РЕФЕРАТ

на тему:

Причини інфляції

ПЛАН

Вступ

1. Сутність та форми інфляції

2. Причини інфляції

3. Економічні і соціальні наслідки інфляції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Від чого ж залежить кількість грошей, необхідна для забезпечення
товарного обігу? Передусім від суми цін товарів, що підлягають
реалізації протягом певного періоду, скажімо року. Що більше товарів,
тим більше потрібно грошових одиниць для їх реалізації.

Кількість грошей в обігу залежить далі від швидкості обігу кожної
грошової одиниці. Це пов’язане із тим, що одна і та ж сума грошей може
обслугувати більше чи менше число актів куплi — продажу.

Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над
сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених
товарами, означає інфляцію. Вона призводить до зростання цін на товари
(явному чи прихованому). Тому індекс цін — це один із головних і
найбільш наочних показників наявності чи відсутності інфляції, її
глибини. Інфляція може бути викликана різними чинниками. Це і випуск
зайвої кількості грошових одиниць, і відставання виробництва товарів від
зростання платіжездатного попиту, і надходження на ринок товарів, що не
користуються попитом.

1. Сутність та форми інфляції

Інфляція — це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що
призводить до їх знецінювання. Інфляція — це грошове явище, але вона не
обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного
життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава,
виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під
час інфляції має місце:

Знецінювання грошей по відношенню до золота.

Знецінювання грошей по відношенню до товару.

Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.

Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських
підручниках:

“Інфляція — це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не
означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить
швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно
стабільними, а інші падати. Одне із головних хворих місць — це те, що
ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують,
другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не
підіймаються.”

Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін. Згадаємо, що індекс цін
визначає їх загальний рівень по відношенню до базового періоду.

Темп інфляції для наданого року можна обчислити таким чином:

відняти індекс цін минулого року із індексу цін цього року, поділити цю
різницю на індекс минулого року, а після цього помножити на 100.

Індекс цін Індекс
цін

цього року — минулого року

Темп інфляції = ————————————— х 100%

Індекс цін минулого року

Для того, щоб економіка не переживала інфляційних криз:

Має бути постійна рівновага державного бюджету.

Центральний банк повинен вести ідеальну політику.

Державі не слід втручатися в розподіл прибутку.

Країну повинні населяти громадяни зі здоровою ринковою психологією,
люди, позбавлені інфляційних очікувань.

2. Причини інфляції

Зростання цін може бути пов’язане з перевищенням попиту над пропозицією
товарів, проте така диспропорція між попитом і пропозицією в багатьох
випадках не є інфляцією. Приклад: енергетична криза 70х в США, коли
нафтовидобуваючі країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші
товари й послуги ціни зросли в одночас на 7-9%.

Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватися
внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань,
структурних зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку,
державного регулювання економіки, введення нових ставок податків,
девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон’юнктури ринку,
впливу зовнішньоекономічних зв’язків, стихійних лих і т. і. Очевидно, що
не всяке зростання цін — є інфляцією і тому особливо важливо виділити
насправді iнфляційне.

Таким чином, зростання цін, пов’язане із циклічними коливаннями
кон’юнктури, не можна вважати iнфляційним. По мірі проходження фаз циклу
— особливо при іноді маючій місце їх «нестандартної» розтягнутостi
помітно буде змінюватися і динаміка цін. Ціни будуть підвищуватися в
фазах бума і падати в фазах кризи, а після цього знову зростати в
наступних фазах виходу із кризи.

Підвищення продуктивності праці при інших рівних умовах призводить до
зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення продуктивності
праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому випадку — т. з.
інфляція витрат підвищення заробітної плати в будь-якій галузі насправді
супроводжується підвищенням загального рівня цін.

Стихійні лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, внаслідок
стихійного лиха на якийсь території зруйновані будинки. Очевидно, що
зростає попит на будматеріали, послуги будівників, транспорт і т. і.
Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулювати
виробників до збільшення обсягу виробництва і по мірі насичення ринку
ціни будуть опускатися.

Таким чином, до найважливіших iнфляційних причин зростання цін можна
віднести наступні:

Диспропорційність — незбалансованість державних видатків і прибутку —
т. з. дефіцит державного бюджету. Часто цей дефіцит покривається за
рахунок використання «друкарського верстату», що призводить до
збільшення грошової маси і як наслідок — інфляція.

Iнфляційно небезпечні інвестиції — здебільшого мілітаризація економіки.
Військові асигнування ведуть до утворення додаткового платіжездатного
попиту, а як наслідок — збільшення грошової маси. Надмірні військові
асигнування звичайно є головною причиною хронічного дефіциту державного
бюджету, а також збільшення державного боргу для покриття якого
випускаються додаткові паперові гроші.

Відсутність чистого вільного ринку і досконалої конкуренції як його
частини. Сучасний ринок в чималій мірі олігополiстичний. Оскільки
олігополiст зацікавлений в скорочуванні виробництва і пропозиції товарів
створюється дефіцит використовуваний їм для підтримки чи підняття ціни
на товар.

Імпортована інфляція, роль якої зростає зі зростанням відкритостi
економіки і утягнення її в світогосподарські зв’язки тієї чи іншої
країни. Можливості для боротьби у держави досить-такi обмежені. Засіб
ревальвації власної валюти, що інколи застосовується в таких випадках,
робить імпорт більш вигідним, одночасно ускладнюючи експорт.

Iнфляційні очікування — виникнення в інфляції самопідтримуючого
характеру. Населення і господарські суб’єкти звикають до постійного
підвищення рівня цін. Населення вимагає підвищення заробітної плати і
запасається товарами наперед, очікуючи на їх швидке подорожчання.
Виробники ж побоюються підвищення цін з боку своїх постачальників, які
водночас закладають в ціну своїх товарів прогнозоване ними зростання цін
на комплектуючі і розгойдують отим самим маховик інфляції. Живий приклад
таких iнфляційних очікувань ми можемо спостерігати у своєму
повсякденному житті.

Причину інфляції треба також шукати в трьох видах монополій:

Державна монополія на емісію грошей.

Профспілкова монополія.

Монополія великих фірм на визначення ціни і власних витрат.

Ці три види монополій пов’язані між собою і кожна з них може порушувати
баланс попиту і пропозиції. Причини інфляції можуть знаходитись і поза
держави, тоді їх треба шукати в світовій торгівлі.

3. Економічні і соціальні наслідки інфляції

Два найважливіших джерела інфляції, зумовленої зростанням витрат — це
збільшення номінальної зарплати і цін на сировину і енергію.

Інфляція, викликана підвищенням зарплати, є різновидом інфляції,
зумовленої зростанням витрат. За певних обставин джерелом інфляції
можуть стати профспілки. Це пояснюється тим, що вони якоюсь мірою
здійснюють контроль над номінальною зарплатою шляхом колективних
договорів. Припустимо, що великі профспілки вимагають і домагаються
великого підвищення зарплати, тоді цим підвищенням вони встановлять
новий стандарт зарплати робітників, що не є членами профспілки. Якщо
підвищення зарплати в масштабі всієї країни не урівноважується якимись
протидіючими чинниками, такими, як збільшення обсягу продукції, що
випускається за одну годину, то збільшаться витрати на одиницю
продукції. Виробники дадуть відповідь на це скорочуванням виробництва
товарів і послуг, що викидаються на ринок. При незмінному попиті це
зменшення пропозиції приведе до підвищення рівня цін. Цей тип інфляції
називається інфляцією, викликаною підвищенням заробітної плати.

Інфляція, викликана порушенням механізму пропозиції. Вона є наслідком
збільшення витрат виробництва, а отже і цін, що пов’язане з раптовим,
непередбаченим збільшенням вартості сировини чи витрат на енергію.

В реальному світі ситуація значно складніше, ніж просте розділення
інфляції на два типи — інфляцію, викликану збільшенням попиту та
інфляцію, зумовлену зростанням витрат. На практиці важко розрізнити ці
два типи.

Більшість економiстів вважають, що інфляція, зумовлена зростанням витрат
та інфляція попиту відрізняються одне від одного ще в одному важливому
відношенні. Інфляція попиту триває до тих пір, поки існують надмірні
загальні видатки. Інфляція, зумовлена зростанням витрат автоматично сама
себе обмежує, тобто або поступово зникає, або ж самовиліковується.
Інфляція, зумовлена зростанням витрат породжує спад, тоді спад у свою
чергу стримує додаткове збільшення витрат.

Самий факт інфляції — це зниження покупної спроможності грошової
одиниці, тобто зменшення кількості товарів і послуг, що можна придбати
за цю грошову одиницю, — не обов’язково призводить до зниження особового
реального прибутку чи рівня життя. Інфляція знижує покупну спроможності
грошової одиниці, проте ваш реальний прибуток чи рівень життя знизиться
тільки в отому випадку, якщо номiнальний прибуток буде відставати від
інфляції.

Інфляція карає людей, що одержують відносно фіксований номiнальний
прибуток. Інакше кажучи, вона перерозподіляє прибуток, зменшуючи його у
одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи його у інших груп
населення. Класичним прикладом є літні подружжя, які проживають на
приватну пенсію чи ренту, які забезпечують фіксований щомісячний розмір
номiнального прибутку.

Інфляція також погіршить положення землевласників, що отримують
фіксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошові
одиниці, які матимуть меншу вартість. Меншою мірою жертвами інфляції
опиняться деякі “білі комірці”, частина службовців державного сектору,
прибуток яких визначаються фіксованою тарифною сіткою, а також ті що
живуть на фіксований прибуток по соціальному забезпеченню та інші
трансфертні прибутки сім’ї.

Люди, що проживають на нефіксований прибуток, спромагаються виграти від
інфляції.

Номiнальний прибуток таких сімей спромагаються обігнати рівень цін чи
вартість життя, внаслідок чого їх реальний прибуток збільшиться.
Робітники, зайняті в галузях промисловості, що розвиваються і
представлені потужними профспілками, спромагаються добитися, щоб їх
номiнальна зарплата йшла в ногу з рівнем інфляції чи випереджала його.

З іншого боку, від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті,
хто працює в нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки
сильних, бойових профспілок, спромагаються опинитися в такій ситуації,
коли зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку.

Виграш від інфляції можуть одержати керуючі фірм, інші одержувачі
прибутку.

Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі зростанням цін
реальна вартість чи покупна спроможність заощаджень, відкладених на
чорний день, зменшується. Під час інфляції зменшується реальна вартість
термінових вкладів в банці страхових полiсів, щорічної ренти і інших
паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись вистачало, щоб
упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокійний
вихід на пенсію.

Висновок

Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого
безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається
інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції.

Таким чином, інфляція витрат пов’язана із скороченням сукупної
пропозиції внаслідок дії несприятливих зовнішніх шоків — підвищенням цін
на сировину, матеріали, підвищенням номінальної заробітної плати тощо,
які сприяють зростанню витрат виробництва, падінню обсягів випуску і
зайнятості, зростанню безробіття. Цей тип інфляції призводить до
стагфляції -ситуації в економіці, коли одночасно відбувається підвищення
рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.

Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану
інфляційну спіраль.

до найважливіших iнфляційних причин зростання цін можна віднести
наступні:

Диспропорційність — незбалансованість державних видатків і прибутку —
т. з. дефіцит державного бюджету. Iнфляційно небезпечні інвестиції —
здебільшого мілітаризація економіки. Військові асигнування ведуть до
утворення додаткового платіжездатного попиту, а як наслідок — збільшення
грошової маси. Відсутність чистого вільного ринку і досконалої
конкуренції як його частини. Імпортована інфляція, роль якої зростає зі
зростанням відкритостi економіки і утягнення її в світогосподарські
зв’язки тієї чи іншої країни. Iнфляційні очікування — виникнення в
інфляції самопідтримуючого характеру.

Причину інфляції треба також шукати в трьох видах монополій: державна
монополія на емісію грошей; профспілкова монополія; монополія великих
фірм на визначення ціни і власних витрат.

Список використаної літератури

Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій.,- Коломия-1999

Ковальчук В.М. Макроекономіка. Теоретичний конспект.,Тернопіль-1996

Базилевич Макроекономіка., Київ- 1997

Амосов А. Інфляція і криза: шляхи виходу — М.: Преса, 1992.

Балабанов І. Т. Валютні операції — М.: Фінанси і статистика, 1993.

Давидов А. Ю. Інфляція в економіці: світовий досвід та наші проблеми —
М.: Республіка, 1991.

Лушин С. І. «Звідкіля взялась інфляція?» //Фінанси №9, 1992.

Макконнел Р., Брю С. Л.. Економікс: принципи, проблеми, політика — М.:
Республіка, 1992.

Маневич В. І., Перламутров В. Л. «Про iнфляційну політику» //Фінанси
№8, 1993.

Політична економія. Підручник для вищих навчальних закладів. За
редакцією Мєдвєдєва В.А. — М.: Полiтiздат, 1988.

PAGE

PAGE 11

Похожие записи