КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

“Складні судження”

Виконала студентка

Групи
Ю-22

Іваночко Наталія

Викладач: Ганущак М. В.

КОЛОМИЯ’99

План

Пропозиційна зв’язка: кон’юнкція, дез’юнкція, імплікація, еквіваленція.

Заперечення судження.

Речення і судження.

Логічна структура запитань.

Види запитань.

Роль запитань у пізнанні та комунікації.

Складним судженням називається таке судження, яке складається з кількох
простих суджень. Так, судження “Крадіжка – це злочин” є простим
судженням, у ньому наявний один суб’єкт ( “крадіжка”) і один предикат
(“злочин”). Судження ж “Вирок суду має бути законним і обгрунтованим” –
це судження, утворене з двох простих: “Вирок має бути законним”, і
“Вирок має бути обгрунтованим”.

Більшість норм права виражається у формі складних суджень.

Складні судження поділяють на умовні та безумовні.

Умовні (імплікативні) судження – це судження, в якому відображається
залежність того чи іншого явища від тих чи інших обставин і в якому
підстава і наслідок з’єднуються з допомогою логічного сполучника “
якщо…, то…”.

Безумовні (еквівалентні) судження поділяються на єднальні, розділові,
поділяючі та множинні.

В єднальних (кон’юнктивні) судженнях, на відміну від простих, наявне
твердження чи заперечення про належність предметові двох чи більше
ознак. Наприклад: “Т.Г. Шевченко – геніальний поет і талановитий майстер
живопису”.

У предикаті розділового (диз’юнктивні) судження, як і в предикаті
єднального вказується на дві чи більше ознак.

Поділяючі судження належать до розділових. Їх специфіка полягає в тому,
що в них дається повний перелік різновидів предмета думки. Наприклад:
“Ліси бувають листяними, хвойними і мішаними”.

У множинних судженнях суб’єкт завжди є складеним, а предикат – як
складеним, так і простим. Наприклад: “Залізо, мідь, золото, свинець та
деякі інші метали тонуть у воді”.

Похожие записи