.

Пафнутій Львович Чебишов (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
397 2439
Скачать документ

Реферат на тему:

ПАФНУТІЙ ЛЬВОВИЧ ЧЕБИШОВ

(1821—1894 pp.)

Видатний російський учений-математик П. Л. Чебишов був сином поміщика.
Батько його за молодих років брав участь у Вітчизняній війні 1812—1814
pp., після закінчення якої вийшов у відставку й оселився в своєму маєтку
— селі Окатово Богородського повіту Калузької губернії. Там 16 травня
1821 р. і народився син Пафнутій.

Дитячі роки хлопчик провів у селі. Мати вчила його читати і писати, а
двоюрідна сестра — французької мови й арифметики. Паша не брав участі у
рухливих дитячих іграх, бо від народження в нього одна нога була
коротшою за другу.

Багато часу Паша проводив за читанням книжок і майструванням усяких
дотепних іграшок. Користуючись самим тільки ножиком, він годинами
майстрував різні млинки, водяні колеса, а пізніше, коли почав вивчати
геометрію, конструював рухомі моделі плоских фігур.

У 1832 р. сім’я Чебишових переїхала до Москви. Тут батько найняв для
синів найкращих учителів, які приходили до них на квартиру готувати
дітей до вступу в університет. Учитель математики П. М. Погорельський
відразу помітив здібності Паші до фізики, математики і радив йому
вступати на математичний факультет.

Студентом Московського університету П. Л. Чебишов став у 1837 р.
Професор математики М. Д. Брашман, помітивши здібності юнака до
математики, почав з ним додатково працювати. Вже через рік, переходячи
на другий курс університету, Чебишов, за порадою професора Брашмана,
підготував дослідження «Про числове розв’язування рівнянь вищих
степенів». За цю роботу його нагородили срібною медаллю.

З року в рік Чебишов складав усі заліки й екзамени тільки на відмінно,
нерідко дивуючи своїх учителів власними способами математичних доведень
та досліджень, які відзначалися оригінальністю, простотою і
винахідливістю.

Коли Чебишов учився на останньому курсі, його батько через нестатки
знову переїхав у село разом з дружиною і меншими дітьми. Пафнутій
Львович залишався в Москві з двома молодшими брата-ми-студентами. Від
батька вони не одержували майже ніякої допомоги. П. Л. Чебишов почав
давати уроки з математики та фізики гімназистам і студентам.

У 1841 р. Чебишов закінчив університет з відзнакою. Його залишили там
для підготовки на звання професора. Стипендія була невелика, але він
намагався допомагати не тільки молодшим братам-студентам, а й батькові.
За браком часу йому довелося залишити приватні уроки.

У 1846 р. він блискуче захистив при Московському університеті
дисертацію, присвячену теорії ймовірностей, і через рік зайняв посаду
ад’юнкта в Петербурзькому університеті. У 1847 р. Чебишов захисти»
дисертацію на тему «Інтегрування за допомогою логарифмів», а через два
роки опублікував «Теорію порівнянь», за яку йому було присуджено
Демидівську премію та ступінь доктора математики і астрономії. Ця
дисертація протягом п’ятдесяти років була єдиним посібником для
студентів з теорії чисел.

4) міститься принаймні одне просте число. Уточнене Пафнутієм Львовичем
твердження, яке дістало назву теореми Чебишова, було сформульоване так:
Якщо 2п>7, де п – натуральне число, то-між п і 2п—2 лежить принаймні
одне просте число. Винайдені Чебишовим способи теоретичного доведення
цих питань вразили всіх математиків світу і поставили тридцятирічного
вченого поряд з найвидатнішими представниками цієї науки.

Не менш значним науковим досягненням П. Л. Чебишова була дальша розробка
питань теорії ймовірностей. За дослідження в теорії ймовірностей
Пафнутій Львович узявся, коли йому було 23 роки, і продовжував їх усе
своє життя. Ферма, Я. Бернуллі, Лаплас та інші вчені розробили початки
цієї науки, Чебишов привів її в струнку систему, довів багато важливих
теорем і законів. Своїми працями з теорії ймовірностей П. Л. Чебишов
поклав початок окремій математичній науці, яку довершили пізніше його
талановиті учні А. А. Марков і О. М. Ляпунов. Тепер теорією імовірностей
користуються у найрізноманітніших галузях практичної діяльності.

Знання математики П. Л. Чебишов використовував і для поліпшення
конструкції наявних і створення нових приладів та механізмів. У той час
виникла потреба вдосконалити парові машини. Великого клопоту інженерам
завдавав «паралелограм Уатта» — механізм парової машини, який
перетворював криволінійний рух у прямолінійний. Чебишов блискуче
розв’язав проблему «паралелограма Уатта», причому не тільки визначив, як
найдоцільніше його побудувати, а й установив найвигідніші розміри частин
самої парової машини. Він створив також механізми, що перетворювали одні
види рухів в інші: обертальний – у коливальний і навпаки, коливальний— у
криволінійний або прямолінійний тощо. Розробка питань теорії механізмів
привела вченого до створення зовсім нового розділу математики, що дістав
назву «теорія найкращого наближення функцій». Розробляючи теорію
механізмів, Пафнутій Львович вивів формулу плоских механізмів
(пристроїв, у яких рух точок відбувається в одній або кількох
паралельних площинах). У наших підручниках вона так і називається
формулою Чебишова.

Вчений сконструював також лінійку для вимірювання кривизни дуг кола
довільного радіуса, самокатне крісло, гребний механізм, що імітував рух
весел човна під дією зусиль гребця. Його крокуюча машина дивувала
сучасників, а сконструйований ним арифмометр довгий-час вважався
найкращим у світі. В Академії наук СРСР зберігається понад 40 створених
Чебишовим пристроїв і механізмів. Серед них є й такі, які було
відзначено почесними дипломами на міжнародних виставках у Філадельфії
(1871 р.) і Чікаго (1893 p.).

Так застосовував П. Л. Чебишов математичну теорію до практики. Він
присвятив кілька праць кресленню планів і географічних карт,
найраціональнішим прийомам розкроювання одягу і взуття, конструюванню
зубчастих коліс тощо. Свої погляди на взаємозв’язки між теорією і
практикою вчений виклав у доповіді про креслення географічних карт, в
якій він підкреслював, що поєднання теорії з практикою дає благотворні
результати, що від цього виграє не тільки практика, а й сама наука.

Чебишов був засновником нового розділу теорії функцій — конструктивної
теорії функцій, основним елементом якої є теорія найкращого наближення
функцій многочленами. Він поставив і розв’язав таку задачу: з
многочленів виду хп+а1хп-1+а2хп-1+…+ап знайти той, який на сегменті
К;сЛІТЕРАТУРА Абубакиров Н. Абу Райхан Бируни. «Наука й жизнь», 1973, № 9. Артоболевский Й., Левитский Н. П. Л. Чебишев — создатель синтеза механизмов. «Наука й жизнь», 1972, № 1. Багратуни Г. Г. Карл Фридрих Гаусе. М., Гиз, 1956. Басов Н. Г. Мстислав Всеволодович Келдьіш. «Природа», 1971, № 2. Бородін О., Бугай А. Біографічний словник діячів у галузі математики. К., «Радянська школа», 1973. Ван дер Варден. Пробуждающаяся наука. М., Физматгиз, 1953. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середини XIX столетия. М., Физматгиз, 1956. Воронцова А. А. Софья Ковалевская. М., 1959. Голованов Я. Світочі науки. Етюди про вчених. К., «Веселка», 1970. Епйфанова А. П., Йльйна В. П. Михаил Александрович Лаврентьев. М., «Наука», 1971. Инфельд Д. Зварист Галуа — избранник богов. М., «Молодая гвардия», 1960. Каган В. Лобачевский й его геометрия. М., Гос-техиздат, 1956. Каган В. Архимед. М., Гостехиздат, 1969. Кольман 3. История математики в древности. М., Физматгиз, 1961. Левин В. Й. Рамануджан — математический гений Индии. М., «Знание», 1968. Оре О. Замечательньш математик Нильс Хенрик Абель. М., Физматгиз, 1961. Прудников В. П. Л. Чебьішев. М., «Просвеще-ние», 1964. Пухначев Ю. Метод Лаврентьева. «Наука й жизнь», 1970, № 11. Садыков X. У. Бируни й его работьі по астро-номии. Ташкент, 1963. Салье М. Мухаммед аль-Хорезми — великий узбекский учений. Ташкент, 1954. Смогоржевський О. С. Про геометрію Лобачевського. К., «Радянська школа», 1960. Стройк Д. Коротка історія математики. К., «Радянська школа», 1960. Чистяк ов В. РассказьІ о математиках. Минск, «Высшая школа», 1966. Цейтен Г. Г. Історія математики за стародавніх часів і у середні віки. К., «Радянська школа», 1956. Цейтен Г. Г. Історія математики в XVI-XVII століттях. К., «Радянська школа», 1956. Юшкевич А. П. История математики в средние века. М., Физматгиз, 1961.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020