.

Теорія рівноваги Л. Вальраса. Рівновага товарного ринку – модель IS. Міжгалузевий баланс В.Леонтьєва (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1925 6893
Скачать документ

Реферат на тему:

ТЕОРІЯ РІВНОВАГИ Л. ВАЛЬРАСА. РІВНОВАГА ТОВАРНОГО РИНКУ – МОДЕЛЬ IS.
МІЖГАЛУЗЕВИЙ БАЛАНС В.ЛЕОНТЬЄВА

Автором теорії загальної рівноваги є відомий швейцарський економіст
Леон Вальрас (1834 – 1910), професор Лозаннського університету, за
походженням француз. Він був одним із засновників теорії граничної
корисності. Однак особливо став відомим як автор теорії рівноваги. Своє
відкриття він зробив на основі математичних висновків.

Леон Вальрас довів, що в умовах ринкової економіки є можливість
встановлення рівноваги на основі співвідношення пропозиції і попиту.
Вільна конкуренція забезпечує встановлення ціни рівноваги.

Рівноважна ціна — це ціна на конкурентному ринку, за якої величина
попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і
послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до
зниження обсягів виробництва

Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:

1. Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту
впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв’язок впливає на
встановлення рівноваги.

2. Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції,
співвідношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших
чинників.

3. Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється
тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів.
Наприклад, споживання м’яса залежить від наявності кави.

4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність
товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють
механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову
вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії
диспропорції зберігаються.

5. Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку.

6. Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень задоволення
потреб (безумовно, за наявності ресурсів).

7. Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін
на всі інші товари. Наприклад, зростання цін на деякі продукти
харчування призвело в Україні до зменшення попиту на періодичні видання.
Багато людей відмовляються від передплати на газети і журнали. Різко
скоротилися їхні тиражі.

8. Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює
за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг (у тому числі послуг
праці).

9. Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.

10. Конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги (через
ціни). Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх
досягається рівновага.

11. Для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно
ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.

РІВНОВАГА В МОДЕЛІ IS-LM

У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕРІОДІ

Крива IS визначає всі можливі види співвідношень доходу (У) та
процентної ставки (г), які відповідають рівновазі на товарному ринку,
але не показує, при якому саме сполученні У таrринок товарів буде
стабілізований. Аналогічним чином крива LM при будь-яких заданих М та Р
не показує, яка саме комбінаціяrта У фактично забезпечить рівновагу
грошового ринку. Але якщо ми сполучимо криві IS та LM у рамках однієї
моделі (мал. 8.8), то побачимо, що при заданих М та Р існує лише єдина
комбінація У та г, яка одночасно забезпечує встановлення рівноваги на
ринках товарів і грошей, а саме – У* та г*. Отже, рівновага в економіці
визначається кривими IS та LM, взятими разом.

Розглянемо модель IS-LM. її можна показати таким чином:

Рівняння моделі:

• Внутрішні змінні моделі: доход (У), споживання (С), інвестиції (/),
процентна ставка (г).

• Зовнішні змінні моделі: державні видатки (G), пропозиція грошей (М),
податки (Т), податкова ставка (ґ), рівень цін (Р).

• Емпіричні коефіцієнти а, Ь, с, d, k, h позитивні й відносно стабільні.

Модель IS-LM досліджується в короткостроковому періоді, коли економіка
не перебуває у стані пов-

ної зайнятості ресурсів, рівень цін (Р) — фіксований, а ставка процента
(г) і доход (У) — змінюються. Оскільки P=const, то номінальні і реальні
значення всіх змінних моделі збігаються. Точка перетину кривих IS та LM
— точка рівноваги А — визначає доход Y=Y* і процентну ставку г=г*, які
забезпечують рівновагу як товарного, так і грошового ринків при заданих
значеннях екзогенних змінних моделі.

Алгебраїчне рівноважний обсяг доходу (У) можна знайти через підстановку
значення процентної ставки (г) із рівняння LM в рівняння IS, і рішення
останнього відносно У:

При фіксованому рівні цін (Р) рівноважне значення доходу (У*) буде
єдиним. Рівноважне значення процентної ставки (г*) можна знайти шляхом
підстановки рівноважного значення У у рівняння IS або LM та рішення його
відносно г.

Згідно моделі IS-LM, економічна система сягає стану рівноваги, коли
фактичні видатки дорівнюють плановим, а попит на реальні грошові кошти
дорівнює пропозиції грошей.

Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових змін
макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. За
допомогою моделі IS-LM можна показати, як зовнішні змінні моделі
(державні видатки, пропозиція грошей, податки тощо) визначають її
внутрішні змінні (насамперед процентну ставку і доход). Модель дає змогу
також продемонструвати, яким чином впливають на економічну систему шоки,
викликані зміною ситуації на товарному і грошовому ринках.

4. Модель IS-LM і коливання економічної активності

4.1. Бюджетно-податкова політика в моделі IS-LM

Застосування бюджетно-податкової політики в моделі IS-LM з фіксованими
цінами спричиняє зміну рівня доходу і процентної ставки. Розглянемо,
яким чином діє механізм бюджетно-податкової политики.

Якщо скорочуються податки, то при кожній заданій процентній ставці
рівень

         Зростання доходу

сприяє підвищенню попиту на гроші, оскільки в економіці провадиться
більша

кількість операцій. Збільшення попиту на гроші при незмінній пропозиції

грошей викликає зростання процентної ставки. У свою чергу, це підвищення

процентної ставки знижує рівень планових інвестицій і приватного
споживання, що частково зменшує рівень доходу. Отже, стимулювальна
бюджетно-податкова політика зсуває криву IS праворуч вгору вздовж кривої
LM і призводить до зростання процентної ставки та рівня доходів. Але
внаслідок зростання процентної ставки відбувається витіснення
інвестицій: мультиплікатор державних видатків та податковий
мультиплікатор повністю “спрацювати” не можуть. Спричинене зростанням
ставки процента зменшення планових інвестицій, яке частково елімінує
вплив стимулювальної бюджетно-податкової політики на економіку, отримало
назву ефекті/ витіснення.

Таким чином, згідно моделі IS-LM, ефект витіснення зменшує дієвість
стимулювальної бюджетно-податкової політики. Тому в моделі IS-LM
мультиплікативне розширення доходу виявляється меншим, ніж у
кейнсіанській моделі доходів і витрат (модель “кейнсіанського хреста”).

Протилежним чином на економіку впливає обмежувальна бюджетно-податкова
політика. У цьому випадку відбувається зсув кривої IS ліворуч вниз, що,
відповідно, знижує процентну ставку та рівень доходу в економічній
системі. З іншого боку, зменшення процентної ставки стимулює планові
інвестиції, що певною мірою компенсує негативний вплив обмежувальної
бюджетно-податкової політики на доход.

МІЖГАЛУЗЕВИЙ БАЛАНС В.ЛЕОНТЬЄВА

Відомий американський економіст Валерій Леонтьєв у середині 50-х pp.
вирішив емпірично перевірити основні висновки теорії Хекшера—Оліна і
прийшов до парадоксальних висновків. Використавши модель міжгалузевого
балансу “затрати-випуск”, побудовану на основі даних про економіку США
за 1947 р., В.Леонтьєв показав, що в американському експорті переважали
відносно трудомісткі товари, а в імпорті — капіталомісткі. Враховуючи,
що в перші повоєнні роки у США, на відміну від більшості їхніх
торговельних партнерів, капітал був відносно надлишковим фактором
виробництва, а рівень заробітної плати значно вищим, цей емпірично
отриманий результат явно суперечив тому, що передбачала теорія
Хекшера—Оліна, і тому отримав назву “парадокс Леонтьєва”. Подальші
дослідження підтвердили наявність цього парадоксу у повоєнний період не
лише для США, але й для інших країн (Японії, Індії тощо).

Неодноразові спроби пояснити такий парадокс дали змогу розвинути та
збагатити теорію Хекшера—Оліна завдяки врахуванню додаткових обставин,
які впливають на міжнародну спеціалізацію, зокрема:

• неоднорідність факторів виробництва, перш за все робочої сили, яка

суттєво відрізняється за рівнем кваліфікації. У зв’язку з цим в експорті

промислове розвинених країн може відображатися відносна надлиш-ковість
висококваліфікованої робочої сили і спеціалістів, у той час як країни,
що розвиваються, експортують продукцію, яка потребує значних затрат
некваліфікованої праці;

• значною є роль природних ресурсів, що, як правило, використовуються у
виробничому процесі тільки в поєднанні з великою кількістю капіталу
(наприклад, у галузях добувної промисловості). Це певною мірою пояснює
те, що експорт із багатьох країн, які розвиваються і мають великі запаси
природних ресурсів, капіталомісткий, хоча капітал у цих країнах і не є
відносно надлишковим фактором;

• вплив на міжнародну спеціалізацію зовнішньоторговельної політики, яку
проводить уряд. Ця політика може обмежувати імпорт і стимулювати
розвиток внутрішнього виробництва та експорт продукції тих галузей, де
інтенсивно використовуються відносно дефіцитні фактори виробництва.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020