.

Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Механізм функціонування ринку праці. Задача (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
784 16330
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“Макроекономіка”

1 Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. 2.
Механізм функціонування ринку праці. 3.Задача

ПЛАН

1 Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

2. Механізм функціонування ринку праці

3.Задача

Список використаної літератури

1. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.

Сукупна пропозиція (Aggregate supply) – це обсяг кінцевих товарів і
послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за
різних рівнів цін.

Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні
позначається кривою AS (рис. 3.1).

Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці
капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі
виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв’язок

Рис. 3.1. Короткострокова крива сукупної пропозиції

між чинниками виробництва та реальним ВВП, або сукупною пропозицією:

Y =F(L, K, T),

де Y— реальний ВВП, L – праця, K-капітал, T— технологічний процес, F(L,
K, T) — виробнича функція.

Причинами додатної залежності можуть бути: 1) неправильні уявлення
економічних суб’єктів про рівень цін; 2) жорстка фіксованість заробітної
плати. Заробітна плата змінюється дуже повільно. А це означає, що за
низького рівня цін на товари виробництво стає невигідним і сприяє
зменшенню обсягу пропонованих товарів і послуг; 3) негнучкість цін. Ціни
змінюються повільно, тому вони є жорсткими в короткостроковому періоді.

Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни (рис. 3.2):

відсоткової ставки;

рівня цін.

Рис. 3.2. Цінові чинники сукупної пропозиції

До нецінових чинників сукупної пропозиції належать зміни (рис. 3.3):

цін на ресурси;

у продуктивності праці;

податків з підприємств та субсидій.

Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витра-ти.
Залежність між ними є оберненою.

Кейнсіанську модель сукупного попиту та сукупної пропозиції
ви-користовують для аналізу короткострокових коливань в економіці (рис.
4.7). Вона грунтується на таких припущеннях: а) неповна зай-нятість в
економіці; б) жорсткість номінальної заробітної плати та цін на товари.

При збільшенні сукупного попиту обсяг сукупної пропозиції в
короткостроковому періоді може перевищувати потенційний випуск, при
зменшенні – бути меншим за потенційний. Рівень цін впливає на обсяг
виробництва, а обсяг виробництва, у свою чергу, – на рівень цін.

Класична модель розглядає економіку в довгостроковому періоді (рис.
4.8).

Обсяг продукції в довгостроковому періоді залежить від наявних в
економіці величин праці, капіталу та технології. Обсяг пропозиції
(реальна змінна) не залежить від загального рівня цін (номінальна
змінна), і тому довгострокова крива сукупної пропозиції є вертикальною в
точці потенційного ВВП.

Рис. 3.3. Нецінові чинники сукупної пропозиції

2. Механізм функціонування ринку праці

У західних економічних теоріях ринок праці розглядається як ринок, де
реалізовується лише один з інших виробничих ресурсів. При цьому
виділяються чотири основних концепції до аналізу функціонування
сучасного ринку. Згідно з першою концепцією, якої дотримуються
неокласики (Дж.Перрі, Р.Холл, М.Фелдстайм) і прихильники концепції
економіки пропозиції (Д.Гилдер. А.Лаффер і інш.), ринок праці, як і всі
інші ринки, діє на основі цінової рівноваги. Саме ціна робочої сили
(заробітна плата) регулює попит і пропозицію робочої сили. Ціна на
робочу силу гнучко реагує на потребі ринку, збільшуючись або меншаючи в
залежності від попиту і пропозиції. При цьому рівновага виключає
безробіття.

Відповідно до моделі цінової рівноваги, індивід “інвестує в
кваліфікацію” доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення.
Наявність безробіття пояснюється її добровільним характером і прагненням
працівників до максимально вигідної роботи.

Кейнсіанци і монетарісти розглядають ринок як явище постійної і
фундаментальної не рівноваги. Вони виходять з того, що ціна робочої сили
жорстко фіксована і практично не міняється регулювальником ринку, тому
вона повинна бути приваблена ззовні державою. Представником школи
монетарістів виходять з жорстокої структури цін на робочу силу, більше
за те з передумови їх однонаправленого рішення.

Школа інстітуционалістів основну увагу приділяє аналізу професійних і
галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів
заробітної плати.

Марксистська теорія розглядала ринок праці як ринок особливого роду,
особливість якого пояснюється різницею товару “робоча сила” і фізичного
капіталу. Якщо робоча сила в процесі праці створює вартість, то всі інші
види ресурсів лише переносяться на нову вартість самим трудом. У зв’язку
з цим ринок робочої сили, підкоряючись загальним ринковим
закономірностям, має істотні особливості, оскільки сама робоча сила як
суб’єктивний чинник виробництва, будучи товаром, може в також час
активно впливати на співвідношення попиту і пропозиції і на свою ринкову
ціну.

Об’єктами ринку праці виступають товар, попит і пропозиція.

Що стосується товару, то частіше за все передбачається, що ним є робоча
сила, що визначається як сукупність фізичних і розумових здібностей
людини, які вживаються на виробництво товарів і послуг. Це специфічний
товар, який:

а) не відчужується від його власника найманого працівника в процесі
купівлі-продажу;

б) є живим, одушевленим товаром, а купівля його використання підприємцем
в течії якогось часу отримала назву найма;

в) зумовлює продовження відносин роботодавця і найманого працівника аж
до його звільнення;

г) має ту особливість, що носієм його є людина з всіма його правами в
суспільстві;

д) грає вирішальну роль в створенні прибутків суспільства;

е) не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром;

ж) не приносить прибутку, якщо його не продати, і крім того, вимагає все
нових життєвих благ для його підтримки і ін.

Розглянемо тепер другий об’єкт ринку праці попит на робочу силу.
Виділяють індивідуальний і сукупний попит.

Індивідуальний попит це попит окремого роботодавця. Він залежить від:

попиту на продукцію фірми;

стану виробництва;

якості робочої сили.

Рішення про пропозицію своєї робочої сили приймають самі працівники.
Важливу роль в цьому грають: схильність до професії; престиж праці і
фірми-роботодавця; можливість реалізувати творчі здібності; культурні
або релігійні інтереси і т.п.

Основним матеріальним стимулом виступає заробітна плата: чим вище її
рівень для окремих працівників, тим більше працівників пропонують свій
труд і тим більше вони бажають працювати.

Пропозиція робочої сили формується під впливом ряду різноманітних
чинників:

приріст величини трудових ресурсів;

співвідношення зайнятого і незайнятого населення;

особливості пенсійного законодавства;

культура і релігія і ін.

Основними суб’єктами ринку праці є найманий працівник, як власник,
носій і продавець своєї робочої сили, і роботодавець-покупець даного
товару.

Важливими умовами здійснення процесу купівлі-продажу товару робоча сила
є:

юридична свобода працівника по своєму розсуду розпоряджаються своїми
здібностями робочої сили;

відсутність можливостей господарювання свого як джерела отримання всіх
потрібних для життя коштів або відсутність інших умов існування;

наявність на ринку праці покупця, що пред’являє попит на робочу силу
певної кваліфікації і професійного профілю.

Ринок праці може бути гнучким або жорстким в залежності від того, які
відносини складаються між найманими працівниками і роботодавцями, як і
якими силами регулюються ці відносини.

Гнучкість ринку праці передбачає:

а) велику територіальну і професійну мобільність трудящих;

б) гнучкість витрат на робочу силу;

в) гнучкість внутрішньогалузевої і міжгалузевої диференціації заробітку;

г) гнучкість в управлінні людськими ресурсами на рівні підприємств;

д) гнучкість використання трудящих у всіляких формах найма і інш.

Жорсткий ринок праці відрізняється наступними характеристиками:

а) гарантія зайнятості;

б) стабільність зайнятості;

в) забезпечення трудящих стабільними прибутками;

г) стабільність зміст роботи;

д) безпека роботи.

На думку багатьох економістів, жорсткий ринок праці є причиною зростання
безробіття.

Використана література

Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макрозкономика: Учебник / Под общ. ред. А.
В. Сидоровича. – М.: Дело и сервис, 2000.

Долан З. Дж., Линдсей Д Макрозкономика. – СПб.: Литера-плюс, 1994.

Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. – К: Основи,
2000.

Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. –
К: Основи, 1998.

Панчишин С. Макрозкономика. – К.: Либідь, 2001.

Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К.: Основи, 1997.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020