.

Макроекономічна рівновага та її похідні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3075
Скачать документ

МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА ТА ЇЇ ПОХІДНІ

Досягнення макроекономічної рівноваги – центральна проблема як
макроекономічної теорії,так і макроекономіки як науки прикладної.Під
макроекономічною рівновагою розуміють досягнення таких
народногосподарських пропорцій, за яких динаміка

економічного розвитку характеризуватиметься бажаною
стабільністю: без надлишків нереалізованого суспільного продукту, але
й без його дефіциту; з повною зайнятістю усіх наявних виробничих
ресурсів,але й без їх нестачі;з незмінними темпами економічного
зростання, які б забезпечували повнокровне розширене відтворення
суспільного виробництва.

Розглянемо макрорівновагу з позицій класичної школи,що є однією з
найбільш відомих в економічній науці.Якщо виходити із сучасних уявлень
про економічну рівновагу,то класична модель виглядає малопрактичною
хоча б тому,що вона виключає з аналізу фактор держави. Однак,
знання класичної моделі необхідне, принаймні, з двох причин.

По-перше, кейсіанська теорія,завдяки,якій,власне,і виникла
макроекономіка в сучасному розумінні,розвинулась на грунті
конструктивної критики класичної теорії.Для більш грунтовного

засвоєння кейнсіанської моделі необхідно усвідомлювати,що передувало її
виникненню,від чого в ній з часом відмовились,а що сприйнялося і
утвердилось.

По-друге,такі сучасні теоріїї,як монетаризм та
теорія,зорієнтована на пропозицію,грунтуються саме на класичній

моделі макрорівноваги.

Класична модель макрорівноваги грунтується на кількох

гіпотезах:1)Рівновага встановлюється в результаті взаємодії

ринків ресурсів,товарів,грошей та заощаджень(інвестицій).

2)Вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів.

3)На ринках ресурсів і товарів існує рівень цін,який врівно-

важує попит і пропозицію,і завдяки цінам відбувається автома-

тичне очищення ринків як від зайвого попиту,так і від зайвої

пропозиції. Тобто класична економічна теорія виходить з двох основних
положень. По-перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, в
якій рівень сукупних видатків

Y = C + I + G + Xn буде недостатній для закупки продукції, виготовленої
при повній зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи мижлива ситуація, коли
AD = AS).

По-друге, навіть якщо ця ситуація виникає то одразу ж змінюється
заробітна плата, ціни і ринкова ставка процента, слідом за спадом
сукупного попиту пройде швидкй і незначний спад виробництва, що
стабілізує ситуацію. Важливо, що грошовий ринок завжди гарантує рівність
інвестицій і заощаджень, а звідси і повну зайнятість ресурсів. Можливе
лише “добровільне” безробіття в рамках природнього рівня. Це означає,
що в точці рівноваги AD i AS об”єм виробництва Y завжди рівний
потенціальному Y*.

Згідно класичної економічної теорії, основним фактором, визначаючим
динаміку заощаджень та інвестицій, є ставка процента: якщо вона зросте,
то домашні господарства починають відносно більше зберігати і менше
вживати з кожної додаткової одиниці доходу. Ріст заощаджень домашніх
господарств з часом приводить до зниження цін кредиту, що забезпечує
ріст інвестицій.

Грунтуючись на другому з наведених положень класичної мо-

делі,розглянемо спочатку ринок ресурсів.

Головним ресурсом у класичній моделі є ресурс праці,щодо

якого найбільш очевидно справджується правило(закон)спадної

віддачі факторів.

Ринок робочої сили.На ринку робочої сили взаємодіють по-

пит на працю та її пропозиція.Причому попит і пропозиція ро-

бочої сили є функціями середньої ральної заробітної плати(Wr).

Під реальною заробітною платою розуміють доход від праці,

виражений в одиницях створеного продукту.

Функція попиту робочої сили LD = LD (Wr) є спадною,що може

бути записано так:

dLD

0

dWr

Функція пропозиції робочої сили LS=LS(Wr),навпаки,зроста-

юча:

dLD

0

dWr

(І.Радіонова”Макроекономіка та економічна політика”с.11)

Функції попиту і пропозиції побудовані на графіку

Wr LS(Wr) На графіку показано,що в результаті

взаємодії попиту і пропозиції дося-

Wr1 гаються рівноважна зарплата Wr і рів-

новажна зайнятість L.

Класики вважають,що саморегулювання

ринку праці забезпечує повну зайня-

Wr LD(Wr) тість.Формально визначити повну зай-

Wr нятість – це розв’язати систему рів-

нянь,яка складається з функції попиту

і пропозиції та головної умови(рівнян-

O ня)ринкової рівноваги(LD = LS).

L L

Логіка класичної моделі вимагає переходу від ринку робочої

сили до виробничої функції.

Класична виробнича функція відображає зв’язок між ресур-

сами(факторами)виробництва реальним продуктом,тобто сукупною

пропозицією.Вона має такий вигляд:

Yr = Yr (L,l,K,T), де Yr – реальний ВНП,

L – праця,

l – земля,

K – капітал,

Т – технологічний прогрес.

Таким чином,реальний продукт є функцією кількох макро-

економічних змінних:праці,землі,капіталу(L,l,K),що викорис-

товуються із застосуванням певних технологій(T).

Класична виробнича функція має властивість взає-

мозамінності факторів.Це означає,що один і той же обсяг

кінцевого продукту Y може вироблятися за різного поєднання

факторів виробництва.Ця ж властивість проявляється в тому,що

для збільшення обсягів продукту достатньо збільшити обсяг од-

ного з факторів виробництва або всіх разом(графік2).

1.На графіку зображено дві лінії,що

називаються ізоквантами.Ізокванта АА – B

це геометричне місце точок,які є K A

різними комбінаціями капіталу і пра-

ці(на графіку відмічено дві точки С,D K2 E

і дві комбінації L0 K0 та L1 K1),що за- C F B15

безпечують створення певного обсягу K1 D

продукції.Нехай цей обсяг дорівнює K0 A10

10 одиницям.

2.Ізокванта ВВ передбачає інші комбі-

нації капіталу і праці(у нас це L K та O L1 L0 L3 L2 L

L K і відповідні їм точки Е і F),що

Графік 2.

дають можливість створити більші обсяги продукту,наприклад 15

одиниць.

3.Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як ком-

бінацією факторів L0 K0 ,так і іншою комбінацією – L1 K1,яка у

порівнянні з попередньою означає зменшення праці(від L0 до L1)

і збільшення капіталу(від K0 до K1 ).Тобто ми одержуємо той же

продукт,але за іншого поєднання факторів.

4.Перехід до більших обсягів продукту(від АА до ВВ)мож-

ливий,як показано на графіку,або шляхом зростання залученої

праці(від L1 до L2 ),коли маємо комбінацію факторів L2 K1 ,або

шляхом збільшення обох факторів,коли мaємо іх комбінацію L3 K2.

Але, яким чином взаємозамінність факторів пов’язана з

проблемою рівноваги? Для роблеми рівноваги актуальним є питан-

ня:як забезпечується збільшення Yr за рахунок кількісного зро-

стання одного з факторів виробництва.

Класична модель грунтується на визнанні закону спадної

граничної продуктивності,або віддачі факторів.Тобто,в умовах

певної технології виробництва збільшення якогось із факторів

при незмінності інших,починаючи з їх певної комбінації.перед-

бачає зменшення приростів виробництва.

Зрозуміло,що дії цього закону”підпорядковується” і вироб-

нича функція Yr = F(L,l,K,T).

Відповідно до вимоги цього закону,для виробничої функції

повинно бути властиве додатне ззначення похідної першого по-

рядку dYr/dL>0,що відображає факт збільшення продукту при за-

лученні додаткового ресурсу,і водночас від’ємне значення

похідної другого порядку d2 Yr/dL20; dYr /di

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020