодіаліз. Якщо стан
хворої не поліпшується, виконують операцію видалення матки з придатками.

X

|

th

X

|

1 Так називають викидень у тому разі, коли плідне яйце гине у порожнині
матки і з неї не зганяється. Причиною цього є різке зниження збудливості
й скоротливої діяльності матки на ґрунті порушення нервової та
ендокринної регуляції функцій статевої системи. Плідне яйце може
знаходитись у матці декілька місяців. При цьому відбувається його
аутоліз, нерідко мацерація, а іноді муміфікація і навіть петрифікація.
Припиняється ріст матки, зникають інші ознаки вагітності; загальний стан
хворої погіршується (головний біль, неприємний смак у роті, кволість,
дратівливість). Екскреція естріолу різко знижується, біологічні та
імунологічні реакції на вагітність негативні. За допомогою
ультразвукового сканування визначають деформацію зародка і всього
плідного яйця. У ранні терміни вагітності видаляють плідне яйце
хірургічним шляхом, як при звичайному аборті. У випадках пізнього
аборта, що не відбувся, проводять медикаментозне збудження пологової
діяльності. Після народження плода здійснюють інструментальну ревізію
порожнини матки.

Штучний аборт. В Україні дозволяється за бажанням жінки штучно
переривати вагітність терміном до 12 тижнів. Штучний аборт за
відсутності протипоказань виконує лікар в умовах стаціонару з
дотриманням правил асептики. В окремих випадках виникає потреба
перервати вагітність терміном понад 12 тижнів. Показання до цього можуть
бути як медичними (тяжкі захворювання серцево-судинної системи, легень,
печінки, нирок, крові у вагітної), так і соціальними (перебування жінки
або чоловіка в місцях позбавлення волі, позбавлення прав материнства,
вік вагітної до 18 років, вагітність після зґвалтування тощо). При цьому
термін переривання вагітності може становити 12-28 тижнів. Рішення про
можливість такого опера-

тивного втручання приймає спеціальна комісія за наявності в жінки
відповідних юридичних документів і висновку про термін вагітності, який
дає акушер-гінеколог територіальної жіночої консультації.

Протипоказаннями до проведення операції штучного аборта є гострі
інфекційні захворювання та запальні процеси статевих органів.

Штучний аборт часто негативно впливає на здоров’я жінки, особливо при
перериванні першої вагітності. У таких жінок нерідко виникають запальні
процеси статевих органів, які призводять до порушення менструальної і
дітородної функцій. Можуть бути позаматкова вагітність, передле-жаннята
прирощення плаценти, аномалії пологової діяльності, маткові кровотечі,
розлади функції нервової системи та ін. Тому з метою запобігання абортам
потрібно проводити санітарно-освітню роботу, зокрема пропагувати
використання протизаплідних засобів.

ОПЕРАЦІЇ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Переривання вагітності у ранні терміни

Штучним абортом називається переривання вагітності в акушерському
стаціонарі. В ранні терміни аборт проводять за бажанням жінки до 12
тижнів при відсутності протипоказань. Протипоказаннями є гострі та
підгострі запальні захворювання жіночої статевої сфери, гострі
інфекційні захворювання чи запальні процеси будь-якої локалізації.
Операція може бути виконана тільки після ліквідації цих патологічних
явищ, оскільки наявність вогнищ інфекції в організмі створює високий
ризик ускладнень після оперативного втручання.

З 12 до 28 тижнів вагітність переривають тільки за медичними показаннями
при наявності у вагітної важких захворювань, коли прогресування
вагітності та пологи можуть становити загрозу життю жінки, а також за
соціальними показаннями — вік до 18 років, наявність 3 і більше дітей,
дитини-інваліда, смерть чоловіка під час вагітності, розлучення,
ув’язнення, позбавлення материнських прав.

Обстеження: мазок на ступінь чистоти вагінального вмісту та на гонорею,
аналіз крові на RW та СНІД, гінекологічний огляд.

Операція проводиться лише лікарем акушером-гінекологом. За проведення
втручань, спрямованих на переривання вагітності іншими особами, зокрема
середніми медичними працівниками, чинним законодавством передбачена
кримінальна відповідальність.

Інструментарій, необхідний для операції (рис. 197):

дзеркала Сімса і підіймач;

кульові щипці або щипці Мюзо;

розширювачі Гегара;

матковий зонд;

довгі пінцети (2);

абортцанг;

кюретки № 2, 4, 6;

вакуум-апарат;

наконечники для вакуум-апарата.

Знедолення: внутрішньовенний наркоз або місцева анестезія.

Техніка операції. Зовнішні статеві органи обробляють йодонатом. Вводять
дзеркала Сімса. Піхву та шийку матки обробляють 5% розчином йоду.
Оголюють шийку матки в дзеркалах та захоплюють її кульовими щипцями за
передню губу. Видаляють підіймач. Лікар утримує шийку матки кульовими
щипцями, нижнє дзеркало, передають медичній сестрі, що асистує під час
операції. Проводять зондування порожнини матки з метою встановлення
прохідності та напряму цервікального каналу, довжини та форми порожнини
матки. Далі проводять розширення цервікального каналу розширювачами
Гегара від № 4-6 до 12-13 (номер розширювача дорівнює його

діаметру в міліметрах) (рис. 196). Після розширення здійснюють
руйнування і видалення плідного яйця кюреткою № 6, абортцангом або
шляхом вакуум-аспірації. Видаливши плідне яйце, проводять контрольне
вишкрібання стінок порожнини матки і трубних кутів кюретками № 4 і 2.
Переконавшись у тому, що плідне яйце і децидуальна оболонка видалені
повністю, матка скоротилася добре, кровотечі немає, кульові щипці з
шийки матки знімають, шийку обробляють 5% йодом, видаляють дзеркала.

Догляд за хворою після операції. Жінку перевозять на каталці в палату.
На низ живота кладуть міхур з льодом. Вводять засоби, які скорочують
матку — 1 мл окситоцину або метилергометрину внутрішньом’язово. Протягом
першої доби періодично контролюють стан хворої: самопочуття, скарги,
пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, кількість та характер
виділень із статевих шляхів. При відсутності ускладнень жінку виписують
додому на другу добу після аборта.

Ускладнення. Штучний аборт, навіть проведений досвідченим лікарем з
дотриманням усіх правил асептики та антисептики, завжди є небезпечною
операцією з огляду на можливі ускладнення, що виникають як під час
втручання, так і пізніше, і мають серйозні наслідки для здоров’я та
репродуктивної функції жінки.

Перфорація стінки матки може статися на будь-якому етапі операції
матковим зондом, розширювачами, кюреткою. Особливу небезпеку при цьому
становить можливість пошкодження внутрішніх органів. Важливо вчасно
діагностувати перфорацію, припинити операцію аборта і провести
лапаротомію з метою зашивання перфораційного отвору (за умови свіжого та
невеликого пошкодження) або надпіхвової ампутації чи екстирпації матки
при значних інфікованих травмах.

Неповне видалення плідного яйця та плацентарний поліп (виникає при
затримці залишків ворсистої оболонки) супроводжуються значними
кров’янистими виділеннями. Діагностують ці ускладнення при бімануальному
та ультразвуковому дослідженні. Лікування полягає у видаленні вмісту
матки шляхом вишкрібання її стінок. Тривале перебування частин плідного
яйця у матці може призвести до приєднання інфекційних ускладнень.

Основні післяабортні ускладнення запального характеру — ендометрит,
параметрит, пельвіоперитоніт, сепсис.

Віддаленими наслідками штучних абортів є розлади менструальної функції,
ендометріоз, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів,
безплідність. У жінок з резус-негативною кров’ю можлива сенсибілізація
вагітної антигенами плода, тому після аборта такій пацієнтці слід ввести
антирезусний гамма-глобулін.

Переривання вагітності у пізні терміни (від 12 до 28 тижнів)

Згідно з чинним законодавством переривати вагітність у терміні 12-28
тижнів можна лише за наявності медичних чи соціальних показань.
Наявність медичних показань визначається відповідним висновком комісії
лікувально-профілактичного закладу, де лікується жінка, у складі лікаря
акушера-гінеколога, лікаря з спеціальності, до якої належить
захворювання, та керівника закладу. Соціальні показання обумовлені
переліком Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1993 за № 926.

Перелік соціальних показань до переривання вагітностіу пізні терміни:

• наявність трьох і більше дітей;

• розлучення під час вагітності;

• смерть чоловіка під час вагітності;

• вагітність після зґвалтування;

• перебування жінки або чоловіка в місцях позбавлення волі;

• позбавлення жінки материнських прав;

• наявність у сім’ї дитини-інваліда;

• тяжке захворювання або травма чоловіка, що зумовили його інвалідність
під час вагітності дружини.

Фізіологічні стани:

• стан фізіологічної незрілості організму жінки — до 18 років;

• стан згасання репродуктивної функції жінки — після 45 років.

Існують хірургічні та консервативні методи переривання вагітності у
пізні терміни. Вибір методу залежить від терміну вагітності, стану
жінки, діагнозу.

При важких формах гестозів, серцево-судинної недостатності,
гіпертонічній хворобі вагітність переривають шляхом черевностінкового
(малого) кесаревого розтину. Якщо жінці за станом здоров’я необхідно
провести стерилізацію, переривання вагітності проводять також шляхом
малого кесаревого розтину.

Основним шляхом переривання вагітності пізніх термінів у сучасному
акушерстві є інтраамніальне (внутрішньооболонкове) введення
гіпертонічних розчинів. Застосовують трансабдомінальну (через передню
черевну стінку) та трансцервікальну методику, за якою в канал шийки
матки вводять стерильну трубку з довгою голкою, якою проколюють плодовий
міхур і виводять частину навколоплодових вод. Потім у порожнину амніона
вводять таку ж кількість гіпертонічного розчину хлориду натрію або, при
наявності протипоказань, 20% розчину глюкози. Для того щоб рідина не
витікала, проводять тугу тампонаду піхви стерильним бинтом. Тампон
виймають через 6 годин.

Переривання вагітності можна прискорити внутрішньовенним введенням
окситоцину або простагландинів груп Е і F^. Використання для переривання
вагітності у другому триместрі простагландинів значною мірою полегшує це
непросте завдання — викидень відбувається значно швидше, попадання
простагландинів у тканини не викликає некротичних змін у них, що може
трапитись при введенні гіпертонічного розчину хлориду натрію.

Протягом першої доби після введення розчину розпочинаються перейми,
відбувається розкриття шийки матки і вигнання плода. Після народження
плода та посліду необхідно обов’язково провести вишкрібання порожнини
матки великою кюреткою, щоб видалити можливі залишки плацентарної
тканини та оболонки. Таким чином запобігають виникненню кровотечі та
ускладнень запального характеру. Після аборта призначають скорочуючі та
антибактеріальні препарати.

Догляд за хворою полягає у ретельному спостереженні за станом скорочення
матки. Медсестра слідкує за виділеннями із статевих шляхів, вимірює
температуру тіла жінки з метою вчасного виявлення ускладнень запального
характеру.

Похожие записи