.

Об’єкти статистики зовнішньої торгівлі. Основні джерела інформації про зовнішньоторговельні операції (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4007
Скачать документ

Реферат на тему:

Об’єкти статистики зовнішньої торгівлі. Основні джерела інформації про
зовнішньоторговельні операції

Статистика зовнішньоекономічних зв’язків є складовою економічної
статистики і вивчає розміри, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі
(за видами товарів і напрямками), склад імпорту й експорту,
науково-технічне співробітництво, стан і розвиток виробничої кооперації
і діяльності спільних підприємств, кредитних і валютно-фінансових
відносин, міжнародних перевезень і туризму, а також оцінює закордонне
майно, золотовалютні запаси, курс валют, досліджує міжнародну
конкурентоспроможність і розробляє платіжний баланс.

Відповідно до перелічених вище завдань метою статистики
зовнішньоекономічних зв’язків є вивчення міжнародного економічного і
науково-технічного співробітництва з допомогою системи показників. Ці
показники перебувають у нерозривному взаємозв’язку і єдності і водночас
відбивають різні сторони зовнішньоекономічної діяльності.

Така система показників може бути подана у вигляді окремих груп, що
характеризують:

* зовнішню торгівлю, тобто експорт і імпорт товарів і послуг;

* міжнародну виробничу кооперацію;

* науково-технічне співробітництво й обмін, включаючи операції з
торгівлі ліцензіями;

* валютно-фінансові, інвестиційні операції;

* транспортно-експедиційні операції, іноземний туризм;

* митно-тарифні операції;

* операції з надання безоплатної допомоги;

* підрядні й орендні операції.

У статистиці зовнішньоекономічних зв’язків об’єктами обліку є товари і
послуги, що становлять експорт і імпорт країни, а також усі пов’язані з
ними операції.

Оскільки зовнішня торгівля посідає центральне місце в системі
зовнішньоекономічних відносин, то цілком закономірно, що в статистиці
зовнішньоекономічних зв’язків самостійно виділяється статистика
зовнішньої торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі – галузь статистики зовнішньоекономічних
зв’язків, що характеризує стан і розвиток торговельно-економічних
відносин між країнами. Завданнями статистики зовнішньої торгівлі є
розроблення системи показників, що характеризують обсяги, динаміку і
структуру зовнішньої торгівлі, аналіз чинників, що обумовлюють основні
тенденції їх розвитку, а також порівняльний аналіз показників зовнішньої
торгівлі різних країн та умов торгівлі.

Статистика зовнішньої торгівлі як складова статистики
зовнішньоекономічних зв’язків зокрема і загальної статистичної системи
держави в цілому, безумовно, має величезне значення не тільки і не
стільки для констатації кількості товарів, переміщених через кордон
держави за певний період. Всебічний аналіз статистичних даних дає
безмежні можливості для:

* формування і реалізації науково обгрунтованої торговельно-економічної,
транспортної політики держави;

* аналізу ринку попиту і пропозиції;

* планування інфраструктури;

* прогнозування макроекономічних показників у системі національних
рахунків (СНР) і платіжного балансу;

* упорядкування товарних балансів;

* розрахунків різних індексів показників.

В умовах формування ринкових відносин в Україні і країнах СНД
відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до
міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну
статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку
зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію
статистики зовнішньої торгівлі.

У системі національних рахунків основною вимогою до статистичної
інформації є її безпосередній зв’язок із первинними документами (тобто
такими, що реєструють подію безпосередньо в момент її здійснення). Саме
тому в статистиці зовнішньої торгівлі довелося перейти до митної
статистики зовнішньої торгівлі, яка базується на вантажних митних
деклараціях (ВМД), що відповідає міжнародній практиці.

До 1997 р. офіційна статистика зовнішньої торгівлі України формувалася
на основі введених Держкомстатом України форм державної статистичної
звітності (зокрема, форма 8-вага), що заповнювалися підприємствами і
подавалися в органи державної статистики відповідно до встановленої
періодичності. Паралельно, починаючи з 1993 p., статистика зовнішньої
торгівлі за товарами, що підлягають декларуванню митними органами при
переміщенні через митний кордон України, формувалася Держмитслужбою на
основі електронних копій вантажних митних декларацій. Досвід
застосування двох принципово різних систем формування статистики
засвідчив безумовні переваги порядку, упровадженого Державною митною
службою, як із погляду достовірності вихідних даних, так і оперативності
їх одержання.

Виходячи з вимог часу наприкінці 1996 р. Урядом України було прийнято
рішення про впровадження, починаючи з січня 1997 p., порядку формування
офіційної статистики зовнішньої торгівлі України. Згідно з цим рішенням
єдиним офіційним джерелом її формування визнавалися дані державної
митної декларації, що становлять базу даних митної статистики зовнішньої
торгівлі. До цих даних Держкомстат додає відомості про переміщення
товарів, які не підлягають декларуванню митними органами.

Така система ведення статистики зовнішньої торгівлі використовується
практично всіма країнами світу, вона більш прогресивна порівняно зі
статистикою, в основі якої лежить звітність підприємств і організацій,
дає можливість здійснити облік усіх експортно-імпортних операцій,
виконаних суб єктами зовнішньоекономічної діяльності України з
заповненням ВМД.

Структуру статистики зовнішньоекономічних звязків схематично можна
подати так (рис. 1):

Предметом статистики зовнішньоекономічних зв’язків є кількісна сторона
процесів і явищ, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у
нерозривному зв’язку з їх якісною характеристикою: товари, цінності,
послуги, що складають експорт і імпорт країни.

Як видно з рис. 1, митна статистика включає спеціальну митну статистику
і митну статистику зовнішньої торгівлі. Останню ми розглянемо докладно.

Об’єктами вивчення спеціальної митної статистики є:

1) статистика декларування, що характеризує вивіз і ввіз товарів за
видами митних режимів, які враховуються митною статистикою зовнішньої
торгівлі;

2) статистика митних платежів, що характеризує частку і роль митних
платежів у формуванні дохідної частини федерального бюджету. При цьому
облік ведеться за видами митних платежів: збори за митне оформлення,
вивізне мито, увізне мито, податок із доданої вартості, акциз,
спеціальний податок;

3) статистика валютного контролю, що веде облік експортних товарів у
кількісному і вартісному виразах, з урахуванням термінів надходження і
сум виручки;

4) статистика конфіскатів, що характеризує кількість випадків порушень
митних правил і контрабанди в зовнішньоторговельному обороті, а також
подібних порушень фізичними особами стосовно кожного товару, вартість
конфіскованих предметів, суму стягнених штрафів;

5) статистика міжнародних поштових відправлень, що відбиває облік
посилок та інших поштових відправлень, випущених із держави і пропущених
у державу;

6) статистика міжнародних перевезень, що відбиває облік транспортних
засобів, що перемістилися з країни у країну;

7) статистика пасажирообороту, що відбиває облік фізичних осіб, що
перетнули державний кордон.

Введення спеціальної митної статистики здійснюється митними органами.
Основним документом Державного митного комітету України з питань
спеціальної митної статистики є наказ ДМСУ/ДМКУ від 22 лютого 1993 р. №
40 “Про затвердження форм відомчої митної звітності”, яким упроваджені
форми звітності митних органів. Звітність за цими формами є сьогодні
основним і єдиним джерелом формування бази даних спеціальної митної
статистики.

Іншою складовою статистики зовнішньоекономічних зв’язків є статистика
послуг у зовнішньоекономічній діяльності.

Послуги в зовнішньоекономічній сфері – це зовнішньоторговельні операції,
що через свою специфіку “не проходять через митний контроль і не можуть
бути оформлені вантажною митною декларацією. Вони враховуються тільки у
вартісному виразі і подаються за окремою звітністю.

Основою аналізу міжнародної торгівлі послугами є аналіз даних про
платіжний баланс країни.

Торгівля послугами поділяється на послуги матеріального і
нематеріального характеру, що класифікуються за Класифікатором послуг
зовнішньоекономічної діяльності (КП ЗЕД).

Імпорт (експорт) матеріальних послуг включає:

* транспортні послуги (суми в іноземній валюті, сплачені вітчизняними
фрахтувальниками за перевезення вантажів, пасажирів і багажу,
буксирування суден та ін.); проектно-розвідувальні та
будівельно-монтажні роботи;

* послуги складського господарства;

* послуги зв’язку;

* ремонт іноземних транспортних засобів, устаткування, приладів, а також
інші види ремонту, здійснюваного як на території країн, так і за
кордоном (зараховується в експорт), у тому числі ремонт вітчизняних
транспортних засобів, устаткування, приладів та інші види ремонту за
кордоном (відбивається в імпорті);

* поліграфічні роботи та ін.

Імпорт (експорт) нематеріальних послуг охоплює:

* комерційні послуги (послуги з фінансового посередництва, страхування,
з оренди будинків, машин, устаткування і транспортних засобів, послуги у
сфері наукових досліджень, розробок, реклами, юридичні послуги тощо);
послуги у сферах освіти, охорони здоров’я;

* послуги з віддалення відходів, санітарної обробки та ін.; послуги з
організації відпочинку, туризму, культурних і спортивних заходів.

Експорт та імпорт послуг ураховується тільки у вартісному виразі. Датою
експорту (імпорту) вважається дата приймально-здавального акта даної
послуги або момент її надання.

Статистика зовнішньої торгівлі, як і інші науки, виникла з практичних
потреб людей, її документальною основою стала митна звітність про ввіз і
вивіз товарів через кордон. Необхідність теоретичного узагальнення
досвіду роботи зі збору відомостей про експорт і імпорт і вивчення
матеріалів, що накопичилися, привели до виникнення нової галузі
статистичної науки – митної статистики зовнішньої торгівлі.

Як відомо, під статистикою розуміють суспільну науку, що вивчає
кількісний аспект масових явищ соціально-економічного життя в
нерозривному зв’язку з їх якісним змістом у конкретних умовах місця і
часу. Цими масовими явищами в митній статистиці зовнішньої торгівлі є
товари і цінності, що становлять експорт і імпорт країни й всі пов’язані
з ними операції.

Отже, предметом спостереження і вивчення митної статистики зовнішньої
торгівлі є зовнішньоторговельний оборот країни, тобто експорт і імпорт
товарів у їх кількісному і вартісному виразах, а також географічна
спрямованість експорту й імпорту, його товарний склад.

Об’єктом спостереження митної статистики зовнішньої торгівлі є експорт
(імпорт) товарів, котрий класифікований у Товарній номенклатурі
зовнішньоекономічної діяльності СНД (ТН ЗЕД СНД).

У митній статистиці під експортом розуміють вивіз товарів вітчизняного
виробництва із країни, а також реекспортні товари. Поряд із товарами
вітчизняного виробництва до експортних входять товари іноземного
походження, котрі були ввезені в країну і зазнали тут такого
перероблення, яке змінило їх основні якісні або технічні характеристики,
і після цього вони були вивезені. До реекспортних товарів належать
товари, завезені в країну, а потім вивезені за її межі без перероблення.

Експорт товарів зменшує національні запаси матеріальних цінностей.

Під імпортом розуміють завезені в країну товари, призначені для
споживання усередині країни (реекспорту), і товари, що закуповуються для
вітчизняних організацій за кордоном.

Імпорт товарів збільшує матеріальні ресурси країни.

Метою ведення митної статистики зовнішньої торгівлі є створення
інформаційної бази для аналізу стану і розвитку зовнішньої торгівлі
країни, її торговельних, платіжних балансів і економіки загалом. Без
такої бази неможливе прийняття оптимальних управлінських рішень органами
державної влади.

Виходячи з цілей митної статистики зовнішньої торгівлі і відповідно до
“Єдиної методології митної статистики зовнішньої торгівлі держав –
учасниць СНД” (далі – “Методологія”) митна статистика спрямована на
вирішення таких завдань:

* забезпечення повного й достовірного обліку даних про експорт і імпорт
держави;

* аналіз основних тенденцій, структури і динаміки зовнішньоторговельних
товаропотоків країни разом з аналізом його макроекономічної ситуації;

* інформаційне забезпечення вищих органів державної влади й управління
для прийняття ними рішень у сфері митної політики і державного
регулювання зовнішньої торгівлі;

* аналіз кон юнктури ринку держави;

* контроль за надходженням митних платежів у державний бюджет;

* здійснення валютного контролю в межах компетенції митних органів;

* надання даних митної статистики для упорядкування торговельного й
окремих статей платіжних балансів держави;

* сприяння в здійсненні державами взаємного обміну інформацією з митної
статистики зовнішньої торгівлі;

* вирішення інших завдань, обумовлених національною митною політикою.

Характерною особливістю митної статистики зовнішньої торгівлі є те, що
вона спирається на первинні документи, які подаються учасниками
зовнішньоекономічних зв’язків незалежному від них контролюючому
відомству і які містять офіційно задекларовані дані про товари, що
переміщуються через митний кордон.

Відповідно до “Методології” вихідними даними при формуванні митної
статистики зовнішньої торгівлі є відомості, що містяться у вантажних
митних деклараціях (ВМД), які заповнюються декларантами при митному
оформленні вантажів і які відповідають формуляру так званого єдиного
адміністративного документа (UAD), використовуваного закордонними
партнерами України. Дані, що містяться у ВМД, відбивають об’єктивну і
достовірну картину здійснюваних конкретних зовнішньоторговельних
операцій. На основі цих даних і формується митна статистика зовнішньої
торгівлі.

За допомогою митної статистики зовнішньої торгівлі держава враховує ввіз
і вивіз товарів на основі так званої Загальної (general) системи обліку
зовнішньої торгівлі. Вона охоплює всі товари (у тому числі цінності, за
винятком валютних цінностей, що перебувають в обігу), які надходять у
межі статистичної території держави або залишають ці межі. Межею
статистичної території держави є її державний кордон.

При “спеціальній” (special) системі обліку зовнішньої торгівлі межею
статистичної території держави є її митний кордон.

“Загальна” (The general Trade System) і “спеціальна” (The special Trade
Syste m) системи – це двіузвичаєнів міжнародній статистичній практиці
системи обліку експортно-імпортних операцій. Відмінності між ними мають
особливе значення для товарів, що проходять через вільні митні зони і
вільні склади, які є частиною території держави, де вони розташовані,
але не входять у митну територію і не підлягають митному контролю.

Товари, що надходять із вільних митних зон і вільних складів,
враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі при “спеціальній” системі
обліку (спеціальний імпорт) тільки після того, як вони вийдуть із
вільних митних зон і з вільних складів і надійдуть у вільний оборот.

Спеціальний експорт аналогічно включає товари, вироблені, добуті,
вирощені або перероблені в країні, а також товари, завезені спочатку як
спеціальний імпорт.

З іншого боку, “загальна” система обліку при імпорті реєструє весь обсяг
ввозу іноземних товарів, у тому числі товари, завезені у вільні митні
зони і розміщені в митних складах у момент увозу, навіть якщо вони
пізніше надійдуть у вільний оборот.

В експорті при “загальній” системі обліку обліковуються товари, що були
задекларовані для ввозу у вільні митні зони і вільні склади, проте
згодом були реекспортовані.

Основний принцип обліку усіх ввезених і вивезених товарів визначається
15 митними режимами (експорт, імпорт, реекспорт або реімпорт, митний
склад, транзит і т. д.).

Визначення основних митних режимів митної вартості і країни походження
даються в “Методології”. У прив’язці до митних режимів міститься чіткий
перелік товарів, що враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі
при експорті й імпорті товарів, а також товарів, що не враховуються при
експорті й імпорті.

Терміни і визначення, які використовуються в “Методології’, наводяться з
урахуванням світової практики.

Перелік товарів, які враховує митна статистика зовнішньої торгівлі, має
бути досить повним і охоплювати всі товари і цінності, ввезені в країну
або вивезені з неї, за винятком транзитних вантажів.

Звичайно виділяють три категорії товарів:

* товари, що повинні охоплюватися митною статистикою зовнішньої
торгівлі;

* товари, що мають бути виключені з неї;

* товари, що враховуються окремо.

По суті, митна статистика зовнішньої торгівлі охоплює всі товари (у тому
числі цінності, за винятком валютних, що перебувають в обігу), ввіз і
вивіз яких зменшує або збільшує матеріальні ресурси країни.

Митною статистикою не враховуються товари, вартість яких не перевищує
порога статистичного спостереження. Під порогом статистичного
спостереження розуміють таку граничну величину вартості, нетто-тоннажу,
інших показників, що характеризують товари, які переміщуються через
кордон, нижче якої вони не враховуються в митній статистиці зовнішньої
торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість
яких перевищує суму, установлену національним законодавством.

За вагою, кількістю й іншими показниками обмеження не встановлені.

Визначення кола товарів, що враховуються в митній статистиці зовнішньої
торгівлі, дає змогу упорядкувати відбір тих вантажних митних декларацій,
дані яких використовуються для формування митної статистики зовнішньої
торгівлі.

Статистична інформація з зовнішньої торгівлі містить дані про кількість
і вартість експорту й імпорту, сальдо зовнішньоторговельних балансів,
дає уявлення про країну походження того або іншого товару, умови
постачання, ціни тощо.

Обчислені в грошовому виразі експорт і імпорт є основними економічними
показниками, на базі яких розраховуються середні ціни, ефективність
зовнішньої торгівлі, визначаються сальдо зовнішньоторговельного балансу,
роль і місце зовнішньої торгівлі в платіжному балансі країни.

Облік товарів, що обертаються в зовнішній торгівлі, здійснюється за
допомогою не тільки вартісних, а й кількісних (натуральних) показників,
що дає змогу одержувати дані про ціни конкретних угод або
середньостатистичні ціни.

Для формування митної статистики зовнішньої торгівлі використовуються
такі показники:

* звітний період;

* напрямок товаропотоку (ввіз або вивіз);

* країна походження при ввозі;

* країна призначення при вивозі;

* статистична вартість;

* код і найменування товару;

* вага нетто;

* код і найменування додаткових одиниць виміру;

* кількість за додатковими одиницями виміру;

* характер угоди;

* вид митного режиму;

* категорія відправника (одержувача) товару;

* регіон;

* інші показники.

Наведені показники дають змогу забезпечити підготовку не тільки
періодичних публікацій з митної статистики зовнішньої торгівлі, а й
різних аналітичних досліджень, зокрема одержати дані про розвиток
зовнішньої торгівлі в регіональному аспекті (регіональна статистика), а
також проводити аналіз експортно-імпортних операцій за окремими
категоріями учасників зовнішньоекономічних зв’язків.

Найбільш повно обсяги міжнародного товарообігу відбиває кількісний
облік. Велика частина товарів, що обертаються у світовій торгівлі,
вимірюється у вагових одиницях: тоннах, англійських футах, центнерах,
кілограмах тощо.

У митній статистиці зовнішньої торгівлі кількісний облік товарів
ведеться за вагою нетто. Крім вагових одиниць виміру, у необхідних
випадках для збору й опрацювання статистичних даних облік товарів
ведеться й у специфічних одиницях виміру (штуки, літри, кубічні метри й
ін.). У цих випадках статистичний облік ведеться за кількістю, вираженою
в додаткових одиницях виміру, і вказується у відповідному стовпчику ТН
ЗЕД.

Крім даних про кількість експортних і імпортних товарів, митна
статистика зовнішньої торгівлі містить, як уже зазначалося, їх вартісну
оцінку.

Статистичні дані з експорту й імпорту у вартісному виразі є важливими
економічними показниками, на базі яких розраховується цілий ряд
абсолютних і відносних величин, що характеризують розвиток зовнішньої
торгівлі країни.

При цьому слід враховувати, що з огляду на обов’язки продавця і покупця
щодо доставляння товару з однієї країни в іншу, зовнішньоторговельний
контракт укладається на основі 13 видів комерційних умов поставок.
Залежно від комерційних умов постачання ціна в рахунку-фактурі
(інвойсі), виставленій продавцем покупцю, буде різною. У рахунок-фактуру
продавець включає тільки ті витрати, які він мусить робити відповідно до
своїх обов’язків з даного виду комерційної умови постачання.

Зважаючи на різні комерційні умови укладення зовнішньоторговельних
контрактів, а звідси і неоднакову методологію розрахунку фактурної
вартості товару, для одержання зведених даних з товарообігу недостатньо
лише підсумовувати вартість окремих товарів, оскільки ці вартісні оцінки
різнорідні і складаються з різних елементів. З метою одержання
порівнянних даних необхідно привести всі ціни до єдиного базису,
установленого для всіх експортних і імпортних товарів. Розрахунок
статистичної вартості експорту товарів провадиться на базі цін ФОБ –
порт країни-експортера або ДАФ – межа країни-експортера.

Оцінка вартості імпорту провадиться на базі цін СІФ – порт
країни-імпортера або СІП – пункт призначення на межі країни-імпортера.

Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами
контрактів, приведеними до єдиного базису. Перерахунок у долари США
провадиться за курсом, що котирується національним (центральним) банком
держави на дату прийняття ВМД до митного оформлення.

Наведемо приклад порядку перерахунку валют у долари США.

Статистична вартість товарів, у тому числі за контрактами, що
укладаються в клірингових валютах, перераховується з фактурної вартості,
зазначеної у валюті контракту, на основі курсів, що публікуються НБУ.
При цьому величина фактурної вартості у валюті контракту множиться на
курс національної грошової одиниці відносно валюти контракту на день
прийняття ВМД і ділиться на курс національної грошової одиниці відносно
долара США.

Так, якщо товар продано (куплено) за 150 тис. фунтів стерлінгів, то
перерахунок здійснюється в такий спосіб:

1 англійський фунт стерлінгів – 7,89 грн.

1 американський долар – 5,4 грн.

150 000 * 7,89 : 5,4 = 219 166,67 дол. США.

Якщо курс валюти приведено не до одиниці, а до 10, 100 і т. д.
(наприклад, 10 000 італ. лір за 25,004 грн.), то величина, одержана
таким чином, ділиться ще на показник кратності (у даному разі на 10
000).

Так, якщо товар продано (куплено) за 150 млн італ. лір, то перерахунок
буде здійснено у такий спосіб: 150 000 000 – 25,004 : 10 000 : 5,4 = 69
452,78 дол. США.

Якщо контракт купівлі-продажу укладено у національній валюті, відповідно
до чинних законодавств країн СНД, то фактурна вартість товару, зазначена
в національній валюті, перераховується в долари за курсом, що діє на
день прийняття ВМД.

Урахування географічного розподілу експорту й імпорту товарів
провадиться по країнах за ознаками походження і споживання товарів:

* експорт відображається по країні призначення (споживання) товару;

* імпорт відображається по країні походження (виробництва) товару.

Якщо в момент поставки країна призначення або походження товару
невідома, то експорт відображається по країні продажу, а імпорт – по
країні купівлі товару.

Країна призначення (споживання) – країна, відома на момент відвантаження
для споживання, використання або подальшої обробки товару.

Країна походження (виробництва) – країна, у якій товари були зроблені
або оброблені, продукти сільського господарства були вирощені, поклади –
добуті, а готові вироби вироблені частково, тобто під країною походження
розуміють ту країну, у якій товар пройшов останній етап обробки.

Країна продажу (купівлі) – країна, на території якої розташована фірма
або організація, що продала або купила товар, незалежно від її
національної приналежності.

З урахуванням перелічених вихідних форм розподіл зовнішньої торгівлі
здійснюється відповідно до єдиного для всіх країн СНД класифікатора
країн світу і територій. Цей класифікатор розроблений статистичним
відділом Бюро ООН і затверджений міжнародною організацією з питань
стандартизації – ІСО.

Крім того, у митній статистиці зовнішньої торгівлі використовується ряд
локальних класифікаторів і номенклатур, що забезпечують формування
показників зовнішньої торгівлі, а саме:

* класифікатор умов поставок;

* класифікатор характеру угоди;

* класифікатор процедури переміщення товарів через митний кордон.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бєрежнюк І. Г. Оншикевич В. А., Корнійчук О. Т., Войцещук А. Д.
Експорт товарів. Загальні умови. Митне оформлення зовнішньоекономічної
діяльності: методичні рекомендації та зразки заповнення документів. –
Хмельницький, 1999.

2. Григорук Н. Е. Статистика внешнеэкономических связей. – М., 1993.

3. Зовнішньоекономічна діяльність / В. М. Ільницький, І. М. Томільцев,
І. В. Голодець та ін. – К., 1998. Ч. 3.

4. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. ред. В. Г. Драгонова;
Российская таможенная академия. ГТК РФ. – М., 1998.

5. Рамусь И. П. Таможенно-тарифное регулирование внешнеэкономической
деятельности в Украине. – К., 1996.

6. Решение Глав государств стран СНГ “О Единой методологии таможенной
статистики внешней торговли государств – участников Содружества
Независимых Государств” от 14.12.1994 г.

7. Романов Ю. А. Статистика внешней торговли. – М., 1974.

8. Руководство для пользователей по статистике внешней торговли: 3-е
изд. – Евростат, 1990.

9. Статистика международной торговли. Концепция и определения / ООН,
1982.

10.Таможенная статистика: Учеб. пособие / Под ред. А. Ф. Лисова. – М.,
1996.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020