ЕРАТОСФЕН (???????????, Eratosthenes)

(бл. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=275_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%
B5.&action=edit» \o «275 до н. е.» 275 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=194_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%
B5.&action=edit» \o «194 до н. е.» 194 до н. е. ), давньогрецький
вчений і письменник. Один із надзвичайно різнобічних вчених античності.
Ератосфен займався HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3
%D1%96%D1%8F» \o «Філологія» філологією , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84
%D1%96%D1%8F» \o «Філософія» філософією , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F» \o «Хронологія» хронологією , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82
%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o «Математика» математикою , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE
%D0%BC%D1%96%D1%8F» \o «Астрономія» астрономією , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84
%D1%96%D1%8F» \o «Географія» географією , сам писав вірші і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o
«Музика» музику . За це сучасники дали йому прізвисько Пентатл, тобто
Багатоборець. Інше його прізвисько, Бета, тобто «другий», очевидно,
свідчило про те, що у всіх науках Ератосфен досягає не найвищого, але
чудового результату.

Життя

Ератосфен народився в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o
«Африка» Африці , у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0» \o
«Кірена» Кірені . Навчався спочатку в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F» \o «Александрія» Александрії , можливо, у
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B0
%D1%85» \o «Каллімах» Каллімаха , а потім в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B8» \o «Афіни»
Афінах у відомих наставників, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B
D_%D0%9A%D1%96%D1%84%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&act
ion=edit» \o «Зенон Кіфеонський» Зенона Кіфеонського , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B
E%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8&action=edit» \o «Платоніки» платоніка
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%8
1%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%B9&action=edit» \o «Аркесілай» Аркесілая і
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B
F%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&action=edit» \o
«Перипатетики» перипатетика HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D0%BE%D0%BD&action=edit» \o «Арістон» Арістона з Хіоса, граматика
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D1%96%D1%81%D0%B0%D0%B
D%D1%96%D0%B9&action=edit» \o «Лісаній» Лісанія . Імовірно, саме
завдяки настільки широкій освіті і розмаїтості інтересів бл. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=245_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%
B5.&action=edit» \o «245 до н. е.» 245 до н. е. Ератосфен отримав від
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B
5%D0%BC%D0%B5%D0%B9_III&action=edit» \o «Птолемей III» Птолемея III
Евергета запрошення повернутися в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F» \o «Александрія» Александрію , щоб стати
вихователем спадкоємця престолу (згодом HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B
5%D0%BC%D0%B5%D0%B9_IV&action=edit» \o «Птолемей IV» Птолемея ІV
Філопатра ) й очолити HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%8
1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%
96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&action=edit» \o
«Олександрійська бібліотека» Олександрійську бібліотеку . Ератосфен
пристав на цю пропозицію й обіймав посаду бібліотекаря до кінця життя.
Його наукові таланти удостоїлися високої оцінки сучасника Ератосфена,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B4
» \o «Архімед» Архімеда , який присвятив йому свою книгу Ефодик (тобто
Метод).

Творчість

Твори Ератосфена не збереглися, ми маємо від них лише фрагменти, які
свідчать про надзвичайну різнобічність автора.

Математика й філософія

Серед математичних творів Ератосфена виділяється твір Платоники
(Platonikos), свого роду коментар до діалога «Тіней» HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD» \o
«Платон» Платона , у якому розглядалися питання з області математики і
музики. Ератосфен звертається до математичних і музичних основ
платонівської філософії. Вихідним пунктом було так зване HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B
9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&act
ion=edit» \o «Делійське питання» делійське питання , тобто HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B2%D0%B
E%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0&action=edit» \o
«Подвоєння куба» подвоєння куба , якому автор присвятив трактат
Подвоєння куба. Геометричний зміст мав твір Про середні величини (Perі
mesotenon) у 2 частинах, присвячений розв’язуванню геометричних та
арифметичних задач. Широко відомий трактат Решето (Koskonon). В ньому
вчений виклав спрощену методику визначення простих чисел (так зване
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%8
2%D0%BE_%D0%95%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%84%D0%B5%D0%BD%D0%B0&act
ion=edit» \o «Решето Ератосфена» «решето Ератосфена» ).

Географія

Ератосфен був основоположником наукової, математичної і фізичної,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84
%D1%96%D1%8F» \o «Географія» географії . У його Географії (Geographika)
в 3 книгах містився перший систематичний науковий виклад географії,
історія географічних відкриттів, а також розглядався ряд фізичних і
математичних проблем, зв’язаних з географією, включаючи вказівку на
сферичну форму HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D0%BB%D1%8F&acti
on=edit» \o «Змля» Землі й опис її поверхні. Вчений виступав проти
трактування HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0» \o
«Іліада» Іліади й HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%81%D0%B5%D1%8F
» \o «Одіссея» Одіссеї як джерела географічних відомостей, проте
високо оцінив інформацію HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D1%84%D0%B5%D0%B
9&action=edit» \o «Піфей» Піфея . Він також висловив припущення, що
якщо плисти від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%82
%D0%B0%D1%80» \o «Гібралтар» Гібралтару на захід, то можна доплисти до
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F» \o «Індія»
Індії . Ератосфен додав до свого твору географічну карту світу, яку, за
переказом HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD
» \o «Страбон» Страбона , критикував HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BF%D0%B
0%D1%80%D1%85_%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%
B9&action=edit» \o «Гіппарх Нікейський» Гіппарх Нікейський .

Однак найвідомішим досягненням Ератосфена в області географії був
винайдений ним спосіб вимірювати розміри Землі, викладу якого
присвячений трактат Про вимір Землі (Peri tes anametreseos tes ges).
Метод ґрунтувався на одночасному вимірюванні висоти HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5» \o «Сонце»
Сонця в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%B
0&action=edit» \o «Сієна» Сієні (суч. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BD» \o «Асуан»
Асуан на півдні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82» \o
«Єгипет» Єгипту ) і в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F» \o «Александрія» Олександрії , що лежать
приблизно на одному HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B
4%D1%96%D0%B0%D0%BD&action=edit» \o «Мерідіан» меридіані , у момент
літнього HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B
5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit» \o
«Сонцестояння» сонцестояння ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F»
\o «19 червня» 19 червня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=240_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%
B5.&action=edit» \o «240 до н. е.» 240 до н. е. ). Відстань між містами
була відома (відстані вимірювали кроками спеціалісти-землеміри —
гарпеданапти). І хоча є різні свідчення про результат вимірювань, 250
000 стадій (згідно HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%B
C%D0%B5%D0%B4&action=edit» \o «Клеомед» Клеомеду ) або 252 000
(приблизно 39 690 км, за повідомленням HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%BD
» \o «Страбон» Страбона і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%D0%
A1%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9&action=edit» \o
«Теон Смірнський» Теона Смірнського ), у будь-якому випадку підрахунок
мав мінімальну помилку, оскільки справжня довжина HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80
» \o «Екватор» екватора становить 40 120 км. У цій же роботі були
розглянуті й HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE
%D0%BC%D1%96%D1%8F» \o «Астрономія» астрономічні задачі, такі, як
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0» \o
«Оцінка» оцінка розміру HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5» \o «Сонце»
Сонця і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C» \o
«Місяць» Місяця і відстані до них, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B5
_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o
«Сонячне затемнення» сонячні і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%8
7%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%
8F&action=edit» \o «Місячне затемнення» місячні затемнення і
тривалість дня в залежності від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84
%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0» \o
«Географічна широта» географічної широти .

Хронологія

Ератосфена можна вважати також засновником наукової HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE
%D0%B3%D1%96%D1%8F» \o «Хронологія» хронології . У своєму об’ємному
творі Хронографія (Chronographiai) у 9 книгах він намагався установити
дати, зв’язані з політичною і літературною історією HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0
%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F» \o «Стародавня
Греція» Стародавньої Греції . Праця охоплювала період від зруйнування
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F» \o
«Троя» Трої (датованої Ератосфеном HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1184_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0
%B5.&action=edit» \o «1184 до н. е.» 1184/83 до н. е. ) до смерті
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%B
A%D0%B8%D0%B9» \o «Александр Македонський» Олександра ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=323_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%
B5.&action=edit» \o «323 до н. е.» 323 до н. е. ). У датування
Ератосфен спирався на складений ним список переможців HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B9
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8» \o «Олімпійські ігри»
Олімпійських ігор і розробив точну хронологічну таблицю, у якій усі
відомі йому політичні і культурні події датував за олімпіадами
(чотирирічними періодами між іграми). Хронографія Ератосфена стала
основою пізніших хронологічних досліджень HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%B4
%D0%BE%D1%80_%D0%90%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9» \o
«Аполлодор Афінський» Аполлодора Афінського .

Література

Твір Про древню комедію (Peri tes archaias komodias) у 12 книгах був
літературним, лінґвістичним і історичним дослідженням, де Ератосфен
виступив як літературний критик і філолог, вирішуючи проблеми
автентичності і датування творів афінських драматургів. Ератосфен
написав також поему HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%81» \o
«Гермес» Гермес , яка ймовірно є HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD
%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B
B%D0%B0» \o «Олександрійська школа» олександрійською версією
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80»
\o «Гомер» гомерівського гімну, що оповідає про народження, дитинство,
подвиги і загибель HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B8» \o «Боги» бога
, до нас дійшли її фрагменти. Інший HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%9
6%D0%BE%D0%BD&action=edit» \o «Епіліон» епіліон Помста, або
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%B4» \o
«Гесіод» Гесіод (Anterinys або Hesiodos) оповідав про смерті
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%B4» \o
«Гесіод» Гесіода і покарання його убивць. У Ерігоні, написаної
елегійним дистихом, Ератосфен представив аттичну легенду про HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BA%D0%B0%D1%80» \o «Ікар» Ікара
і його доньку HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B0
» \o «Ерігона» Ерігону .

Ератосфен був першим вченим, який назвав себе «філологом» (philologos —
той, хто любить науку, подібно тому як philosophos — той, хто любить
мудрість). Авторству Ератосфена також належить твір Обертання зірок
(Katasterismoi), який був, імовірно, конспектом більшого твору,
зв’язував воєдино філологічні й астрономічні дослідження, вплітаючи в
них повісті і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%84%D0%B8» \o «Міфи» міфи
про походження сузір’їв. Ератосфену належав ще ряд робіт з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F
» \o «Історія» історії і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84
%D1%96%D1%8F» \o «Філософія» філософії , що не збереглися.

Похожие записи